Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2016 року Справа № 909/1225/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровського С.В.розглянувши касаційну скаргу Державної іпотечної установина постанову та ухвалуЛьвівського апеляційного господарського суду від 28.10.2015 року господарського суду Івано-Франківської області від 04.06.2015 року (про затвердження реєстру вимог кредиторів ТОВ "Будівельна компанія "Люкс")у справі господарського суду № 909/1225/14 Івано-Франківської областіза заявою Державної іпотечної установидо ТОВ "Будівельна компанія "Люкс"про визнання банкрутомліквідаторСтадник А.Л.в судовому засіданні взяли участь представники:

Державної іпотечної установи: Сакідон А.О. (довіреність №8843/15/1 від 22.12.2015 року),ОСОБА_6:ОСОБА_7 (довіреність від 06.07.2015 року),ТОВ "Будівельна компанія Люкс":ліквідатор Стадник А.Л., арбітражний керуючий,а також особисто ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ :

ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 04.11.2014 року прийнято до розгляду у підготовчому засіданні заяву Державної іпотечної установи (далі - ініціюючого кредитора) про порушення справи про банкрутство ТОВ "Будівельна компанія Люкс" (далі - боржника) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 1 - 2).

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 24.12.2014 року порушено провадження у справі про банкрутство боржника, визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 2 798 967, 01 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Стадника А.Л. (том 1, а.с. 52 - 54).

Оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Будівельна компанія Люкс" оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 24.12.2014 року (том 1, а.с. 55 - 56).

23.01.2015 року шляхом направлення поштового відправлення до господарського суду звернувся громадянин ОСОБА_6 зі заявою з грошовими вимогами до боржника на суму 1 085 319, 66 грн., що становлять витрати кредитора на оплату вартості підрядних робіт третіх осіб щодо завершення будівництва та здачі в експлуатацію житлового будинку за проектним номером 20 у районі забудови вулиць Пилипа Орлика-Бельведерська-Короля Данила у місті Івано-Франківську, забудівником якого є боржник (вх. №912/15 від 26.01.2015 року) (том 1-27, а.с. 2 - 21).

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 14.04.2015 року продовжено строк процедури розпорядження майном боржника та повноважень розпорядника майна Стадника А.Л. до 22.06.2015 року (том 1, а.с. 131 - 132).

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 04.06.2015 року розглянуто по суті та визнано вимоги кредитора ОСОБА_6 до боржника на суму 1 085 319, 66 грн., як вимоги четвертої черги задоволення, та на суму 1 218 грн., як вимоги першої черги задоволення (том 1-27, а.с. 98 - 101).

Зазначена ухвала залишена без змін за результатами її перегляду в апеляційному та касаційному порядку постановою апеляційного суду від 28.10.2015 року та постановою суду касаційної інстанції від 19.01.2016 року.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду Івано-Франківської області від 04.06.2015 року (суддя Михайлишин В.В.) визнано вимоги кредиторів боржника: Державної іпотечної установи на суму 2 798 967, 01 грн., з яких 1 578 883, 81 грн., як вимоги четвертої черги задоволення, 1 220 083, 20 грн., як вимоги шостої черги задоволення, та 6 090 грн., як вимоги першої черги задоволення; Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на суму 424 891, 54 грн., з яких 415 397, 59 грн., як вимоги четвертої черги задоволення, 9 494, 01 грн., як вимоги шостої черги задоволення, та 1 218 грн., як вимоги першої черги задоволення; фізичної особи ОСОБА_6 на суму 1 085 319, 66 грн., як вимоги четвертої черги задоволення, та 1 218 грн., як вимоги першої черги задоволення; ДПІ у місті Івано-Франківську Головного управління ДФС у Івано-Франківській області на суму 1 176 440, 01 грн., з яких 509 941, 63 грн., як вимоги третьої черги задоволення, 666 498, 38 грн., як вимоги шостої черги задоволення, та 2 436 грн., як вимоги першої черги задоволення; затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Будівельна компанія Люкс"; зобов'язано розпорядника майна боржника скликати перші загальні збори кредиторів у строк до 30.06.2015 року та подати до господарського суду протокольне рішення зборів кредиторів про утворення та склад комітету кредиторів; зобов'язано збори кредиторів подати до господарського суду пропозиції щодо подальшої процедури у даній справі; зобов'язано розпорядника майна провести спільно з боржником інвентаризацію майна боржника та надати суду інформацію за результатами її проведення у строк до 30.06.2015 року (том 1, а.с. 149 - 151).

Не погоджуючись з ухвалою від 04.06.2015 року про затвердження реєстру вимог кредиторів ТОВ "Будівельна компанія Люкс" в частині вимог ОСОБА_6, ініціюючий кредитор звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви громадянина ОСОБА_6 від 22.01.2015 року з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 1 085 319, 66 грн. відмовити у повному обсязі та внести зміни до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів у даній справі, мотивуючи порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2015 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Гриців В.М., судді: Галушко Н.А., Давид Л.Л.) апеляційну скаргу ініціюючого кредитора залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 04.06.2015 року за результатами попереднього засідання у даній справі - без змін (том 1-А, а.с. 97 - 105).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ініціюючий кредитор звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 28.10.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 04.06.2015 року за результатами попереднього засідання в частині визнання вимог ОСОБА_6, обґрунтовуючи порушенням судами попередніх інстанцій положень статті 129 Конституції України, статей 525, 530, 612, 628, 662, 663, 838, 875 Цивільного кодексу України, статті 181 Господарського кодексу України, статей 1, 23, 24 Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013 року, статті 17 Закону України "Про архітектурну діяльність", статей 9, 10 Закону України "Про бухгалтерських облік та фінансову звітність" та статей 42, 43, 32 - 34, 36, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що полягало у неналежній оцінці доказів, наданих громадянином ОСОБА_6 на підтвердження конкурсної правової природи його грошових вимог до боржника, та невірному застосуванні до спірних правовідносин норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 28.10.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 04.06.2015 року про затвердження реєстру вимог кредиторів боржника в частині визнання вимог ОСОБА_6 на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представників ініціюючого кредитора - Сакідон А.О., ОСОБА_6 - ОСОБА_7, ліквідатора боржника Стадника А.М. та кредитора ОСОБА_6, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 1 Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013 року, передбачено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Згідно з частинами 1, 6, 8 статті 23 Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013 року, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду, за наслідками розгляду яких господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013 року, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 22 цього Закону. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги. Внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва.

Отже, ухвала попереднього судового засідання в частині визнання ( відмови у визнанні) спірних вимог кредитора може бути переглянутав касаційному порядку з посиланням на приписи абзацу 7 частини 2 статті 25 Закону, як спеціальної норми права, що регулює право на оскарження у попередньому судовому засіданні.

Згідно з частиною 1 статті 33 та частиною 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджуються обставини звернення громадянина ОСОБА_6 з кредиторськими вимогами до боржника на суму 1 085 319, 66 грн. понесених ним витрат на оплату вартості виконаних третіми особами підрядних робіт по завершенню будівництва та здачі в експлуатацію житлового будинку за проектним номером 20 у районі забудови вулиць Пилипа Орлика-Бельведерська-Короля Данила у місті Івано-Франківську в порядку статті 23 Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013 року (том 1-27, а.с. 2 - 21).

Зазначені вимоги розглядались судом першої інстанції по суті у судовому засіданні від 04.06.2015 року, за результатами якого прийнято ухвалу про визнання грошових вимог кредитора ОСОБА_6 до ТОВ "Будівельна компанія Люкс" на суму 1 085 319, 66 грн. (том 1-27, а.с. 98 - 101).

З матеріалів справи вбачається, що ухвала за результатами розгляду грошових вимог громадянина ОСОБА_6 переглядалася в апеляційному та касаційному порядку за апеляційною та касаційною скаргами ініціюючого кредитора та залишена без змін постановою апеляційного суду від 28.10.2015 року та постановою суду касаційної інстанції від 19.01.2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, ухвалою попереднього засідання місцевого господарського суду від 04.06.2015 року визнано вимоги кредиторів боржника, в тому числі громадянина ОСОБА_6 на суму 1 085 319, 66 грн. (четверта черга) та на суму 1 218 грн. витрат за подання заяви з грошовими вимогами (перша черга), та затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Будівельна компанія Люкс" (том 1, а.с. 149 - 151).

Судами встановлено, що не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 04.06.2015 року про затвердження реєстру вимог кредиторів в частині визнання вимог громадянина ОСОБА_6, ініціюючий кредитор оскаржив її до суду апеляційної інстанції.

За результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд оскаржуваною в касаційному порядку постановою від 28.10.2015 року відмовив у її задоволенні та залишив без змін ухвалу попереднього засідання суду першої інстанції від 04.06.2015 року в частині визнання та включення до реєстру вимог кредиторів боржника грошових вимог громадянина ОСОБА_6 на суму 1 085 319, 66 грн. (том 1А, а.с. 97 - 105).

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного суду з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, затверджуючи реєстр вимог кредиторів у даній справі ухвалою від 04.06.2015 року за наслідками проведення попереднього засідання (том 1, а.с. 149 - 151), суд першої інстанції лише констатував факт визнання вимог громадянина ОСОБА_6 у розмірі, встановленому ухвалою від 04.06.2015 року про розгляд по суті кредиторських вимог громадянина ОСОБА_6 до боржника (том 1-27, а.с. 98 - 101).

Положеннями частини 2 статті 25 Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013 року, передбачено можливість внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів за наслідками перегляду ухвали попереднього засідання в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва.

Матеріалами справи підтверджуються обставини залишення без змін ухвали суду першої інстанції від 04.06.2015 року про розгляд кредиторських вимог ОСОБА_6 до ТОВ "Будівельна компанія Люкс" за результатами її апеляційного та касаційного перегляду відповідно до постанови апеляційного суду від 28.10.2015 року та постанови суду касаційної інстанції від 19.01.2016 року. Відтак, правові підстави для внесення змін до затвердженого місцевим господарським судом реєстру вимог кредиторів боржника в частині грошових вимог громадянина ОСОБА_6 відсутні.

Доводи ініціюючого кредитора за змістом касаційної скарги про неналежну оцінку судами попередніх інстанцій доказів, наданих громадянином ОСОБА_6 на підтвердження конкурсної правової природи його грошових вимог до боржника на суму 1 085 319, 66 грн., колегія суддів касаційного суду відхиляє, як необґрунтовані, оскільки спірні кредиторські вимоги були предметом розгляду по суті у судовому засіданні від 04.06.2015 року, за результатами якого прийнято ухвалу про визнання громадянина ОСОБА_6 кредитором боржника з вимогами на суму 1 085 319, 66 грн. основного боргу та на суму 1 218 грн. судових витрат, яку залишеною без змін постановою апеляційного суду від 28.10.2015 року та постановою суду касаційної інстанції від 19.01.2016 року (том 1-27, а.с. 183 - 192).

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає постанову апеляційного суду від 28.10.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 04.06.2015 року (про затвердження реєстру вимог кредиторів ТОВ "Будівельна компанія "Люкс" в частині визнання вимог ОСОБА_6 на суму 1 085 319, 66 грн.) у даній справі такими, що прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому правові підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державної іпотечної установи залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2015 року та ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 04.06.2015 року (про затвердження реєстру вимог кредиторів ТОВ "Будівельна компанія "Люкс" в частині визнання вимог ОСОБА_6 на суму 1 085 319, 66 грн.) у справі №909/1225/14 залишити без змін.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

С.В. Куровський