Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року Справа № 922/605/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровського С.В.розглянувши касаційну скаргу ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії"на постанову та постановуХарківського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 року господарського суду Харківської області від 04.03.2015 року у справі господарського суду№ 922/605/15 Харківської областіза заявоюПАТ "Харківський завод "Гідропривід"доПАТ "Харківський завод "Гідропривід"про визнання банкрутом ліквідаторЛапєнков Д.Б.в судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії":Крячківська І.М. (довіреність №606 від 10.08.2015 року),ПАТ "Харківський завод "Гідропривід":не з'явилися.В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Харківської області від 31.01.2015 року, з врахування ухвали про виправлення описки від 09.02.2015 року, прийнято до розгляду в підготовчому засіданні заяву голови ліквідаційної комісії ПАТ "Харківський завод "Гідропривід" (далі - боржника) про порушення справи про банкрутство боржника з урахуванням особливостей, передбачених статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 2 - 3, 71).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.02.2015 року порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Харківський завод "Гідропривід", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (том 1, а.с. 77 - 80).

Постановою господарського суду Харківської області від 04.03.2015 року (суддя Дзюба О.А.) боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Лапєнкова Д.Б.; підприємницьку діяльність банкрута завершено, строк виконання всіх грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) банкрута постановлено вважати таким, що настав, припинено нарахування неустойки, процентів та інших видів економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; постановлено, що вимоги за зобов'язаннями банкрута, що виникли під час проведення процедур банкрутства, пред'являються в межах ліквідаційної процедури; припинено повноваження власника майна та органів управління банкрута; скасовано арешти, накладені на майно боржника та інші обмеження щодо розпорядження його майном, в тому числі усі податкові застави, застави рухомого та нерухомого майна, постановлено, що накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; зобов'язано ліквідатора закрити всі рахунки банкрута в установах банку та відкрити або переоформити один основний рахунок для проведення розрахунків з кредиторами, виконати інші дії, передбачені статтями 41 - 48 Закону про банкрутство, надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, про фінансове становище і майно боржника станом на день відкриття ліквідаційної процедури, використання коштів боржника; зобов'язано ліквідатора вжити заходів по оцінці та реалізації активів банкрута, представити суду реєстр вимог кредиторів банкрута, у строк до 04.03.2016 року виконати ліквідаційну процедуру, надати суду звіт про виконану роботу та всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури; постановлено здійснити офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора у справі (том 1, а.с. 213 - 218).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" (далі - скаржник) звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати постанову про визнання боржника банкрутом від 04.03.2015 року в частині призначення ліквідатором у справі голови ліквідаційної комісії підприємства-боржника Лапєнкова Д.Б. та прийняти в цій частині нову постанову, якою призначити ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Войтановича О.Й., мотивуючи помилковістю висновків суду першої інстанції про можливість призначення ліквідатором у даній справі про банкрутство Лапєнкова Д.Б. з посиланням на обставини неналежного виконання ним обов'язків щодо ліквідації ПАТ "Харківський завод "Гідропривід" в досудовому порядку.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Фоміна В.О., судді: Здоровко Л.М., Крестьянінов О.О.) апеляційну скаргу ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" залишено без задоволення, переглянуто в цілому постанову суду першої інстанції та залишено її без змін (том 5, а.с. 46 - 52).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 18.06.2015 року та постанову суду першої інстанції від 04.03.2015 року, а справу направити на новий розгляд, обґрунтовуючи порушенням судами попередніх інстанцій положень статті 129 Конституції України, статей 105, 110 - 112 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 59, 60 Господарського кодексу України, статей 1, 11, 12, 23, 95, 97, 114 Закону про банкрутство, статей 41 - 43, 47, 33, 34, 36, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржник доводить неправомірність призначення судами ліквідатором банкрута голови ліквідаційної комісії Лапєнкова Д.Б. як такого, що підпадає під ознаки заінтересованої особи щодо боржника в розумінні положень Закону про банкрутство та неналежно здійснював повноваження з припинення боржника, як юридичної особи, шляхом ліквідації за рішенням засновників в порядку, передбаченому цивільним законодавством України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 18.06.2015 року та постанову суду першої інстанції від 04.03.2015 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" Крячківську І.М., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частинами 1, 2 статті 95 Закону про банкрутство передбачено, що якщо вартості майна боржника-юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.

Згідно з частинами 1 - 3 статті 105 ЦК України (в редакції, чинній на момент прийняття загальними зборами підприємства-боржника рішення від 19.04.2013 року про його припинення шляхом ліквідації), учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 3 статті 110 ЦК України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку з закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами. Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Згідно з частиною 8 статті 111 ЦК України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Розглядаючи заяву про порушення провадження у справі про банкрутство за спеціальною процедурою відповідно до статті 95 Закону про банкрутство, суд першої інстанції встановив, що 19.04.2013 року загальними зборами ПАТ "Харківський завод "Гідропривід" прийнято рішення про припинення товариства шляхом ліквідації, обрано ліквідаційну комісію у складі трьох осіб: Лапєнкова Д.Б. (голова ліквідаційної комісії), Зюзюкіна М.І., Філоненко Т.Г., про що складено протокол №1 (том 1, а.с. 30 - 35).

Судом встановлено, що про прийняте рішення щодо ліквідації підприємства повідомлено державного реєстратора, яким здійснено публікацію оголошення про ліквідацію боржника у спеціалізованому друкованому виданні - Бюлетні державної реєстрації №251 (16) за 2013 рік (том 1, а.с. 193 - 194); Витягом з ЄДРПОУ станом на 15.01.2015 року підтверджується перебування ПАТ "Харківський завод "Гідропривід" в стані припинення за рішенням засновників (том 1, а.с. 28 - 29).

Також, суд встановив, що головою ліквідаційної комісії Лапєнковим Д.Б. надіслано письмові повідомлення про припинення боржника як юридичної особи всім потенційним кредиторам, в тому числі й ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (том 1, а.с. 40 - 51, том 5, а.с. 38 - 39).

Судом встановлено факт звернення до боржника кредиторів з грошовими вимогами на загальну суму 810 441 397, 85 грн., які визнані ліквідаційною комісією в повному обсязі та включені до реєстру вимог кредиторів, в тому числі й ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" з вимогами на суму 8 986 400 грн., які забезпечені іпотекою нерухомого майна боржника за кредитом іншої юридичної особи (том 1, а.с. 10 - 12, 170 - 172, 182 - 190).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, головою ліквідаційної комісії Лапєнковим Д.Б. проведено інвентаризацію активів та пасивів підприємства-боржника, за результатами якої у боржника виявлено майнові активи на загальну суму 4 280 656 грн.: рухоме майно балансовою вартістю 109 427, 46 грн. та нежитлові приміщення літ. "Е-5", літ. "Ж-5", що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, балансовою вартістю 4 171 228, 58 грн.; ринкова вартість рухомого та нерухомого майна боржника станом на 12.01.2015 року згідно з висновком суб'єкта оціночної діяльності становить 28 763 475 грн.; встановлено наявність дебіторської заборгованості на суму 518 238, 40 грн. та заборгованості перед кредиторами на загальну суму 810 441 397, 85 грн., що значно перевищує активи боржника (том 1, а.с. 14, 39, 95 - 167).

Судом встановлено обставини складення головою ліквідаційної комісії Лапєнковим Д.Б. після закінчення строку для пред'явлення кредиторами вимог з врахуванням даних інвентаризації активів боржника проміжного ліквідаційного балансу станом на 09.12.2014 року, який затверджено загальними зборами учасників боржника відповідно до протоколу №1 від 13.01.2015 року (том 1, а.с. 64 - 67).

З огляду на встановлене та враховуючи те, що сума кредиторської заборгованості перевищує вартість активів боржника, підприємство не веде підприємницької діяльності, що робить неможливим погашення заборгованості перед кредиторами, суд першої інстанції дійшов висновку про дотримання боржником процедури самоліквідації згідно статей 105-111 Цивільного кодексу України та можливість визння боржника банкрутом, введення щодо нього ліквідаційної процедури з особливостями провадження відповідно до статті 95 Закону про банкрутство та призначив ліквідатором у справі голову ліквідаційної комісії Лапєнкова Д.Б., зобов'язавши його здійснити заходи з ліквідації банкрута (том 1, а.с. 213 - 218).

Переглядаючи справу за апеляційною скаргою заставного кредитора ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про належне виконання боржником процедури самоліквідації відповідно до положень статей 105, 110, 111 ЦК України та наявність правових підстав для визнання боржника банкрутом з призначенням ліквідатором у справі особи, яка здійснювала повноваження голови ліквідаційної комісії в ході припинення боржника, як юридичної особи, за рішенням засновників в порядку, визначеному цивільним законодавством, зазначивши про те, що особливості провадження у справі про банкрутство за статтею 95 Закону надають суду такі повноваження (том 5, а.с. 46 - 52).

Доводи апеляційної скарги про безпідставність призначення місцевим господарським судом ліквідатором банкрута Лапєнкова Д.Б. з посиланням на неналежне виконання ним обов'язків голови ліквідаційної комісії з припинення підприємства-боржника в досудовому порядку суд апеляційної інстанції відхилив як такі, що спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами додержання процедури самоліквідації підприємства-боржника відповідно до вимог статей 105, 110, 111 ЦК України, як необхідної передумови для порушення даної справи про банкрутство за особливостями провадження згідно статті 95 Закону про банкрутство.

Доводи скаржника про призначення запропонованої банком кандидатури арбітражного керуючого Войтановича О.Й. апеляційний суд відхилив зазначивши про те, що ця кандидатура запропонована банком з власної ініціативи, а не шляхом звернення до автоматизованої системи розподілу арбітражних керуючих відповідно до статті 114 Закону про банкрутство, а відтак, не може пропонуватися, як альтернативна голові ліквідаційної комісії боржника, при призначенні ліквідатора вперше. Також, апеляційний суд зазначив, що вимога про призначення арбітражного керуючого Войтановича О.Й. не може бути предметом розгляду в апеляційному суді, оскільки не була предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про призначення ліквідатором банкрута голови ліквідаційної комісії Лапєнкова Д.Б., а доводи касаційної скарги про неналежну оцінку судами обставин справи на предмет можливої заінтересованості Лапєнкова Д.Б. у даній справі про банкрутство з посиланням на обставини неналежного виконання ним заходів з ліквідації підприємства-боржника в досудовому порядку, які були відхилені судом апеляційної інстанції, вважає необґрунтованими як такі, що зводяться до намагання переконати Вищий господарський суд України здійснити переоцінку доказів, що виходить за межі повноважень касаційного суду згідно статті 1117 ГПК України, а отже, такі доводи є необґрунтованими.

Доводи ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" про вирішення місцевим господарським судом питання про визнання боржника банкрутом у судовому засіданні від 04.03.2015 року без участі представників кредиторів та голови ліквідаційної комісії Лапєнкова Д.Б., як безумовної підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції згідно з положеннями частини 3 статті 104 ГПК України, колегія суддів касаційного суду відхиляє, оскільки за особливостями провадження у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником, кредитори набувають статусу учасників провадження у справі з процесуальним правом на участь в судових засіданнях після звернення з вимогами до боржника в ліквідаційній процедурі у порядку, визначеному частиною 3 статті 95 Закону про банкрутство, а явка боржника в судове засідання від 04.03.2015 року була забезпечена через представника за довіреністю від 17.11.2014 року, виданою ПАТ "Харківський завод "Гідропривід" в особі голови ліквідаційної комісії Лапєнкова Д.Б., - Шафорост Л.І. (том 1, а.с. 211 - 212, том 5, а.с. 40).

Доводи скаржника про можливу зацікавленість голови ліквідаційної комісії Лапенкова Д.Б. у вчиненні в майбутньому дій на користь боржника з порушенням балансу інтересів кредиторів та боржника в ході ліквідаційної процедури у справі, колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими, оскільки статтею 95 Закону про банкрутство суд наділений повноваженнями призначити голову ліквідаційної комісії ліквідатором боржника незалежно від наявності у нього ліцензії на здійснення повноважень ліквідатора, а фактичне вчинення ним дій у ліквідаційній процедурі всупереч інтересам кредиторів може бути підставою для припинення повноважень ліквідатора відповідно до частини 3 статті 114 цього Закону.

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 року та постанову господарського суду Харківської області від 04.03.2015 року у справі №922/605/15 такими, що прийняті з додержанням норм законодавства про банкрутство та положень процесуального права, тому правові підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 року та постанову господарського суду Харківської області від 04.03.2015 року у справі №922/605/15 залишити без змін.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

С.В. Куровський