ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року Справа № 910/5450/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Іванової Л.Б.,

за участю представника відповідача Патрик Г.Г. дов. № 137 від 28 грудня 2015 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 8 серпня 2016 року у справі Господарського суду міста Києва за позовом ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

У березні 2016 року ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі - позивач) звернулось до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - відповідач) з позовом про стягнення в порядку регресу збитків у сумі 5 664 гривень 17 коп.

Позовні вимоги грунтуються на нормах ст. 993 Цивільного кодексу України та п.п. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18 травня 2016 року у позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 8 серпня 2016 року апеляційну скаргу ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18 травня 2016 року - без зміни.

У касаційній скарзі ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18 травня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 8 серпня 2016 року, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Вважає, що Моторне (транспортне) страхове бюро України зобов'язане здійснити виплати страхового відшкодування за осіб, які не застрахували свою цивільно-правову відповідальність.

Представник позивача у судове засідання не з'явився.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги позивач повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 12 травня 2014 року між ОСОБА_5 (страхувальник) та ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі - страховик) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-1505-14-00087, яким застраховано транспортний засіб марки "Toyota", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

За договором страхування, у відповідності до ст. 979 Цивільного кодексу України, одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Судами встановлено, що 20 червня 2014 року у м. Одеса на проспекті Шевченка, 4А, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу та транспортного засобу "Mazda", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_6., транспортним засобам завдано пошкодження.

Також встановлено, що у зв'язку зі зверненням страхувальника до ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, останнім визнано вказану дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що складено відповідний страховий акт №ПСКА-4286 від 26 червня 2014 року, призначено до виплати страхове відшкодування у розмірі 5 664 грн. 17коп.

Відповідно до статей 22, 1166 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Шкода, завдана, зокрема, майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Судами досліджено, що позивач виплатив відповідачу страхове відшкодування в розмірі 5 664 грн.17 коп.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 8 липня 2014 року №520/7941/14-п ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України.

За змістом ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Встановлено, що цивільно-правова відповідальність особи, яка керувала транспортним засобом "Mazda", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована не була.

Позивач звернувся з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення в порядку суброгації виплаченого страхового відшкодування на підставі п.п. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до абз. 1 п. 39.1 ст. 39 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно п. 39.2.1 ст. 39 вказаного Закону основними завданнями МТСБУ є, зокрема, здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

Так, у встановлених Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" випадках МТСБУ виступає гарантом відшкодування шкоди потерпілим від дорожньо-транспортних пригод за рахунок коштів відповідних фондів.

Статтею 3.1 Статуту МТСБУ встановлено, що бюро не має на меті отримання прибутку. Метою діяльності Бюро є, зокрема, виконання гарантійних функцій стосовно відшкодування шкоди, завданої третім особам при експлуатації наземних транспортних засобів, відповідно до чинного законодавства України та угод, укладених Бюро з уповноваженими організаціями інших країн зі страхування цивільно-правової відповідальності.

Згідно п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Законом дано визначення поняття потерпілі - це юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу (п.1.3 ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

За нормою п.п. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, що є централізованим страховим резервним фондом, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння, зокрема, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Згідно п. 41.3 ст. 41 вказаного Закону МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування. В таких випадках МТСБУ відшкодовується частина шкоди, яка не компенсована за договорами інших видів страхування.

Позивач наполягає на тому, що він не є потерпілим в розумінні Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Вищий господарський суд України погоджується з цим доводом позивача.

Однак, позивач є особою, до якої переходить право вимоги потерпілого або визначеної потерпілим особи в розмірі виплаченого страхового відшкодування.

Таким чином, право вимоги страховика походить від права вимоги потерпілого - страхувальника і залежить від факту виплати страхового відшкодування.

Отже, у страховика, навіть після виплати страхового відшкодування, не може виникнути право вимоги, якщо таким правом не наділений потерпілий.

Враховуючи, що потерпілий згідно п.41.3 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не наділений правом вимоги до МТСБУ про відшкодування шкоди за рахунок коштів фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах на суму вимог, які він може задовольнити на підставі інших договорів страхування, таке право вимоги до МТСБУ на підставі п.п. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не може виникнути і у страховика, який виплатив потерпілому відповідне страхове відшкодування.

За правилом п. 43.4 ст. 43 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" забороняються будь-які стягнення з централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, крім пов'язаних з регламентними виплатами, що проводяться відповідно до цього Закону за рахунок такого фонду.

За таких обставин позивач не має права на відшкодування відповідачем регламентної виплати за рахунок коштів централізованого страхового резервного фонду - фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, отже, його право не порушене, а позов безпідставний.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій повно перевірили доводи сторін, з'ясували всі істотні для справи обставини, прийшли до юридично вірного висновку, що до позивача не перейшло право зворотної вимоги до МТСБУ відповідно до пп. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах виплаченої потерпілому суми страхового відшкодування, та підставно відмовили у задоволенні позову.

Враховуючи наведене, рішення господарських судів першої та апеляційної інстанцій законні та обгрунтовані, а тому зміні чи скасуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 111-5 111-7- 111-9 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 8 серпня 2016 року - без зміни.

Головуючий Т. Козир

Судді Л. Гольцова

Л. Іванова