Постанова ВГСУ від 20.10.2015 року у справі №927/466/15

Друк

Пошук

187

Переглядів

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Історія справи

Постанова ВГСУ від 20.10.2015 року у справі №927/466/15

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року Справа № 927/466/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Жукової Л.В. (доповідач),суддів:Білошкап О.В., Коваленка В.М.,розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі"на рішеннягосподарського суду Чернігівської області від 02.06.2015 р.та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.07.2015 р.у справі№ 927/466/15 господарського суду Чернігівської областіза позовомЗаступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі"простягнення 6 631 289,14 грн.за участю представників сторін: ГПУ - прокурора Савицької О.О.; ПАТ НАК "Нафтогаз України" - Вознюка Є.В.

ВСТАНОВИВ :

Заступник прокурора Чернігівської області (далі, прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі-позивач-1) та Публічне акціонерне товариство Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі-позивач-2) звернулись до господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 11 018 947,54 грн., з яких 6 983 381,13 грн. основного боргу, 1 446 423,58 грн. пені, 2 337 391,21 грн. інфляційних втрат та 251 751,62 грн. 3 % річних.

22.04.2015 прокурором подано до господарського суду Чернігівської області заяву про уточнення позовних вимог, у якій пославшись на часткове задоволення позовних вимог відповідачем у добровільному порядку, просив суд стягнути з відповідача на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" основний борг у сумі 1 330 389,38 грн., пеню у розмірі 1 808 814,60 грн., 3 221093,34 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у розмірі 270 991,82 грн., а всього 6 631 289,14 грн.

Таким чином, суд першої інстанції розглядав позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну позовних вимог.

Водночас, 18.05.2015 відповідачем було погашено частину основного боргу за Договором на суму 601 042,80 грн., про що свідчить платіжне доручення № 525 від 18.05.2015 (том 1, а.с. 157). Зазначена обставина прокурором та позивачами не заперечувалась, втім заяви про зменшення розміру позовних вимог ними до суду не подавались.

Розглянувши справу, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог господарським судом Чернігівської області прийнято рішення від 02.06.2015 у справі №927/466/15 (Суддя - Белов С.В.), яким позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі" на користь Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 729 346,58 грн. основного боргу.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі" судовий збір на користь Державного бюджету України у розмірі 14 661,53 грн.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" судовий збір на користь Державного бюджету України у розмірі 58 418,47 грн.

В решті позову відмовлено.

Не погодившись із наведеним рішенням, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду зі скаргою, у якій просив скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 02.06.2015 року, в частині стягнення судового збору з відповідача в розмірі 14 661,53 та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача судовий збір у сумі 8031,49 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2015 (головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Гончаров С.А., Іоннікова І.А.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.06.2015 у справі № 927/466/15 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.06.2015 у справі № 927/466/15 змінено.

Викладено резолютивну частину рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.06.2015 у справі № 927/466/15 в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Провадження у справі № 927/466/15 за позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі" в частині стягнення заборгованості за неоплачений товар у розмірі 601 042,80 грн. припинити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі" (вул. Глібова, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 32750668) на користь Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032129) 729 346,58 грн. основного боргу.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі" (вул. Глібова, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 32750668) судовий збір на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ м. Чернігова, Державний бюджет, рахунок: 31217206783002, код ЄДРПОУ: 38054398, Банк: ГУДКУ у Чернігівській обл., МФО: 853592, код бюджетної класифікації 22030001) у розмірі 14 661,53 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032129) судовий збір на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ м. Чернігова, Державний бюджет, рахунок: 31217206783002, код ЄДРПОУ: 38054398, Банк: ГУДКУ у Чернігівській обл., МФО: 853592, код бюджетної класифікації 22030001) у розмірі 58 418,47 грн.

Видачу наказів доручено Господарському суду Чернігівської області відповідно до вимог чинного процесуального законодавства.

Не погодившись із прийнятими у даній справі судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою у якій просив скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 02.06.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2015, в частині розподілу судових витрат, та прийняти нове рішення яким стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 8031,49 грн.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, здійснюючи касаційне провадження у справі, суд виходить з того, що оскаржувані судові рішення заперечуються відповідачем лише в частині розподілу судових витрат. Аргументів та заперечень висновків судів в оскаржуваних рішеннях в іншій частині стосовно часткового задоволення позову ні в апеляційній, ні в касаційній скарзі не заявлялось, незважаючи на те, що згідно оскаржуваної постанови апеляційний суд застосував свої повноваження, передбачені нормами ст. 101 ГПК України та переглянув оскаржуване рішення місцевого суду в повному обсязі, при цьому змінивши його та виклавши резолютивну частину у своїй редакції, погодившись при цьому із нарахуванням судового збору. У зв'язку із цим касаційне провадження та перегляд здійснюється щодо постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2015 року, відповідно до доводів в касаційній скарзі лише в частині розгляду та вирішення питання за клопотанням відповідача про зменшення стягнутого судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи позивач 1, звертаючись до суду із позовом, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив стягнути з відповідача на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" основний борг у сумі 1 330 389,38 грн., пеню у розмірі 1 808 814,60 грн., 3 221093,34 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у розмірі 270 991,82 грн. - всього 6 631 289,14 грн.

Таким чином, суд першої інстанції розглядав позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну позовних вимог.

Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. При цьому нормами ч. 1 цієї ж статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, позов у даній справі подано у березні 2015 року. Згідно ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" установлена мінімальна заробітна плата у 2015 році у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 грн. Тобто мінімальна ставка судового збору складала 1827, 00 грн., а максимальна 73080, 00 грн.

У п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду "країни від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що Приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

У абз. 5, п.4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК може бути покладений на відповідача.

Положеннями ст. 49 ГПК України визначено, що при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Слід відзначити, що сума судового збору, виходячи із заявленої суми позову 6 631 289,14 грн. у даному випадку, обмежена максимальною ставкою у 73080, 00 грн.

Отже, суди розподіляючи судові витрати дійшли до правильного висновку про стягнення з ТОВ "Ніжин Тепло Мережі" (відповідач) 14 661,53 грн., та відповідно, з Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (позивач 2) судовий збір на користь Державного бюджету України у розмірі 58 418,47 грн., з огляду на таке.

- Так, ціна позову у даному випадку є 6 631 289,14 грн. ( 100% , сума судового збору максимальна ставка - 73080, 00 грн.);

- задоволено позовних вимог на суму 729 346,58 грн., припинено провадження у даному випадку на суму 601 042, 8 (20,1 % від всієї суми позову, 14661,53 грн. сума судового збору, що покладається на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам);

- відмовлено у позові на суму 5 901 942,56 (79,9 % від всієї суми позову, 58 418,47 грн. що покладається на позивача 2, пропорційно задоволеним вимогам.

З урахуванням наведеного, та виходячи із повноважень касаційного суду, передбачених нормами п. 1 ст. 1119 ГПК України, постанову апеляційного господарського суду в частині розподілу судових витрат слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись статями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,