Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року Справа № 910/22746/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Куровського С.В. - доповідача,за участю представників:

ПАТ "Альфа-Банк" - Косара Б.М. (дов. від 11.10.2012),

ПАТ "Мостобуд" - Митченко Н.М. (дов. від 27.11.2012),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2014

та ухвалу господарського суду міста Києва від 03.12.2014

у справі № 910/22746/14 господарського суду міста Києва

за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

до Публічного акціонерного товариства "Мостбуд"

про визнання банкрутом,

встановив

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.12.2014 (суддя Чеберяк П.П.) клопотання Публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) "Мостбуд" про відмову в порушенні провадження у справі про банкрутство задоволено. Відмовлено Публічному акціонерному товариству (ПАТ) "Альфа-Банк" в порушенні провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Мостбуд".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 (колегія суддів у складі: Сотніков С.В. - головуючий, Копитова О.С., Разіна Т.І.) ухвалу господарського суду м. Києва від 03.12.2014 залишено без змін. При цьому вказано на помилковість висновку суду першої інстанції про забезпеченість вимог ініціюючого кредитора майном боржника або майнового поручителя, що не призвело до прийняття неправильного рішення по суті.

В касаційній скарзі ПАТ "Альфа-Банк" просить скасувати вищевказані ухвалу суду першої інстанції від 03.12.2014 та постанову суду апеляційної інстанції, направити справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. В обгрунтування посилається на неправильне застосування норм матеріального права, а саме ст.ст. 1, 10, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 43 ГПК України.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

ПАТ "Альфа-Банк" звернулося до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство ПАТ "Мостобуд", у зв'язку з тим, що останній не спроможний сплатити заборгованість в розмірі 111480191,30 грн., яка виникла у зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором № 128/11 від 08.09.2011, забезпеченого порукою боржника згідно умов договору поруки № 39-П/11 від 08.09.2011.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що кредиторські вимоги ПАТ "Альфа-Банк" ґрунтуються на договорі про відкриття кредитної лінії № 128/11 від 08.09.2011 (кредитний договір), укладеного між ПАТ "Альфа-Банк" (Банк) та ТОВ "Глоінвест" (позичальник), за умовами якого Банк відкрив позичальнику мультивалютну невідновлювальну кредитну лінію, строк дії якої закінчується 06.03.2017 з лімітом кредитної лінії (граничний розмір кредиту): 98 000 000,00 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Глоінвест" за кредитним договором, між Банком та ПАТ "Мостобуд" був укладений Договір поруки №392-П/11 від 08.09.2011 (договір поруки), відповідно до п. 2.1 якого (в редакції угод про внесення змін №1 від 05.12.2011р. та № 6 від 22.01.2013р.), боржник поручається за виконання обов'язків ТОВ "Глоінвест", що виникли на підставі основного договору.

Рішенням господарського суду м. Києва від 30.12.2013 у справі № 910/17195/13 стягнуто солідарно з ТОВ "Глоінвест" та ПАТ "Мостобуд" на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованість за кредитом у розмірі 63600000 (шістдесят три мільйони шістсот тисяч) грн. 00 коп. та 4200000 (чотири мільйони двісті тисяч) доларів США, що становить еквівалент 33 570 600 (тридцять три мільйони п'ятсот сімдесят тисяч шістсот) грн. 00 коп. по курсу Національного банку України станом на 30.12.2013 р., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 9 107 107 (дев'ять мільйонів сто сім тисяч сто сім) грн. 30 коп. та 423 958 (чотириста двадцять три тисячі дев'ятсот п'ятдесят вісім) доларів США 33 центів, що становить еквівалент 3 388 698 (три мільйони триста вісімдесят вісім тисяч шістсот дев'яносто вісім) грн. 93 коп. по курсу Національного банку України станом на 30.12.2013 р., пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 1 087 298 (один мільйон вісімдесят сім тисяч двісті дев'яносто вісім) грн. 63 коп. та 71 802 (сімдесят одна тисяча вісімсот два) доларів США 74 центів, що становить еквівалент 573 919 (п'ятсот сімдесят три тисячі дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 30 коп. по курсу Національного банку України станом на 30.12.2013 р., пеню за прострочення сплати процентів у розмірі 154 094 (сто п'ятдесят чотири тисячі дев'яносто чотири) грн. 95 коп. та 3 671 (три тисячі шістсот сімдесят один) долар США 28 центи, що становить еквівалент 29 344 (двадцять дев'ять тисяч триста сорок чотири) грн. 54 коп. по курсу Національного банку України станом на 30.12.2013 р., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 70 540 (сімдесят тисяч п'ятсот сорок) грн. 50 коп.

На примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.12.2013 у справі № 910/17195/13 було видано наказ від 22.05.2014.

Постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 29.05.2014 № 43513870 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду м. Києва від 22.05.2014.

За результатами виконавчого провадження було стягнуто з боржника на користь Банку борг в сумі 30872,33 грн., що підтверджується листом відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 02.10.2014 № 14-0-43513870/5-504/2.

У виконавчому провадженні були накладені арешти на рахунки боржника в межах суми боргу та частково погашено заборгованість перед банком в сумі 30872,33 грн. При цьому, згідно інформації органу Державної виконавчої служби, 26.06.2014 та 14.07.2014 були винесені постанови про оголошення в розшук належні боржникові транспортні засоби.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до ч.3 ст.10 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.11 Закону заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити, зокрема виклад обставин, що є підставою для звернення до суду, а також перелік документів, що додаються до заяви, серед яких: докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

Так, ч. 3 ст.16 Закону передбачено, що якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Таким чином, в підготовчому засіданні судом має бути встановлено вжиття ініціюючим кредитором заходів щодо примусового стягнення за його вимогами в порядку виконавчого провадження.

Згідно з ч. 7 ст. 16 Закону суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство.

Місцевий господарський суд, відмовляючи в порушенні справи про банкрутство ТОВ "Мостобуд", виходив з того, що вказані обставини свідчать про відсутність ознак неплатоспроможності боржника враховуючи фактичні обставини часткового виконання рішення господарського суду м. Києва від 30.12.2013 у справі №910/17195/13 та відсутності доказів на підтвердження неможливості списання коштів з рахунків боржника, а також забезпечення вимог ініціюючого кредитора майном ТОВ "Глоінвест" - позивальником за договором про відкриття кредитної лінії.

Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність ознак неплатоспроможності боржника, вказавши також про існування між сторонами спору про права, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що вимоги Банку ґрунтуються на зобов'язанні боржника за договором поруки, укладеного в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Глоінвест" за кредитним договором. Однак, станом на дату звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, так і на час прийняття оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, триває судовий розгляд справи № 910/18656/14 за позовом ПАТ "Мостобуд" до ПАТ "Альфа-Банк про визнання поруки припиненою, яка була надана ПАТ "Мостобуд" на підставі договору поруки № 392-П/11 від 08.09.2011 в забезпечення виконання ТОВ "Глоінвест" основного зобов'язання за договором про відкриття кредитної лінії № 128/11 від 08.09.2011 перед ПАТ "Альфа-Банк".

При цьому обґрунтовано зазначив про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме п. 3 ч. 7 ст. 16 Закону про банкрутство, оскільки у даній справі відсутні обставини, які б свідчили про забезпеченість вимог ініціюючого кредитора майном боржника або майнового поручителя. Однак вказані порушення не призвели до прийняття неправильного рішення.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в порушення справи про банкрутство ПАТ "Мостобуд" з посиланням на обставини не доведеності ознак неплатоспроможності боржника та наявність спору про право.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на встановлене судами попередніх інстанцій та враховуючи визначені ст.111-7 ГПК України межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій, правові підстави для скасування прийнятих у справі ухвали суду першої інстанції від 03.12.2014 та постанови апеляційного господарського суду від 25.11.2014 відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 та ухвалу господарського суду міста Києва від 03.12.2014 по справі №910/22746/14 залишити без змін.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Катеринчук Л.Й.

Куровський С.В.