ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2016 року Справа № 915/1683/14 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівПоляк О.І., Бакуліної С.В.,розглянувши касаційну скаргуПриватного підприємства "Атланта"на постанову від 20.07.2016 Одеського апеляційного господарського суду у справі№915/1683/14 господарського суду Миколаївської областіза позовомЮжноукраїнської міської ради Миколаївської областідо Приватного підприємства "Атланта"простягнення збитків в сумі 137 226,72 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились

Від відповідача - Дюкарєв В.М. (директор)

ВСТАНОВИЛА:

Южноукраїнська міська рада Миколаївської області звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "Атланта" про стягнення збитків, завданих за час фактичного користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: Комунальна зона, 7 в м.Южноукраїнськ у розмірі 137226, 72 грн.

Рішенням від 01.06.2016 господарського суду Миколаївської області (суддя Фролов В.Д.) позов задоволено, з ПП "Атланта" на користь Южноукраїнської міської ради Миколаївської області стягнуто 137226, 72 грн. збитків та 2744,55 грн. судового збору. Рішення суду мотивоване ст. 157 Земельного кодексу України, а також тим, що рішенням міської ради від 16.06.2010 за № 1321 "Про надання згоди приватному підприємству "Атланта" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років під розміщення та обслуговування промислової бази в комунальній зоні №7", Приватному підприємству "Атланта" надано згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років під розміщення та обслуговування промислової бази в комунальній зоні №7, орієнтовною загальною площею 5,0000га та рекомендовано подати позивачу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не пізніше як у шестимісячний термін. Проте, відповідачем рішення позивача не виконано, проекту не надано, визначена рішенням земельна ділянка і надалі знаходиться у користуванні відповідача.

Постановою від 20.07.2016 колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: Принцевської Н.М., Діброви Г.І., Ярош А.І. рішення господарського суду Миколаївської області залишено без змін.

ПП "Атланта" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, ПП "Атланта" є власником нерухомого майна, а саме комплексу, автобусного парку на 115 автобусів, розташованого за адресою: Миколаївська область, місто Южноукраїнськ, комунальна зона № 7 згідно з договорами купівлі-продажу №3608 від 08.08.2006, №6600 від 27.12.2007, №5/693/06 від 31.07.2007, №5820 від 23.12.2008, №5817 від 23.12.2008, № 5830 від 23.12.2008.

Рішенням від 16.06.2010 № 1321 Южноукраїнської міської ради ПП "Атланта" надано згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років під розміщення та обслуговування промислової бази в комунальній зоні №7, орієнтовною загальною площею 5,0000га.

Відповідно до п. 2 вказаного рішення рекомендовано ПП "Атланта" подати міській раді на розгляд та затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не пізніше, як у шестимісячний термін, про що повідомлено директора ПП "Атланта" листом від 11.10.2013 за № 4195/01-35/22.

Невиконання відповідачем зазначеного рішення ради стало підставою для прийняття виконкомом Южноукраїнської міської ради рішення від 15.06.2011 року № 194 про створення комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

16.12.2013 на засіданні Комісії вирішено питання щодо визначення та відшкодування збитків, завданих ПП "Атланта" ЮМР у вигляді неодержаних доходів (орендної плати за землю) за час фактичного користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: комунальна зона № 7 у місті Южноукраїнськ за період з 01.01.2011 по 01.01.2014.

При розгляді акту та розрахунку збитків було враховано інформацію Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області та відділу Держземагенства у м. Южноукраїнську про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та вирішено повернути на доопрацювання акт та розрахунок збитків, про що свідчить протокол засідання Комісії від 16.12.2013.

21.01.2014 на виконання розпорядження міського голови від 16.01.2014 за № 05-р "Про створення робочої групи з перевірки меж земельної ділянки, що знаходиться в комунальній зоні № 7 міста Южноукраїнська" робочою групою здійснено перевірку меж земельної ділянки, що знаходиться в комунальній зоні №7 міста Южноукраїнськ, в результаті якої рекомендовано ПП "Атланта" надати графічні матеріали з чітко визначеними межами земельних ділянок.

29.04.2014 при проведенні повторного засідання Комісії з визначення та відшкодування збитків, про проведення якого було повідомлено директора ПП "Атланта" листом від 15.04.2014 за №20/02-33/1350, визначено розмір збитків, завданих ПП "Атланта" Южноукраїнській міській раді, у вигляді неодержаних доходів (орендної плати за землю) за фактичне користування земельною ділянкою за період з 01.04.2011 по 01.04.2014 на суму 467302, 50 грн.

В подальшому, під час здійснення робочою групою комісії повторної перевірки 20.05.2014 встановлено, що відповідачем фактично використовується земельна ділянка в розмірі 1,0278га.

28.05.2014 Комісією розглянуто та затверджено акт №1 і розрахунок розміру збитків, завданих ПП "Атланта" Южноукраїнській міській раді, у вигляді неодержаних доходів (орендної плати за землю), за фактичне користування земельною ділянкою за період з 01.04.2011 по 01.04.2014 на суму 137226, 72 грн.

04.06.2014 вказаний Акт №1 затверджено рішенням виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради №128 "Про затвердження актів з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", яким визначено розмір збитків - 137 226,72 грн. та термін сплати - 1 місяць.

06.06.2014 Виконавчим комітетом Южноукраїнської міської ради направлено ПП "Атланта" претензію №20/02-33/1350 про сплату наведеної вище суми збитків.

ПП "Атланта" звернулось до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області з позовом до Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області про визнання протиправним та скасування п. 2 рішення виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 04.06.2014 за № 128 "Про затвердження актів комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам".

Постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 21.05.2015 по справі №486/2264/14-а позовні вимоги ПП "Атланта" задоволено, проте, зазначена постанова скасована Одеським апеляційним адміністративним судом 16.09.2015 і у задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.04.2016 постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2015 залишено без змін.

З посиланням на вищевикладене, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом про стягнення з ПП "Атланта" збитків у розмірі 137 226,72 грн. за час фактичного користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: Комунальна зона, 7 в м. Южноукраїнськ.

Колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель комунальної власності на підставі рішення органу місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 206 Земельного кодексу України, ст. 270 Податкового кодексу України, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ст. 290 Податкового кодексу України, плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Ст. 287.6. Податкового кодексу України передбачено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

За змістом ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас, відповідно до ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють у тому числі громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, в тому числі, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби ц право не було порушене (упущена вигода).

Зазначена норма кореспондується з положеннями ст. 224 Господарського кодексу України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Таким чином, саме особа, яка порушила зобов'язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема, у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Пунктами 1, 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993, встановлено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Відшкодуванню підлягають, зокрема, збитки власників землі і землекористувачів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаним доходом є дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття.

Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи згідно п. 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісії оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Відповідно до п. 5 Порядку збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою визначення розміру збитків за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою площею 1,0278га, за адресою: м. Южноукраїнськ, комунальна зона №7 за період з 01.04.2011 по 01.04.2014, став акт комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам №1 від 28.05.2014, складений відповідно до "Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" та затверджений рішення ЮМР від 15.06.2011 року № 194.

Отримавши право власності на вищевказане нерухоме майно, відповідач набув право користування земельною ділянкою, на якій воно розміщене, та мав відповідним чином оформити таке право, уклавши договір оренди земельної ділянки з Южноукраїнською міською радою. Вимоги рішення Южноукраїнської міської ради від 16.06.2010 за № 1321 щодо подання міській раді на розгляд та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не пізніше, як у шестимісячний термін, виконання проектно-вишукувальних робіт та узгодження суміжних меж відповідач не виконав.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що факт порушення відповідачем чинного земельного законодавства, що виявився у тривалому користуванні земельною ділянкою площею 1,0278 га, за адресою: м. Южноукраїнськ, комунальна зона №7, без укладення договору оренди земельної ділянки є доведеним, суди обгрунтовано дійшли висновку про наявність підстав для нарахування збитків та правомірно задовольнили позов.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відновлення порушених прав ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

Навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, в обраний позивачем спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов'язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки.

Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції про задоволення позову, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Атланта" залишити без задоволення.

Постанову від 20.07.2016 Одеського апеляційного господарського суду у справі №915/1683/14 господарського суду Миколаївської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

О. Поляк

С. Бакуліна