Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 року Справа № 908/3178/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на постановувід 17.12.2014 Харківського апеляційного господарського суду у справі№ 908/3178/14 господарського суду Запорізької областіза позовом Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Запорізького держаного підприємства "Радіоприлад"довідкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжяпро визнання недійсним правочину в судовому засіданні взяв участь представник

позивачаДенисюк О.С., довір.

ВСТАНОВИВ:

Запорізькій прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Запорізького держаного підприємства "Радіоприлад" (далі - позивач) звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (далі - відповідач) про визнання недійсним правочину, оформленого заявою №1 від 16.06.2014, про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог в сумі 120 257,41 грн. Прокурор посилався на те, що спірний правочин не відповідає ознакам зустрічності та однорідності у розумінні ст. 601 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки вимоги відповідача до позивача ґрунтуються на судових рішеннях, тому їх погашення шляхом зарахування може відбуватися тільки в межах відповідного виконавчого провадження.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.10.2014 у справі № 908/3178/14 (суддя Шевченко Т.М.) у позові відмовлено повністю. Суд першої інстанції зазначив, що чинне законодавство не містить заборони зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання судового рішення.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 (судді: Камишева Л.М. - головуючий, Медуниця О.Є., Івакіна В.О.) вказане рішення скасовано в частині відмови в задоволенні позову щодо визнання недійсним правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 34 254,32 грн. з прийняття в цій частині нового рішення про визнання недійсним спірного правочину в сумі 34 254,32 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що частина вимог відповідача включена в якості конкурсної заборгованості до реєстру вимог кредиторів за судовим рішенням у справі про банкрутство позивача. Тому погашення такої заборгованості шляхом зарахування поза межами справи про банкрутство не може мати місце.

Не погоджуючись із прийнятою постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме, ст.ст. 203, 215, 602 ЦК України, ст. 203 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. 115 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, спірний правочин - заява відповідача від 16.06.2014 № 1 про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог у порядку ст. 601 ЦК України містить відомості про зарахування наступних вимог:

- зобов'язання відповідача перед позивачем в сумі 120 257,41 грн. на підставі договору від 01.12.2013 № 1-164;

- зобов'язання позивача перед відповідачем у сумі 120 257,41 грн., яке складається із судових витрат за рішеннями господарського суду Запорізької області від 31.03.2008 у справі №7/102/08, від 12.02.2009 у справі №6/463/08, від 02.11.2009 у справі №26/168/09, від 22.04.2010 у справі №26/77/10, від 22.09.2010 у справі №26/291/10, від 21.06.2011 у справі №26/5009/2652/11, від 23.12.2011 у справі №26/5009/6084/11, від 24.09.2012 у справі №5009/2598/12.

У той же час з 08.07.2009 позивач перебуває у процедурі банкрутства. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.08.2010 у справі №26/48/09 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника (позивача), до якого включено конкурсні грошові вимоги відповідача в загальній сумі 6 640 512,47 грн., у тому числі і частина вимог, включених до спірної заяви відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме: судові витрати в загальній сумі 34 254,32 грн. за судовими рішеннями від 31.03.2008 у справі №7/102/08, від 12.02.2009 у справі №6/463/08.

Отже, відповідач звернувся до позивача з заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог в період після порушення провадження у справі про банкрутство та публікації відповідного оголошення в офіційному друкованому органі і частина вимог відповідача за спірним правочином визнана у якості конкурсних грошових вимог в процедурі банкрутства позивача та включена до реєстру вимог кредиторів останнього.

Системний аналіз норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство) свідчить, що з моменту порушення справи про банкрутство пред'явлення та задоволення грошових вимог конкурсних кредиторів до боржника може відбуватися тільки в порядку, передбаченому Законом про банкрутство.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є однією з форм припинення зобов'язання (ст. 202 ГК України, ст. 601 ЦК України).

Внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог конкурсного кредитора до боржника відбувається погашення (задоволення) вимог одного з кредиторів, що беруть участь у справі про банкрутство.

У той же час на задоволення вимог кредиторів, строк виконання яких настав до порушення справи про банкрутство, діє мораторій (ст. 12 Закону про банкрутство).

У зв'язку з чим при зарахуванні зустрічних однорідних вимог боржника та одного з конкурсних кредиторів під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів має місце індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна боржника, що прямо суперечить нормам ст. 12 Закону про банкрутство.

Тим самим порушуються права та охоронювані законом інтереси інших конкурсних кредиторів боржника. Сума, на яку здійснено зарахування вимог конкурсного кредитора до боржника, є активом боржника, а тому мала бути направлена на погашення вимог всіх кредиторів пропорційно.

За таких обставин здійснений відповідачем правочин про зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 34 254,32 грн. не відповідає загальним вимогам дійсності правочинів, а тому правомірно визнаний судом апеляційної інстанції недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Стосовно решти суми зарахування, то воно стосується поточної заборгованості позивача, тобто тієї, що виникла після порушення провадження у справі про банкрутство і на яку не розповсюджується дія мораторію на задоволення вимог кредиторів. Тому спірний правочин у цій частині обґрунтовано визнаний судом правомірним та таким, що відповідає вимогам ст. 601 ЦК України, оскільки чинне законодавство, у т.ч. процесуальне, не забороняє здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання судового рішення.

За таких обставин оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, як законна та обгрунтована.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 11, 12, 14, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 203, 601 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 у справі №908/3178/14 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич