Історія справи

Постанова ВГСУ від 20.05.2015 року у справі №910/20144/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 року Справа № 910/20144/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Іванової Л.Б. - головуючого, Акулової Н.В., Козир Т.П.,

за участю представників: позивачів - Леня Р,В. дов. б/н від 10 грудня 2014 року, Київської міської ради - Тхорика С.М. дов. № 225-КР-623 від 6 березня 2015 року та Семенюк Н.М. дов. № 225-КР-108 від 28 січня 2015 року, Департаменту комунальної власності міста Києва - Семенюк Н.М. дов. № 062/01/10-11678 від 30 грудня 2014 року, прокурора Клюге Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Атіма Лімітед (Atima Limited), Аквіста Лімітед (Akvista Limited), Інтерміон Лімітед (Intermion Limited), Інтраполія Лімітед (Intrapolia Limited) та Сурторія Лімітед (Surtoria Limited) на постанову Київського апеляційного господарського суду від 2 березня 2015 року у справі Господарського суду міста Києва за позовом Атіма Лімітед (Atima Limited), Аквіста Лімітед (Akvista Limited), Інтерміон Лімітед (Intermion Limited), Інтраполія Лімітед (Intrapolia Limited) та Сурторія Лімітед (Surtoria Limited) до Київської міської ради, Департаменту комунальної власності міста Києва та Головного управління державної казначейської служби України, третя особа - ТОВ "Фінансова компанія "Новий регіон", за участю Прокуратури міста Києва, про стягнення суми,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2013 року Атіма Лімітед (Atima Limited), Аквіста Лімітед (Akvista Limited), Інтерміон Лімітед (Intermion Limited), Інтраполія Лімітед (Intrapolia Limited), Сурторія Лімітед (Surtoria Limited) (далі - позивачі) звернулись до Київської міської ради (далі - відповідач-1), Департаменту комунальної власності міста Києва (далі - відповідач-2), Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (далі - відповідач-3) з позовом про стягнення:

- з відповідача-1 за рахунок місцевого бюджету міста Києва шляхом їх безспірного списання з рахунків Київської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь Атіма Лімітед (Atima Limited) 12100000 гривень прямих збитків та 5251068 гривень 49 коп. упущеної вигоди;

- з відповідача-1 за рахунок місцевого бюджету на користь Інтраполія Лімітед (Intrapolia Limited) 12100000 гривень прямих збитків та 5251068 гривень 49 коп. упущеної вигоди;

- з відповідача-1 за рахунок місцевого бюджету міста Києва шляхом їх безспірного списання з рахунків Київської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь Сурторія Лімітед (Surtoria Limited) 12100000 гривень прямих збитків та 5251068 гривень 49 коп. упущеної вигоди;

- з відповідача-1 за рахунок місцевого бюджету міста Києва шляхом їх безспірного списання з рахунків Київської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь Аквіста Лімітед (Akvista Limited) 12100000 гривень прямих збитків та 5251068 гривень 49 коп. упущеної вигоди;

- з відповідача-1 за рахунок місцевого бюджету міста Києва шляхом їх безспірного списання з рахунків Київської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь Інтерміон Лімітед (Intermion Limited) 12100000 гривень прямих збитків та 5251068 гривень 49 коп. упущеної вигоди.

Позовні вимоги обгрунтовано протиправними діями відповідачів 1 та 3, що призвело до позбавлення права власності позивачів на акції Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд", придбані за договорами купівлі-продажу цінних паперів від 2 липня 2010 року у ТОВ "Фінансова компанія "Новий регіон".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15 грудня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 2 березня 2015 року апеляційну скаргу Атіма Лімітед (Atima Limited) залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 15 грудня 2014 року залишено без змін.

У касаційній скарзі Атіма Лімітед (Atima Limited), Аквіста Лімітед (Akvista Limited), Інтерміон Лімітед (Intermion Limited), Інтраполія Лімітед (Intrapolia Limited) та Сурторія Лімітед (Surtoria Limited) просять скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15 грудня 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 2 березня 2015 року, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Посилаються на невірне застосування судами ст. ст. 1166, 1173, 1212, 1214 Цивільного кодексу України.

Заявники вважають, що судом апеляційної інстанції помилково не застосовано ч. 3 ст. 216 Цивільного кодексу України, ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Представники Головного управління державної казначейської служби України та ТОВ "Фінансова компанія "Новий регіон" у судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги Головне управління державної казначейської служби України та ТОВ "Фінансова компанія "Новий регіон" повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши пояснення представників позивачів, відповідачів-1, 2 та прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 29 липня 2009 року між Київською міською радою в особі Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (продавець) та ТОВ "Фінансова компанія "Новий регіон" (покупець) укладено договір №Д-2009/07/29 купівлі-продажу акцій Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд", за умовами якого продавець за результатами аукціону з продажу належного територіальній громаді міста Києва пакету акцій акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" у кількості 52910760 штук, що відбувся 21 липня 2009 року (протокол № 1 від 21 липня 2009 року, затверджений наказом Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24 липня 2009 року № 210), передає у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити ціну продажу акцій, що становить 114075598 гривень 56 коп. (п. 1.1 договору).

2 липня 2010 року між ТОВ "Фінансова компанія "Новий регіон" (продавець) та Атіма Лімітед (Atima Limited) (покупець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Д-2010/07/02/3, згідно п. 1.1 якого продавець зобов'язався продати покупцеві, а покупець зобов'язався купити та оплатити в порядку і на умовах, викладених у договорі, цінні папери - іменні акції Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд".

Пункт 1.1 договору містить наступну характеристику цінних паперів: ідентифікаційний код емітента - 23527052; форма випуску цінного паперу - іменна; форма існування цінного паперу - документарна; міжнародний ідентифікаційний номер цінного паперу - UA1012321006; номінальна вартість одного цінного паперу - 0,25 гривень.; кількість цінних паперів - 5500000 штук; загальна номінальна вартість цінних паперів - 1375000 гривень; договірна ціна одного цінного паперу - 2,20 гривень. Право власності продавця на цінні папери підтверджується випискою з рахунку в цінних паперах № 487 від 2 липня 2010 року.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що загальна ціна, що підлягає оплаті за цінні папери на підставі договору, складає 12100000 гривень.

2 липня 2010 року між ТОВ "Фінансова компанія "Новий регіон" (продавець) та Аквіста Лімітед (Akvista Limited) (покупець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №Д-2010/07/02/2, за умовами якого продавець зобов'язався продати покупцеві, а покупець зобов'язався купити та оплатити в порядку і на умовах, викладених у договорі, цінні папери - іменні акції Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" за наступними характеристиками: ідентифікаційний код емітента - 23527052; форма випуску цінного паперу - іменна; форма існування цінного паперу - документарна; міжнародний ідентифікаційний номер цінного паперу - UA1012321006; номінальна вартість одного цінного паперу - 0,25 гривень; кількість цінних паперів - 5500000 штук; загальна номінальна вартість цінних паперів - 1375000 гривень; договірна ціна одного цінного паперу - 2,20 гривень. Право власності продавця на цінні папери підтверджується випискою з рахунку в цінних паперах № 487 від 2 липня 2010 року (п. 1.1 договору).

Відповідно до пункту 1.2 договору загальна ціна, що підлягає оплаті за цінні папери на підставі договору, складає 12100000 гривень.

2 липня 2010 року між ТОВ "Фінансова компанія "Новий регіон" (продавець) та Інтерміон Лімітед (Intermion Limited) (покупець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №Д-2010/07/02/4, згідно п. 1.1 якого продавець зобов'язався продати покупцеві, а покупець зобов'язався купити та оплатити в порядку і на умовах, викладених у договорі №Д-2010/07/02/4, цінні папери - іменні акції Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" за наступними характеристиками: ідентифікаційний код емітента - 23527052; форма випуску цінного паперу - іменна; форма існування цінного паперу - документарна; міжнародний ідентифікаційний номер цінного паперу - UA1012321006; номінальна вартість одного цінного паперу - 0,25 гривень; кількість цінних паперів - 5500000 штук; загальна номінальна вартість цінних паперів - 1375000 гривень; договірна ціна одного цінного паперу - 2,20 гривень. Право власності продавця на цінні папери підтверджується випискою з рахунку в цінних паперах № 487 від 2 липня 2010 року.

Відповідно до п. 1.2 договору загальна ціна, що підлягає оплаті за цінні папери складає 12100000 гривень.

2 липня 2010 року між ТОВ "Фінансова компанія "Новий регіон" (продавець) та Інтраполія Лімітед (Intrapolia Limited) (покупець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №Д-2010/07/02/5, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язався продати покупцеві, а покупець зобов'язався купити та оплатити в порядку і на умовах, викладених у договорі цінні папери - іменні акції Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" за наступними характеристиками: ідентифікаційний код емітента - 23527052; форма випуску цінного паперу - іменна; форма існування цінного паперу - документарна; міжнародний ідентифікаційний номер цінного паперу - UA1012321006; номінальна вартість одного цінного паперу - 0,25 гривень; кількість цінних паперів - 5500000 штук; загальна номінальна вартість цінних паперів - 1375000 гривень; договірна ціна одного цінного паперу - 2,20 гривень. Право власності продавця на цінні папери підтверджується випискою з рахунку в цінних паперах № 487 від 2 липня 2010 року.

Пунктом 1.2 договору визначено, що загальна ціна, що підлягає оплаті за цінні папери на підставі договору, складає 12100000 грн.

2 липня 2010 року між ТОВ "Фінансова компанія "Новий регіон" (продавець) та Сурторія Лімітед (Surtoria Limited) (покупець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №Д-2010/07/02/8, згідно п. 1.1 якого продавець зобов'язався продати покупцеві, а покупець зобов'язався купити та оплатити в порядку і на умовах, викладених у договорі, цінні папери - іменні акції Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" за наступними характеристиками: ідентифікаційний код емітента - 23527052; форма випуску цінного паперу - іменна; форма існування цінного паперу - документарна; міжнародний ідентифікаційний номер цінного паперу - UA1012321006; номінальна вартість одного цінного паперу - 0,25 гривень; кількість цінних паперів - 5500000 штук; загальна номінальна вартість цінних паперів - 1375000 гривень; договірна ціна одного цінного паперу - 2,20 гривень. Право власності продавця на цінні папери підтверджується випискою з рахунку в цінних паперах № 487 від 2 липня 2010 року.

Відповідно до п. 1.2 договору загальна ціна, що підлягає оплаті за цінні папери, складає 12100000 гривень.

Встановлено, що на виконання умов вказаних договорів позивачі повністю сплатили ТОВ "Фінансова компанія "Новий регіон" вартість придбаних акцій, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахункам позивачів.

Відповідно до виписок про стан рахунків у цінних паперах № 003070, № 003071, № 003077, № 003078, № 003072 від 2 липня 2010 року акції Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" зараховані на рахунок Атіма Лімітед, Аквіста Лімітед, Інтерміон Лімітед, Інтраполія Лімітед, Сурторія Лімітед, відкритий у зберігача - ТОВ "Фондова спілка "Україна".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 4 березня 2011 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31 березня 2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 14 червня 2011 року, у справі № 11/103-50/146 за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації до Київської міської ради, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд", компанії Алтімак Лімітед (Altimak Limited), компанії Сатіліна Лімітед (Satilna Limited), про визнання недійсним рішення міської ради №1138/1799 від 12 липня 2007 року, визнано недійсним рішення Київської міської ради №1138/1799 від 12 липня 2007 року "Про внесення змін до рішення Київради від 8 лютого 2007 року №62/723 "Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 -

2010 роки" в частині приватизації пакету акцій територіальної громади міста Києва у статутному фонді Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд".

У подальшому, за результатами перегляду рішення Господарського суду міста Києва у справі № 11/304 за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі: Київської міської ради, Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ТОВ "Фінансова компанія "Новий регіон", ТОВ "Компанія "Термінал-Реєстр", ТОВ "Адрем", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд", Сатіліна Лімітед, Атіма Лімітед, про визнання недійсним договору та визнання права власності, постановою Київського апеляційного господарського суду від 18 січня 2011 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 2 березня 2011 року, визнано недійсним договір №Д-2009/07/29 купівлі-продажу пакета акцій Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" у кількості 52910760 штук, що становить 80 відсотків статутного капіталу Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд", укладений 29 липня 2009 року між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради і ТОВ "Фінансова компанія "Новий регіон"; визнано право власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради на 59910760 штук простих іменних акцій Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд", що становить 80 відсотків статутного капіталу Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд".

З урахуванням наведених обставин рішенням Господарського суду міста Києва від 28 серпня 2014 року у справі № 910/6499/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 5 листопада 2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 21 січня 2015 року, відмовлено у задоволенні позову Атіма Лімітед, Аквіста Лімітед, Інтерміон Лімітед, Інтраполія Лімітед, Сурторія Лімітед, компанії "Fitzneal Real Estate limited", компанії "Investion Limited", компанії "Vigorans Limited", компанії "Altimak Limited" до Київської міської ради, Департаменту комунальної власності м. Києва, ПАТ "Комерційний банк "Глобус", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні: відповідача - Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" та позивачів - ПАТ "АСВІО БАНК", про визнання права власності на спірний пакет акцій та зобов'язання вчинити дії.

Вказані обставини, відповідно до вимог ст. 35 Господарського процесуального кодексу України мають преюдиційне значення для вирішення даного спору.

Вказаними судовими рішеннями встановлено, що договір купівлі-продажу пакета акцій Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" №Д-2009/07/29 від 29 липня 2009 року є таким, що порушує публічний порядок, оскільки був спрямований на незаконне, всупереч встановленому порядку приватизації, заволодіння майном територіальної громади міста Києва, а відтак, є недійсним. ТОВ "Фінансова компанія "Новий регіон" фактично не набуло право власності на пакет акцій Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" і не мало права їх відчужувати іншим особам, в тому числі й позивачам у справі, оскільки цінні папери неправомірно вибули з володіння їх законного власника - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

Таким чином, як встановлено судами, зазначеними судовими рішеннями встановлено незаконність набуття ТОВ "Фінансова компанія "Новий регіон" права власності на акції Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" та подальше їх відчуження позивачам.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивачі зазначають, що підстава, за якою Київська міська рада отримала кошти за договором купівлі-продажу пакета акцій Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" №Д-2009/07/29 від 29 липня 2009 року, відпала, а тому рада зобов'язана повернути виконане за договором, а саме, отримані за акції грошові кошти у порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України. Крім того, позивачі посилаються на те, що зазнали збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки у випадку своєчасного повернення вказаних грошових коштів вони могли б отримати дохід від їх розміщення на депозиті.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Правочини, що не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонами результатів незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки визнання недійсним правочину настають лише у формах, передбачених законом, у вигляді реституції -повернення становища сторін у початковий стан, або інших формах.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про те, що за договором купівлі-продажу № Д-2009/07/29 від 29 липня 2009 року перехід права власності на відчужуване майно до набувача - ТОВ "Фінансова компанія "Новий регіон" не відбувся, у останнього, відповідно, не виникло права продажу такого майна, а саме, іменних акцій Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд".

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Пунктом 1 ст. 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Разом з тим, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, зокрема, наявність протиправної поведінки, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про те, що для вирішення питання щодо покладення збитків на Київську міську раду слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

За приписами ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади (органу місцевого самоврядування) при здійсненні ним своїх повноважень, відшкодовується державою або органом місцевого самоврядування незалежно від їх вини.

Цивільно-правова відповідальність за завдання позадоговірної шкоди (деліктна відповідальність за шкоду), передбачена нормою ст. 1166 Цивільного кодексу України, згідно ч. 1 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу особистим немайновим правам юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, підставою деліктної відповідальності також є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, що завдавала шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою.

Водночас, встановлено, що позовні вимоги обґрунтовуються ст. ст. 216, 1212, 1214 Цивільного кодексу України, що регулюють відшкодування збитків винною стороною недійсного правочину та повернення безпідставно набутого майна потерпілого, а також відшкодування доходів від безпідставно набутого майна.

Так, відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, застосовується також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Зобов'язання щодо повернення виконаного за недійсним правочином відповідно з наведеною нормою виникають у разі набуття майна особою за рахунок іншої у зв'язку з відсутністю для цього підстав, встановлених законом або договором, чи якщо такі підстави згодом відпали.

Судами встановлено, що Київська міська рада як сторона визнаного недійсним у судовому порядку договору купівлі-продажу акцій Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" № Д-2009/07/29 від 29 липня 2009 року набула грошові кошти від покупця за договором - ТОВ "Фінансова компанія "Новий регіон", а не від позивачів.

Водночас, за змістом ст. ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України, право вимоги повернення виконаного за недійсним правочином та відшкодування доходів від безпідставно набутого майна і витрат на його утримання мають лише сторони такого правочину, у зв'язку з чим доводи касаційної скарги щодо порушення судами попередніх інстанцій наведених норм необгрунтовані.

Разом з тим, грошові кошти позивачів сплачені за договорами купівлі-продажу цінних паперів № Д-2010/07/02/3, № Д-2010/07/02/2, № Д-2010/07/02/4, № Д-2010/07/02/5, № Д-2010/07/02/8 від 2 липня 2010 року продавцю - ТОВ "Фінансова компанія "Новий регіон", яке і користується цими коштами.

Таким чином, враховуючи, що згідно ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, зокрема, у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (визнання права власності на спірні акції за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради), відповідальною особою за ненастання бажаного наслідку у покупця за договором у вигляді набуття права власності на акції Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" є продавець - ТОВ "Фінансова компанія "Новий регіон", яке й отримало грошові кошти від позивачів за договорами № Д-2010/07/02/3, № Д-2010/07/02/2, № Д-2010/07/02/4, № Д-2010/07/02/5, № Д-2010/07/02/8.

За таких обставин суд касаційної інстанції вважає обгрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про відсутність визначених законом підстав для задоволення заявлених позовних вимог про стягнення з Київської міської ради та Департаменту комунальної власності міста Києва 60500000 гривень 00 коп. збитків.

Згідно ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Разом з тим, пред'явлення вимоги про відшкодування упущеної вигоди покладає на кредитора обов'язок доведення того, що ці доходи дійсно були б ним отримані у разі належного виконання боржником своїх обов'язків, тобто, збитки у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються лише у разі доведення можливості їх реального отримання при належному виконанні зобов'язання іншою стороною.

Судами встановлено, що вимоги позивача про стягнення упущеної вигоди базуються на розрахунку можливого прибутку у разі розміщення грошових коштів на депозиті.

Однак, такі розрахунки побудовані на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними документами, що свідчили б про намір отримання конкретного розміру прибутку.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необгрунтованість і безпідставність заявлених позовних вимог в частині стягнення суми упущеної вигоди.

Таким чином,доводи заявника касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду та не спростовують висновків, покладених в основу прийнятих у справі судових рішень.

За таких обставин рішення та постанова судів попередніх інстанцій прийняті за повного встановлення усіх обставин справи, надання їм вірної правової оцінки та вірного застосування норм ст. ст. 216, 225, 623, 1173, 1212, 1214 Цивільного кодексу України, а тому зміні чи скасуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 2 березня 2015 року - без зміни.

Головуючий Л. Іванова

Судді Н. Акулова

Т. Козир