Постанова ВГСУ від 17.03.2015 року у справі №916/4392/14

Друк

Пошук

198

Переглядів

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Історія справи

Постанова ВГСУ від 17.03.2015 року у справі №916/4392/14
Постанова ВГСУ від 13.07.2015 року у справі №916/4392/14
Постанова КГС ВП від 14.06.2023 року у справі №916/4392/14
Постанова ВГСУ від 14.11.2016 року у справі №916/4392/14
Постанова ВГСУ від 13.07.2015 року у справі №916/4392/14
Постанова КГС ВП від 14.06.2023 року у справі №916/4392/14

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 року Справа № 916/4392/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської областіна ухвалувід 16.01.2015 р. Одеського апеляційного господарського суду у справі№916/4392/14 господарського суду Одеської областіза позовомЗаступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі: Одеської міської радидоОдеського міського управління юстиції; ТОВ "Прімор'є"прозобов'язання вчинити певні діїза участю представників:

позивача: Чернової Г.А., дов. №62/исх-гс від 19.02.2015;

відповідача 1: не з'явився;

відповідача 2: не з'явився;

Генеральної прокуратури України: Романова Р.О., посв. №014714 дійсне до 21.01.2018 р.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.01.2015 (судді В. Лашин, О. Воронюк, М. Мирошниченко) відмовлено заступнику прокурора Одеської області у прийнятті апеляційної скарги на дві ухвали господарського суду Одеської області від 17.12.2014 про припинення провадження в окремих частинах позовних вимог прокурора та на рішення господарського суду Одеської області від 17.12.2014.

Не погоджуючись із прийнятою у справі ухвалою заступник прокурора Одеської області звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 16.01.2015, справу направити до апеляційного суду для здійснення апеляційного провадження. Вважає, що судом порушено приписи ст.ст. 93,97,106 ГПК України. Наголошує, що вказаними статтями встановлено виключний перелік підстав повернення апеляційної скарги. При цьому, судом не встановленого жодного з них та безпідставно повернуто апеляційну скаргу.

Ознайомившись з матеріалами справи на предмет дотримання апеляційним судом норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Приписами ст. 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Апеляційну скаргу може бути повернуто з підстав, зазначених у першому реченні частини другої статті 93, у частині першій статті 97 ГПК, у частині другій статті 106 ГПК (п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України").

Так, відповідно до ч. 2 ст. 93 ГПК України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо:

1) апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;

2) до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам);

3) до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі;

4) скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено;

5) до винесення ухвали про прийняття скарги до провадження особа, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання.

Нормою ч. 2 ст. 106 ГПК України встановлено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" також роз'яснено, що якщо апеляційну скаргу подано:

особою, яка не має права її подавати, або на процесуальний документ, який не ухвалювався та відсутній у справі, або

повторно після повернення первісної апеляційної скарги на підставі пункту 4 частини першої статті 97 ГПК у разі коли клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги було відхилено, або

повторно після повернення апеляційної скарги на підставі пункту 5 частини першої статті 97 ГПК, або

повторно після повернення апеляційної скарги на підставі частини другої статті 93 ГПК у зв'язку з пропуском передбаченого цією нормою річного строку, або

на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному (касаційному) порядку,

то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу: щодо апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції - з посиланням на статті 97, 98 ГПК, а щодо апеляційних скарг на ухвали суду - на статті 91, 98 і 106 ГПК.

Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги прокурора, Одеський апеляційний господарський суд не встановив жодної з перелічених вище підстав, які обумовлюють повернення апеляційної скарги. Ними не досліджено апеляційну скаргу на предмет її відповідності вимогам розділу XII Господарського процесуального кодексу України відносно кожного з оскаржуваних прокурором судових актів (дві ухвали та рішення).

Судом лише зазначено, що виходячи зі змісту ч.1 ст.91, ст. 94 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу на конкретне рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, тобто перегляд конкретного судового рішення здійснюється в окремому апеляційному провадженні на підставі окремої апеляційної скарги. Кожна апеляційна скарга повинна відповідати встановленим ст. 94 ГПК вимогам, в тому числі до кожної скарги на різний процесуальний документ повинно бути додано докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

При цьому, судом залишено поза увагою той факт, що апеляційна скарга складається з трьох частин кожна з яких присвячена одному з оскаржуваних прокурором процесуальних документів.

За таких обставин, колегія суддів вважає доводи прокурора про порушення апеляційним судом ст.ст. 93 97 106 ГПК України обґрунтованими.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 16.01.2015 підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, що є підставою для направлення справи до апеляційного суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або про відмову у її прийнятті.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України, -