ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2017 року Справа № 904/4782/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЯценко О.В.суддіБакуліна С.В., Данилова М.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 у справі№ 904/4782/16Господарського судуДніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект"до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал КривийРіг"про стягнення 7 472 485,21 грн.

В засіданні взяли участь представники:

- позивача: Шабашова Т.,- відповідача: Сінюхіна І.В. дов. від 12.10.2016,В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2016 р. (суддя Золотарьова Я.С.) у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛПРОМПРОЕКТ"- відмовлено.

Суд дійшов висновку, що під час розгляду справи № 904/10002/15 на користь позивача стягнуто в повному обсязі основна заборгованість за договором, позивач не скористався своїм правом на стягнення з відповідача курсової різниці, тому відсутні підстави для стягненні курсової різниці в межах одного і того ж договору, за яким вже стягнуто основну заборгованість.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 р. (судді: Березкіна О.В., Іванов О.Г., Дармін М.О.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2016 р. залишено без зміни.

Позивач в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права, позов задовольнити.

Скаржник вважає, що висновки судів не відповідають умовам договору та нормам матеріального права, оскільки внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленого обладнання, яке фактично виконано лише 16.03.2016, у нього існує обов'язок із сплати курсової різниці, який встановлено п. 4.2 договору. Суд дійшов неправомірного висновку про припинення зобов'язання постановленням рішення у справі № 904/10002/15, оскільки відповідне зобов'язання припиняється виняткового його виконанням.

Склад обладнання та походження його складових погоджені сторонами, рішенням суду у справі № 904/10002/15 встановлено виконання позивачем його поставки, тому позивач не має обов'язку доказування обставин імпортного походження обладнання, оскільки поставка виконана і відповідач проти цього не заперечив. Висновки судів про необхідність повторного доведення здійснення поставки імпортного обладнання є неправомірним та не враховує преюдиційного факту здійснення поставки в повному обсязі, що встановлено у справі № 904/10002/15

Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, що взяли участь в судовому засіданні, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.12.2014 року між Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (замовник - відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛРОМПРОЕКТ" (підрядник - позивач) було укладено договір на виконання робіт на об'єкті "Реконструкція системи киснепостачання конвертерного цеху. Відновлення реципієнтів станції кисню" (далі - договір № 4105).

Позивач на виконання договору поставив відповідачу обладнання згідно специфікації за договором на загальну суму 11 951 553,60 грн. з ПДВ. Згідно актів на обладнання (а.с.86, 89, 92, 95, 99, 104, 111 т. 2), зазначений розмір заборгованості також підтверджується підписаним між сторонами актом звіряння, який знаходиться в матеріалах справи №904/10002/15.

Оскільки відповідач не виконував належним чином свої зобов'язання за договором в частині оплати виконаних робіт та поставленого обладнання, позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на його користь суму несплаченої вартості виконаних робіт та поставленого обладнання в розмірі 20 984 568,23 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 497 428,04 грн., суми 3% річних у розмірі 191 397,87 грн., суми інфляційних за час прострочення оплати вартості виконаних робіт в розмірі 136 834,72 грн., а усього 21 312 800,82 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2015 позовні вимоги публічного акціонерного товариства "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛПРОМПРОЕКТ" задоволено повністю, стягнуто з останнього на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛПРОМПРОЕКТ" заборгованість в розмірі 20 984 568,23 грн., 252806,12 грн. - 3 % річних, 590545,09 грн. - інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору у розмірі 206700,00 грн.

Звертаючись до господарського суду із позовом про стягнення 7472485, 21 грн., з яких 7113610,84 грн. основної заборгованості за договором № 4105 від 04.12.2014 року, 58946,90 грн. три відсотки річних, 299927,47 грн. інфляційні втрати, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором на виконання робіт №4105 від 04.12.2014 року в частині доплати курсової різниці, яка повинна відбуватися автоматично і не потребує додаткового узгодження сторін, є обов'язковою для сторін ( у тому числі для оплати покупцем) і яку позивач нарахував відповідно до п. 4.2 договору за поставку обладнання, що має імпортну складову. На суму курсової різниці позивач нарахував три відсотки річних та інфляційні втрати.

Позивач зменшив розміру позовних вимог згідно з заявою № 5407 від 26.07.2016 року, згідно змісту якої, просив сплати курсову різницю нараховану на вартість продукції до суми 7066319,33 грн., і відповідно 289 995,43 грн. інфляційного збільшення, 91 767,48 грн. - 3% річних.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що рішенням господарського суду від 27.01.2016 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛПРОМПРОЕКТ" до публічного акціонерного товариства "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" задоволено повністю, та стягнуто з останнього на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛПРОМПРОЕКТ" заборгованість в розмірі 20 984 568,23 грн., 252 806,12 грн. - 3 % річних, 590 545,09 грн. - інфляційних втрат. При цьому, позивач, ані у день поставки обладнання, ані звертаючись до суду з позовом у справі №904/10002/15, не скористався своїм правом здійснити перерахунок ціни обладнання з урахуванням курсової різниці та заявив до стягнення заборгованість за договором у сумі 20 984 568,23 грн., що утворилась при виконанні договору № 4105 від 04.12.14 в повному обсязі, з нарахуванням інфляційних втрат та 3 % річних.

У зв'язку з встановленням судом відсутності підстав для сплати відповідачем курсової різниці в розмірі 7 066 319,33 грн., суд першої інстанції відмовив і у стягненні трьох процентів річних та інфляційних втрат на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів з наступних мотивів.

Предметом розгляду даного спору є обов'язок відповідача сплатити на користь позивача суму доплати (курсової різниці) за поставлене на підставі договору на виконання робіт №4105 від 04.12.2014року обладнання.

Відповідно до пункту 4.2. договору сторони, керуючись положеннями статей 524, 533 Цивільного кодексу України, встановили еквівалент ціни обладнання, що має імпортне походження/ або складову по договору без ПДВ у іноземній валюті у сумі 602 265,74 Євро, відносно Міжбанківського курсу продажу, що становить 16,55 грн./1 Євро, на дату розрахунку вартості обладнання імпортного походження/або складову - 07.10.2014 року.

У відповідності до специфікацій №2 до договору №4105 від 04.12.2014 року ціна на товар визначалась з врахуванням курсу Євро до гривні (1 Євро -16,55 грн.).

Сторони узгодили, що у разі зміни поточного обмінного Міжбанківського курсу гривні до Євро на дату оплати (більше ніж на 3 % в більшу чи меншу сторону) по відношенню до Євро, зазначеного у даному договорі, ціна обладнання імпортного походження/ або складову та сума даного договору підлягає пропорційній зміні. Така зміна буде відбуватися автоматично і не потребує додаткового узгодження сторін і буде обов'язковою для сторін (у тому числі для оплати покупцем).

Сторони в такому разі проводять такий перерахунок ціни обладнання імпортного походження / або складової та суми даного договору за формулою:

Ц1=Ц0*К1/К0,

де Ц1 - ціна обладнання у гривнях, що підлягає сплаті; Ц0 - ціна обладнання у гривнях на дату 07.10.2014 року; К0 - курс гривні до Євро на дату 07.10.2014 року; К1 - курс гривні до Євро на робочий день, передуючий дню оплати.

Сторони узгодили, що оплата здійснюється наступним чином:

При зменшенні Міжбанківського курсу, встановленого на останній робочий день, що передує дню оплати, у порівнянні із курсом, встановленим на 07.10.2014, що становив16,55 гривні(ень) за 1,00 Євро, оплата здійснюється з урахуванням такої зміни. Коригувальний рахунок оформлюється продавцем після проведення платежу.

При збільшенні Міжбанківського курсу в останній робочий день, що передує дню оплати, у порівнянні із курсом, встановленим на 07.10.2014 року, що становив 16,55 гривень за 1,00 Євро, оплата здійснюється без перерахунку зміни вартості продукції з подальшою доплатою на підставі коригувального рахунку протягом 15 календарних днів з дати отримання покупцем коригувального рахунку.

Курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти за різних валютних курсів.

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно зі ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже, положення чинного законодавства не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни Національним банком України курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Як встановлено судом, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2015 року з публічного акціонерного товариства "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛПРОМПРОЕКТ" стягнута заборгованість в розмірі 20 984 568,23 грн., до складу якої ввійшла заборгованість за поставлене обладнання на суму 11 951 553,60 грн. з ПДВ. згідно актів на обладнання, а також 252 806,12 грн. - 3 % річних, 590 545,09 грн. - інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору у розмірі 206 700,00 грн.

Таким чином, з постановленням вказаного судового рішення між сторонами припинились договірні зобов'язання, оскільки після винесення рішення суду, яким стягнуто певну суму, договірні правовідносини сторін трансформуються у грошове зобов'язання, невиконання якого допускає можливість застосування до боржника положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.

З вказаних обставин правильно виходили суди попередніх інстанцій відмовляючи в задоволенні вимог про стягнення з відповідача заборгованості, нарахованої позивачем як курсова різниця.

Постанова апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 у справі № 904/4782/16 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без зміни.

Головуючий суддяО.В. Яценко СуддіС.В. Бакуліна М.В. Данилова