Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 року Справа № 918/1001/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Полянського А.Г.,

суддів: Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.,

розглянувши касаційну скаргудержавного підприємства "Рокитнівське лісове господарство" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 рокуу справі Господарського суду№ 918/1001/14 Рівненської областіза позовомдержавного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Львівська дирекція залізничних перевезень" Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця"додержавного підприємства "Рокитнівське лісове господарство"простягнення штрафу в сумі 22 895,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - Клос О.В. дов. від 02.01.2015 р.,

відповідача - Мороз В.П. дов. від 03.07.2014 р.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 12.09.2014 року (суддя - Горплюк А.М.) позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Рокитнівська лісове господарство" на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" - 22 895 грн. 00 коп. штрафу та 1 827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 р. (судді - Мельник О.В., Розізнана І.В., Грязнов В.В.) рішення Господарського суду Рівненської області від 12.09.2014 року залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, ДП "Рокитнівське лісове господарство" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.12.2013 року державним підприємством "Рокитнівська лісове господарство" зі станції Рокитне-Волинське Львівської залізниці на станцію призначення Клепарів Львівської залізниці для ТОВ "Язьм" був відправлений вагон № 32261604 з вантажем - "Лісоматеріали фанерні (кряж фанерний)", що підтверджується накладною № 35632991.

Згідно вказаної накладної № 35632991 від 24.12.2013 року навантаження вагона здійснювалось засобами відповідача із умовним визначенням його маси - 58000 кг.

Судами встановлено, що правильність внесених до накладної відомостей своїм підписом засвідчив представник відправника Кириловець П.М.

Згідно ч. 2 статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

26.12.2013 року під час контрольного зважування вагону № 32261604 при прибутті на станцію Клепарів Львівської залізниці встановлено, що маса вантажу, зазначена у накладній не відповідає фактичній його масі, а саме: по документу значиться вантаж лісоматеріали фанерні, кількість місць 4 штабеля, брутто не вказано, тара 22300, нетто 58000, а виявилось - вантаж лісоматеріали фанерні, кількість місць без повного вивантаження вантажу із вагона перерахувати неможливо, шапка вагона завантажена на 4 штабеля, брутто 84220, тара з документа 22300, нетто 31920, що більше проти документу на 3920. Вантажопідйомність вагона 66 тонн, отже вага вантажу не перевищує вантажопідйомність вагона.

Спосіб визначення маси згідно документу - умовно. Вагон прибув в технічно та комерційному стані справним. Зважування вагона проведено на 150 тонній тензометричній вагонній вазі станції Клепарів, яка пройшла держперевірку 08.11.2013 року, зважування проведено агентом комерційним Голиш Л.Б., в присутності ДСЗМ Гладуна В.В., агента комерційного Мельничук О.І., представника ТОВ фірми "Язьм" Мельника Ю.О.

Станцією Клепарів Львівської залізниці складено комерційний акт АА № 062145/10 за фактом невідповідності маси вантажу даним, зазначеним у накладній № 32261604, що стало підставою для нарахування позивачем штрафу відповідачу в розмірі 22 895 грн.

Згідно із ст. 6 Статуту залізниць України та п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статтею 37 Статуту залізниць України, п.2.3. Правил оформлення перевізних документів та п.5 Наказу Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року N 644 "Про затвердження окремих розділів Правил перевезення вантажів", представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити у накладній.

Згідно із ч. 1 ст.129 Статуту залізниць України та ч. 1 ст.26 Закону "Про залізничний транспорт" обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до п. 6 Правил складання актів, в акті зазначаються: номери відправки, вагона, рід вагона, кількість пломб (ЗПП) і відбитки на них, кількість місць і маса вантажу за документами та виявлені перевіркою. У разі визначення маси на вагонних вагах зазначаються маса брутто, тари (з бруса або перевірена) вагона та нетто вантажу.

Пунктом 8 Правил складання актів визначено, що комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу. Якщо комерційний акт складається на станції відправлення або на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів. Про складений комерційний акт проставляється відмітка у перевізних документах у порядку, визначеному правилами оформлення перевізних документів.

Оскільки станцією Клепарів Львівської залізниці виявлено факт невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у накладній №32261604, за приписами п. 2 Правил складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 року, вказаною станцією правомірно складено саме комерційний акт.

Попередніми судовими інстанціями було зазначено, що комерційний акт АА № 062145/10 від 26.12.2013 року містить повну інформацію про відправника та одержувача вантажу, на ньому проставлено штемпель станції, а також у зазначеному документі детально описано відомості про вагон, його вантажопідйомність, технічний стан, спосіб завантаження вантажу, особу відповідальну за його навантаження, спосіб визначення маси вантажу (розділ А); обставини, за яких виявлено порушення (розділи Б, В, Г, Д).

Крім того, на виконання п. 8 Правил складання актів у накладній № 32261604 проставлено відмітку залізниці (графа 49) про те, що вантаж видано згідно комерційного акту № АА 062145/10 від 26.12.2013 року.

Також, у матеріалах справи міститься належним чином завірена копія технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ), з якого вбачається, що 08.11.2013 року тензометричні вантажні ваги занесені до Державного реєстру засобів зважування, технічний стан справний, зважування вантажу дозволяється.

Пунктом 10 Правил складення актів передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

За таких обставин, комерційний акт від 26.12.2013 року за формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства України, складений та підписаний повноважними особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення визначено, що вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагонів, вантажу, їх маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагонах без перевірки маси та кількості вантажу.

На відповідача покладено обов'язок правильно визначити у накладній масу вантажу, при чому за приписами ч. 1 ст. 24 Статуту залізниць України позивач мав право, а не обов'язок перевірити ці відомості.

Згідно із п. 5.5. Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, з відправника стягується штраф у розмірі визначеному ст. 118 Статуту залізниць України.

Враховуючи вказані обставини справи, попередні судові інстанції дійшли обґрунтованих висновків щодо наявності в діях відповідача складу правопорушення, передбаченого ст. 122 Статуту залізниць України, з огляду на що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про притягнення відповідача до відповідальності за невірне зазначення у залізничній накладній маси вантажу.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів вважає, що суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що не входить до компетенції Вищого господарського суду України.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державного підприємства "Рокитнівське лісове господарство" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 12.09.2014 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 у справі № 918/1001/14 залишити без змін.

Головуючий суддя Полянський А.Г.

Судді Кравчук Г.А.

Мачульський Г.М