Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року Справа № 904/3733/14 Вищий господарський суд України у складі: суддя Харченко В.М. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", м. Дніпропетровськ

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2014

зі справи № 904/3733/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", м. Дніпропетровськ (далі - Товариство)

до відповідача Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Дніпропетровськ (далі - відділення АМК України)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3, м. Підгороднє, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

про визнання недійсним рішення.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Кондратенко Д.А.;

відповідача - Максименко А.П.;

третьої особи - не з'явилася.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року Товариство звернулося з позовом, згідно з яким просило визнати недійсним рішення відділення АМК України від 28.03.2014 № 20/01-14/07-14 у справі № 2/07-10-1/14.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2014 зі справи № 904/3733/14 було залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ОСОБА_3.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2014 (колегія суддів у складі: суддя Первушин Ю.Ю. - головуючий, судді Золотарьова Я.С. і Соловйова А.Є.) , яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 (колегія суддів у складі: суддя Джихур О.В. - головуючий, судді Виноградник О.М. і Лисенко О.М.), в позові відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить скасувати рішення господарського суду від 15.10.2014, постанову апеляційного суду від 18.12.2014 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скарга мотивована тим, що судові рішення попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами, за результатами розгляду матеріалів справи № 2/07-10-1/14 відділенням АМК України 28.03.2014 було прийнято рішення № 20/01-14/07-14 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким визнано, що Товариство, в 2013 році та у поточному періоді 2014 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку надання населенню послуг з газопостачання в територіальних межах міста Дніпропетровська та Дніпропетровського району (крім сіл Любимівка, Перше травня, Степове, Чумаки, Маївка, Зоря, Балівка, Партизанське та радгоспу "Дзержинець") Дніпропетровської області, оскільки на цьому ринку у нього немає жодного конкурента. Також визнано, що дії Товариства щодо стягнення зі споживачів природного газу (населення) - абонентів плати за припинення газопостачання у зв'язку з наявною у абонента заборгованістю за спожитий природний газ та плати за відновлення газопостачання після погашення споживачем заборгованості за спожитий природний газ, тим самим застосування до побутових споживачів природного газу (населення) іншого порядку надання послуг газопостачання ніж передбачено нормативно-правовими актами України, є порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50, пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання населенню послуг з газопостачання, шляхом встановлення таких умов придбання товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. За вказане порушення на Товариство був накладений штраф у розмірі 68 000,00грн. Зобов'язано Товариство привести взаємовідносини з громадянкою ОСОБА_3, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 до таких, які не суперечать вимогам законодавства України про захист економічної конкуренції та нормативно-правових актів у сфері газопостачання населенню, а також припинити стягнення зі споживачів природного газу (населення) - абонентів плати за припинення газопостачання, у зв'язку з наявною у споживача заборгованістю за спожитий природний газ та плати за відновлення газопостачання після погашення споживачем заборгованості за спожитий природний газ.

Дослідженим у справі обставинам попередні судові інстанції дали належну оцінку та дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

При цьому суди правильно виходили з того, що фактичні обставини, які були встановлені за справою відповідачем, давали останньому можливість дійти висновку про те, що позивач, який не мав конкурентів на ринку надання населенню послуг з газопостачання у відповідних територіальних межах, за результатами діяльності в 2013 році та у поточному періоді 2014 року, займав монопольне (домінуюче) становище на цьому ринку.

Інші встановлені за справою обставини суди також обґрунтовано взяли до уваги і дійшли правильного висновку про те, що стягнення Товариством з абонента плати за припинення та відновлення газопостачання у зв'язку з наявною у нього заборгованістю за спожитий природний газ, не передбачено ані Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 № 2246 (зі змінами), ані Порядком відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 29.05.2003 № 475 (чинний на час прийняття спірного рішення відповідачем), ані відповідним договором, і таке відключення та підключення Товариством до газової мережі абонента не є послугою чи збитками, завданими газопостачальній організації.

Посилання позивача на неправильність рішення відділення АМК, були перевірені попередніми судовими інстанціями, які дійшли правильного висновку про їх безпідставність, оскільки всупереч пункту 9 Правил надання населенню послуг з газопостачання, Товариство, як виконавець цих послуг, у встановлений строк не відновило споживачу газопостачання та безпідставно стягнуло з нього оплату за послуги, які не передбачені чинним законодавством.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 зі справи № 904/3733/14 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" - без задоволення.

Суддя В. Харченко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Палій