ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2016 року Справа № 924/157/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Кондратової І.Д., Малетича М.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства "Дживальдіс"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 11.08.16у справі№924/157/16господарського судуХмельницької областіза позовомДочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Хмельницька фінансово-промислова група"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Діада Д"третя особаПриватне підприємство "Дживальдіс"провитребування майна з чужого незаконного володінняза участю представників від:позивачане з'явилися, були належно повідомлені,відповідачаШустера Я.В. (дов. від 25.01.16),третя особаМінченка Я.В. (дов. від 25.01.16) В С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями "Хмельницька фінансово-промислова група" звернулося до суду Хмельницької області з позовом про витребування з чужого незаконного володіння у Товариства з обмеженою відповідальністю "Діада Д" майна, що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна, 68-Б та складається з: нежитлової будівлі виробничого цеху з прибудовою загальною площею 1069,8 м2; нежитлової будівлі гаражу загальною площею 241,3 м2, прохідної "А" загальною площею 95,8 м2, нежитлової будівлі котельної загальною площею 277,1 м2.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.04.16 у справі №924/157/16 (суддя Магера В.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.08.2016 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Демянчук Ю.Г., судді: Юрчук М.І., Крейбух О.Г.) позов задоволено.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, Приватне підприємство "Дживальдіс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та припинити провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, згідно Свідоцтва про право власності від 09.07.04 №155284 серія НВС (дублікат, що має силу оригіналу) слідує, що Дочірньому підприємству з іноземними інвестиціями "Хмельницька фінансово-промислова група" належить на праві власності майно, що складається із виробничої бази, яке знаходиться за адресою: смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна,68, Хмельницька область.

Вказане свідоцтво видане державним нотаріусом Новоушицької державної нотаріальної контори від 09.07.04, зареєстроване в реєстрі № 965 на підставі акта про проведення торгів (затверджений відділом ДВС Новоушицького райуправління юстиції від 07.07.04).

З акта про проведення торгів від 07.07.04 (затверджений відділом ДВС Новоушицького райуправління юстиції від 07.07.04) вбачається, що переможцем торгів, згідно протоколу від 21.06.04 №77, які відбулися у смт. Нова Ушиця вул. Українська,28 по реалізації майна, яке належало ВАТ "Новоушицький маслозавод" стало ДП з іноземними інвестиціями "Хмельницька фінансово-промислова група", якою було сплачено всю суму продажної ціни в розмірі 390 000,00 грн. Серед придбаного на торгах, зокрема, були і об'єкти нерухомості (виробнича база), що знаходиться за адресою вул. Гагаріна,68, смт. Нова Ушиця, Хмельницької обл.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.06. 06 у справі №11/2713 задоволено позов ДП з іноземними інвестиціями "Хмельницька фінансово-промислова група" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоушицький молокозавод" про визнання права власності на майно. Визнано за ДП з іноземними інвестиціями "Хмельницька фінансово-промислова група" право власності на наступні об'єкти нерухомості: приміщення прохідної, загальною площею 97,8м2; комплекс очисних споруд; приміщення вбиральні; башта "Рожновського", що знаходяться у смт. Нова Ушиця, вул. Гагаріна,68.

Із матеріалів вказаної справи вбачається та судами встановлено, підчас вирішення справи №924/1096/14, 01.06.11 ДП з іноземними інвестиціями "Хмельницька фінансово-промислова група" видано на користь ПП "Енергосистема" простий вексель АА №2329451 на суму 627 600,00 грн. зі строком платежу 02.06.14.

19.07.12 зазначений простий вексель передано ПП "Дживальдіс", про що свідчить напис на звороті векселя "платити наказу ПП "Дживальдіс", підписаний директором Коротун Р.П. та скріплений печаткою ПП "Енергосистема".

22.05.14 ПП "Дживальдіс", як векселедержатель, звернувся до векселедавця ДП з іноземними інвестиціями "Хмельницька фінансово-промислова група" з вимогою про оплату заборгованості за векселем АА № 2329451 на загальну суму 627 600,00 грн.

28.05.14 відповідач ДП з іноземними інвестиціями "Хмельницька фінансово-промислова група" у відповіді на лист від 22.05.14 повідомив, що протягом 3-х років фактично не здійснює фінансово-господарську діяльність та не має можливості оплатити вищевказаний вексель, через відсутність грошових коштів.

03.06.14 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу за заявою ПП "Дживальдіс" було опротестовано вексель АА № 2329451 від 01.06.11 про несплату коштів на суму 627 600,00 грн. проти векселедавця ДП з іноземними інвестиціями "Хмельницька фінансово-промислова група".

У липні 2014 року ПП "Дживальдіс" звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом до Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Хмельницька фінансово-промислова група" про стягнення 627 600,00 грн. боргу за векселем від 01.06.11 АА2329451.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 13.08.14 у справі №924/1096/14 було затверджено мирову угоду, укладену між ПП "Дживальдіс" та ДП з іноземними інвестиціями "Хмельницька фінансово-промислова група", а провадження у вказаній справі припинено на підставі п.7 ст.80 ГПК України, зважаючи на укладення сторонами спору мирової угоди, затвердженої судом.

Відповідно до п.3 мирової угоди встановлено, що відповідач (ДП з іноземними інвестиціями "Хмельницька фінансово-промислова група") зобов'язується передати у власність позивача (ПП "Дживальдіс"), а ПП "Дживальдіс" у рахунок повного погашення заборгованості, що складає 640 152,00 грн., зобов'язується прийняти у власність: нежитлову будівлю адмінбудинку площею 169,8 м2 з прибудовою приміщення прохідної площею 97,8 м2, нежитлову будівлю виробничого цеху з прибудовою площею 1 069,8 м2, нежитлову будівлю гаражу площею 241,3 м2, нежитлову будівлю котельні площею 277,7 м2, що знаходяться за адресою: Хмельницька обл., Новоушицький р-н, смт. Нова Ушиця, вул.Гагаріна,68-Б, та перебувають у власності ДП з іноземними інвестиціями "Хмельницька фінансово-промислова група" згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Згідно Витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно/Реєстру прав власності на нерухоме майно/ 05.08.15 №453696588233 зареєстровано, що власником вищезазначеного нерухомого майна є ПП "Дживальдіс".

05.08.15 на підставі Договору купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Романовою Н.М. вбачається, що ТОВ "Діада Д" набуло право власності на відповідне нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Новоушицький р-н, смт. Нова Ушиця, вул.Гагаріна,68-Б і підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, зареєстроване на підставі ч.1 ст.19 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

При звернені до суду, позивачем зазначено, що 03.02.16 Рівненським апеляційним господарським судом скасовано ухвалу господарського суду Хмельницької області у справі №924/1096/14 про затвердження мирової угоди, як таку, що винесена із грубим порушенням норм процесуального права.

Таким чином, як вказує позивач, суд апеляційної інстанції підтвердив незаконність переходу права власності від позивача до третьої особи ПП "Дживальдіс", а відтак ПП "Дживальдіс" не мало права відчужувати майно на користь ТОВ "Діада Д".

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що майно, яке вибуло із володіння власника (позивача) на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна і подальше скасування такого рішення, дійшли висновку, що таке майно вибуло із володіння власника поза його волею.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками, з огляду на наступне.

Статтею 321 ЦК України встановлено принципи непорушності права власності. Відповідно до цієї норми, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою ст.353 цього Кодексу.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до Конституції України, ст.ст.386, 387 ЦК України держава забезпечує захист права власності. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Можливість витребування майна, придбаного за відплатним договором, із чужого незаконного володіння закон ставить у залежність насамперед від того, є володілець майна добросовісним чи недобросовісним його набувачем.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач, звертаючись із даним позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння у порядку ст.ст.387, 388 ЦК України, вказує про позбавлення останнього права власності на нерухомість, яке відбулося внаслідок затвердження мирової угоди згідно ухвали суду від 13.08.14, відповідно до якої ПП "Дживальдіс" зареєструвало своє право власності на виробничу базу за адресою: смт. Нова Ушиця, вул.Гагаріна,68-Б та у подальшому здійснило продаж зазначеного нерухомого майна ТОВ "Діада Д" відповідно до договору купівлі-продажу від 05.08.15.

Судом встановлено, що постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.02.16, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.04.16, ухвала господарського суду Хмельницької області від 13.08.14 у справі №924/1096/14 про затвердження мирової угоди скасована із направленням господарської справи до місцевого суду для розгляду по суті.

Пунктом 3.19 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" від 26.12.11 №18 роз'яснено, що умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета.

Нормами ст.330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст.388 цього кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Згідно із приписами ч.1 ст.388 цього ж кодексу, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, у відповідності до вимог ст.ст.330, 388, 658 ЦК України право власності на майно, яке було передане за угодами щодо його відчуження поза межами волі власника не набувається, у тому числі і добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника у такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.

У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного (нікчемного) правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного чи нікчемного правочину, шляхом подання віндікаційного позову, зокрема і від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ч.1 ст.388 ЦК України.

У випадку якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

З огляду на встановлені судами обставини справи та вищезазначені правові приписи, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що майно, яке вибуло із володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна і це судове рішення в подальшому було скасоване, то майно вважається таким, що вибуло із володіння власника поза його волею.

Судами також вірно зазначено, що майно, яке знаходиться за адресою: Хмельницька обл., Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул.Гагаріна,68-Б, фактично вибуло із володіння власника (ДП з іноземними інвестиціями "Хмельницька фінансово-промислова група") поза його волею та у подальшому було відчужено за договором купівлі-продажу, укладеним із іншим покупцем й без участі та згоди дійсного власника - позивача.

При цьому, укладання таких угод не припиняє право власності позивача, а тому у момент їх укладання і до теперішнього часу саме він залишається власником цього майна і має право на його витребування із чужого незаконного володіння.

Крім того, суди аргументовано зазначили про відсутність перешкоди для витребування майна власником й тієї обставини, за якої під час перепродажу спірного майна набувачі здійснювали реєстрацію права власності, оскільки ст.346 ЦК України не передбачено припинення права власності дійсного власника, у зв'язку із реєстрацією договорів купівлі-продажу за іншими особами під час його неодноразового перепродажу.

Судами вірно зазначено, що момент вирішення даного спору будь-яке чинне судове рішення, яке б в установленому законом порядку підтвердило право власності відповідача на спірне майно, що складається із нежитлової будівлі виробничого цеху з прибудовою загальною площею 1 069,8 м2; нежитлової будівлі гаражу загальною площею 241,3 м2, прохідної "А" загальною площею 95,8 м2, нежитлової будівлі котельні загальною площею 277,1 м2 за адресою: Хмельницька обл., Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул.Гагаріна,68-Б, у матеріалах справи відсутнє.

Той факт, що у межах провадження по справі, яка розглядається, суд не вирішив питання про надання ТОВ "Діада Д" компенсації у зв'язку із витребуванням об'єктів власності, не свідчить про порушення принципу пропорційності при задоволенні позову ДП з іноземними інвестиціями "Хмельницька фінансово-промислова група" про повернення у власність даних об'єктів майна, які вибули із такої власності незаконно, оскільки добросовісний власник, із власності якого майно витребовується, не позбавлений можливості відновити своє право на підставі ст.661 ЦК України, яка встановлює, що у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування судових актів у справі, а тому їх слід залишити без змін, оскільки вони винесені при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Дживальдіс" залишити без задоволення, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.08.16 у справі №924/157/16 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді І.Д. Кондратова

М.М. Малетич