Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 року Справа № 925/1334/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Росьагропродукт"на рішення та постановуГосподарського суду Черкаської області від 24.09.2014 Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014у справі№ 925/1334/14 Господарського суду Черкаської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Росьагропродукт" 2. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Шевченкапростягнення солідарно 132301631,23 грн.за участю представників сторін:

позивача: Жуковський В.П., дов. від 21.01.2015 № 10/00-01

відповідача-1: Парненко А.А., дов. від 17.11.2014 № 240/1

відповідача-2: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росьагропродукт" та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Шевченка про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором № 1-0005/13/11-KL від 28.02.2013 у розмірі 132301631,23 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.09.2014 у справі № 925/1334/14 (суддя Пащенко А.Д.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 (колегія суддів у складі: головуючого судді Рябухи В.І., суддів Калатай Н.Ф., Ропій Л.М.), позов задоволено повністю; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Росьагропродукт" та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Шевченка на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" 119824932,81 грн. боргу по кредиту, 10336947,32 грн. боргу по процентам за користування кредитом, 2139751,10 грн. пені.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Росьагропродукт" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 та рішення Господарського суду Черкаської області від 24.09.2014 у справі № 925/1334/14 повністю, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вказує на невірне застосування судами попередніх інстанцій ст.ст. 601, 606 Цивільного кодексу України та ст.ст. 36, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зазначає про помилкове посилання судів попередніх інстанцій на постанови Верховного Суду України щодо застосування Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб", який втратив чинність 21.09.2012, а також посилається на безпідставну відмову суду апеляційної інстанції у залученні Єрнаміо Консалтинг Лтд як третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач-2 не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 28.02.2013 між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю імені Шевченка було укладено кредитний договір № 1-0005/13/11-КL (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого кредитор (позивач) відкриває позичальнику (відповідач-2) невідновлювальну кредитну лінію, в рамках якої надає останньому кредитні кошти окремими частинами на засадах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах, визначеної договором граничної суми коштів, а позичальник зобов'язується вчасно погашати кредитору заборгованість за кредитом, а також сплачувати на користь кредитора проценти та комісії в розмірі, в строки та на умовах, визначених договором (п. 1.1 кредитного договору).

Протягом липня-листопада 2013 року банк та позичальник уклали ряд договорів про внесення змін до кредитного договору: від 05.07.2013 № 1, від 21.08.2013 № 2, від 15.10.2013 № 3, від 29.11.2013 № 4, від 17.12.2013 № 5, № 6, від 25.12.2013 № 7, від 24.01.2014 № 8, якими вносилися зміни до графіка надання та погашення вибірок, надання забезпечення тощо.

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору в редакції договору від 17.12.2013 № 6 про внесення змін до кредитного договору максимальна заборгованість позичальника за цим договором (загальна сума усіх вибірок) не може перевищувати кредитний ліміт в сумі 109984932,81 грн.

Пунктом 1.4 кредитного договору передбачено, що кінцевий термін, до настання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, визначається згідно з графіком зменшення кредитного ліміту, встановленого в п. 1.5 цього договору, але в будь-якому випадку не може перевищувати 27.02.2016 включно

Відповідно до п. 3.2 кредитного договору в редакції договору від 17.12.2013 № 5 про внесення змін до кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою, яка встановлюється на весь період дії цього договору в розмірі 18,5% річних.

Згідно із п. 7.1.1 кредитного договору випадком порушення зобов'язань є невиконання або виконання неналежним чином позичальником будь-якого свого обов'язку (платіжного чи неплатіжного) за кредитним договором (зокрема, не здійснення погашення заборгованості, не сплата процентів та/або комісій, можливу неустойку (штраф, пеню), не відшкодування збитків тощо) та/або за будь-яким іншим договором, що укладений або буде укладений з банком.

Як визначено п. 8.2 кредитного договору, за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, несвоєчасну сплату процентів та/або комісій за кредитним договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діятиме протягом відповідного порушення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня сплачується окремо від процентів, комісій та штрафу, що підлягають сплаті відповідно до цього договору Порядок здійснення розрахунку пені встановлений в п. 8.2.1 кредитного договору.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу-2 кредитні кошти згідно з його заявками, що підтверджується меморіальними ордерами від 18.03.2013 № 9997797971 на суму 52753799,84 грн. (6599999,98 доларів США), від 18.04.2013 № 9998880954 на суму 26177072,68 грн. (3271999,71 доларів США), від 08.05.2013 № 9999655418 на суму 26177072,68 грн. (3274999,71 доларів США), з яких відповідачем-2 29.11.2013 повернуто 20000,00 доларів США. Станом на 16.12.2013 заборгованість відповідача-2 перед позивачем по тілу кредиту становила 13129999,40 доларів США.

17.12.2013 відповідачем-2 згідно меморіального ордера від 17.12.2013 № 18 сплачено 104948085,20 грн. (13129999,40 доларів США) по тілу кредиту, що підтверджено актом звірки розрахунків, наданого позивачем.

На підставі заявки відповідача-2 від 17.12.2013 позивач надав кредит в сумі 110447888,03 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 17.12.2013 № 330250. Дата погашення вибірки - 14.10.2014.

Апеляційним господарським було судом визначено, що станом на 24.12.2013 загальна сума заборгованості відповідача-2 перед позивачем по тілу кредиту становила 109984932,81 грн.

25.12.2013 між відповідачами укладено договір про переведення боргу, внаслідок чого відбулася заміна зобов'язаної сторони - позичальника у зобов'язанні, що виникає із кредитного договору. ТОВ "Росьагропродукт" став позичальником за кредитним договором, та відповідно боржником по виконанню зобов'язання щодо повернення 109984932,81 грн. тіла кредиту.

25.12.2013 Публічним акціонерним товариством "Банк Форум", Товариством з обмеженою відповідальністю "Росьагропродукт" (відповідач-1) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю імені Шевченка (відповідач-2) було укладено договір № 7 про заміну сторони за кредитним договором.

Також 25.12.2013 між Публічним акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка укладено договір поруки № 1-0541/13/11-Р (далі - договір поруки), за умовами якого відповідач-2 поручився перед позивачем за належне та своєчасне виконання відповідачем-1 у повному обсязі зобов'язань за кредитним договором, а саме: повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором.

Згідно із п. 1.1 договору поруки, у разі порушення боржником забезпечених порукою згідно з договором зобов'язань за кредитним договором поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Обсяг поруки визначений сторонами у п. 2.1 договору поруки, згідно із яким порука забезпечує в повному обсязі виконання всіх платіжних зобов'язань боржника за кредитним договором, а саме: повернення кредиту у формі невідновлювальної кредитної лінії в сумі 109948932,81 грн. з кінцевим терміном повернення, не пізніше 27.02.2016 включно або протягом іншого строку/в інший термін дострокового погашення кредиту у випадках, передбачених кредитним договором; сплату процентів за користування кредитом в розмірі 18,5 % з можливим збільшенням процентної ставки, та інші платежі; сплату комісій у розмірі, в строки (терміни) та в порядку, визначених кредитним договором; сплату можливої неустойки (пені, штрафу), визначеної кредитним договором; відшкодування витрат кредитора, пов'язаних зі стягненням заборгованості за кредитним договором

Договором № 8 від 24.01.2014 про внесення змін до кредитного договору, сторонами були внесені зміни до п. 1.2. кредитного договору та встановлено, що максимальна заборгованість позичальника за договором (загальна сума усіх вибірок) не може перевищувати кредитний ліміт в сумі 119984932,81 грн.

24.01.2014 між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір № 1 про внесення змін до договору поруки, яким було викладено в новій редакції пункт 2.1 договору поруки, згідно із яким порука за цим договором забезпечує в повному обсязі виконання всіх платіжних зобов'язань боржника за кредитним договором, а саме: повернення кредиту у формі невідновлювальної кредитної лінії в сумі 119948932,81 грн. з кінцевим терміном повернення, який в будь-якому випадку не може перевищувати 27.02.2016 включно або протягом іншого строку/в інший термін дострокового погашення кредиту у випадках, передбачених кредитним договором; сплату процентів за користування кредитом в розмірі 18,5 % з можливим збільшенням їх розміру на 2%; сплату комісій у розмірі, в строки (терміни) та в порядку, визначених кредитним договором; сплату можливої неустойки (пені, штрафу), визначеної кредитним договором.

Крім цього, як з'ясовано судами, на виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу-1 кредитні кошти згідно з його заявкою на суму 10000000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 28.01.2014 № 487324.

У зв'язку із невиконанням відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором, позивач звернувся до ТОВ "Росьагропродукт" та СГ ТОВ ім.. Шевченка, як поручителя, із вимогами про сплату заборгованість за кредитним договором.

Невиконання відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором стало підставою звернення позивача до відповідача-1 як позичальника та відповідача-2 як поручителя із позовом про стягнення солідарно з відповідачів 119824932,81 грн. заборгованості по тілу кредиту, 10336947,32 грн. заборгованості по процентам та 2139751,10 грн. пені.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходячи з встановлених обставин порушення відповідачем-1 графіку погашення кредиту та зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитом, дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Разом з тим, як визначено судами першої та апеляційної інстанції, 15.09.2014 між Компанією Єрнаміо Консалтінг ЛТД (цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Росьагропродукт" (цесіонарій) було укладено договір відступлення права вимоги (цесії), відповідно до якого цедент передає цесіонарію, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові за договором банківського рахунку від 11.01.2013 № 21119/233109, укладеного між ПАТ "Банк Форум", в частині коштів в сумі 130161880,14 грн. За договором цесії цесіонарій набуває право розпоряджатись грошовими коштами в сумі 130161880,14 грн., які знаходяться на рахунку № 26035400233109, відкритому цеденту в ПАТ "Банк Форум" на підставі договору банківського рахунку від 11.01.2013 № 21119/233109.

15.09.2014 цедент повідомив позивача про відступлення права вимоги в сумі 130161880,14 грн. відповідачу-1.

Того ж дня, 15.09.2014, відповідач-1 направив уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум" заяву № 201 про припинення зобов'язання зарахуванням, в якій, посилаючись на ст. 601 Цивільного кодексу України та ст. 203 Господарського кодексу України, повідомив, що припиняє зобов'язання щодо сплати боргу в сумі 130161880,14 грн. по кредитному договору внаслідок зарахування боргу в сумі 130161880,14 грн. по договору про відступлення права вимоги (цесії) від 15.09.2014.

Заперечуючи проти позову, відповідач-1 вказує на те, що його зобов'язання за кредитним договором припинилося у зв'язку із зустрічним зарахуванням однорідних вимог, а саме: вимоги банку про стягнення заборгованості за кредитним договором та права вимоги відповідача-1 по договору банківського рахунку у розмірі 130161880,14 грн.

Відхиляючи заперечення відповідача-1 про припинення його зобов'язань по кредитному договору у зв'язку із зарахуванням зустрічних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що зарахування зустрічних однорідних вимог під час процедури ліквідації банку не допускається, оскільки це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановлених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, зазначає наступне.

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно абзацу 2 пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (пункт 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 ).

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ст. 519 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Недійсною є вимога, яка не має правової підстави, зокрема, у випадку, коли на момент відступлення вже припинила своє існування. Первісний кредитор може також нести відповідальність перед новим кредитором у випадку, коли на момент відступлення йому були відомі обставини, внаслідок яких у боржника були підстави законно не виконувати таку вимогу.

Як визначено судом апеляційної інстанції, за договором відступлення права вимоги (цесії) від 15.09.2014 Компанія Єрнаміо Консалтінг ЛТД передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Росьагропродукт" право вимоги за договором банківського рахунку від 11.01.2013 № 21119/233109 в частині коштів в сумі 130161880,14 грн. За умовами вказаного договору відповідач-1 набув право розпоряджатись грошовими коштами в сумі 130161880,14 грн., які знаходяться на рахунку № 26035400233109, відкритому в ПАТ "Банк Форум" на підставі вищевказаного договору банківського рахунку.

Зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи вбачається, що фактично метою укладення договору відступлення права вимоги (цесії) від 15.09.2014 було набуття відповідачем-1 права розпорядження коштами на банківському рахунку з метою здійснення зарахування вимог, що випливають із такого права, в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій визначено, що згідно із рішенням № 49 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вирішено з 16.06.2014 розпочати ліквідацію ПАТ "БАНК ФОРУМ" на підставі постанови Правління Національного банку України від 13.06.2014 № 355 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "БАНК ФОРУМ".

Повідомлення про ліквідацію позивача розміщено у газеті "Голос України" від 20.06.2014 № 117 (5867).

З наведеного вбачається, що відступлення права вимоги, належного Компанії Єрнаміо Консалтінг ЛТД за договором банківського рахунку від 11.01.2013 № 21119/233109, було здійснене після відкликання банківської ліцензії та початку процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ", і з дня призначення уповноваженої особи Фонду згідно із рішенням № 49 виконавчої дирекції Фонду від 16.06.2014 право Єрнаміо Консалтінг ЛТД на розпорядження коштами на банківському рахунку було обмежене. Враховуючи, що суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність правових підстав здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог у процедурі ліквідації банку, зазначені обставини можуть бути підставою покладення на Єрнаміо Консалтінг ЛТД відповідальності перед відповідачем-1.

Згідно із ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Враховуючи, що судові рішення у справі № 925/1334/14 можуть вплинути на права і обов'язки Компанії Єрнаміо Консалтінг ЛТД стосовно відповідача-1 у справі, судам належало залучити Компанію Єрнаміо Консалтінг ЛТД до участі у справі як третю особу.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ст. 1117 ГПК України, вказані судові акти підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну юридичну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.

Відповідно до статті 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Росьагропродукт" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 24.09.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 у справі № 925/1334/14 скасувати.

Справу № 925/1334/14 передати на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Т. Козир