Історія справи

Постанова ВГСУ від 14.09.2016 року у справі №922/4354/14
Постанова ВГСУ від 14.09.2016 року у справі №922/4354/14
Постанова ВГСУ від 05.11.2015 року у справі №922/4354/14
Ухвала КГС ВП від 14.03.2018 року у справі №922/4354/14
Постанова ВГСУ від 19.03.2015 року у справі №922/4354/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2015 року Справа № 922/4354/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУдовиченка О.С.,суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю. (доповідач),розглянувшикасаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28 січня 2015 року,та рішенняГосподарського суду Харківської області від 2 грудня 2014 року,у справі № 922/4354/14,за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ),доПублічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" (с. Подвірки, Дергачівський район, Харківська область),про стягнення 355 482 951 грн. 28 коп.,-за участю представників:від ПАТ "НАК "Нафтогаз України": Пац В.О. - представник (довіреність від 13.05.2014 року);від ПАТ "Харківська ТЕЦ-5": Колесник К.О. - представник (довіреність від 07.07.2014 року); в с т а н о в и в :

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.10.2015 року порушено провадження у справі № 922/4354/14 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі за текстом - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") до Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" (далі за текстом - ПАТ "Харківська ТЕЦ-5") про стягнення основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних витрат.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.12.2014 року у справі № 922/4354/14 (суддя - Макаренко О.В.) позов ПАТ "НАК "Нафтогаз України" задоволено частково; присуджено до стягнення з ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" основний борг у розмірі 266 394 848 грн. 41 коп., 3% річних у розмірі 5 093 306 грн. 36 коп., інфляційні витрати у розмірі 29 922 162 грн. 60 коп. та судовий збір у розмірі 73 080 грн. 00 коп.; в решті позову ПАТ "НАК "Нафтогаз України" відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 року у справі № 922/4354/14 (головуючий суддя - Черленяк М.І., судді: Ільїн О.В., Хачатрян В.С.) апеляційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" залишено без задоволення; апеляційну скаргу ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" задоволено; рішення Господарського суду Харківської області від 02.12.2014 року у справі № 922/4354/14 в частині розподілу судових витрат змінено, присуджено до стягнення з ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 61 964 грн. 53 коп. судового збору. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, тому позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не можуть бути задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій рішенням та постановою, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 02.12.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 року у справі № 922/4354/14 в частині відмови в стягненні 24 285 813 грн. 11 коп. - пені та 29 698 353 грн. 79 коп. - 7% штрафу; прийняти в цій частині нове судове рішення, яким стягнути з ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 24 285 813 грн. 11 коп. - пені та 29 698 353 грн. 79 коп. - 7% штрафу, в стягненні яких було відмовлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій; в іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 02.12.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 року у справі № 922/4354/14 залишити без змін. В обґрунтування поданої касаційної скарги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" послалось на порушення місцевим господарським судом ст. ст. 1, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 42, 43, 84 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.03.2015 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

В судовому засіданні касаційної інстанції представник ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подану касаційну скаргу підтримав за наведених у ній підстав, просив її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 02.12.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 року у справі № 922/4354/14 в частині відмови в стягненні 24 285 813 грн. 11 коп. - пені та 29 698 353 грн. 79 коп. - 7% штрафу; прийняти в цій частині нове судове рішення, яким стягнути з ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 24 285 813 грн. 11 коп. - пені та 29 698 353 грн. 79 коп. - 7% штрафу; в іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 02.12.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 року у справі № 922/4354/14 залишити без змін.

Представник ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" проти поданої ПАТ "НАК "Нафтогаз України" касаційної скарги заперечив, просив залишити її без змін, а прийняті місцевим та апеляційним господарським судами рішення та постанову - без змін, як законні та обґрунтовані.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.12.2002 року порушено провадження у справі № Б-23/75-02 про банкрутство ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

28.12.2012 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (як продавець) та ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" (як покупець) уклали Договір № 620-ПР купівлі-продажу природного газу (далі за текстом - Договір), за умов п. 1.1. якого ПАТ "НАК "Нафтогаз України" зобов'язалось передати у власність ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію ст. 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" зобов'язалось прийняти та оплатити цей природний газ (далі за текстом - газ) на умовах цього Договору.

Згідно з п. 1.2. Договору, газ, який продається за цим Договором, використовується ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" виключно для власних потреб. ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" є кінцевим споживачем.

Умовами п. 2.1. Договору сторони погодили обов'язок ПАТ "НАК "Нафтогаз України" передати ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року газ обсягом до 470 970,00 тис. м3.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору, обсяги газу, що планується передати за цим Договором (далі за текстом - плановий обсяг), можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку. Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі +-5% (плюс/мінус п'ять відсотків) від узгодженого сторонами в п. 2.1. цього Договору планового обсягу продажу газу без коригування планового обсягу (п. 2.1.2. Договору).

Пунктом 3.3. Договору сторони передбачили, що приймання-передачі газу, переданого ПАТ "НАК "Нафтогаз України" ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу відповідачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу відповідача.

Положеннями п. 3.4. Договору встановлено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" зобов'язується надати ПАТ "НАК "Нафтогаз України" підписані та скріплені печатками ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірника акта приймання-передачі газу, у якому визначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Пунктом 6.1. Договору сторони погодили порядок розрахунків, які здійснюються ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" виключно грошовими коштами наступним шляхом: оплата в розмірі 30% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу; оплата в розмірі 35% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Приписами п. 7.2 Договору регляментовано, що у разі невиконання ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" умов пункту 6.1 цього Договору, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" має право не здійснювати поставку газу ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" п. 6.1. умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити ПАТ "НАК "Нафтогаз України", крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Згідно з п. 11.1. Договору, цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості.

На виконання умов Договору, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" поставило протягом січня 2013 року - грудня 2013 року, а ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" прийняло, природний газ на загальну суму 610 130 948 грн. 99 коп., згідно з Актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2013 року (на суму 91 202 203 грн. 10 коп.), від 28.02.2013 року (на суму 45 560 036 грн. 31 коп.), від 30.04.2013 року (на суму 15 215 906 грн. 30 коп.), від 31.05.2013 року (на суму 33 890 606 грн. 28 коп.), від 30.06.2013 року (на суму 35 075 857 грн. 32 коп.), від 31.10.2013 року (на суму 130 522 205 грн. 06 коп.), від 30.11.2013 року (на суму 123 654 231 грн. 22 коп.), від 31.12.2013 року (на суму 129 216 661 грн. 05 коп.) та від 31.12.2013 року (на суму 5 793 242 грн. 35 коп.).

Однак, отриманий за Договором газ, ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" оплатило частково, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у розмірі 266 394 848 грн. 41 коп., на яку було нараховано та пред'явлено до стягнення (окрім суми основного боргу) 3% річних у розмірі 5 097 130 грн. 90 коп., інфляційні втрати у розмірі 30 006 805 грн. 07 коп., пеня у розмірі 24 285 813 грн. 11 коп. та 7% штраф у розмірі 29 698 353 грн. 79 коп.

Встановивши наведені вище обставини, місцевий господарський суд, з яким погодився господарський суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про задоволення вимог ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" частково, присудивши до стягнення 266 394 848 грн. 41 коп. - основний борг, 5 093 306 грн. 36 коп. - 3% річних та 29 922 162 грн. 60 коп. - інфляційних; в решті вимог (в частині стягнення пені в розмірі 24 285 813 грн. 11 коп., 7% штрафу у розмірі 29 698 353 грн. 79 коп., 3% річних в розмірі 3 824 грн. 54 грн. та інфляційних втрат у розмірі 84 642 грн. 47 коп.) - відмовлено. Задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу, місцевий та апеляційний господарські суди вказали про їх обґрунтованість та підтвердження належними доказами; вимоги про стягнення інфляційних та 3% річних, після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку, господарськими судами першої та апеляційної інстанцій задоволено частково. Відмовляючи ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у задоволенні вимог про стягнення пені та 7% штрафу, місцевий та апеляційний господарські суди послались на ст. ст. 1, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погоджуючись з такими висновками місцевого та апеляційного господарських судів, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 02.12.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 року у справі № 922/4354/14 в частині відмови в стягненні 24 285 813 грн. 11 коп. - пені та 29 698 353 грн. 79 коп. - 7% штрафу; прийняти в цій частині нове судове рішення, яким стягнути з ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 24 285 813 грн. 11 коп. - пені та 29 698 353 грн. 79 коп. - 7% штрафу, в стягненні яких було відмовлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій; в іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 02.12.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 року у справі № 922/4354/14 залишити без змін. Обґрунтовуючи касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" вказує на порушення місцевим господарським судом ст. ст. 1, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 42, 43, 84 ГПК України.

Колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що у поданій касаційній скарзі ПАТ "НАК "Нафтогаз України" ставить питання про перегляд в касаційному порядку прийнятих місцевим та апеляційним господарськими судами рішення та постанови, виключно в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення пені та штрафу. Відтак, колегія суддів не вправі надавати юридичну оцінку законності і обґрунтованості прийнятих судових рішень в іншій частині, оскільки касаційна інстанція не вправі виходити за межі дійсних вимог касаційної скарги, на відміну від апеляційної інстанції, яка не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні поданої ПАТ "НАК "Нафтогаз України" касаційної скарги, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин), мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Разом із тим, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає, що конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Частиною 4 ст. 12 цього Закону встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.

Таким чином, з моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, так і заходи, спрямовані на забезпечення їх виконання.

Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тобто, вказана норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний з визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію. Тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення. Крім того, не може розглядатися питання про поширення чи непоширення мораторію на не нараховану неустойку, оскільки законом виключена можливість виникнення та існування відносин нарахування неустойки боржнику, щодо якого діє мораторій, введений при провадженні справи про його банкрутство.

Виходячи із змісту Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постановах від 18.12.2012 року у справі № 5/34-09 та від 12.03.2013 року у справі № 29/5005/16170/2011, і, згідно зі ст. 11128 ГПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком місцевого та апеляційного господарських судів про відмову у задоволенні вимог ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про стягнення з ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" пені та штрафу, оскільки протягом здійснення провадження у справі про банкрутство встановлюється заборона на нарахування боржнику, щодо якого порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, неустойки (штрафу, пені), а також інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

З урахуванням встановлених ст. ст. 1115, 1117 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду справи апеляційним та місцевим господарськими судами її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарських судів попередніх інстанцій відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, доводи скаржника не спростовують обґрунтованості висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28 січня 2015 року та рішення Господарського суду Харківської області від 2 грудня 2014 року (в оскаржуваній частині) у справі № 922/4354/14 залишити без змін.

Головуючий суддяО.С. Удовиченко судді:П.К. Міщенко В.Ю. Поліщук