Історія справи

Постанова ВГСУ від 18.02.2015 року у справі №912/2623/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 року Справа № 912/2623/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І. (доповідача),

Барицької Т.Л.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Управління розвитку транспорту та зв'язку

Кіровоградської міської ради

на рішення господарського суду Кіровоградської

області від 19.09.2014 року

та постанову Дніпропетровського апеляційного

господарського суду від 03.12.2014 року

у справі № 912/2623/14

господарського суду Кіровоградської області

за позовом Приватного підприємства «Олікс»

до 1) Управління розвитку транспорту та

зв'язку Кіровоградської міської ради

2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

ОСОБА_5

про визнання недійсним договору

за участю представників:

позивача - не з'явились

відповідача - не з'явились

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2014 року Приватне підприємство «Олікс» звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Управління розвитку транспорту та зв'язку Кіровоградської міської ради та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання недійсним договору.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 19.09.2014 року (суддя Поліщук Г.Б.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 року (судді: Орєшкіна Е.В., Прудніков В.В., Широбокова Л.П.), позов задоволено; договір № 76/07 на регулярні перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування в м.Кіровограді від 23.07.2014 року, укладений між Управлінням розвитку транспорту та зв'язку Кіровоградської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 щодо обслуговування міського маршруту № 6 «вул.Героїв Сталінграда-Радгосп «Тюльпан», визнано недійсним; з Управління розвитку транспорту та зв'язку Кіровоградської міської ради на користь ПП «Олікс» стягнуто 609 грн. витрат по оплаті судового збору; з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 стягнуто 609 грн. судового збору на користь ПП «Олікс».

В касаційній скарзі Управління розвитку транспорту та зв'язку Кіровоградської міської ради, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовий захист майнових інтересів осіб, названих у ст. 1 ГПК України, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання правочину недійсним.

Вирішуючи по суті переданий на розгляд господарського суду спір про визнання недійсним договору, суд повинен з'ясувати, зокрема, підстави для визнання недійсним договору, оскільки недійсність правочину може наступати лише з певним порушенням закону.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

Згідно частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частина перша статті 203 цього Кодексу зазначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 05.12.2013 року наказом № 23 Управління розвитку транспорту та зв'язку Кіровоградської міської ради призначено проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування м. Кіровограда № 6, 7, 14, 17, 18, 45, 115, 117, 118 (у режимі маршрутного таксі) та № 130 (у звичайному режимі) на 17.01.2014 року.

Згідно протоколу № 4 засідання конкурсного комітету з визначення перевізника на міських автобусних маршрутах загального користування м.Кіровограда на об'єкт конкурсу № 1, який включає маршрут № 6 «вул.Героїв Сталінграда-Радгосп «Тюльпан» заяв від перевізників не подано, у зв'язку з чим не було визначено перевізника на зазначеному маршруті.

30.04.2014 року наказом № 10 Управління розвитку транспорту та зв'язку Кіровоградської міської ради призначено проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Кіровограда № 6 (у режимі маршрутного таксі) на 18.06.2014 року.

Наказом Управління розвитку транспорту та зв'язку Кіровоградської міської ради № 14 від 29.05.2014 року оголошений конкурс з перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Кіровограда № 6 (у режимі маршрутного таксі) на 18.06.2014 року скасовано.

23.07.2014 року Управління розвитку транспорту та зв'язку Кіровоградської міської ради уклало договір № 76/07 на регулярні перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування в м.Кіровограді з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, терміном дії до 22.10.2014 року, згідно якого організатор надає перевізникові право на регулярні перевезення пасажирів за маршрутом № 6 «вул.Героїв Сталінграда-Радгосп «Тюльпан», а перевізник зобов'язується надавати транспортні послуги населенню відповідно до умов визначених договором.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання договору недійсним, ПП "Олікс" вказало на укладення договору на перевезення пасажирів за міським маршрутом загального користування без проведення конкурсу на визначення перевізника на даному маршруті, що суперечить вимогам чинного законодавства.

При цьому, наявність оспорюваного договору порушує права позивача, так як позбавляє його можливості взяти участь у конкурсі на визначення перевізника на маршруті № 6 та можливості укласти договір на обслуговування даного маршруту.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій обгрунтовано послались на ст.ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, Закон України "Про автомобільний транспорт", Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, та вказали на порушення відповідачами вищезазначених вимог чинного законодавства, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості здійснювати на законних підставах пасажирські перевезення на автобусному маршруті № 6, у разі визнання його переможцем.

Дані висновки господарських судів відповідають вимогам закону, встановленим обставинам і грунтуються на матеріалах справи.

Згідно ст. 44 Закону України "Про автомобільний транспорт" організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування .

Положення про управління розвитку транспорту та зв'язку Кіровоградської міської ради визначає управління виконавчим органом Кіровоградської міської ради.

Відповідно до ст.43 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Договір з переможцем конкурсу (або дозвіл) органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування укладають (або надають) на термін від трьох до п'яти років (ч.5 ст.44 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Аналізуючи дані норми, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що зміст договору перевезення пасажирів на вищезазначеному автобусному маршруті суперечить Закону України "Про автомобільний транспорт", а відтак підлягає визнанню недійсним.

Частиною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Вирішуючи спір, господарські суди обґрунтовано послались на те, що позивач мав намір обслуговувати спірний маршрут та вчинив відповідні дії для участі у конкурсі на визначення перевізника на ньому, проте Відповідач-1, уклавши договір, та, визначивши автомобільного перевізника без проведення конкурсу, позбавив позивача права на участь у конкурсі у період дії даного договору, чим порушив його право на отримання можливості здійснювати на законних підставах пасажирські перевезення на автобусному маршруті №6 у разі визнання ПП "Олікс" переможцем конкурсу.

Таким чином під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів першої й апеляційної інстанцій відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги Управління розвитку транспорту та зв'язку Кіровоградської міської ради щодо відсутності підстав для задоволення позову не ґрунтується на вимогах Закону, а тому не заслуговують на увагу.

Зокрема, посилання скаржника на Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 року №1081 (зі змінами та доповненнями), яким визначено, що організатор має право у випадках, передбачених Законом України "Про автомобільний транспорт", укласти договір (видати дозвіл) з автомобільним перевізником (який працює на цьому напрямку) один раз на строк до трьох місяців, після чого виставити об'єкт на конкурс, є безпідставними, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин редакція Закону України "Про автомобільний транспорт" не передбачала випадків для укладення із перевізниками тимчасових договорів (строком до трьох місяців) без проведення конкурсу.

За таких обставин, прийняті рішення суду першої та постанова апеляційної інстанцій відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління розвитку транспорту та зв'язку Кіровоградської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 року у справі № 912/2623/14 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.Г. Дунаєвська СуддіН.І. Мележик Т.Л. Барицька