Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року Справа № 910/5681/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Кота О.В.суддівКочерової Н.О. Саранюка В.І. - доповідача у справірозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Агроекс"на постанову відКиївського апеляційного господарського суду 21.04.2015у справі господарського суду№ 910/5681/15-г міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СП Агроекс"доПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк "третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Інна Леонтіївнапровизнання виконавчого напису № 73 таким, що не підлягає виконаннюза участю представників:

від позивача - Пісна Д.В.

від відповідача - не з'явилися

від третьої особи - не з'явилися

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2015 у справі № 910/5681/15-г (суддя Якименко М.М.) задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Агроекс" про вжиття заходів забезпечення позову, зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Інною Леонтіївною від 28.01.2015, зареєстрованого в реєстрі № 73 та який знаходиться на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, щодо якого відкрито виконавче провадження на підставі постанови № 46373417 від 04.02.2015.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 (судді: Сулім В.В., Гаврилюк О.М., Коротун О.М.) скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 19.03.2015 у даній справі, матеріали справи № 910/5681/15-г повернуто до господарського суду міста Києва.

Не погоджуючись із вказаною постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Агроекс" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 та залишити без змін ухвалу господарського суду міста Києва від 19.03.2015 у справі № 910/5681/15-г.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Відповідно до статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з частиною 2 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, зокрема виконавчі написи нотаріусів.

Статтею 87 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Предметом спору у даній справі є визнання недійсним виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Інною Леонтіївною від 28.01.2015, зареєстрованого в реєстрі № 73, та який знаходиться на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, на підставі постанови № 46373417 від 04.02.2015 про відкриття виконавчого провадження.

Суд першої інстанції встановивши факт, що державним виконавцем прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса, який оспорюється позивачем у даній справі, обґрунтовано задовольнив клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Виходячи з обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що заявником доведено, а господарським судом міста Києва обґрунтовано необхідність вжиття заходів забезпечення, адекватність вимог заявника, наявність зв'язку між застосованим заходом забезпечення і предметом позову, тому підстав для зміни чи скасування ухвали господарського суду міста Києва від 19.03.2015 у справі № 910/5681/15-г не вбачається.

Враховуючи викладене постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 підлягає скасуванню, а касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Агроекс" - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Агроекс" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 у справі № 910/5681/15-г скасувати.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 19.03.2015 у справі № 910/5681/15-г залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк " (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Агроекс" (02156, м. Київ, вул. Братиславська, буд. 6-А, код ЄДРПОУ 30979893) 609,00 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Головуючий суддя О. Кот

Судді Н. Кочерова

В. Саранюк