Історія справи

Постанова ВГСУ від 11.08.2015 року у справі №б15/365-08
Постанова КГС ВП від 29.05.2019 року у справі №б15/365-08
Постанова ВГСУ від 11.08.2015 року у справі №б15/365-08
Постанова ВГСУ від 18.11.2014 року у справі №б15/365-08
Постанова ВГСУ від 28.02.2017 року у справі №б15/365-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2014 року Справа № Б15/365-08 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Міщенка П.К., Куровського С.В. (доповідача),за участю представників:

ліквідатора ВАТ "Завод "Дніпропрес" - Барановського О.М.,

ЗАТ "Елста" - ліквідатора Желеняка Є.В.,

ТОВ "Оптима-Кабель" - Михайлець І.В. (дов. від 01.01.2013),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_7

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від 24.06.2014

у справі № Б15/365-08 господарського суду Дніпропетровської області

за заявою Відкритого акціонерного товариства "Завод "Дніпропрес"

про визнання банкрутом,

встановив:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2014 (суддя Камша Н.М.) зобов'язано ліквідатора Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) "Завод "Дніпропрес" Барановського О.М. виконати рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.11.2011 у справі № 22ц-15151/11, поновити ОСОБА_7 на роботі та звільнити її з роботи у порядку, передбаченому чинним законодавством. Визнано грошові вимоги ОСОБА_7 до ВАТ "Завод "Дніпропрес" на суму 16540,20 грн. з віднесенням їх до 2-ої черги задоволення.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 (колегія суддів у складі: Чередко А.Є. - головуючий, Кощеев І.М., Пархоменко Н.В.) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2014 змінено в частині визнання грошових вимог, викладено її в наступній редакції: "Визнати грошові вимоги ОСОБА_7 до Відкритого акціонерного товариства "Завод "Дніпропрес" на суму 16 450,20 грн. з віднесенням їх до 2-ої черги задоволення".

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2014 в частині зобов'язання ліквідатора ВАТ "Завод "Дніпропрес" Барановського О.М. виконати рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.11.2011р. у справі № 22ц-12151/11, поновити ОСОБА_7 на роботі та звільнити її з роботи у порядку, передбаченому чинним законодавством скасовано. Прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні вимог ОСОБА_7 про зобов'язання ліквідатора негайно виконати рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.11.2011 в частині поновлення ОСОБА_7 на роботі слюсарем-електромонтажником виробництва середніх пресів ВАТ "Завод "Дніпропрес" з 31.08.2010, визнавши незаконним наказ від 30.08.2010р. про звільнення з роботи ОСОБА_7 та зобов'язати ліквідатора внести запис до трудової книжки про поновлення її на роботі відповідно до рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.11.2011 по справі № 22ц-12151/11.

В касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати частково постанову суду апеляційної інстанції від 24.06.2014 в частині відмовлення в задоволенні її вимог про зобов'язання ліквідатора негайно виконати рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.11.2014 по справі № 22ц-12151/11; зобов'язати ліквідатора ВАТ "Завод "Дніпропрес" негайно виконати вищевказане рішення апеляційного суду Дніпропетровської області, внести запис до трудової книжки про поновлення на її роботі відповідно до рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.11.2014 по справі № 22ц-12151/11. В обґрунтування посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 124 Конституції України, ст.ст. 111, 367 ЦК України та ст.235 КЗпП України, ст.ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". ст.ст. 34, 43 ГПК України".

Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2011 ВАТ "Завод "Дніпропрес" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Барановського Олександра Миколайовича.

26.12.2013 до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява гр.ОСОБА_7 про включення її вимог у сумі 16450, 20 грн. до реєстру вимог кредиторів, зобов'язання ліквідатора негайно виконати рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.11.2011 по справі № 22ц-12151/11 в частині поновлення її на роботі слюсарем-електромонтажником виробництва середніх пресів Відкритого акціонерного товариства "Завод "Дніпропрес" з 31.08.2010, визнавши незаконним наказ від 30.08.2010 про звільнення з роботи ОСОБА_7 та зобов'язати ліквідатора внести запис до трудової книжки про поновлення її на роботі відповідно до рішення апеляційного господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2011 по справі № 22ц-12151/11.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.11.2011 по справі № 22ц-12151/11 поновлено ОСОБА_7 на роботі слюсарем-електромонтажником 4 розряду виробництва середніх пресів Відкритого акціонерного товариства "Завод "Дніпропрес" з 31 серпня 2010 року, визнавши незаконним наказ № 1026-к від 30 серпня 2010 року про звільнення з роботи ОСОБА_7 на підставі ч.1 ст.40 КЗпП УРСР; стягнуто з ВАТ "Завод "Дніпропрес" на користь ОСОБА_7 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 серпня 2010 року по 14 листопада 2011 року у розмірі 21 878, 91 грн. та моральну шкоду у розмірі 1 000 грн.

Апеляційним судом Дніпропетровської області видано виконавчий лист від 14.11.2011 в частині негайного поновлення на роботі ОСОБА_7 та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 21 878, 91 грн. та моральної шкоди - 1 000 грн.

Бабушкінським ВДВС Дніпропетровського МУЮ відкрито виконавче провадження на підставі виконавчих листів від 14.11.2011, однак постановою від 22.11.2011 виконавчі документи надіслані ліквідатору банкрута Барановському О.М. в порядку, передбаченому ч.2 ст. 67 Закону України "Про виконавче провадження", для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.11.2012 позовні вимоги ОСОБА_7 задоволено частково, стягнуто з ВАТ "Завод "Дніпропрес" на користь ОСОБА_7 середній заробіток у сумі 16 450, 20 грн., зобов'язано ВАТ "Завод "Дніпропрес" виконати рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.11.2011р. про поновлення ОСОБА_7 на роботі, вчинивши відповідний запис в її трудовій книжці.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.03.2013 рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.11.2012 - скасовано, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.08.2013 касаційну скаргу задоволено частково, рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.03.2013 в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 про стягнення середньої заробітної плати в розмірі 16 450, 20 грн. - скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.09.2013 рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.11.2012 в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_7 про стягнення середньої заробітної плати за час затримки в розмірі 16 450, 20 грн. залишено без змін, в решті вимог апеляційна скарга відхилена.

Ліквідатор, заперечуючи проти поданої заяви ОСОБА_7 в частині поновлення її на роботі, вважає, що ст. 25 Закону про банкрутство покладає на ліквідатора лише обов'язок повідомити працівників банкрута про звільнення та здійснити його відповідно до законодавства України про працю, і не покладає обов'язок приймати на роботу працівників чи поновлювати на роботі раніше звільнених працівників в ліквідаційній процедурі.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною 2 ст. 67 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі ліквідації боржника-юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому Законом порядку. У разі, якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії (ліквідатору), виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі ст. 76 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу.

Згідно зі ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; припиняються повноваження органів управління щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, керівник боржника звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства; припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор з дня свого призначення виконує, зокрема, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю.

З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

Дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, та не заперечується сторонами, що рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.11.2011 про поновлення ОСОБА_7 на роботі слюсарем-електромонтажником 4 розряду виробництва середніх пресів ВАТ "Завод "Дніпропрес" з 31 серпня 2010 року набрало законної сили, не скасовано, однак на даний час не виконано.

Крім того, із постанови Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ про закінчення виконавчого провадження від 22.11.2011 вбачається, що виконавче провадження завершене на підставі п. 7 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", а виконавчий документ направлено ліквідатору для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.11.2011.

Ст. 236 Кодексу Законів про працю України передбачено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

За змістом ч. 10 ст. 16 ГПК України справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Зважаючи на вищенаведені положення законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме до повноважень господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, належить розгляд скарг на дії ліквідатора, у тому числі і тих, що стосуються невиконання рішення суду незалежно від того, яким судом прийнято це рішення, адже виконавчі документи після відкриття ліквідаційної процедури передаються ліквідатору. В той же час відповідно до ч. 5 ст. 111 ЦК України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

А тривале невиконання судового рішення про поновлення ОСОБА_7 на роботі та неприйняття управлінського рішення по звільненню її у встановленому порядку призводить до нарощування кредиторської заборгованості перед ОСОБА_7 по стягненню коштів з банкрута за затримку остаточного розрахунку при звільненні.

Враховуючи наведене, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що, скасовуючи прийняту місцевим господарським судом ухвалу, апеляційний господарський суд вищенаведеного не врахував, а тому дійшов помилкового висновку, що перебування банкрута у ліквідаційній процедурі унеможливлює виконання рішення апеляційного господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2014 по справі № 22ц-12151/11.

Відповідно до п. 6 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

У зв'язку із встановленим та відповідно до ст. 11110 ГПК України, оскаржувана постанова господарського суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а ухвала місцевого господарського суду залишенню в силі.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2014 по справі № Б15/365-08 скасувати.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2014 по справі № Б15/365-08 залишити в силі.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Міщенко П.К.

Куровський С.В.