Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 року Справа № 918/1010/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Іванової Л.Б. - головуючого, Акулової Н.В., Козир Т.П.,

за участю представників позивача - Зозуль О.Д. дов. № НЮ-19 від 2 січня 2015 року, відповідача - Шекель Л.В. № 06-14/659 від 19 травня 2015 року та Чуприни С.В. № 06-14/658 від 19 травня 2015 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державного підприємства "Березнівське лісове господарство" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19 листопада 2014 року у справі Господарського суду Рівненської області за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" до Державного підприємства "Березнівське лісове господарство", третя особа - Рівненська митниця Державної фіскальної служби України, про стягнення штрафу,

УСТАНОВИВ:

У липні 2014 року Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" (далі - позивач) звернулось до Державного підприємства "Березнівське лісове господарство" (далі - відповідач) з позовом про стягнення штрафу у розмірі 28420 гривень 00 коп.

Позовні вимоги обгрунтовані перевантаженням відповідачем вагону понад його максимальну вантажопідйомність, що є порушення норм закону та загрожує безпеці руху та є підставою для стягнення штрафу.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 3 вересня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19 листопада 2014 року апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" задоволено.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 3 вересня 2014 року скасовано. Прийнято нове рішення.

Позов задоволено.

Стягнуто з Державного підприємства "Березнівське лісове господарство" на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" штраф у розмірі 28420 гривень 00 коп.

У касаційній скарзі Державне підприємство "Березнівське лісове господарство" просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19 листопада 2014 року та залишити в силі рішення Господарського суду Рівненської області від 3 вересня 2014 року.

Посилається на порушення апеляційним господарським судом норм ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначає, що судом апеляційної інстанції не було враховано недотримання працівниками залізниці та митниці вимог п. п. 2.16, 4.4, 4.5, абз.2 п. 4.6 Інструкції про взаємодію осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними вантажними поїздами, і працівників залізниць України, затвердженої Наказом Державної митної служби України, Міністерства транспорту та зв'язку України № 1019/1143 від 18 вересня 2008 року.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився .

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги третя особа повідомлена належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності її представника.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно накладної № 516336 від 6 листопада 2013 року зі станції Малинськ Львівської залізниці Державним підприємством "Березнівське лісове господарство" відправлено вагон № 96392170 з вантажем "бревна из сосны обыкновенной" масою 60000 кг, вантажопідйомність вагону 65000 кг, для вантажоодержувача "СЦ Гольциндустри Швайгофер с.р.о.", Румунія 725400.

За ч. ч. 1, 5 ст. 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 6 квітня 1998 року, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

8 листопада 2013 року станцією Здолбунів Львівської залізниці складено акт загальної форми № 1287, яким засвідчено, що по прибуттю поїзду і одночасному контрольному зважуванні на електронних тензометричних вагах виявлено, що вага у вагоні № 96392170 нетто по документу 60000 кг, що більше проти документа на 9700 кг. Вагон відчеплено на статичну вагу на контрольне зважування.

9 листопада 2013 року на станції Здолбунів Львівської залізниці відбулось комісійне зважування вагону № 96392170, за результатами якого комісією у складі начальника станції Здолбунів Львівської залізниці Кияшко В.Г., прийомщиків поїздів Самчука В.А. та Мороза В.Ф. складено комерційний акт № Б012955/130, яким засвідчено, що при переважуванні вантажу на 150 т. залізничних вагах виявлено: маса нетто 69500 кг., маса брутто 94000 кг., тара 24500 кг, більше проти документа на 9500 кг, більше вантажопідйомності на 4500 кг. Вагон затримано.

Згідно додатку до комерційного акту, підписаного комісією у складі начальника станції Здолбунів Львівської залізниці Кияшко В.Г., прийомщиків поїздів Вільбовця О.А. та Мороза В.Ф., вантаж з вагона № 96392170 перевантажено у вагон № 60401981 із вантажопідйомністю 70 т. для подальшого доставлення вантажу до станції призначення.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Водночас, щодо вантажів, які перевозяться на експорт на підставі міжнародної накладної СМГС, необхідно мати на увазі, що стаття 12 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення містить перелік випадків, у яких за порушення також стягується штраф у п'ятикратному розмірі, але склад порушень, за які відправник несе відповідальність за правильність відомостей та заяв, внесених ним у накладну СМГС, відрізняється від умов, передбачених статтями 118 та 122 Статуту, а тому такі справи слід вирішувати на підставі статті 12 СМГС.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову про стягнення з відповідача суми штрафу, місцевий господарський суд виходив з того, що перевірку правильності зазначених відповідачем відомостей у залізничній накладній № 516336 від 6 листопада 2013 року проведено залізницею з порушенням норм чинного законодавства, а саме, за відсутності відповідних дозволів від митних органів на вчинення таких дій.

Однак, суд касаційної інстанції не може погодитись з вказаними висновками суду першої інстанції та вважає обгрунтованими висновки апеляційного господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до §1, 2 ст. 12 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення відправник несе відповідальність за правильність відомостей і заяв, зазначених ним у накладній. Він несе відповідальність за всі наслідки від неправильного, неточного або неповного зазначення цих відомостей і заяв, а також від того, що вони внесені в невідповідну графу накладної.

Залізниця має право перевірити правильність відомостей і заяв, зазначених відправником у накладній.

Перевірка змісту вантажу в шляху проходження може бути проведена тільки за умови, якщо вона викликається митними та іншими правилами, а також цілями забезпечення безпеки руху поїздів і схоронності вантажу в шляху проходження.

Якщо в результаті перевірки вантажу, проведеної на шляху прямування або на станції призначення, з'ясувалося, що відомості, зазначені в накладній відправником, не відповідають дійсності, то станція, яка проводила перевірку, повинна про це скласти комерційний акт відповідно до статті 18 і зробити відмітку про акт в накладній в графі "Комерційний акт".

Згідно §3 ст. 12 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення штраф стягується при неправильному, неповному і неточному зазначенні у накладній відомостей і заяв, в результаті чого, зокрема, при навантаженні вантажу відправником був допущений перегруз вагона понад його максимальну вантажопідйомність.

Штраф за пунктом 3 даного параграфа стягується відповідно до статті 15 в п'ятикратному розмірі провізної плати за перевезення надлишку маси вантажу залізницею, на якій був виявлений цей надлишок.

Разом з тим, відповідно до ст. 12 Закону України "Про транспорт", підприємства транспорту зобов'язані забезпечувати: потреби громадян, підприємств і організацій у перевезеннях; обслуговування пасажирів під час довготривалих перевезень доброякісною питною водою, харчуванням, можливість задоволення інших біологічних потреб; якісне і своєчасне перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти; виконання державних завдань (контрактів) щодо забезпечення потреб оборони і безпеки України; безпеку перевезень; безпечні умови перевезень; запобігання аваріям і нещасним випадкам, усунення причин виробничого травматизму; охорону навколишнього природного середовища від шкідливого впливу транспорту; права на пільги громадян щодо користування транспортом.

Статтею 36 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення передбачено, що за відсутності у названій Угоді, тарифах та службовій інструкції необхідних положень застосовуються положення внутрішніх правил сторони, учасниці Угоди.

Судами встановлено, що повідомленням №2/1217 від 9 листопада 2013 року начальник станції Здолбунів відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" звернувся до митного посту "Рівне-центральний" Рівненської митниці для отримання дозволу перевантаження вантажу (колоди соснові звичайні) в інший вагон більшої вантажопідйомності.

Разом з тим, апеляційним господарським судом встановлено, що дозвіл митного посту "Рівне-центральний" Рівненської митниці на перевантаження вантажу та зміни транспортного засобу у день фіксації порушення (9 листопада 2013 року) у матеріалах справи відсутній, а представник позивача зазначив, що митний пост "Рівне-центральний" Рівненська митниця підтвердила цю обставину 7 березня 2014 року листом №12/48-434.

Митний пост "Рівне-центральний" Рівненської митниці надав таку відповідь на запит вих. №ДС-2/177 від 6 березня 2014 року, а не на запит від 9 листопада 2013 року; і це був не дозвіл на перевантаження, а внесення відмітки про зміну транспортних засобів в ЄАІС ДМСУ.

Поряд з цим представник третьої особи - Рівненської митниці Державної фіскальної служби України підтвердив факт звернення відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" до митного посту "Рівне-центральний" Рівненської митниці Міндоходів для отримання дозволу перевантаження вантажу, який надійшов у вагоні № 96392170 для подальшого доставляння вантажу згідно електронної митної декларації № 204060000/2013/005617 за результатами комісійного зважування вагону на станції Здолбунів Львівської залізниці. Зміни щодо заміни транспортного засобу, залізничного вагону № 96392170 на № 60401981, внесені 15 листопада 2013 року о 15 год. 05 хв. до ЄАІА Міндоходів (витяг з ЄАІС по МД № 204060000/2013/005617).

Однак, порядок оформлення митних вантажів не скасовує правил залізничного перевезення в частині забезпечення безпеки руху і визначення саме провізної плати та штрафу за понаднормовий вантаж

За таких обставин апеляційний господарський суд дійшов обгрунтованих висновків про підставність заявлених позовних вимог про стягнення з Державного підприємства "Березнівське лісове господарство" 28420 гривень 00 коп. штрафу за допущене останнім значне перевантаження вагону понад максимальну вантажопідйомність вагону.

Доводи касаційної скарги відповідача про неврахування судом апеляційної інстанції порушень працівниками митних органів положень Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними вантажними поїздами, і працівників залізниць України, затвердженої наказом Державної митної служби Міністерства транспорту та зв'язку № 1019/1143 від 18 вересня 2008 року, спростовуються дослідженими та встановленими судом обставинами справи та не впливають на спірні правовідносини.

Посилання Державного підприємства "Березнівське лісове господарство" на необхідність додаткового встановлення обставин справи, перевірки доказів не можуть бути прийняті до уваги судом касаційної інстанції з урахуванням меж повноважень суду, встановлених ст. ст. 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, постанова апеляційного господарського суду прийнята за наслідками повного встановлення усіх істотних обставин справи, надання їм належної правової оцінки та вірного застосування норм ст. ст. 24, 122 Статуту залізниць України, ст. ст. 12, 36 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, ст. 12 Закону України "Про транспорт", ст. 306 Господарського кодексу України, ст. 908 Цивільного кодексу України, положень Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними вантажними поїздами, і працівників залізниць України, затвердженої наказом Державної митної служби Міністерства транспорту та зв'язку № 1019/1143 від 18 вересня 2008 року, що регулюють спірні правовідносини.

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції законна та обгрунтована, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19 листопада 2014 року - без зміни.

Головуючий Л. Іванова

Судді Н. Акулова

Т. Козир