ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року Справа № 904/2301/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українина ухвалу від та на постанову відГосподарського суду Дніпропетровської області 17.11.2015 Дніпропетровського апеляційного господарського суду 03.02.2016за скаргоюПриватного акціонерного товариства "Геркулес"на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Україниу справі№ 904/2301/15Господарського судуДніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Лекс" 2. Приватного акціонерного товариства "Геркулес"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Балтика"простягнення заборгованостіта за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Геркулес"до 1. Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтика"провизнання поруки припиненою

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача за первісним позовом повідомлений, але не з'явився;- відповідачів за первісним позовом - третьої особи - ВДВС 1. Новик Є.М.; 2. повідомлений, але не з'явився; повідомлений, але не з'явився; Ляш Ю.П.;ВСТАНОВИВ:

25.09.2015 Приватне акціонерне товариство "Геркулес" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просило: - визнати незаконною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка виявилась у не надсиланні банківським установам постанови від 07.08.2015 про закінчення виконавчого провадження № 47644372; - визнати незаконною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка виявилась у не надсиланні банківським установам постанови від 14.09.2015 про закінчення виконавчого провадження № 48054455; - визнати незаконною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка виявилася у не знятті арешту рухомого майна; - винести окрему ухвалу щодо порушення законності головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадимовим Іваном Сергійовичем; - надіслати прокурору повідомлення для перевірки наявності/відсутності ознак кримінального правопорушення в діях службових осіб Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2015 у справі № 904/2301/15 (суддя Забарющий М.І.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 (колегія суддів у складі: Величко Н.Л.- головуючий суддя, судді Іванов О.Г., Подобєд І.М.) скаргу Приватного акціонерного товариства "Геркулес" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено частково. Визнано незаконною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка виявилась у не надсиланні банківським установам постанови від 07.08.2015 про закінчення виконавчого провадження № 47644372. Визнано незаконною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка виявилась у не надсиланні банківським установам постанови від 14.09.2015 про закінчення виконавчого провадження № 48054455. В іншій частині у задоволенні скарги відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 у справі № 904/2301/15, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, 07.08.2015 Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадимовим Іваном Сергійовичем винесено постанову ВП № 47644372, якою закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/2301/15 від 13.05.2015; припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення; припинено розшук автотранспортних засобів боржника, оголошених у розшук постановами від 07.07.2015 та від 27.07.2015.

14.09.2015 Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадимовим Іваном Сергійовичем винесено постанову ВП № 48054455, якою закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/2301/15 від 30.06.2015; припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення; припинено розшук автотранспортних засобів боржника, оголошених у розшук постановою від 21.08.2015; знято арешт з коштів боржника, накладений постановою про арешт коштів боржника від 01.09.2015.

Обгрунтовуючи підстави звернення зі скаргою на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Приватне акціонерне товариство "Геркулес" посилається на те, що орган ДВС не надіслав всім банківським установам, в яких ним накладено арешт на рахунки боржника, постанови ВП № 47644372 та ВП № 48054455 про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 1212 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Як зазначено в пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" судам необхідно враховувати, що в тому разі, коли законом встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, ст. 26, ч. 4 ст. 57 Закону N 606-XIV, ст. 121-2 ГПК України), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за загальними правилами ст. 248-22 ЦПК України. Скарга (заява), пропущений строк на подання якої не поновлено в порядку, передбаченому статтями 85, 89 ЦПК, залишається без розгляду. Відповідно до ст. 53 ГПК України у разі відмови у відновленні пропущеного строку постановлюється ухвала.

У підпункті 9.7 пункту 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" також зазначено таке: встановлений у частині першій статті 1212 ГПК України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання; скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 1212 ГПК України судом без виклику сторін виноситься ухвала; якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду.

Згідно із ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала.

Встановлений десятиденний строк для подання скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби є процесуальним, і тому відповідно до вимог ст. 53 ГПК України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску.

Однак, суди попередніх інстанцій не врахували наведене, та не дослідили питання дотримання заявником 10-денного строку для подання скарги на бездіяльність органу ДВС, передбаченого ст.1212 ГПК України, зокрема, суди не дослідили коли стало відомо скаржнику про невчинення державним виконавцем заходів щодо не надсилання банківським установам постанов про закінчення виконавчого провадження.

Крім того, колегія суддів суду касаційної інстанції не може погодитись із висновком судів попередніх інстанцій про те, що державним виконавцем порушено вимоги Закону України "Про виконавче провадження" щодо неналежного надсилання банківським установам постанови від 07.08.2015 про закінчення виконавчого провадження № 47644372 та постанови від 14.09.2015 про закінчення виконавчого провадження № 4805455, суди попередніх інстанцій, в порушення вимог ст. ст. 84, 105 ГПК України, не зазначили, яка норма Закону України "Про виконавче провадження" передбачає обов'язок державного виконавця надсилати банківським установам постанови про закінчення виконавчого провадження.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент прийняття постанов про закінчення виконавчого провадження) копія постанови про закінчення виконавчого провадження у триденний строк надсилається сторонам.

Статтею 8 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент прийняття постанов про закінчення виконавчого провадження) сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

В свою чергу, згідно із ч. ч. 50 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент прийняття постанов про закінчення виконавчого провадження) у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника. За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред'явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.

За таких обставин, оскаржувані судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 у справі № 904/2301/15.

Справу № 904/2301/15 передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

В.І. КАРТЕРЕ