Історія справи

Постанова ВГСУ від 18.11.2014 року у справі №5024/831/2011
Постанова ВГСУ від 16.08.2016 року у справі №5024/831/2011
Постанова ВГСУ від 28.07.2015 року у справі №5024/831/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2014 року Справа № 5024/831/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Міщенка П.К., Куровського С.В. (доповідача),за участю представників:

ПАТ "Імексбанк" - Крушенівського Р.О. (дов. від 11.09.2013),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_5

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.09.2014

у справі № 5024/831/2011 господарського суду Херсонської області

за заявою ОСОБА_6

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7

про визнання банкрутом,

ліквідатор арбітражний керуючий Марченко С.О.,

встановив:

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 06.08.2014 (суддя Пінтеліна Т.Г.):

1. Задоволено клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Марченка С.О. про скасування обтяжень на майно боржника, зареєстрованих відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (станом на 03.03.2014), Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (станом на 08.02.2014), інформаційної довідки з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 03.03.2014, інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 03.03.2014, інформаційної довідки з Державного реєстру іпотек станом на 03.03.2014;

2. У задоволенні позовних вимог ліквідатора Марченка С.О. про визнання недійсним Попереднього договору купівлі-продажу кафе швидкого харчування, розташованого в АДРЕСА_1 укладеного між арбітражним керуючим Кошовим С.О. та ОСОБА_11 та визнання недійсним протоколу №Б-111/28-13 від 10.10.2013 біржових торгів, організованих товарною біржею "Херсонська обласна товарна біржа" із визначення переможцем торгів учасника під №2 ОСОБА_5 стосовно купівлі-продажу кафе швидкого харчування розташованого в АДРЕСА_1 - відмовлено.

3. Задоволено скаргу ОСОБА_5. Визнано неправомірними дії ліквідатора банкрута з питання відмови ОСОБА_5 в укладанні договору купівлі-продажу вказаного майна. Зобов'язано ліквідатора укласти з ОСОБА_5 нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу зазначеного кафе.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 (колегія суддів у складі: Єрмілов Г.А. - головуючий, Воронюк О.Л., Лашин В.В.) ухвалу господарського суду Херсонської області від 06.08.2014 скасовано частково.

В задоволенні клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Марченка С.О. про скасування обтяжень на майно боржника - ФОП ОСОБА_7, зареєстрованих відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (станом на 03.03.2014), Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (станом на 08.02.2014), інформаційної довідки з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 03.03.2014, інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 03.03.2014, інформаційної довідки з Державного реєстру іпотек станом на 03.03.2014 - відмовлено.

В задоволенні скарги ОСОБА_5 на дії ліквідатора - арбітражного керуючого Марченка С.О. - відмовлено.

Заяву арбітражного керуючого Марченка С.О. задовольнити частково.

Визнано недійсним протокол №Б-111/28-13 від 10.10.2013 біржових торгів організованих товарною біржею "Херсонська обласна товарна біржа" із визначення переможцем торгів учасника під №2 ОСОБА_5 стосовно купівлі-продажу кафе швидкого харчування розташованого в АДРЕСА_1.

Ухвалу в частині відмови в задоволенні заяви арбітражного керуючого Марченка С.О. про визнання недійсним Попереднього договору купівлі-продажу кафе швидкого харчування, розташованого в АДРЕСА_1 укладеного між арбітражним керуючим Кошовим С.О. та ОСОБА_11 залишено без змін.

В касаційній скарзі ОСОБА_5 просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 скасувати, ухвалу господарського суду Херсонської області від 06.08.2014 - залишити в силі. В обґрунтування посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 24, 25, 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 34, 43 ГПК України.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, переважають у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Постановою суду від 09.06.2011 боржника - ФОП ОСОБА_7 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_14, скасовано арешт, накладений на майно боржника та інші обмеження по розпорядженню майном боржника; встановлено, що накладення нових арештів чи інших обмежень по розпорядженню майном боржника не допускається.

Згідно зі ст. 25 Закону з дня свого призначення ліквідатор виконує повноваження керівника боржника банкрута, аналізує фінансове становище банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, вживає заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Ухвалою суду від 30.01.2012 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, відповідно до якого вимоги: ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Херсонської обласної дирекції визнано в сумі 1341824 грн. 39 коп. та віднесено до 3 черги задоволення, як такі, що забезпечені заставою майна боржника; ПАТ "Укрсоцбанк" - в сумі 888765 грн. 98 коп. з віднесенням до 3-ї черги, , як такі, що забезпечені заставою майна боржника; ПАТ "Імексбанк" в особі філії ПАТ "Імексбанк" у м.Миколаєві - в сумі 1909327 грн. 40 коп. і включено до 3-ї черги, як такі, що забезпечені заставою майна боржника; ОСОБА_6 - в сумі 948000,00 грн. (5-та черга задоволення); ОСОБА_16. - в сумі 3800000,00 грн. (5 черга задоволення).

В подальшому, було сформовано комітет кредиторів боржника, до якого увійшли дві фізичні особи - ініціюючий кредитор ОСОБА_6 та ОСОБА_16

Відповідно до висновку про незалежну оцінку вказаного кафе від 28.11.2012, проведену суб'єктом оціночної діяльності, його ринкова вартість складає 3 301 401,67грн.

Рішенням комітету кредиторів від 30.11.2012 (протокол № 7) затверджено Порядок продажу нерухомого майна банкрута.

Ст. 30 Закону визначено, що після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. При цьому продаж майна підприємств-банкрутів, заснованих на державній власності, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про приватизацію державного майна" та інших нормативно-правових актів з питань приватизації.

У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)"

Майно банкрута, щодо обігу якого встановлено обмеження, продається на закритих торгах. У закритих торгах беруть участь особи, які відповідно до законодавства можуть мати зазначене майно у власності чи на підставі іншого речового права.

Продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.

30.11.2012 між ліквідатором банкрута Кошовим С.О. та Товарною біржею "Херсонська обласна торгова біржа" укладено договір про реалізацію майна банкрута через біржові торги.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, перші торги, призначені на 12.12.2012 не відбулись у зв'язку з відсутністю купівельного попиту.

Комітетом кредиторів зменшено стартову ціну кафе швидкого харчування на 25%, тобто до 2476051,25 грн. (п. 3.1 акту уцінки майна боржника від 12.12.2012р.) та вирішено провести повторні торги з реалізації майна банкрута, які відбулись 25.12.2012.

Інформація про проведення повторних торгів 25.12.2012 була розміщена організатором торгів в газеті "Наддніпрянська правда" № 101 від 19.12.2012 та в "Біржовому бюлетені" № 18 від 18.12.2012 (до 19.01.2013 - дати набрання чинності нової редакції Закону про банкрутство).

Відповідно до протоколу №Б-105/22-12 повторних біржових торгів від 25.12.2012, в торгах приймали участь три особи - ОСОБА_11, ОСОБА_5 та ОСОБА_17

За підсумками проведених торгів майно було реалізовано за гр.. ОСОБА_11, яка запропонувала за лот №3 (кафе) 2 500 000грн., з якою 28.12.2012 ліквідатором був укладений Попередній договір купівлі-продажу майна, в якому сторони погодили укладання в майбутньому, в строк до 28.06.2013 основного договору купівлі-продажу кафе швидкого харчування , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 у нотаріальній формі на умовах, визначених цим договором.

Після спливу вказаного терміну станом на 28.06.2013 зобов'язання щодо сплати вартості придбаного майна та укладення основного договору купівлі-продажу переможцем не були виконані. 29.09.2013 ліквідатор Кошовий С.О. отримав від Товарної біржі "Херсонська обласна торгова біржа" повідомлення про відмову переможця торгів, гр. ОСОБА_11 від сплати вартості майна банкрута, придбаного на торгах, що відбулись 25.12.2012.

Цього ж дня, біржею були направлені пропозиції, згідно п.п. 4.19.2 - 4.21 Порядку продажу нерухомого майна банкрута фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, на адресу інших учасників вказаних торгів - ОСОБА_17 та ОСОБА_5 щодо придбання кафе за раніше запропонованими цінами - 2 200 000грн. та 500 000грн., відповідно.

05.10.2013 від ОСОБА_17 надійшла відповідь про відсутність бажання та коштів для придбання вказаного нерухомого майна.

10.10.2013 на адресу Товарної біржі "Херсонська обласна торгова біржа" від ОСОБА_5 надійшов лист, в якому йдеться про згоду на придбання кафе за ціною у 500 000грн.

Цього ж дня, 10.10.2013, складено протокол повторних біржових торгів № Б-111/28-13, переможцем яких визнано гр.ОСОБА_5, який, за змістом протоколу, запропонував в ході торгів найбільшу ціну - 500 000грн.

Рішенням комітету кредиторів боржника (протокол №14 від 11.10.2013) погодитись з пропозицією ОСОБА_5, а ліквідатору за готовністю укласти попередній та основний договір купівлі-продажу кафе швидкого харчування, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 29.04.2014 припинено повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Кошового С.О. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Марченко С.О.

18.06.2014 ОСОБА_5 звернувся до ліквідатора із заявою, в якій повідомив арбітражного керуючого Марченка С.О. про готовність укласти основний або попередній договір купівлі-продажу та сплатити вартість майна, а також просив визначити час та місце підписання відповідного договору.

Листом від 23.06.2014 ліквідатор зазначив, що укладання такого договору є неможливим, оскільки, відповідно до п. 4.2 Порядку продажу майна банкрута, торги слід вважати такими, що не відбулись.

Відповідно до протоколу № 21 засідання комітету кредиторів від 03.07.2014 вирішено зобов'язати ліквідатора Марченка С.О. укласти з ОСОБА_5 основний або попередній договір щодо придбання кафе швидкого харчування, розташованого в АДРЕСА_1, а також рекомендовано ОСОБА_5 звернутись до господарського суду Херсонської області зі скаргою на дії арбітражного керуючого (т.8, а.с.150).

Вищенаведене слугувало підставою для звернення ОСОБА_5 зі скаргою на дії ліквідатора боржника.

Від ліквідатора арбітражного керуючого Марченка С.О. надійшло клопотання про скасування всіх обтяжень на майно боржника та заява, якою ліквідатор просить: визнати недійсним Попередній договір купівлі-продажу кафе швидкого харчування, укладений поміж арбітражним керуючим Кошовим С.О. та ОСОБА_11 та визнати недійсними протокол біржових торгів №Б-111/28-13 від 10.10.2013.

Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні вимог ліквідатора про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу від 28.12.2012 та протоколу біржових торгів № Б-111/28-13 від 10.10.2013, виходив з того, що вказаний договір є нікчемним, тому визнання його недійсним в судовому порядку є неможливим, та невідповідність обраного способу захисту порушеного права положенням ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України щодо визнання недійсним протоколу.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_18 на дії ліквідатора, суд виходив з того, що ліквідатор безпідставно, не зважаючи на рішення комітету кредиторів ухиляється від укладення попереднього або основного договору купівлі-продажу майна банкрута з ОСОБА_18

Апеляційний господарський суд, переглянувши в повному обсязі ухвалу суду першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 99-101 ГПК України належним чином дослідивши матеріали справи, не погодився з висновком суду першої інстанції в частині задоволення скарги на дії ліквідатора, посилаючись на порушення норм ст. 30 Закону, згідно якої Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

При цьому вірно зазначив, що право комітету кредиторів встановлювати інший порядок продажу майна банкрута, відповідно до ч.1 ст.30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не може суперечити правовим засадам проведення аукціону, встановленим Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Вищенаведеним нормами законодавства не передбачено, що у разі непідписання договору купівлі-продажу або несплати коштів переможцем конкурсу за придбане майно, надання можливості придбати це майно попередньому учаснику торгів, який запропонував найвищу ціну, майже через 2 роки після проведення аукціону (торгів).

Однак, суд першої інстанції керувався виключно Порядком продажу нерухомого майна банкрута - ФОП ОСОБА_7, при цьому, не врахувавши норм пунктів 4.19.2 - 4.21 вищевказаного Порядку, в яких закріплено, що аукціон оголошується таким, що не відбувся за відсутності учасників або сплати у встановленому порядку (5 днів) вартості придбаного майна. В той час як станом на 07.08.2013 ці дії не були виконані.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що отримані на підставі Порядку продажу майна результати торгів, які були оформлені протоколом №Б-111/28-13 від 10.10.2013, не відповідають засадам чинного законодавства та не можуть оцінюватись як такі, що породжують законні підстави переходу права власності до покупця ОСОБА_5 на кафе швидкого харчування, розташованого в АДРЕСА_1.

При цьому, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, складання за їх результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торів є оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а відтак є правочином, а тому протокол торгів від 10.10.2013 № Б-111/28-13 апеляційним судом правомірно визнано недійсним. Відповідної правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13.03.2013.

Таким чином, суд апеляційної інстанції встановивши, що арбітражним керуючим Марченком С.О. не здійснено жодних правових дій, які б суперечили вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстави для визнання його дій неправомірними, а тому обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_5 на дії ліквідатора Марченко С.О.

Відмовляючи у задоволенні клопотання ліквідатора про скасування обтяжень на все майно банкрута, судом апеляційної інстанції встановлено, що питання про скасування арештів, накладених на майно ФОП ОСОБА_7 та інших обмежень по розпорядженню майном боржника вже було вирішено в п.7 постанови господарського суду від 09.06.2011, якою боржника визнано банкрутом, яка є чинною і обов'язковою для виконання.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 по справі № 5024/831/2011 залишити без змін.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Міщенко П.К.

Куровський С.В.