Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2015 року Справа № 925/933/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Коробенка Г.П.,

суддів Прокопанич Г.К., Шаргала В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Агєєвої О.М. дов. №183 від 02.01.15

від відповідача: Сторчоуса О.В. дов. б/н від 05.01.15

розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Одеська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Одеська дирекція залізничних перевезень"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014

у справі №925/933/14 Господарського суду Черкаської області

за позовом Державного підприємства "Одеська залізниця" в особі відокремленого підрозділу „Одеська дирекція залізничних перевезень"

до Державного підприємства "Золотоніське лісове господарство"

про стягнення 32 355,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Одеська залізниця звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Державного підприємства „Золотоніський лісгосп" про стягнення 32 355,00 грн. штрафу за неправильно зазначену в накладній масу вантажу.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.08.2014 (суддя Пащенко А.Д.) позов задоволено, з відповідача на користь позивача стягнута вищезазначена сума штрафу.

Судове рішення мотивоване тим, що відповідачем неправильно вказано масу вантажу в залізничній накладній №40335218 від 04.02.2014, що підтверджується відповідним комерційним актом, у зв'язку з чим згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, з відправника (відповідача) підлягає стягненню штраф у визначеному ст.118 Статуту розмірі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 (судді: Новіков М.М., Зубець Л.П., Мартюк А.І.) зазначене судове рішення скасоване, в позові відмовлено.

Постанова мотивована тим, що за вказаною залізничною накладною перевозилась деревина, маса якої визначалась розрахунковим способом, а не способом зважування, що відповідає нормам законодавства, крім того, втрата вантажу є природною, тому у залізниці не було підстав для складання комерційного акта та застосування до вантажовідправника штрафних санкцій.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Одеська залізниця звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач Державне підприємство „Золотоніський лісгосп" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, як законну та обґрунтовану.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

По залізничній накладній №40335218 від 04.02.2014 відповідачем відправлено зі станції „Золотоноша 1" Одеської залізниці на станцію „Одеса-Застава 1" Одеської залізниці вагон №60915972 з вантажем - „Пиловочник всяких порід дерева", одержувач ТОВ „Транс Конкорд". За цією накладною маса вантажу складає 66 000 кг. умовно.

05.02.2014 року станцією ім. Т.Г. Шевченка Одеської залізниці було складено комерційний акт АА №053685/48/18, яким засвідчено, що в результаті контрольного зважування вантажу „Пиловочник всяких порід дерева" у вагоні №60915972 на 150 тн. статичних тензометричних вагах станції повірки 11.10.2013 виявлено, що маса вантажу менше на 600 кг, ніж вказано в накладній відповідача. У комерційному акті відмічено, що переважування проводилося двічі, вага підтвердилася, вагон справний, посада зав. вантажним двором не передбачена. Також у акті вказано, що під час перевірки вантажу на станції призначення різниці проти комерційного акту не виявлено.

Позивачем на адресу відповідача надіслано претензію на суму 345240,00 грн., яка обґрунтована неправильним визначенням вантажовідправником - відповідачем в основних перевізних накладних в січні-лютому 2014 року маси вантажів, відтак складанням відповідних комерційних актів, серед яких й акт АА №053685/48/18 від 05.02.2014 року. Цим актом встановлено, що вантаж по даній справі має різницю ваги проти накладної в сторону зменшення на 600 кг. Відповідаючи на претензію позивача, відповідач 23.04.2014 повідомив, що вимога про нарахування штрафу за неправильно визначену вагу вантажу є безпідставною, претензія - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі неправильності, неточності відомостей зазначених ними в накладній.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст.118 цього Статуту, де зазначено, що штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення.

Разом з тим, положеннями п. 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення у накладній відправником має бути зазначена їх маса. Тарні та штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами перевезення вантажів. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

У відповідності до п. 9 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, лісоматеріали й дрова повинні пред'являтися до перевезення із зазначенням у накладній таких даних: у разі перевезення в спеціальних контейнерах або в пакетах - кількості контейнерів або пакетів; у разі перевезення з використанням верхньої звуженої частини обрису навантаження ("шапки") - кількості основних штабелів, їх висоти і кількості штабелів, укладених у "шапці"; у разі перевезення лісоматеріалів і дров у критих вагонах - кількості штабелів; в інших випадках - кількості штабелів і їх висоти. Маса лісоматеріалів і дров визначається відправником умовно.

За приписами п. 22 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Мінтрансу від 21.11.2000 №644, перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

З приписів наведеного законодавства вбачається, що у даному випадку вантажовідправник - відповідач мав право визначити у залізничній накладній масу вантажу (лісоматеріалів) умовно, з встановлених судовими інстанціями обставин вбачається відсутність зауважень залізниці з приводу такого способу визначення маси вантажу. А отже, і перевірка маси вантажу мала б проводитися у такий самий спосіб.

З приписів ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України вбачається, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Отже, для стягнення з відповідача штрафу необхідна така обов'язкова умова як наявність в його діях порушення будь-яких приписів.

Суд касаційної інстанції вважає, що оскільки при оформленні згаданого вагону з лісоматеріалами (пиловочник) до перевезення та складанні накладної №40335218 від 04.02.2014 відповідачем не порушено жодних положень чинного законодавства, як і правил здійснення господарської діяльності, то підстави для стягнення з нього штрафних санкцій відсутні.

Крім того колегія враховує також, що на станції відправлення відповідач не мав можливості визначити масу вантажу шляхом зважування через відсутність ваг, що ніяких негативних наслідків для залізниці (перевантаження вантажу, простій вагонів тощо) встановлена неточність визначення маси вантажу не мала, тобто комерційним актом було зафіксовано лише формальні розбіжності ваги вантажу.

Аналогічних висновків дійшов і апеляційний господарський суд апеляційної, тому підстави для скасування оскарженої постанови апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Одеська залізниця" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського від 18.11.2014 у справі №925/933/14 - без змін.

Головуючий суддя Коробенко Г.П. Судді Прокопанич Г.К. Шаргало В.І.