Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року Справа № 910/5735/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді:Борденюк Є.М., Вовк І.В., Могил С.К. (доповідач),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 у справі № 910/5735/15-г господарського суду міста Києваза позовомІзюмського комунального підприємства теплових мереж додочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"простягнення 3 511 688, 86 грн.,за участю представників

позивача: не з'явились,

відповідача: Жигадло І.Б.,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2015 року Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення 3 488 014, 65 грн. заборгованості за договором № 17/05-443 про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії від 01.10.2005 та 23 674, 21 грн. заборгованості за договором комісії № 12/05-444 від 01.10.2005.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.05.2015 провадження у справі № 910/5735/15-г припинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 ухвалу місцевого господарського суду скасовано, а справу № 910/5735/15-г повернуто до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, відповідач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржувану постанову апеляційного суду, а також ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 3 488 014, 65 грн. заборгованості за договором № 17/05-443 про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії від 01.10.2005 та 23 674, 21 грн. заборгованості за договором комісії № 12/05-444 від 01.10.2005.

Припиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням господарського суду міста Києва від 19.04.2013 у справі № 910/266/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014, вирішено господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, що є підставою для припинення провадження у справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду про припинення провадження, апеляційний господарський суд виходив з того, що позов у даній справі заявлено з інших підстав, на відміну від позову у справі № 910/266/13, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про припинення провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного господарського суду з огляду на таке

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

У випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Припинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України можливе за умов, якщо рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку. За відсутності таких умов заінтересована особа вправі звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах.

Таким чином, не допускається звернення до суду із позовом з тих же підстав. Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову належать лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.

Апеляційним господарським судом встановлено, що Київський апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення господарського суду міста Києва від 19.04.2013 у справі № 910/266/13, з'ясував, що судом першої інстанції при застосуванні строку позовної давності взагалі не досліджувалося питання про порушення прав або охоронюваних законом інтересів позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Позивачем не було пред'явлено відповідної вимоги відповідачу як передбачено ст.ст. 261, 530 Цивільного кодексу України, отже порушення права, від якого слід обчислювати строк позовної давності не відбулося, а позов в розумінні ст. 1 Господарського процесуального кодексу України подано передчасно, а відтак в задоволенні позовних вимог слід відмовити саме з цієї підстави, а не з підстав спливу позовної давності.

Звертаючись до суду у березні 2015 позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 3 488 014, 65 грн. заборгованості за договором № 17/05-443 про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії від 01.10.2005 та 23 674, 21 грн. заборгованості за договором комісії № 12/05-444 від 01.10.2005. В обґрунтування позовних вимог позивачем надано вимогу в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України, яка надіслана відповідачу 29.08.2014.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного господарського суду, що даний позов у даній справі подано з іншої підстави, ніж позов у справі № 910/266/13, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність припинення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду, оскільки в межах касаційного провадження скаржником не доведено порушення або неправильного застосування апеляційним судом норм процесуального права, а викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновки апеляційного господарського суду.

Керуючись ст. ст. 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 - без змін.

Головуючий суддяБорденюк Є.М.Судді :Вовк І.В. Могил С.К.