Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 20.09.2016 року у справі №915/2150/15 Постанова ВГСУ від 20.09.2016 року у справі №915/2...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року Справа № 915/2150/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є. Борденюк, І. Вовка, С.Могил,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційні скаргиДержавного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Миколаївського порту) та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській областіна постановувід 25.05.2016Одеського апеляційного господарського судуу справі№ 915/2150/15за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Нова європейська компанія"доРегіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській областіза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Миколаївського порту); Міністерства інфраструктури Українипровизнання незаконною бездіяльності та зобов'язання розмістити оголошення у судове засідання прибули представники:позивачаКравцов С.В. (дов. від 28.07.2016)відповідачаВасильківська В.Є (дов. від 16.02.2016)ДП "Адміністрація морських портів України" Ревенко О.В. (дов. від 27.07.2016)Міністерства інфраструктури України Сєчко А.В. (дов. від 25.04.2016)заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова європейська компанія" звернулось до господарського суду з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області про:

визнання незаконною бездіяльності відповідача, яка полягає у нерозміщенні в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати в оренду причал № 12 (інв. № 1031039) 187,0 м.п., технологічною шириною 15,0 м.п. із залізничними коліями №№ 53, 54 (інв. №№ 1031085, 1031086) 355,68 м.п. та підкрановими коліями (інв. № 1031068) 180,0 м.п. у дві нитки, що розташовані за адресою: вул. Заводська, 23, м. Миколаїв;

зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області розмістити протягом 5 днів після набрання рішенням законної сили в офіційних друкованих засобах масової інформації: газеті "Відомості приватизації", а також на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України http://www.spfu.gov.ua та офіційному веб-сайті Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області http://www.fgi.inf.ua, оголошення про намір передати в оренду відповідні причал та колії.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

Пунктом 1 статті 7 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що ініціатива щодо оренди майна може виходити від фізичних та юридичних осіб, які можуть бути орендарями відповідно до статті 6 цього Закону, пропозиція може надходити від орендодавців, зазначених у статті 5 цього Закону.

09.09.2015 позивач відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" подав заяву до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області про намір узяти в оренду терміном на 49 років державне нерухоме майно, що знаходиться на балансі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту), а саме відповідний причал № 12 та колії.

До заяви були долучені документи, згідно з Переліком документів, які подаються відповідно до наказу Фонду державного майна України від 15.02.2013 № 201.

Пунктом 2 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого майна, орендодавець за умови відсутності заборони на передачу майна в оренду у п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном.

10.09.2015 за вих. № 14-08-01750 Фонд направив до Міністерства інфраструктури України комплект документів, визначений Наказом Фонду державного майна України від 15.02.2013 № 201, для погодження.

Абзацом 1 ч. 3 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди.

Оскільки Міністерством інфраструктури України встановлений строк був порушений, то позивач вважає, що настали наслідки, передбачені абз. 4 ч. 3 ст. 9 Закону, а саме укладення договору оренди вважається з цими органами погодженим.

Відповідно до ч.4 ст. 9 Закону орендодавець протягом п'яти днів після погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном розміщує в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду або відмовляє в укладенні договору оренди і повідомляє про це заявника.

З посиланням на невиконання Фондом вказаного обов'язку, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2015 позовна заява призначена до розгляду; до участі у справі залучене Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Миколаївського порту) та Міністерство інфраструктури України у якості третіх осіб, які не заявляють вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

У подальшому, позивач звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог шляхом відмови від вимог в частині залізничних колій №№ 53,54 (інв. №№ 1031085, 1031086) 355,68 м.п. та підкранових колій.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.03.2016 (суддя Васильєва Л.І.) прийнята відмова позивача від позову у вказаній ним частині; позов задоволений.

Рішення мотивоване наступним.

Міністерство інфраструктури України посилається та те, що лист позивача з відповідними доказами ним отримано 23.09.2015, про що свідчить "№" та дата вхідної кореспонденції.

Однак, законодавець встановив п'ятнадцятиденний строк для відповіді не з дати реєстрації, а з дати надходження такого звернення.

З листа відповідача від 22.02.2016 та копії повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що Міністерство інфраструктури України отримало вказані вище документи 14.09.2015.

Отже, останній день для надання висновку щодо умов договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди є 29.09.2015.

Наданий Міністерством інфраструктури України лист про розгляд матеріалів щодо оренди нерухомого майна датований 06.10.2015, тобто з порушенням вказаних вище строків.

Отже, з огляду на вказане порушення, запропонований позивачем договір оренди слід вважати погодженим з Міністерством інфраструктури України.

При цьому, доводи щодо того, що вказані вище наслідки стосуються лише бюджетних організацій є необґрунтованими, оскільки абз. 4 ч. 3 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не містить такого застереження.

Відхиляються також доводи про те, що погодження у такий спосіб договору оренди порушує права Міністерства інфраструктури України, як власника, та про недоцільність передачі причалу в оренду з тих підстав, що державний орган, який уповноважений здійснювати управління державним майном відповідно припису ст.19 Конституції України, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" міністерство повинно надіслати орендодавцю в п'ятнадцятиденний термін або висновки про умови договору оренди або про відмову в передачі в оренду майна.

Жодної із вказаних дій Міністерство інфраструктури України, як орган, що управляє державним майном, не здійснило. Навпаки, в листі від 06.10.2015 ним повідомляється, що отримані матеріали повертаються без розгляду, що свідчить про грубе порушення ст. 19 Конституції України.

Помилковими є доводи щодо неможливості передати в оренду причал №12 з тих підстав, що він є гідротехнічною спорудою, оскільки у п.2 ст. 23 Закону України "Про морські порти України" зазначено, що причали є об'єктами, які передаються у оренду.

Щодо посилань відповідача та 3-х осіб на перелік об'єктів державної власності, які перебувають у сфері управління Міністерства інфраструктури України і тимчасово не використовуються, то Закон України "Про оренду державного та комунального майна" не містить жодного застереження щодо неможливості передачі в оренду об'єктів, які не включені до вказаного переліку.

Безпідставним є посилання відповідача та 3-х осіб на порушення позивачем положень ч. 2 ст. 23 Закону України "Про морські порти України" стосовно строку договору оренди на 49 років, оскільки прийменником «до» законодавець встановив, що дата або рік, який слідує за цим прийменником включається у визначений строк.

Водночас, слід прийняти відмову позивача в частині, що стосується залізничних та підкранових колій.

Отже, позивачем доведено належними та допустимими доказами незаконність бездіяльності відповідача, яка полягає у не розміщенні в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайті орендодавця оголошення про намір передати в оренду причал № 12 та його обов'язок розмістити таке оголошення.

З посиланням на вказане вище, місцевий господарський суд позовні вимоги задовольнив.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 (колегія суддів: Г. Діброви, Н. Принцевської, Г. Разюк) рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.03.2016 у справі №915/2150/15 скасоване частково. Позов задоволений частково. Припинене провадження у справі в частині вимог щодо колій. У іншій частині рішення залишене без зміни.

Суд апеляційної інстанцій погодився з місцевим господарським судом щодо задоволення позовних вимог в частині причалу, та, водночас, зазначив, що в частині відмови від позовних вимог (щодо колій) провадження у справі слід припинити.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Миколаївського порту) та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права, просять рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди.

Тобто, законом визначено, що уповноважений орган може або надати висновки про умови договору або висновки про відмову у його укладенні, з огляду на що лист Міністерства інфраструктури України від 06.10.2015, яким матеріали позивача залишено без розгляду, оцінюється судом ухиленням уповноваженого органу від надання одного з передбачених законом варіантів відповідей.

При цьому, міністерством підставою залишення матеріалів без розгляду визначене невключення наведених у проекті договору об'єктів до переліку об'єктів, які тимчасово не використовуються та можуть бути передані в оренду (ч.4 ст. 7 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Так, ч. 4 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що переліки цілісних майнових комплексів підприємств та їх структурних підрозділів і нерухомого майна, що можуть бути передані в оренду, формуються і оприлюднюються у засобах масової інформації.

Однак, законом не визначено, що наслідком невключення об'єкту у відповідний перелік є заборона його передачі в оренду.

Натомість, відповідно до ч.2 ст. 23 Закону України "Про морські порти" об'єкти портової інфраструктури не підлягають передачі в оренду чи концесію (крім, зокрема, причалів, залізничних під'їзних шляхів (до першого розгалуження за межами території порту). Причали можуть бути об'єктами оренди на строк до 49 років.

Отже, законом встановлена можливість передачі причалів або залізничних під'їзних шляхів у оренду чи концесію.

З огляду на вказане, колегія суддів Вищого господарського суду України оцінює відмову позивача від позовних вимог в частині залізничних та підкранових колій, а також прийняття цієї відмови судами попередніх інстанцій та, відповідно, розгляд судами позову в частині вимог щодо розміщення оголошення про оренду лише причалу, тобто самостійного від колій об'єкту, як такі, що відповідають вимогам ч. 4 ст. 22 ГПК України.

Відповідно, позивачем правомірно реалізоване право на звернення з пропозицією укласти договір оренди причалу.

Водночас, наведене позивачем обґрунтування ініціативи укладення договору оренди, як і заперечення відповідача та третіх осіб проти укладення такого договору, оцінені судами попередніх інстанцій в процесі розгляду спору.

Наведене позивачем обґрунтування ініціативи укладення договору оренди підтримується колегією Вищого господарського суду України, зокрема, з огляду на те, що адміністрація морських портів, посилаючись на необхідність використання причалу на даний час та у майбутньому, не наводить доказів на підтвердження реалізації своїх намірів, на відміну від позивача, який посилається на здійснення ним інвестицій у причал, що і не заперечується відповідачем та третіми особами.

З огляду на вказане вище, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про те, оскаржені судові рішення слід залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Миколаївського порту) та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 у справі №915/2150/15 залишити без зміни.

Судді: Є. Борденюк

І. Вовк

С. Могил

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст