Постанова ВГСУ від 20.12.2016 року у справі №916/2958/14

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 916/2958/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Владимиренко С.В., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Компанії METEAR DENIZ ІSLERI VE TICARET A.S.на додаткову постановуОдеського апеляційного господарського суду від 26.05.2016у справі№ 916/2958/14 господарського суду Одеської областіза позовомЧорноморського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту "Южний") (позивач-1) та в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України в особі Державної екологічної інспекції Північно-західного регіону Чорного моря (позивач-2)доКомпанії METEAR DENIZ ІSLERI VE TICARET A.S.треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту "Южний") 1. HABBERTON GROUP INC. (третя особа-1); 2. Державна інспекція України з безпеки на морському та річковому транспорті (третя особа-2)простягнення коштів,за участю представників: від прокуратурине з'явивсявід позивача-1не з'явивсявід позивача-2не з'явивсявід відповідачане з'явивсявід третьої особи-1не з'явивсявід третьої особи-2не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Додатковою постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 у справі № 916/2958/14 (колегія суддів у складі: Мишкіна М.А. - головуючий, Будішевська Л.О., Таран С.В.) заяву Компанії METEAR DENIZ ІSLERI VE TICARET A.S. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту "Южний") на користь Компанії METEAR DENIZ ІSLERI VE TICARET A.S. 10 170,60 грн. витрат за проведення судової економічної експертизи. В іншій частині у задоволенні вказаної заяви Компанії METEAR DENIZ ІSLERI VE TICARET A.S. відмовлено.

Не погоджуючись із додатковою постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 у справі № 916/2958/14, Компанія METEAR DENIZ ІSLERI VE TICARET A.S. звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд відновити строк на касаційне оскарження, скасувати оскаржуваний судовий акт в частині відмови у задоволенні заяви Компанії METEAR DENIZ ІSLERI VE TICARET A.S. про ухвалення додаткового рішення та задовольнити в цій частині вказану заяву.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувана додаткова постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.12.2016 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Шевчук С.Р. відновлено Компанії METEAR DENIZ ІSLERI VE TICARET A.S. строк подання касаційної скарги на додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 у справі № 916/2958/14, прийнято вказану касаційну скаргу Компанії METEAR DENIZ ІSLERI VE TICARET A.S. до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 20.12.2016 о 10 год. 10 хв.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористались.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.12.2014 у справі № 916/2958/14 задоволено позов Чорноморського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту "Южний") та в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України в особі Державної екологічної інспекції Північно-західного регіону Чорного моря, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту "Южний") HABBERTON GROUP INC., Державна інспекція України з безпеки на морському та річковому транспорті, до Компанії METEAR DENIZ ІSLERI VE TICARET A.S. Стягнуто з судновласника буксира "Kaptan Teoman" Компанії METEAR DENIZ ІSLERI VE TICARET A.S. на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту "Южний") 165 778,16 дол. США, що еквівалентно 2 519 828,03 грн.; стягнуто з судновласника буксира "Kaptan Teoman" Компанії METEAR DENIZ ІSLERI VE TICARET A.S. на користь Державної екологічної інспекції Північно-західного регіону Чорного моря 40 880,81 дол. США, що еквівалентно 621 388,31 грн.; стягнуто з Компанії METEAR DENIZ ІSLERI VE TICARET A.S. до Державного бюджету України судовий збір у сумі 62 824,33 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.11.2015, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 30.03.2016, апеляційну скаргу Компанії METEAR DENIZ ІSLERI VE TICARET A.S. задоволено частково. Рішення господарського суду Одеської області від 23.12.2014 скасовано в частині задоволення позову про стягнення з Компанії METEAR DENIZ ІSLERI VE TICARET A.S. на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту "Южний") 839 412,29 грн. Відмовлено у задоволенні позовних вимог у цій частині. В іншій частині рішення господарського суду Одеської області від 23.12.2014 залишено без змін, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути з Компанії METEAR DENIZ ІSLERI VE TICARET A.S. на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту "Южний") 1 680 415,74 грн. збитків. Стягнути з Компанії METEAR DENIZ ІSLERI VE TICARET A.S. на користь Державної екологічної інспекції Північно-західного регіону Чорного моря 621 388,31 грн. збитків. В іншій частині позовних вимог відмовити. Стягнути з Компанії METEAR DENIZ ІSLERI VE TICARET A.S. до Державного бюджету України 42 092,30 грн. судового збору. Стягнути з Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту "Южний") до Державного бюджету України 20 732грн. судового збору.". Стягнуто з Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту "Южний") на користь Компанії METEAR DENIZ ІSLERI VE TICARET A.S. 10 366,02 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

29.12.2015 Компанія METEAR DENIZ ІSLERI VE TICARET A.S. звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просила повернути Компанії METEAR DENIZ ІSLERI VE TICARET A.S. з Державного бюджету України 20 732 грн. судового збору; повернути Компанії METEAR DENIZ ІSLERI VE TICARET A.S. 95 083,34 дол. США позивачем - Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту "Южний") у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог; стягнути з Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту "Южний") на користь Компанії METEAR DENIZ ІSLERI VE TICARET A.S. суму витрат на оплату сум за судову експертизу у розмірі 10 170,60 грн.

Частково задовольняючи вказану заяву, апеляційний господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; не вирішено питання про розподіл судових витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Підпунктом 6.1 пункту 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що у вирішенні питань щодо відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду господарським судам необхідно враховувати викладене в пункті 23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 N 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи".

Згідно з п. 23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Як встановлено апеляційною інстанцією, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 у справі № 916/2958/14 призначалась судова економічна експертиза; зобов'язано було Компанію METEAR DENIZ ІSLERI VE TICARET A.S. здійснити оплату рахунку за проведення названої експертизи у 5-денний термін після одержання рахунку експертної установи.

Компанією METEAR DENIZ ІSLERI VE TICARET A.S. за проведення експертизи було сплачено 30 820 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 19.06.2015.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.11.2015 позовні вимоги були задоволені частково, що у відсотковому співвідношенні становить 67% від первісно заявленої до стягнення суми.

Як вбачається з матеріалів справи, приймаючи постанову від 26.11.2015, апеляційний господарський суд не вирішив питання щодо розподілу витрат за проведення вказаної експертизи.

Враховуючи викладене, апеляційна інстанція дійшла обґрунтованого висновку, що витрати за проведення судової економічної експертизи у розмірі 10 170,60 грн. підлягають стягненню з Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту "Южний") на користь Компанії METEAR DENIZ ІSLERI VE TICARET A.S. та, відповідно, про задоволення заяви Компанії METEAR DENIZ ІSLERI VE TICARET A.S. про ухвалення додаткового рішення у вказаній частині.

Апеляційний господарський суд, відмовляючи у задоволенні заяви Компанії METEAR DENIZ ІSLERI VE TICARET A.S. про ухвалення додаткового рішення в частині повернення останній 95 083,34 дол. США, виходив з того, що зазначена сума не є нерозглянутою позовною вимогою, відносно якої не прийнято рішення, оскільки всі заявлені у справі № 916/2958/14 позовні вимоги були розглянуті по суті, та відносно них прийнято остаточне рішення, а обставина добровільної сплати коштів 19.01.2015 у сумі 165 778 дол. США та 40 880,81 дол. США на виконання рішення господарського суду від 23.12.2014 (яке не набрало законної сили у зв'язку з його оскарженням відповідачем) не є підставою для задоволення заяви в цій частині, так як судом апеляційної інстанції вирішені всі позовні вимоги.

Відмовляючи у задоволенні заяви Компанії METEAR DENIZ ІSLERI VE TICARET A.S. про ухвалення додаткового рішення в частині повернення Компанії METEAR DENIZ ІSLERI VE TICARET A.S. з Державного бюджету України 20 732 грн. судового збору, апеляційна інстанція обґрунтовано виходила з того, що правильність нового розподілу судових витрат згідно із постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.11.2015 не може піддаватись сумніву, оскільки вказана постанова апеляційного господарського суду переглядалась Вищим господарським судом України та залишена без змін, а обставини сплати до Державного бюджету України судового збору за подання позовної заяви з власної ініціативи боржника (Компанії METEAR DENIZ ІSLERI VE TICARET A.S.) у повному обсязі відповідно до рішення господарського суду Одеської області від 23.12.2014 у справі № 916/2958/14 до набрання ним законної сили, не є підставою для прийняття додаткової постанови.

Крім того, апеляційна інстанція підставно зазначила, що фактично Компанія METEAR DENIZ ІSLERI VE TICARET A.S. вимагає повороту виконання рішення господарського суду Одеської області від 23.12.2014 у справі № 916/2958/14 (частково) внаслідок його добровільного виконання відповідачем, проте не заявляє таких вимог згідно з приписами ст. 122 ГПК України.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд, встановивши, що при прийнятті постанови від 26.11.2015 ним не було вирішено питання щодо розподілу витрат за проведення судової економічної експертизи, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви Компанії METEAR DENIZ ІSLERI VE TICARET A.S. про ухвалення додаткового рішення у вказаній частині та правомірно відмовив у задоволенні зазначеної заяви відповідача в іншій частині.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної додаткової постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України