ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Справа № 904/2287/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.,

суддів: Коробенка Г.П., Мачульського Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.10.2016у справі Господарського суду№ 904/2287/16 Дніпропетровської областіза позовомкерівника Криворізької місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській областідопублічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"простягнення збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розмірі 72 699 119,52 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

прокурор відділу ГПУ Кравчук О.І., посв. від 01.08.2016 № 043796;позивача: Годько І.О., дов. від 01.04.2016 № 3; Калимбет Т.М., дов. від 16.05.2016 № 5; відповідача: Кольга Т.О., дов. від 12.10.2016 № 14-393 юр.; Нагай І.М., дов. від 12.10.2016 № 14-395 юр.; Мартинюк Ю.В., дов. від 12.10.2016 № 14-420 юр.; Максименко Л.Т., дов., дійсна до 30.06.2017;

В С Т А Н О В И В:

У березні 2016 року керівник Криворізької місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (далі - Інспекція) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просив стягнути з публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - Підприємство) 72 699 119,52 грн. збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Позов прокурора обґрунтовано порушенням відповідачем вимог природоохоронного законодавства, а саме: ст. 10, ч. 5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" в частині наднормативних (без дозволу) викидів в повітря забруднюючих речовин (марганцю, хрому та бензапірену), що не передбачені наявними на Підприємстві дозволами на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Вказані порушення відображені у Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами від 01.09.2015, складеному за наслідками перевірки Інспекції (далі - Акт перевірки). Розрахунок збитків здійснено відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 (далі - Методика № 639).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2016 (суддя Панна С.П.) в задоволені позовних вимог відмовлено.

За висновками місцевого господарського суду матеріалами справи не підтверджується сам факт порушення з боку відповідача, оскільки Акт перевірки Інспекції не є належним та допустимим доказом у справі, з огляду на те, що його підписано не всіма державними інспекторами, які входили до складу комісії, створеної та направленої на підприємство (17 з 45). Крім того, порушення встановлювалось на підставі результатів інструментально-лабораторних досліджень, які проводились під час проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин самим Підприємством (на договірній основі спеціалізованою організацією ПрАТ "УкрНДІОГаз") і вони не можуть бути підставою для нарахування збитків. Так, виходячи з письмових і усних пояснень спеціалізованої організації, яка проводила інструментально-лабораторні дослідження (ПрАТ "УкрНДІОГаз") під час проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин, при їх проведенні не встановлювався факт наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферу, а лише визначався кількісний і якісний склад викидів при номінальному навантаженні технологічного обладнання Підприємства.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 (колегія суддів: Чус О.В., Березкіна О.В., Джихур О.В.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2016 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

При прийняті рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що факт порушення природоохоронного законодавства, а саме наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, правомірно встановлено інспекторами під час проведення перевірки на підставі матеріалів інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин, під час якої ПрАТ "УкрНДІОГаз" здійснювались інструментально-лабораторні вимірювання. Розрахунок збитків здійснено відповідно до Методики № 639 і він є вірним.

Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 та залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2016. Свої вимоги Підприємство обґрунтовує тим, що: у нього був наявний дозвіл на викиди марганцю, хрому та бензапірену у складі суспендованих твердих частинок у період з 10.02.2014 по 24.04.2015 (дозволи № 1211000000-38 та № 12110363300-103), що на думку скаржника підтверджується листами Північно-східного наукового центру та державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь"; Інспекція повинна була провести власні інструментально-лабораторні вимірювання; розрахунок збитків на підставі Методики № 639 є неправомірним, оскільки відповідно до ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку і розмірах, встановлених законом; навіть у випадку застосування положень Методики № 639, розрахунок маси викиду, а відтак і розрахунок збитків, складовою якого є маса викиду, їй не відповідає.

Інспекція скористалась правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та надіслала до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Підприємства, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін як таку, що прийнята з урахуванням фактичних обставин справи та у відповідності до законодавства України.

Перший заступник прокурора Дніпропетровської області та прокурор ГПУ у справі також скористались правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надіслали до Вищого господарського суду України свої заперечення на касаційну скаргу Підприємства, у яких просять залишити її без задоволення як необґрунтовану, а оскаржувану постанову - без змін з підстав її законності.

Враховуючи складність спору та надання учасниками справи у судових засіданнях додаткових усних пояснень по суті касаційної скарги, з метою з'ясування їх достовірності, для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору розгляд справи відкладався.

Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 16.12.2016 розгляд справи у касаційному порядку здійснюється Вищим господарським судом України у складі колегії суддів: Кравчука Г.А. (головуючого, доповідача), Коробенка Г.П. та Мачульського Г.М.

За результатами заслуховування додаткових усних пояснень учасників справи по суті касаційної скарги та з метою надання новоствореній колегії суддів можливості ознайомитись з матеріалами справи у судовому засіданні 16.12.2016 оголошувалась перерва до 20.12.2016 до 10:00.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємства підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- 20.07.2015 Інспекцією було видано наказ № 322-П "Про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", яким було призначено провести планову перевірку Підприємства з 10.08.2015 по 31.08.2015. Для проведення перевірки створено комісію у складі 45 державних інспекторів - посадових осіб Інспекції. Також 20.07.2015 Інспекцією підписано направлення вищезазначеної комісії у складі 45 державних інспекторів на планову перевірку Підприємства;

- на підставі вказаних наказу та направлення, у період з 11.08.2015 по 31.08.2015 Інспекцією було проведено планову перевірку Підприємства на предмет дотримання ним вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами. За результатами вказаної перевірки, Позивачем складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами (т. 1 а.с. 19-154);

- Актом перевірки зафіксовано виявлені Інспекцією порушення природоохоронного законодавства з боку Підприємства щодо здійснення наднормативних (без дозволу) викидів в повітря забруднюючих речовин, що не передбачені наявними на Підприємстві дозволами на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Зокрема, перевіркою встановлено, що Підприємством протягом 2014 - 2015 років проведено Інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин металургійного виробництва, під час якої ПрАТ "УкрНДІОГаз" НАУКОВО-ДОСЛІДНИМ ВИМІРЮВАЛЬНИМ ЦЕНТРОМ З ПИТАНЬ ЕКОЛОГІЇ ТА ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ І МАТЕРІАЛІВ (свідоцтво про атестацію № 3813-54ВЛ чинне до 22.05.2016) здійснювалися інструментально-лабораторні вимірювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, за результатами яких встановлено, що Підприємство здійснює наднормативні (без дозволу) викиди в повітря забруднюючих речовин, що не передбачені наявними у нього дозволами на викиди забруднюючих речовини в атмосферне повітря, а саме: наднормативні викиди (викид без дозволу) по марганцю та його сполукам (в перерахунку на марганець), хрому та його сполукам (в перерахунку на триоксид хрому) та бенз(а)пірену на джерелах агломераційного цеху № 2: ДВ № 31 (ДВ № 030031) - від зони спікання агломашини № 1-3 та ДВ № 32 (ДВ № 030032) - від зони спікання агломашин № 4-6 у період 10.02.2014 по 27.02.2014; наднормативні викиди (викид без дозволу) по марганцю та його сполукам (в перерахунку на марганець), хрому та його сполукам (в перерахунку на триоксид хрому) та бенз(а)пірену на джерелах агломераційного цеху № 2 ДВ № 31 (ДВ № 030031) - від зони спікання агломашин № 1-3 (ДУ № 311-313) та ДВ № 32 (ДВ № 030032) від зони спікання агломашин № 4-6 (ДУ № 321-323) в період з 28.02.2014 по 23.04.2015 (т.1, а.с. 91-92, 112);

- за результатами виявлених порушень у грудні 2015 Інспекцією на підставі Методики № 639 проведено розрахунок розміру збитків, які заподіяні державі внаслідок наднормативних (без дозволу) викидів Підприємством забруднюючих речовин в атмосферне повітря, розмір яких склав 72 699 119,52 грн.;

- 09.12.2015 Інспекція направила на адресу Підприємства претензію № 4-5897-3 від 09.12.2015 з вимогою відшкодувати збитки, заподіянні навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення атмосферного повітря наднормативними викидами в сумі 72 699 119,52 грн. у добровільному порядку. Претензію було отримано Підприємством 11.12.2015 та в подальшому відхилено у повному обсязі, що і слугувало підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Як вже частково зазначалося вище, суди попередніх інстанцій дійшли протилежних висновків щодо доведеності обставин вчинення Підприємством правопорушення, виявленого Інспекцією за результатами перевірки та зафіксованого у акті Інспекції, а відтак і наявності підстав для стягнення нарахованих збитків. Здійснюючи касаційний перегляд справи колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Відповідно до статті 6 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, серед іншого, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

За приписами статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання вказаними у нормі органами. Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідний Порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302.

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам підприємцям експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб'єкту господарювання - власнику стаціонарного джерела викиду, з якого надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші.

В спростування обставин наявності у діях Підприємства порушень, останнє посилається на наявність у нього права на викиди марганцю, хрому та бензапірену у складі суспендованих твердих частинок у період з 10.02.2014 по 24.04.2015 відповідно до дозволів № 1211000000-38 та № 12110363300-103. Зазначає, що дані обставини підтверджуються, зокрема, листами Північно-східного наукового центру та державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" (т. 4, а.с. 162-164).

Між тим, такі доводи Підприємства обґрунтовано не взяті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки вони не узгоджуються з положеннями законодавства України, яке регулює нормування викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Так, загальні вимоги в частині складання, оформлення та змісту документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди існуючими та новоствореними об'єктами встановлено відповідною Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 09.03.2006 № 108.

В силу положень п. 2.9 та п.п. 2.9.1 вказаної Інструкції для отримання дозволу у відомостях щодо виду та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами наводяться дані, які готуються на підставі звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві. Відповідно до Переліку найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 № 1598, та Переліку забруднюючих речовин та порогових значень потенційних викидів, за якими здійснюється державний облік (додаток 1 до Інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, затвердженої наказом Мінекоресурсів України від 10.05.2002 № 177 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 22.05.2002 за № 445/6733), надаються: перелік найбільш поширених забруднюючих речовин та їх обсяги, викиди яких підлягають регулюванню та за якими здійснюється державний облік; перелік небезпечних забруднюючих речовин та їх обсяги, викиди яких підлягають регулюванню та за якими здійснюється державний облік; перелік інших забруднюючих речовин та їх обсяги, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами об'єкта; перелік забруднюючих речовин та їх обсяги, для яких не встановлені ГДК (ОБРД), в атмосферному повітрі населених міст.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 № 1598 речовина бенз(а)пірен входить до вказаного переліку найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню.

Відповідно до п. 2 наведеної Інструкції, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.05.2002 № 177 взяття об'єктів на державний облік здійснюється якщо в їх викидах присутня хоча б одна забруднююча речовина (або група речовин), потенційний викид якої рівний або перевищує величину, зазначену у Переліку забруднюючих речовин та порогових значень потенційних викидів, за якими здійснюється державний облік (додаток 1). У відповідності до додатку 1 до цієї Інструкції речовини манган та його сполуки (у перерахунку на діоксид мангану), хром та його сполуки (у перерахунку на триоксид хрому) та бенз(a)пірен мають свої порогові значення, а речовини у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом - свої.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.06.2006 № 309 затверджено нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел. У п. 2.1 цього наказу окремо встановлено нормативи граничнодопустимих викидів суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом. У п. 2.2 наказу окремо встановлено нормативи граничнодопустимих викидів речовин у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастинки та волокна), у тому числі гранично допустимих викидів для мангану та його сполуки в перерахунку на діоксид мангану, хрому та його сполуки в перерахунку на триоксид хрому. У п. 2.3 наказу окремо визначено нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин, визначених як канцерогенні речовини, у тому числі бенз(а)пірену.

З огляду на положення наведених підзаконних актів забруднюючі речовини манган та його сполуки в перерахунку на діоксид мангану, хром та його сполуки в перерахунку на триоксид хрому, а також бенз(а)пірен мають власні нормативи граничнодопустимих викидів, визначаються та підлягають нормуванню як окремі самостійні речовини з окремим кодом та не можуть бути віднесені до групи речовин у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом, які мають власні порогові значення, нормативи викиду та окремий код.

Судами попередніх інстанцій досліджувались наявні в матеріалах справи дозволи Підприємства на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 1211000000-38 (термін дії дозволу з 05.05.2011 до 30.06.2015) і № 12110363300-103 (термін дії дозволу з 05.05.2011 до 23.04.2015) та було з'ясовано, що у п. 2.1 додатку до дозволу №12110363300-103 визначено дозволені обсяги викидів забруднюючих речовин, які віднесені до основних джерел. Зокрема, для джерел агломераційного цеху № 2 (т. 2, а.с. 3-90):

- ДВ № 31 (ДВ № 030031) - від зони спікання агломашини № 1-3: Оксид вуглецю - граничнодопустимий викид відповідно до законодавства (мг/м3) - 250, Затверджений граничнодопустимий викид - 8 516,337 мг/м3, 3 487,44 г/с; Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом - граничнодопустимий викид відповідно до законодавства (мг/м3) - 50, Затверджений граничнодопустимий викид - 131,177 мг/м3, 53,7168 г/с; Оксиди азоту (у перерахунок на діоксид азоту [М0+И02]) - граничнодопустимий викид відповідно до законодавства (мг/м3) - 500, Затверджений граничнодопустимий викид - 167,66 мг/м3, 68,6567 г/с; Сірки діоксин - граничнодопустимий викид відповідно до законодавства (мг/м3) - 500, Затверджений граничнодопустимий викид - 631,656 мг/м3, 258,663 г/с;

- ДВ № 32 (ДВ № 030032) - від зони спікання агломашин № 4-6: Оксид вуглецю - граничнодопустимий викид відповідно до законодавства (мг/м3) - 250, Затверджений граничнодопустимий викид - 8 433,463 мг/м3, 3 470,37 г/с; Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом - граничнодопустимий викид відповідно до законодавства (мг/м3) - 50, Затверджений граничнодопустимий викид - 126,517 мг/м3, 52,0618 г/с; Оксиди азоту (у перерахунок на діоксид азоту [М0+И02]) - граничнодопустимий викид відповідно до законодавства (мг/м3) - 500, Затверджений граничнодопустимий викид - 158,346 мг/м3, 65,1595 г/с; Сірки діоксин - граничнодопустимий викид відповідно до законодавства (мг/м3) - 500, Затверджений граничнодопустимий викид - 631,684 мг/м3, 259,938 г/с.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов вірних висновків щодо відсутності у Підприємства права на викиди марганцю, хрому та бензапірену у складі суспендованих твердих частинок у період з 10.02.2014 по 24.04.2015 на підставі наявних у Підприємства дозволів.

Доводи касаційної скарги Підприємства наведених висновків не спростовують та не впливають на них. Посилання на наявність у Підприємства права на викиди марганцю, хрому та бензапірену у складі суспендованих твердих частинок ґрунтуються на довільному тлумаченні законодавства України та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані. Посилання скаржника на ненадання судом апеляційної інстанції правової оцінки листами Північно-східного наукового центру та державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" також не можуть слугувати підставою для скасування оскарженої постанови, з огляду на правильність висновків апеляційного суду в цій частині.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно із статтею 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

В силу вимог статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

За приписами статей 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади несуть відповідальність згідно з законом; шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- факт здійснення наднормативних викидів (викид без дозволу) по марганцю та його сполукам (в перерахунку на марганець), хрому та його сполукам (в перерахунку на триоксид хрому) та бенз(а)пірену на джерелах агломераційного цеху № 2: ДВ № 31 (ДВ № 030031) - від зони спікання агломашини № 1-3 та ДВ № 32 (ДВ № 030032) від зони спікання агломашин № 4-6 встановлено державними інспекторами зі звіту інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря металургійного виробництва;

- факт викиду відповідачем в атмосферне повітря цих речовин зафіксовано у протоколах випробувань від 19.02.2014, 21.02.2014 (звіт про інструментально-лабораторні випробування), звіті з інвентаризації викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел промислового майданчику № 2 металургійного виробництва аглодоменного департаменту аглоцеху № 1, 2, 3.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновків про те, що факт порушення природоохоронного законодавства, а саме наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, правомірно встановлено та зафіксовано Інспекцією в Акті порушення. А тому, враховуючи відповідність розрахунку збитків положенням Методики № 639, та його правильність, задовольнив позов у повному обсязі.

Між тим, за встановлених обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитьсь з висновками суду апеляційної інстанції щодо вірності розрахунку стягуваних збитків, оскільки такі висновки не враховують наступного.

Судом апеляційної інстанції вірно наголошено, що порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) визначається Методикою № 639, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 № 48/16064, яка підлягає застосуванню у спірних правовідносинах. Доводи скаржника щодо неправомірності її застосування судом апеляційної інстанції також ґрунтуються на довільному тлумаченні законодавства України і не узгоджуються з судовою практикою розгляду судами аналогічних спорів.

Положеннями пунктів 2.1.2, 2.2 Методики № 639 встановлено, що наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства. Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

Так, розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема, у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (п. 2.7.1 Методики № 639).

Відповідно до пункту 3.6 Методики № 639 розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Згідно з пунктом 3.7 Методики № 639 за відсутності у відповідній документації суб'єкта господарювання інформації щодо параметрів джерел викидів та/або джерел утворення забруднюючої речовини розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення), який здійснюється без дозволу на викиди, визначається за результатами інструментально-лабораторних вимірювань за формулою (10) m i = 3,6 х 10 -6 х r Bi х q v х T,

де m i - маса викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення) цієї забруднюючої речовини без дозволу, т;

r Bi - середнє значення масової концентрації i-тої забруднюючої речовини за результатами вимірювань її вмісту в газопиловому потоці від джерела викиду (утворення) цієї забруднюючої речовини, мг/м 3;

q v - значення об'ємної витрати газопилового потоку від джерела викиду (утворення) i-тої забруднюючої речовини, приведене до нормальних умов, м 3/с;

T - час роботи джерела викиду (утворення) i-тої забруднюючої речовини без дозволу, год.

Таким чином, пункт 3.6 Методики № 639 надає особі, яка здійснює розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря, альтернативне право вибору: здійснювати такий розрахунок за параметрами джерела викиду або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин.

З встановлених судами обставин справи вбачається, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерела викиду (джерела утворення) було здійснено на підставі матеріалів іструментально-лабораторних вимірювань, проведених спеціалізованою організацією ПрАТ "УкрНДІОГаз" в межах інвентаризації стаціонарних джерел викидів Підприємства, відповідно до формули 10, визначеної у п. 3.7 Методики.

З урахуванням диспозитивних приписів п. 3.6 Методики № 639, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність такого розрахунку, враховуючи необов'язковість застосування інструментально-лабораторного методу.

Однак, як було встановлено місцевим господарським судом та залишено поза увагою суду апеляційної інстанції, при проведенні інвентаризації стаціонарних джерел викидів Підприємства, в тому числі на джерелах агломераційного цеху №2: ДВ № 31 (ДВ № 030031) - від зони спікання агломашин № 1-3 (ДУ №311-313) та ДВ № 32 (ДВ № 030032) від зони спікання агломашин № 4-6 (ДУ № 321-323) ПрАТ "УкрНДІОГаз" лише визначався кількісний і якісний склад викидів при номінальному навантаженні технологічного обладнання, відповідно до вимог Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7.

В цьому разі, згідно з п. 2.5.2 цієї Інструкції на основі прямих вимірювань визначається викид при номінальному навантаженні технологічного обладнання, тобто визначається максимально-можливий викид при різних етапах технологічного процесу при максимально можливому проектному навантаженні технологічного обладнання.

Таким чином, місцевий господарський суд встановив, що визначені та зафіксовані в протоколах випробувань ПрАТ "УкрНДІОГаз" викиди, є максимальними за 20-ти хвилинний інтервал вимірів 10.02.2014 (день відбору проб) і не можуть характеризувати концентрацію та склад викидів забруднюючих речовин при інших навантаженнях технологічного обладнання, відмінних від номінальної.

Судом апеляційної інстанції не було спростовано висновку місцевого господарського суду про те, що зазначені протоколи випробувань не можуть вважатися належними джерелами достовірних вихідних даних для встановлення порушення в частині наднормативних викидів в повітря забруднюючих речовин та розрахунку збитків у період з 10.02.2014 по 23.04.2015.

За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції про правильність обрахування Інспекцією маси забруднюючих речовин, що викинуті в атмосферу наднормативно колегія суддів касаційної інстанції не може визнати правомірним та обґрунтованим.

Як вбачається з п. 4.1 Методики № 639 маса забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно є складовою формули розрахунку збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

А тому, неправильний розрахунок Інспекцією маси викиду забруднюючих речовин має своїм наслідком помилковий розрахунок розміру збитків, заявлених до стягнення у даній справі, що виключає можливість задоволення позовних вимог прокурора.

За таких обставин справи, враховуючи помилковість розрахунку заявлених до стягнення збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає позовні вимоги прокурора такими, що не підлягають задоволенню.

Господарський суд апеляційної інстанції наведеного вище не врахував, у зв'язку із чим помилково скасував законне рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2016.

За таких обставин постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм матеріального права, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2016 підлягає залишенню в силі з підстав, визначених у даній постанові.

За результатами розгляду даної справи, колегія суддів касаційної інстанції вважає також за необхідне звернути увагу на наступне.

Переглядаючи справу у касаційному порядку, колегією суддів Вищого господарського суду України з'ясовано, що відмова у задоволенні позову прокурора про стягнення збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, стала наслідком недоліків в діяльності Інспекції, допущених при плановій перевірці Підприємства з 10.08.2015 по 31.08.2015.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 20.07.2015 № 322-П "Про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" та направлення на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 20.07.2015 № 4-2774-8-3 для проведення перевірки Підприємства у період з 10.08.2015 по 31.08.2015 було створено, призначено та направлено на Підприємство комісію у складі 45 державних інспекторів.

Однак, фактично перевірка Підприємства у період з 10.08.2015 по 31.08.2015 проводилась лише 17 державними інспекторами. 28 з 45 державних інспекторів планову перевірку не проводили, складений за її результатами Акт перевірки від 01.09.2015 не підписували.

Вказані недоліки у роботі комісії могли мати безпосередній вплив на неналежну якість проведення перевірки Підприємства, допущення помилок, що призвели до неможливості відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Підприємством.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 у справі № 904/2287/16 Господарського суду Дніпропетровської області скасувати, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2016 у названій справі залишити в силі.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя Г.П. Коробенко

Суддя Г.М. Мачульський