Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2015 року Справа № 904/10409/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіЄвсікова О.О. суддів:Іванової Л.Б., Попікової О.В. (доповідач у справі)за участю представників: від позивачаГордісова І.М., дов. від 30.01.2015р.від відповідачаГаласун Г.І., дов. від 02.12.2014р.; Фрейдун О.М., дов. від 13.01.2015р.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"на рішення та на постановуГосподарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2015р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.03.2015р.у справі№ 904/10409/14 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю логістична компанія "Ексім-Юніверс"доДочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"простягнення заборгованостіУ відповідності до розпорядження В.о. Голови Вищого господарського суду України від 15.05.2015р. № 02-05/296 для розгляду справи № 904/10409/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Євсіков О.О., судді Іванова Л.Б., Попікова О.В. (доповідач)

ВСТАНОВИВ:

29.12.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю логістична компанія "Ексім-Юніверс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості за договором поставки № 1408/12 від 04.08.2012р. за період з 14.08.2012р. по 07.12.2012р. у розмірі 2 696 609, 51 грн., інфляційних втрат у сумі 558 198, 07 грн., пені у сумі 201 691, 61 грн., 3% річних у сумі 154 260, 83 грн., що виникли внаслідок прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленого позивачем бітуму за вказаним договором.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2015р. у справі № 904/10409/14 (суддя Мартинюк С.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.03.2015р. (головуючий суддя Чоха Л.В., судді Антонік С.Г., Чимбар Л.О.), позов задоволено частково. Стягнуто з ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь ТОВ логістична компанія "Ексім-Юніверс" заборгованість у розмірі 2 696 609, 51 грн., інфляційні втрати у сумі 558 198, 07 грн., пеню у сумі 198 588, 67 грн., 3% річних у сумі 154 260, 83 грн. та витрати на сплату судового збору у сумі 72 153, 14 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

В частині задоволення позовних вимог рішення та постанова обґрунтовані приписами статей 525, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 655, 664, 692 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, з огляду на неналежне виконання відповідачем обов'язку з оплати поставленого позивачем товару в повному обсязі за договором поставки № 1408/12 від 04.08.2012р. В частині 3 102, 94 грн. пені судом першої інстанції відмовлено з огляду на невірний розрахунок позивача в цій частині.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2015р. та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.03.2015р., ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та передати справу на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області, посилаючись в обґрунтування своєї правової позиції на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій обставинам справи та порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник наголошує на тому, що суди задовольняючи позовні вимоги залишили поза увагою невідповідність умовам договору поставки № 1408/12 від 04.08.2012р., зокрема, пунктам 4.1 - 4.3 договору, надані позивачем докази на підтвердження виконання зобов'язання з поставки бітуму, які стали підставою для стягнення з відповідача боргу за товар та нарахування відповідних санкцій за прострочення його оплати.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 04.08.2012р. між ТОВ логістична компанія "Ексім-Юніверс" (постачальник) та ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (покупець) укладено договір поставки №1408/12, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити наступні товари: бітум нафтовий дорожній БНД 60/90 (пункт 1.1.1 договору).

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2, 4.3 договору розрахунки за поставлений товар проводиться шляхом: оплати покупцем після пред'явлення постачальником отримання від постачальника рахунку на оплату товару та підписання сторонами акту приймання-передачі товару і передачі документів, зазначених пунктом 4.2. договору. До рахунка додаються: документи, що підтверджують належну якість товару (сертифікат або паспорт якості); видаткові накладні; податкові накладні та інші первинні документи, передбачені для даного виду товару чинним законодавством. В разі ненадання зазначених цим пунктом договору документів постачальник зобов'язується відшкодувати спричинені покупцю збитки (витрати). Сторони свідчать, що покупець зобов'язується розрахуватись з постачальником за отриманий товар не раніше ніж через 30 і не пізніше 45 календарних днів з моменту отримання від постачальника документів зазначених в пунктах 4.1, 4.2 цього договору.

Пунктом 5.4. договору передбачено, що після передачі товару та виконання обов'язку з поставки між сторонами оформлюється акт приймання-передачі товару, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін. Обов'язок з поставки є виконаним в момент передачі товару та надання документів, зазначених в пункті 4.2. договору.

Відповідно до пункту 7.3.7 договору в разі порушення строків оплати товару, покупець на вимогу постачальника зобов'язаний сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент заборгованості від суми боргу за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Предмет позову у даній справі становить вимога ТОВ логістична компанія "Ексім-Юніверс" про стягнення заборгованості у розмірі 2 696 609, 51 грн. з ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" за поставку товару за договором поставки № 1408/12 від 04.08.2012р., а також стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, що виникли внаслідок прострочення виконання зазначеного грошового зобов'язання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що на виконання умов договору поставки № 1408/12 від 04.08.2012р. ТОВ логістична компанія "Ексім-Юніверс" поставлено, а ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" прийнято бітум нафтовий дорожній, вартість якого разом з витратами на транспортування склала 4 781 169, 13 грн., яку відповідач оплатив лише частково у розмірі 1 961 078, 14 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи.

На підтвердження поставки вказаного товару на користь відповідача позивач посилається на наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних № РН-0000002 від 14.08.2012р., № РН-0000003 від 30.08.2012р., № РН-0000004 від 31.08.2012р., № РН-0000005 від 03.09.2012р., № РН-0000006 від 12.09.2012р., № РН-0000007 від 13.09.2012р., № РН-0000008 від 14.09.2012р., № РН-0000009 від 17.09.2012р., № РН-0000010 від 18.09.2012р., № РН-0000013 від 07.12.2012р., підписані представниками сторін, підписи яких скріплені печатками підприємств.

Як на доказ отримання бітуму відповідачем на суму 4 781 169, 13 грн. позивач посилається на акти прийому-передачі № 1 від 14.08.2012р., № 2 від 30.08.2012р., № 3 від 31.08.2012р., № 4 від 03.09.2012р., № 5 від 12.09.2012р., № 6 від 13.09.2012р., № 7 від 14.09.2012р., № 8 від 17.09.2012р., № 9 від 18.09.2012р., № 10 від 07.12.2012р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Разом з тим ТОВ логістична компанія "Ексім-Юніверс" зауважує, що наявність заборгованості на суму 2 696 609, 51 грн. підтверджується актом звірки розрахунків, складеним представниками сторін станом на 13.11.2013р., а також листом від 29.11.2013р. № 9-3/187 директора ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в якому останнє визнало вказану заборгованість та надало графік погашення заборгованості на суму 2 696 609, 51 грн. за період з січня 2014 року по грудень 2015 року.

Відсутність сплати ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" вказаної суми на корить ТОВ логістична компанія "Ексім-Юніверс" після пред'явлення претензії № 28 від 25.11.2014р., слугувало підставою для звернення останнього з відповідним позовом до господарського суду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вказані норми кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Договір, згідно статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ логістична компанія "Ексім-Юніверс" про стягнення з ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" заборгованості у розмірі 2 696 609, 51 грн., пені, яка з урахуванням відповідного розрахунку склала 198 588, 67 грн., 558 198, 07 грн. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 154 260, 83 грн., суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, керуючись вказаними приписами законодавства та умовами договору поставки № 1408/12 від 04.08.2012р., дійшов висновку, що відповідач неналежним чином виконав своє зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару за вказаним договором.

Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції вважає висновок судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог передчасним та таким, що ґрунтується на неповному з'ясуванні обставин справи.

Згідно пункту 5.4 договору поставки № 1408/12 від 04.08.2012р. після передачі товару та виконання обов'язку з поставки між сторонами оформлюється акт приймання-передачі товару, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін. Обов'язок з поставки є виконаним в момент передачі товару та надання документів, зазначених в пункті 4.2. договору.

Згідно пункту 4.2 договору до рахунка додаються: документи, що підтверджують належну якість товару (сертифікат або паспорт якості); видаткові накладні; податкові накладні та інші первинні документи, передбачені для даного виду товару чинним законодавством.

В п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 "Про судове рішення" зазначено, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що позовні вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом, обґрунтовується певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом в сукупності.

У запереченнях на позов відповідач стверджував, зокрема, про те, що наявні в матеріалах справи копії актів прийому-передачі № 1 від 14.08.2012р., № 2 від 30.08.2012р., № 3 від 31.08.2012р., № 4 від 03.09.2012р., № 5 від 12.09.2012р., № 6 від 13.09.2012р., № 7 від 14.09.2012р., № 8 від 17.09.2012р., № 9 від 18.09.2012р., № 10 від 07.12.2012р. були оформлені неналежним чином з огляду на відсутність відповідної печатки ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", яка має скріплювати підпис представника підприємства. Водночас суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки вказаним актам.

Разом з тим, з наявних в матеріалах справи копій видаткових накладних № РН-0000002 від 14.08.2012р., № РН-0000003 від 30.08.2012р., № РН-0000004 від 31.08.2012р., № РН-0000005 від 03.09.2012р., № РН-0000006 від 12.09.2012р., № РН-0000007 від 13.09.2012р., № РН-0000008 від 14.09.2012р., № РН-0000009 від 17.09.2012р., № РН-0000010 від 18.09.2012р., № РН-0000013 від 07.12.2012р. вбачається, що підставою для замовлення зазначеного в них товару являється договір № 1408/12 від 14.08.2012р., тоді як у даному випадку спір виник на підставі договору № 1408/12 від 04.08.2012р. При цьому питання про наявність іншого договору, відповідно до якого між ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та ТОВ логістична компанія "Ексім-Юніверс" могли виникнути правовідносини з поставки товару судами першої та апеляційної інстанцій досліджено не було.

Так, згідно пункту 4.1. договору поставки № 1408/12 від 04.08.2012р. крім підписання сторонами акту приймання-передачі товару і передачі документів, зазначених пунктом 4.2. договору, сторони передбачили, що розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом оплати покупцем після отримання від постачальника отримання рахунку на оплату товару.

Проте, з наявних в матеріалах справи копій рахунків-фактури № СФ-0000009 від 17.09.2012р. та № СФ-000013 від 07.12.2012р. вбачається, що сума за поставлений ТОВ логістична компанія "Ексім-Юніверс" на користь ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" товар, яка за вказаними рахунками становить 1 923 082, 98 грн., не співпадає ні з сумою поставленого товару за видатковими накладними та актами прийому-передачі, а ні з сумою заявленої до стягнення заборгованості у розмірі 2 696 609, 51 грн. Підставою для замовлення вказаного у рахунках-фактури товару зазначено договір № 1408/12 від 14.08.2012р.

У п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення" також зазначено, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4-2 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Суди не вжили усіх належних дій щодо розгляду позовних вимог по суті та не встановили відповідних обставини справи, в т.ч. щодо наявності у ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" заборгованості за договором поставки №1408/12 від 04.08.2012р. на суму 2 696 609, 51 грн., період прострочення, тощо, та залишили поза увагою, що акт звірки розрахунків станом на 13.11.2013р. та лист від 29.11.2013р. №9-3/187 з наданим графіком погашення заборгованості за період з січня 2014 року по грудень 2015 року, не містять посилання на вказаний договір.

Наведене у даній постанові свідчить про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанції фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а отже, і про порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно положень ч. 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні та постанові господарських судів.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області. При новому розгляді справи суду слід взяти до уваги наведене, з'ясувати всі обставини справи, і, в залежності від встановленого та у відповідності до діючого законодавства, вирішити спір.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2015р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.03.2015р. у справі № 904/10409/14 скасувати.

Справу № 904/10409/14 направити на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді: Л.Б. Іванова

О.В. Попікова