Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2016 року Справа № 923/972/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Дроботової Т.Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:позивача: відповідача:не з'явились, повідомлені належно, Самсонова С.І. - дов. від 15.10.13,касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "Скіфія"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 03.11.15 у справі№923/972/15 Господарського суду Херсонської області за позовом до Херсонської міської ради Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "Скіфія"провнесення змін до договору оренди землі

Для розгляду касаційної скарги у цій справі 20.01.16 визначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., Дроботової Т.Б.

Херсонська міська рада звернулася до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "Скіфія" про внесення змін до пункту 9 договору оренди земельної ділянки від 19.06.07, укладеного між позивачем та відповідачем, щодо встановлення розміру орендної плати на рівні 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Позивач вказував на невідповідність розміру орендної плати за земельну ділянку, визначену спірним договором, вимогам законодавства. Позов обґрунтовано приписами статті 288 Податкового кодексу України, статей 651, 652, 653, 654 Цивільного кодексу України, статей 3, 12, 83, 93 Земельного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України, статей 10, 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 21, 30 Закону України "Про оренду землі".

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 08.09.15 (суддя Пінтеліна Т.Г.) позов задоволено. Внесено зміни до договору оренди землі від 19.06.07 та викладено пункт 9 його в такій редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки". Господарський суд виходив з того, що позивач правомірно вимагає від орендаря приведення договору оренди землі у відповідність до вимог законодавства, оскільки законодавча зміна граничного розміру орендної плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої договором. Судом було також установлено, що підстави позовів у даній справі та у справі Господарського суду Херсонської області №5024/1322/2012 різні через що суд відхилив клопотання відповідача про припинення провадження у справі. Судове рішення обґрунтовано приписами статей 271, 288, 289 Податкового кодексу України, статей 525, 626, 638, 651, 652 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України, статей 10, 11, 26, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 15, 21, 30 Закону України "Про оренду землі", статті 23 Закону України "Про оцінку землі".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.15 (судді: Мирошниченко М.А., Воронюк О.Л., Лашин В.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "Скіфія", яке просить рішення і постанову у справі скасувати, та припинити провадження у справі. Скаржник посилається на порушення судами приписів статей 47, 35, 43, 80 Господарського процесуального кодексу України. Він вважає, що згідно з приписами пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у даній справі підлягає припиненню, оскільки є рішення господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, а саме: рішення Господарського суду Херсонської області від 20.11.12 у справі №5024/1322/2012, котре набрало законної сили.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представника відповідача, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що 19.06.07, на підставі рішення Херсонської міської ради №400 від 26.04.07, між Херсонською міською радою - орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "Скіфія" - орендарем був укладений договір оренди земельної ділянки. За умовами цього договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення під спортивним комплексом "Петровець", загальною площею 1,9617 га, без права зміни цільового призначення, яка знаходиться у м. Херсоні, на вул. І.Кулика/вул. Тираспольській,1, із земель, наданих в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Хіммашпроект". Пунктами 9, 11 договору сторони передбачили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, згідно з рішеннями міської ради від 21.01.05 №722, від 15.02.05 №760, у розмірі 1,2% від нормативної грошової оцінки землі щомісячно упродовж 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Відповідно до пункту 13 договору розмір орендної плати переглядається у разі змін умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документально; в інших випадках, визначених законом. Згідно з пунктом 36 договору зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін; у разі недосягнення згоди спір вирішується у судовому порядку. Договір укладено строком на 15 років, до 26.04.22 (пункт 8 договору). Господарські суди установили, що рішенням Херсонської міської ради від 26.08.11 №333 "Про затвердження розміру орендної плати за землю" вирішено встановити розмір орендної плати за землю для відповідача за спірним договором на рівні 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Зазначене рішення, як установили суди, було оприлюднено і опубліковано 20.12.12 у газеті "Херсонський вісник" (у випуску №51(1166). Водночас, як установили суди, іншим рішенням Херсонської міської ради №1611 від 28.11.14 у вказане рішення від 26.08.11 №333 були внесені зміни та встановлено, що ставки орендної плати за землю, визначені в пунктах 1.2, 3, підпунктах 5.1, 5.1.2 його додатку, визначаються на рівні 3% від нормативно-грошової оцінки земель м. Херсона. Пунктом 2 рішення ради №1611 від 28.11.14 також було зобов'язано Управління земельних відносин департаменту містобудування та землекористування міської ради у тримісячний термін підготувати та направити на підписання орендарям земельних ділянок, з якими раніше укладені договори оренди зі ставкою менше 3% від нормативно-грошової оцінки земель, додаткові угоди про внесення змін до договорів оренди. Господарські суди установили, що зазначене рішення прийняте у відповідності до приписів Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", статті 288.5.1 Податкового кодексу України; що воно було офіційно оприлюднено і опубліковано 11.12.14 у газеті "Херсонський вісник" у випуску №51(1268); та є чинним. В процесі розгляду спору суди також установили, що зміни до спірного договору оренди землі в частині визначення розміру орендної плати сторонами внесені не були. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Херсонської міської ради заявлена до Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "Скіфія" про внесення змін до пункту 9 договору оренди земельної ділянки від 19.06.07 щодо розміру орендної плати. Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову. За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з частиною 1 статті 628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У відповідності до приписів статей 651, 652 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. За приписами статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним, оренда землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону. Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Питання регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України належить до виключної компетенції міської ради (пункти 34, 35 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування"). Відповідно до вимог статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. За приписами статті 288 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки. Отже, встановлення статтею 288 Податкового кодексу України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку є підставою для приведення положень спірного договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної плати. Як вже зазначалося, і це установили суди, спірний договір у відповідність до вимог до податкового законодавства сторонами приведений не був; згода на внесення змін до договору відповідачем надана не була. Враховуючи те, що нормами законодавства, як і умовами спірного договору, передбачена можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом, та зважаючи на те, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 27.12.10 у справі №27/15-10, від 23.05.11 у справі №7/105-10(30/234-09), від 04.07.11 у справі №41/81пд, від 20.11.12 у справі №28/5005/640/2012. Суди попередніх інстанцій дослідили умови змін, запропонованих позивачем до внесення та розмір орендної плати і визнали їх такими, що відповідають вимогам земельного та податкового законодавства. Судами також було враховано, що оприлюднене рішення ради щодо зміни розміру орендної плати, в тому числі, і за спірну земельну ділянку, прийняте на підставі та у відповідності до приписів статі 288 Податкового кодексу України; воно є чинним та підлягає виконанню. Враховуючи наведені приписи законодавства щодо можливості внесення змін до договору оренди землі та обставини установлені судами, висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову визнається правомірним. Згідно з частиною 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Довід скаржника про наявність підстав для припинення провадження у справі через те, що є рішення суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, визнається неспроможним, позаяк він спростовується обставинами установленими судами і матеріалами справи та цьому доводу надавалася оцінка судами і він був відхилений як необґрунтований. Господарські суди установили, що підстави даного позову та позову у справі Господарського суду Херсонської області №5024/1322/2012 є різними; що позивач при розгляді цього спору посилався на офіційно оприлюднене рішення Херсонської міської ради від 26.08.11 №333, зі змінами, внесеними до нього рішенням Херсонської міської ради №1611 від 28.11.14 та долучив його до матеріалів справи. Крім того, як вже зазначалося, умови договору щодо розміру орендної плати були приведені у відповідність до приписів статті 288 Податкового кодексу України, які є обов'язковими. Інші доводи касаційної скарги теж визнаються неспроможними, оскільки вони не спростовують установленого господарськими судами; приписи законодавства, що регулює спірні правовідносини, судами до встановлених обставин застосовані вірно.

З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.15 у справі №923/972/15 залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "Скіфія" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

Т.Дроботова