ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 910/5263/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О. - головуючого (доповідач), Грека Б.М., Могил С.К.,розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжагро"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.10.2016у справі№ 910/5263/16 Господарського суду міста Києваза позовомІноземного підприємства "1+1 Продакшн"ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Інжагро"Про за участю від позивача: від відповідача:стягнення 128750,94 грн., Фокін С. О., Наконечний С. В., Зорич Г. А.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Іноземне підприємство "1+1 ПРОДАКШН" звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖАГРО" 128750, 94 грн. збитків.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що між ІП "1+1 Продакшн" (надалі - Позивач) та ТОВ "Форум-Менеджмент Груп" 04.12.2013 укладено договір суборенди № 485 (надалі - первісний договір суборенди), предметом якого є оренда нежитлового приміщення (офіс 3-103) (надані - приміщення), розташованого на цокольному поверсі в будівлі за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до договору про внесення змін (про заміну сторони в зобов'язанні) до Первісного договору суборенди від 01.05.2014, сторони дійшли згоди про заміну орендаря з ТОВ "Форум-Менеджмент Груп" на ТОВ "Офіс Менеджмент Груп".

Згідно із договором про внесення змін (про заміну сторони в зобов'язанні) до Первісного договору суборенди від 30.04.2015, сторони дійшли згоди про заміну орендаря з ТОВ "Офіс Менеджмент Груп" на Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНЖАГРО".

Пунктом 7.4. первісного договору суборенди: позивач, погодивши із ТОВ "Форум-Менеджмент Груп", частково передав ФОП ОСОБА_8 (надалі - Суборендар) у суборенду приміщення за договором № 140101 від 14.01.2014 на умовах первісного договору суборенди.

Предметом другого договору суборенди є надання (передача) суборендодавцем суборендарю в суборенду нежитлового приміщення (офіс 3-103), розташованого на цокольному поверсі в будівлі за адресою: АДРЕСА_2. Мета суборенди - використання приміщення у господарській діяльності cуборендаря.

Відповідно до положень другого договору суборенди cуборендар має право на/ цілодобовий доступ до приміщення за умов належного виконання свої зобов'язань, що відповідає п. 7.3. первісного договору суборенди.

Як зазначає позивач, 23.12.2015 у період з 17:00 до 19:30 співробітниками суборендаря завантажено та вивезено власне майно - продукти харчування та обладнання. Проте представники служби охорони відповідача безпідставно перешкоджали виїзду автотранспорту суборендаря, чим порушували умови первісного договору суборенди, внаслідок чого позивачем порушено умови другого договору суборенди перед cубарендарем.

Співробітником суборендаря викликано поліцію. Після приїзду представників - правоохоронних органів та складання протоколу про неправомірні дії представників служби охорони відповідача, виїзд було розблоковано.

Виїзд та в'їзд автотранспорту суборендаря 24.12.2015 здійснено без затримки, але з оглядом вмісту автівок останнього.

Проте 25.12.2015 у період з 9:00 до 14:00, при спробі суборендаря завантажити власне обладнання в автотранспорт та здійснити виїзд з території приміщення/будівлі, представники служби охорони відповідача перешкоджали як завантаженню обладнання, так і подальшому виїзду автотранспорту суборендаря. Виїзд автотранспорту суборендаря вдруге заблоковано. Співробітники суборендаря викликали поліцію, якою складено протокол про неправомірні дії представників служби охорони відповідача. На цей раз представники служби охорони відповідача проігнорували вимогу поліції та викликали слідчо-оперативну групу Оболонського РУ ГУ МВСУ в. Києві. Слідчим прийнято заяву про перешкоджання господарській діяльності від представника суборендаря та пояснення від представників служби охорони відповідача. Виїзд автотранспорту заблоковано впродовж 5 (п'яти) годин.

Таким чином служба охорони відповідача 23 та 25 грудня 2015 року вчинювала дії, що перешкоджали веденню суборендарем господарської діяльності.

Наслідками таких незаконних дій представників служби охорони приміщення/будівлі, стали суттєві збитки, понесені суборендарем.

Позивач 13.01.2016 отримав від ФОП ОСОБА_8 претезію за договором суборенди про відшкодування збитків та неодержаного прибутку (упущеної вигоди), зокрема, про наступне:

"Внаслідок блокування виїзду суборендар не мав можливості виконати обов'язки за договорами з ТОВ "УКРАЇНСЬКЕ НЕЗАЛЕЖНЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО НОВИН", ПАТ "ТК "ТЕТ", ТОВ "ГРАВІС-КІНО", ТОВ "ГЛОБАЛ МЕДІА ГРУП" та організувати приготування їжі та її своєчасну доставку на новорічні заходи замовників. Вартість зіпсованих та невикористаних продуктів харчування та готових блюд, а також інших витрат, понесених суборендарем з метою виконання обов'язків за договорами, складає 67841,69 грн., і становить суму понесених суборендарем збитків.

Внаслідок блокування виїзду та незаконних дій представників служби охорони приміщення/будівлі суборендар вимушений був скористатися послугами охорони. Вартість таких витрат, понесених суборендарем за договором про надання послуг з охорони № 31/12/15 від 24.12.2015 складає 14000 грн.

Крім цього, суборендар розраховував на отримання винагороди за надання послуг третім особам, проте внаслідок дій суборендодавця, який не забезпечив цілодобового доступу до приміщення/будівлі, не мав можливості надати послуги і не отримав запланованої винагороди. Суму втраченої вигоди (неодержаного прибутку) суборендар оцінює у 46909,25 грн."

На вимогу позивача суборендарем 11.02.2016 надано детальний розрахунок суми претензії.

Загальна сума претензії суборендаря склала 128750,94 грн.

Позивачем розглянуто зазначену претензію, 17.02.2106 сплачено на користь ФОП ОСОБА_8 128750,94 грн. в якості відшкодування завданих збитків та упущеної вигоди за договором оренди.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2016 у справі № 910/5263/16 (суддя Лиськов М. О.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖАГРО" на користь Іноземного підприємства "1+1 ПРОДАКШН" 128750, 94 грн. збитків та 1931, 27 грн. судового збору.

Рішення мотивоване тим, що позовні вимоги нормативно та документально пдтверджені, тому підлягають задоволенню в розмірі 128750, 94 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 910/5263/16 (у складі колегії суддів: Чорної Л. В. - головуючого, Яковлєва М. Л., Андрієнка В. В.) рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2016 у справі № 910/5263/16 залишено без змін.

Постанову мотивовано тим, що позовні вимоги документально обґрунтовані, тому підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 910/5263/16, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНЖАГРО" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 910/5263/16, а справу направити на новий розгляд.

У касаційній скарзі заявник посилається на порушення та неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що між ТОВ "Форум - Менеджмент Груп" (орендар) та іноземним підприємствам "1+1 Продакш" (суборендар) 04.12.2013 укладено договір суборенди № 485, за умовами якого орендар зобов'язується передати в суборенду, в суборендар зобов'язується прийняти, відповідно до умов цього договору, нежитлове приміщення (офіс 3-103), розташоване на цокольному поверсі в будівлі за адресою: АДРЕСА_1, (далі по тексту Будівля). Право власності орендаря на передачу приміщення в суборенду передбачено умовами укладеного з орендодавцем договору оренди від 12.03.2012 ( а.с.22-38 Т.1).

Предмет договору оренди передано позивачу за актом приймання-передачі приміщення від 14.01.2014 (а.с.30 Т.1).

ФОП ОСОБА_8 (суборендар) 14.01.2014 уклала із Іноземним підприємством "1+1 Продакшн" (суборендавець) договір суборенди № 140101, за умовами якого суборендавець зобов'зується передати в суборенду, а суборендар зобов'язується прийняти, відповідно до умов цього договору, нежитлове приміщення (офіс 3-103), розташоване на цокольному поверсі в будівлі за адресою: АДРЕСА_1. Право суборендодавця на передачу приміщення в суборенду передбачено умовами укладеного з орендодавцем договору суборенди № 485 від 04.12.2012 (а.с. 36-41 Т.1).

Предмет договору суборенди передано ФОП ОСОБА_8 за актом приймання-передачі приміщення від 14.01.2014 (а.с. 42 Т.1).

За договором про внесення змін до договору суборенди №485 від 04.12.2013 (про заміну сторони у зобов'язані) 01.05.2014 відбулась заміна орендаря, новим орендарем став ТОВ "Офіс Менеджмент Груп" (а.с.33-34 Т.1).

Додатковою угодою № 2 до договору суборенди № 485 від 04.12.2013 08.07.2015 сторони домовились про продовження строку суборенди за договором до 14.07.2016 (а.с.31 Т.1).

ФОП ОСОБА_8 13.01.2016 звернулась до позивача із претензією про відшкодування збитків та неодержаного прибутку на суму 128750,94 грн. (а.с.43 Т.1).

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зі змісту статей 614, 623 ЦК України та статті 226 ГК України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов'язання; 2) збитки; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; 4) вина.

Відповідно до ч. 2 ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної ) шкоди.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому, господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (стаття 623 ЦК України) від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок заподіяння шкоди (глава 82 ЦК України ).

Правильне розмежування підстав відповідальності необхідне ще і тому, що розмір відшкодування збитків, завданих кредиторові невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором, може бути обмеженим (ч. 3 ст. 22 ЦК України), а при відшкодуванні позадоговірної шкоди, остання підлягає стягненню у повному обсязі (стаття 1166 ЦК України).

Судами не встановлено, чи мало місце у відносинах сторін знищення або пошкодження майна, чи зроблені або мають бути зроблені позивачем витрати, які пов'язуються з відновленням порушеного права (реальні збитки); не встановлено: заявлена до стягнення сума є упущеною вигодою чи вартістю додаткових робі, додатково витрачених матеріалів?

Безпідставне перерахування коштів не є втратами, які мають компенсуватися шляхом відшкодування збитків. У вирішенні спорів про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди суди повинні дослідити, чи могли бути такі збитки реально понесені кредитором та чи вживав кредитор заходів щодо їх відшкодування.

Судами не досліджено і не надано правову оцінку договору про внесення змін 30.04.2015 щодо нового орендаря - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжагро" до договору № 485 від 04.12.2013 (а.с. 31 зв. Т.1).

Судами не надано належну правову оцінку акта списання продуктів від 28.12.2015, складеного ФОП ОСОБА_8 (а.с.47 Т.1); договору надання послуг з охорони від 24.12.2015, укладеного між ТОВ "Адар Україна" та ФОП ОСОБА_8 (а.с.48-49 Т.1); договору про надання послуг № 021215 від № 01.12.2015 про надання послуг по організації споживання на підприємствах, укладеного між ТОВ"УКРАІНСЬКЕ НЕЗАЛЕЖНЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО НОВИН" та ФОП ОСОБА_8 (а.с. 52-56 Т.1); договору № 031215 від № 01.12.2015 про надання послуг по організації споживання на підприємствах, укладеного між ПАТ "ТК"ТЕТ" та ФОП ОСОБА_8 (а.с.57-60 Т.1); договору № 041215 від № 01.12.2015 про надання послуг по організації споживання на підприємствах, укладеного між ТОВ "ГРАВІС-КІНО" та ФОП ОСОБА_8 (а.с. 61-64 Т.1); договору № 011215 від № 01.12.2015 про надання послуг по організації споживання на підприємствах, укладеного між ТОВ "ГЛОБАЛ МЕДІА ГРУП" та ФОП ОСОБА_8 (а.с. 65-68 Т.1);

В матеріалах справи не міститься договір про внесення змін від 30.05.2015 до договору суборенди № 485 від 04.12.2013 (про заміну сторони у зобов'язанні), за яким відбулась заміна орендаря новим орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інжагро"; договір про надання послуг № 0212015 від № 01.12.2015 про надання послуг, на який суд апеляційної інстанції посилається.

Рішення містить виклад вимог позивача і не містить мотивувальної частини, в якій вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору.

Судам в якості 3-ї особи необхідно залучити ФОП ОСОБА_8, якій позивачем - Іноземним підприємством "1+1 Продакшн" перераховано кошти у розмірі 128750, 94 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 17.02.2016 № 1107.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Беручи до уваги наведене, враховуючи, що оскаржувані рішення прийняті судами за неповновстановленими обставинами, ці рішення підлягають скасуванню за передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 1115 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 3 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжагро" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 910/5263/16 Господарського суду міста Києва задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 910/5263/16 Господарського суду міста Києва скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий, суддя:Корнілова Ж.О. Судді:Грек Б.М. Могил С.К.