Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 року Справа № 5011-64/1736-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПрокопанич Г.К.,суддів :Алєєвої І.В., Татькова В.І. (доповідача),розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Залкар Банк"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 р. у справі№ 5011-64/1736-2012 господарського суду міста Києваза позовом Відкритого акціонерного товариства "Залкар Банк" (надалі - ВАТ "Залкар Банк")доПублічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" (надалі - ПАТ "УПБ")простягнення заборгованості за участю представників: від позивача- не з'явилисявід відповідача- Самборська Г.М., дов. № 156 від 29.12.2014 р.

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2012 року ВАТ "Залкар Банк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "УПБ" про стягнення заборгованості в сумі 262 061,90 доларів США, з яких: 256 000 доларів США основного боргу, 5 933,60 доларів США відсотків за користування коштами та 128,30 доларів США пені.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.05.2012 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2012 р., позов задоволено в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу ПАТ "УПБ" задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2012 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 р. (головуючий суддя Сітайло Л.Г., судді: Дідиченко М.А., Руденко М.А.) апеляційну скаргу ПАТ "УПБ" задоволено, рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2012 р. скасовано, прийнято нове рішення про відмову в позові.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.11.2013 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 р. скасовано, а рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2012 р. залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 23.12.2014 р. постанову Вищого господарського суду України від 12.11.2013 р. скасовано, а справу направлено на новий касаційний розгляд.

У поданому відзиві на заявлену позивачем касаційну скаргу, ПАТ "УПБ" зазначило, що постанова господарського суду апеляційної інстанції винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову - без змін.

До початку судового засідання, 17.02.2015 р. від голови правління ВАТ "Росінбанк" (ВАТ "Залкар Банк") надійшла телеграма про відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю представника банку на території України та неможливістю бути присутнім на слуханні.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що чинним господарським процесуальним законодавством не передбачено обов'язковості присутності сторін чи їхніх представників у судовому засіданні під час розгляду касаційних скарг, оскільки Вищий господарський суд України не розглядає спори по суті, а тільки перевіряє правильність застосування господарськими судами нижчих інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на викладене, клопотання про відкладення розгляду даної справи не підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 14.02.2002 р. між ВАТ "УПБ" (правонаступником якого є відповідач - ПАТ "УПБ") (за договором - Банк) та ВАТ "АзіяУніверсалБанк" (права та обов'язки якого по кореспондентському рахунку перейшли до позивача - ВАТ "Залкар Банк") (за договором - Кореспондент) укладено Договір про відкриття та ведення кореспондентських рахунків в іноземній валюті № 505-В (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.2. Договору Банк відкрив Кореспонденту мультивалютні кореспондентські рахунки: № 160069505 в доларах США, № 160069505 в російських рублях та № 160069505 в Євро. На підставі цього Договору Банк відкриває Кореспонденту рахунки в інших валютах, згідно з відповідними заявами Кореспондента, що надаються Банку.

Місцевим та апеляційним господарськими судами було встановлено, що рішенням апеляційної інстанції Бішкекського міського суду від 27.10.2010 р. ВАТ "АзіяУніверсалБанк" визнано банкрутом, спеціальним адміністратором якого було призначено Агентство з реорганізації банків та реструктуризації боргів при Національному банку Киргизької Республіки.

Ухвалою Міжрайонного суду міста Бішкек від 14.12.2010 р. заяву Національного банку Киргизької Республіки про визначення методу спеціального адміністрування ВАТ "АзіяУніверсалБанк" шляхом створення нового банку - задоволено. В якості методу спеціального адміністрування ВАТ "АзіяУніверсалБанк" встановлено метод реструктуризації на умовах заснування юридичної особи - Нового банку у формі ВАТ. Суд наділив Спеціального адміністратора ВАТ "АзіяУніверсалБанк" повноваженнями, необхідними для заснування Нового банку, передачі всіх або частини активів та зобов'язань ВАТ "АзіяУніверсалБанк" Новому банку.

Рішенням № 1 Спеціального адміністратора ВАТ "АзіяУніверсалБанк" від 15.12.2010 р. створено Новий банк - ВАТ "Залкар Банк", якому за розподільчим балансом від 29.12.2010 р. передано права та обов'язки ВАТ "АзіяУніверсалБанк", зокрема по кореспондентським рахункам, відкритим в ПАТ "УПБ".

Згідно з випискою з розподільчого балансу від 29.12.2010 р. ВАТ "Залкар Банк", складеного відповідно до ухвали Міжрайонного суду м. Бішкек від 14.12.2010 р. "Про передачу частини активів і зобов'язань ВАТ "АзіяУніверсалБанк", а також банківськими виписками від 20.01.2011 р. на кореспондентських рахунках відкритих ВАТ "АзіяУніверсалБанк" на рахунках ПАТ "УПБ" знаходилися грошові кошти в розмірі 321 589,41 доларів США, а саме:

- Рахунок № 160069505 - 312 515,00 доларів США;

- Рахунок № 1600495051 - 9 074,41 доларів США.

24 грудня 2010 року Спеціальний адміністратор ВАТ "АзіяУніверсалБанк" свіфт-повідомленням та листом № 24-5/2170 від 29.12.2010 р. звернувся до ПАТ "УПБ" з вимогою про закриття належних ВАТ "АзіяУніверсалБанк" кореспондентських рахунків у зв'язку з початком процедури банкрутства ВАТ "АзіяУніверсалБанк" та перерахування залишків грошових коштів в розмірі 321 589,41 доларів США на реквізити, зазначені у свіфт-повідомленні та листі.

З матеріалів справи вбачається, що 20.01.2011 р. ПАТ "УПБ" переказав на рахунки Спеціального адміністратора у ВАТ "РСК Банк" грошові кошти в сумі 63 997,11 доларів США. Обґрунтовуючи переказ коштів в зазначеному розмірі ПАТ "УПБ" зазначив, що сума в розмірі 256 000 доларів США в безакцептному порядку списана з рахунку ВАТ "АзіяУніверсалБанк" на підставі договору про відступлення права вимоги, укладеного між ВАТ "УПБ" та Корпорацією "Міддлмарч Корп." від 25.03.2010 р.

Так, 25 березня 2010 року між ВАТ "УПБ" і ТОВ "Консерви" (позичальник), якому відкрито траншеву кредитну лінію на суму 15 000 000 грн., і корпорацією "Міддлмарч Корп." (поручитель) укладено договір поруки № 5-1 (надалі - договір поруки), за умовами якого поручитель взяв на себе зобов'язання відповідати перед Банком як солідарний боржник за виконання боржником зобов'язань по кредитному договору у межах 2 150 000 грн.

Пунктом 1.3. договору поруки передбачено, що поручитель (корпорація "Міддлмарч Корп.") доручає Банку у випадку затримки погашення кредиту та/або сплати процентів за ним позичальником та/або поручителем здійснити списання суми заборгованості з рахунку поручителя в порядку, встановленому чинним законодавством України.

25 березня 2010 року між ВАТ "УПБ" (заставодержатель) і корпорацією "Міддлмарч Корп." (заставодавець) укладено договір застави майнових прав на грошові кошти № 5-2 (надалі - договір застави майнових прав на грошові кошти), предметом якого є передача заставодавцем у заставу заставодержателю майнових прав на грошові кошти в сумі 256 000 доларів СІЛА, що знаходяться на рахунку корпорації "Міддлмарч Корп." № 1230370004060784 у ВАТ "АзіяУніверсалБанк", для своєчасного виконання зобов'язань за кредитним договором.

25 березня 2010 року між корпорацією "Міддлмарч Корп." (первісний кредитор) та ВАТ "УПБ" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор передає новому кредитору право вимоги на належні йому грошові кошти у сумі 256 000 доларів США, еквівалент по курсу Національного банку України на 25.03.2010 р. становить 2 031 360 грн., які знаходяться на рахунку № 1230370004060784 у ВАТ "АзіяУніверсалБанк" із заміною первісного кредитора новим кредитором - Банком, до якого переходять всі права первісного кредитора в основному зобов'язанні (пункти 1.1, 1.2).

Відступлення права вимоги здійснено з метою погашення заборгованості первісного кредитора перед новим кредитором за договором поруки в межах 2 150 000 грн.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, на підставі цих договорів Банк набув прав особи, яка вправі розпоряджатися коштами на кореспондентському рахунку ВАТ "АзіяУніверсалБанк"

Згідно з п. 3.1. Договору банк здійснює операції по кореспондентському рахунку за дорученнями кореспондента в межах кредитового залишку.

Відповідно до п. 5.1. Договору списання грошових коштів банком з кореспондентського рахунку кореспондента в безакцептному порядку здійснюється тільки у випадку оплати комісійної винагороди, яка належить банку за проведені операції по рахунку.

Приймаючи рішення про задоволення заявленого позову, місцевий господарський суд дійшов висновку, що кошти у розмірі 256 000 доларів США списано відповідачем з кореспондентських рахунків № 160069505 та № 1600495051 за відсутності правових підстав.

Водночас, скасовуючи дане рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначила, що дії відповідача не суперечать вимогам законодавства та положенням Договору, а отже підстав для задоволення позову немає.

Вищий господарський суд України погоджується з позицією апеляційного суду, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.01.11 р. листом від 27-09/152 відповідач повідомив ВАТ "АзіяУніверсалБанк" про зміну кредитора у зобов'язанні за Договором про відкриття та ведення клієнтських рахунків (в національній та іноземній валютах) № R-oo 1866 від 24.09.2008 р.

В свою чергу, як встановлено судами, ВАТ "АзіяУніверсалБанк" було кредитором відповідача за Договором на відкриття та ведення кореспондентських рахунків в іноземній валюті № 505-В від 14.02.2002 р. щодо коштів, які зберігалися на кореспондентському рахунку № 160069505, відкритому на підставі зазначеного Договору на суму 312 515 доларів США та на кореспондентському рахунку № 1600495051 на суму 9 074,41 доларів США.

Відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін зобов'язання має одночасно і права і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

21 січня 2011 року відповідачем, при закритті кореспондентських рахунків ВАТ "АзіяУніверсалбанк", відправлено на рахунок останнього в ВАТ "РСУ Банк" суму в розмірі 7 482,11 доларів США, по закриттю рахунку № 1600495051 (за вирахуванням комісії) та 56 515 доларів США по закриттю рахунків № 160069505 (за вирахуванням суми коштів відповідно до Договору про відступлення права вимоги від 25.03.2010 р.).

Листом від 24.01.11 р. № 27-09/260 відповідач повідомив ВАТ "АзіяУніверсалБанк" про списання коштів, відповідно до умов договору про відступлення права вимоги з кореспондентського рахунку ВАТ "АзіяУніверсалБанк" грошових коштів Корпорації "Міддлмарч Корп.", які знаходяться на рахунку останнього № 1230370004060784 у ВАТ "АзіяУніверсалБанк".

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що апеляційним судом правомірно визнано доводи позивача, що, враховуючи існування рішення про банкрутство ВАТ "АзіяУніверсалБанк", неможливо здійснити залік зустрічних однорідних вимог у зв'язку з мораторієм, відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", необґрунтованими, оскільки вищезазначеним законом передбачено мораторій на зупинення будь-яких заходів, спрямованих на забезпечення примусового виконання вимог кредиторів, яким не є припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Крім того, господарським судом апеляційної інстанції справедливо звернуто увагу на те, що Національний банк України, здійснивши перевірку звернення ВАТ "АзіяУніверсалБанк" щодо неповернення позивачем в повній сумі коштів, які були ним розміщені на кореспондентському рахунку відповідача, не виявило жодних порушень відповідачем банківського законодавства.

Також, правомірно було зазначено, що на час списання коштів відповідачем з рахунку ВАТ "АзіяУніверсалБанк" останнє не перебувало в стадії ліквідації, а як вбачається з ухвали Міжрайонного суду міста Бішкек від 14.12.2010 р., щодо нього встановлено метод спеціального адміністрування - реструктуризацію.

З урахуванням викладеного, Київський апеляційний господарський суд дійшов підставних та обґрунтованих висновків про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог з огляду на встановлені судами обставини справи та норми чинного законодаства.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з дотриманням вимог матеріального і процесуального права.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Залкар Банк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 р. у справі № 5011-64/1736-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Суддя І.В. Алєєва

Суддя (доповідач) В.І. Татьков