Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року Справа № 923/1172/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Коробенка Г.П., Мачульського Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Херсонської областіна постановуОдеського апеляційного господарського суду від 29.12.2015у справі Господарського суду№ 923/1172/15 Херсонської областіза позовомпрокурора Цюрупинського району Херсонської області в інтересах держави в особі Цюрупинської районної державної адміністрації та Головного управління Держземагентства у Херсонській областідоприватного акціонерного товариства агрофірма "Цюрупинське"провнесення змін до договору оренди земельної ділянки

в судовому засіданні взяли участь представники:

прокурор відділу ГПУ Збарих С.М., посв. від 05.09.2014 № 028728;позивача-1: позивача-2: відповідача:не з'явились; не з'явились; не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У липні 2015 року прокурор Цюрупинського району Херсонської області в інтересах держави в особі Цюрупинської районної державної адміністрації (далі - Адміністрація) та Головного управління Держземагентства у Херсонській області (далі - Агентство) звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою, у якій просив внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 28.12.2004, укладеного між Адміністрацією та приватним акціонерним товариством агрофірма "Цюрупинське" (далі - Товариство), виклавши пункти 9 та 11 договору в наступній редакції: "п. 9 Орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки"; "п. 11 Орендна плата вноситься у вигляді передоплати на бюджетний рахунок № 33215812700284, банк УДК м. Херсон, код 38045231, МФО 852010, код платежу 18010600, одержувач платежу УДКСУ у Цюрупинському районі, у строк встановлений законодавством".

Позовні вимоги прокурор, посилаючись на норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та Закону України "Про оцінку земель" обґрунтував тим, що договір оренди землі, щодо якого виник спір, не відповідає вимогам законодавства України в частині розміру орендної плати.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 27.08.2015 (суддя Ситюк В.Г.) позов задоволено. Судові витрати покладено на Товариство.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.12.2015 (колегія суддів: Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т., Філінюк І.Г.) рішення Господарського суду Херсонської області від 27.08.2015 скасовано в частині розподілу судових витрат та прийнято в цій частині нове рішення, яким судові витрати розподілено між прокуратурою Цюрупинського району Херсонської області та Адміністрацією.

В частині задоволення позовних вимог вказані судові рішення прийнято з мотивів, викладених прокурором у позовній заяві. Проведення нового розподілу судових витрат судом апеляційної інстанції обґрунтовано тим, що Адміністрація, яка є стороною спірного договору, не зверталась до Товариства з пропозицією внести до нього зміни. При звернені з позовом не було дотримано порядок досудового врегулювання спору, що виключає обставини безпідставного ухилення Товариства від внесення змін до спірного договору, які відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) є підставою для покладення судового збору на відповідача при задоволенні позову.

Заступник прокурора Херсонської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.12.2015 в частині стягнення з прокуратури Цюрупинського району Херсонської області судового збору у розмірі 1 218,00 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким судові витрати покласти на відповідача. Судові витрати за перегляд справи в касаційному порядку також просить покласти на відповідача. Викладені у касаційній скарзі вимоги заступник прокурора обґрунтовує посиланням на обставини справи, приписи статей 170, 326, 632, 653 ЦК України, статті 188 Господарського кодексу України, статті 123 Земельного кодексу України, статті 49 ГПК України, статті 288 Податкового кодексу України, статті 30 Закону України "Про оренду землі" та окремі роз'яснення пленуму Вищого господарського суду України.

Інші особи, які беруть участь у справі, не скористались правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу заступника прокурора до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів в оскаржуваній частині.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга заступника прокурора підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- між Адміністрацією (орендодавець) та акціонерним товариством агрофірма "Цюрупинське" (правонаступником якого є Товариство, орендар) 28.04.2005 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 151,94 га, строком на 49 років, нормативно грошова оцінка земельної ділянки: ріллі - 537 781,98 грн., багаторічних насаджень - 2 202 611,92 грн. (далі - Договір). Державну реєстрацію Договору проведено 28.01.2005 за № 040572900007 у Цюрупинському районному відділі Херсонської регіональної філії ДП "Центр ДЗК";

- в подальшому, додатковими угодами сторонами до Договору було внесено ряд змін, якими пункти 2, 5, 9, 11 Договору було викладено в новій редакції;

- відповідно до пункту 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 93,1696 га (землі сільськогосподарського призначення) в тому числі ріллі богарна - 43,4691 га, багаторічні насадження - 45,4611 га з них: виноградники - 22,5800 га, сади - 22,881 га, шляхи - 4,2394 га;

- згідно з пунктом 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 0,5 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що становить 18 896,07 грн. на рік;

- відповідно до пункту 11 Договору орендна плата вноситься орендарем у вигляді передплати на рахунок № 3321812600284, в банку УКД м. Херсон, код 38045231, МФО 852010, код платежу 13050200 одержувач: Херсонська обл., Цурюпинська міська рада. Орендна плата сплачується щомісячно рівними частками протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця в розмірі 1 574,67 грн.;

- пунктом 13 Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз у три роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом;

- зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку (пункт 36 Договору);

- листом від 06.06.2014 відділ Держземагенства у Цюрупинському районі Херсонської області повідомив Товариство про необхідність внесення змін до Договору в частині розміру орендної плати, у зв'язку із внесенням змін до Податкового кодексу України. Вказаний лист Товариством залишено без реагування, змін до Договору в частині розміру орендної плати сторонами внесено не було, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов місцевий та апеляційний господарські суди виходили з наступного.

За приписами частини другої статті 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, підпунктами 288.5.1., 288.5.2. пункту 288.5 статті 288 якого (в редакції, чинній на момент звернення з позовом) передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Частинами першою та другою статті 632 ЦК України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини першої та абзацу першого частини другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, з дня набрання чинності Податковим кодексом України виникли підстави для перегляду розміру орендної плати за землю у випадках невідповідності розміру встановленої орендної плати положенням законодавства, а враховуючи наведені вище положення статті 651 ЦК України - і підстави для внесення відповідних змін до договорів оренди землі.

Оскільки сторонами в Договорі передбачена можливість перегляду розміру орендної плати (п. 13 Договору), а орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами Договору (аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постановах від 06.12.2010 у справі № 2-1/10068-2008, від 27.12.2010 у справі № 27/15-10, від 23.05.2011 у справі № 7/105-10(30/234-09), від 04.07.2011 у справі № 41/81пд, від 20.11.2012 у справі № 28/5005/640/2012, від 20.08.2013 у справі № 5017/781/2012 та від 03.12.2013 у справі № 5009/3430/12).

За таких обставин справи, виходячи зі змісту наведених норм та враховуючи правову позицію Верховного Суду України, викладену за результатами розгляду аналогічних спорів, господарські суди попередніх інстанцій визнали позов таким, що підлягає задоволенню.

Касаційна скарга заступника прокурора не містить заперечень у цій частині. За результатами перегляду справи в касаційному порядку колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, вважає задоволення позову правомірними та обґрунтованими, у зв'язку з чим судові рішення в цій частині підлягають залишенню без змін.

Разом із тим, заступник прокурора не погоджується зі здійсненим судом апеляційної інстанції новим розподілом судових витрат в частині стягнення судового збору з прокуратури Цюрупинського району Херсонської області. Переглядаючи рішення господарських судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами пункту 1 частини першої статті 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

Покладаючи судові витрати на відповідача, місцевий господарський суд виходив з того, що Товариство ухилялось від прийняття пропозиції, в даному випадку щодо зміни договору оренди землі.

Здійснюючи новий розподіл судових витрат, яким судові витрати розподілено між прокуратурою Цюрупинського району Херсонської області та Адміністрацією, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що у спорах про укладання, зміну або розірвання договорів судові витрати покладаються на сторону лише у разі її безпідставного ухилення від прийняття відповідної пропозиції іншої сторони договору. Між тим, як було з'ясовано судами попередніх інстанції, Адміністрація, яка є стороною Договору, не зверталась до Товариства з пропозицією внести до нього зміни і при звернені до суду з даним позовом не було дотримано порядку досудового врегулювання спору.

За результатами перегляду справи в касаційному порядку колегія суддів касаційної інстанції вважає, що судом апеляційної інстанції при розподілі судових витрат обґрунтовано звернено увагу на недотримання досудового порядку врегулювання спору при звернені до суду з даним позовом, разом з тим, проведений судом апеляційної інстанції новий розподіл судових витрат колегія суддів вважає помилковим та таким, що здійснений без урахування нижченаведеного.

З огляду на предмет спору у даній справі, виходячи з положень п. 1 ч. 1 ст. 49 ГПК України, за результатами розгляду спору судовий збір може бути розподілено виключно між сторонами Договору, в залежності від результатів його вирішення.

З встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи вбачається та матеріалами справи підтверджується, що прокуратура Цюрупинського району Херсонської області не є стороною спірного Договору, позов у даній справі подано прокурором не як самостійним позивачем, а в інтересах держави в особі позивачів - Адміністрації та Агентства.

За таких обставин, покладення судом апеляційної інстанції частини судових витрат на прокурора не відповідає положенням статті 49 ГПК України.

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що звернення прокурора до суду з даним позовом обумовлено неправомірною бездіяльністю обох сторін Договору у питанні приведення його у відповідність до положень законодавства, оскільки листом від 06.06.2014 відділ Держземагенства у Цюрупинському районі Херсонської області повідомив Товариство про обставини такої невідповідності. Відтак, як Адміністрація, так і Товариство знали про невідповідність Договору законодавству, але не вчинили дій щодо внесення змін до нього, що і призвело до звернення прокурора до суду з даним позовом.

Відповідно до частини другої статті 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

За таких обставин колегія суддів касаційної інстанції вважає, що проведений як місцевим господарським судом, так і господарським судом апеляційної інстанції розподіл судових витрат підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про новий розподіл судових витрат, яким судові витрати слід покласти на обидві сторони Договору.

На момент звернення до суду з даним позовом органи прокуратури були звільнені від сплати судового збору за подання позовних заяв до господарського суду, у зв'язку із чим, судовий збір підлягає стягненню з Адміністрації та Товариства в дохід спеціального фонду Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 29.12.2015 та рішення Господарського суду Херсонської області від 27.08.2015 в частині задоволення позову ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому підлягають залишенню без змін. В частині розподілу судових витрат вказані судові рішення підлягають скасуванню із здійсненням нового розподілу судових витрат, яким судові витрати за розгляд справи у місцевому господарському суді підлягають стягненню в дохід спеціального фонду Державного бюджету України з Адміністрації та Товариства.

За результатами розгляду касаційної скарги на користь прокуратури Херсонської області з Адміністрації та Товариства підлягає стягненню частина витрат по сплаті судового збору за перегляд справи в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 49, 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу заступника прокурора Херсонської області задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.12.2015 та рішення Господарського суду Херсонської області від 27.08.2015 у справі № 923/1172/15 в частині розподілу судових витрат скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким здійснити новий розподіл судових витрат.

Стягнути з приватного акціонерного товариства агрофірма "Цюрупинське" на користь спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, рахунок: 31211254700007, банк: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку: 820019, код класифікації доходів бюджету: 22030004 "Судовий збір (Вищий господарський суд України, 070)" з символом звітності 254) 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. витрат по оплаті судового збору за розгляд справи у місцевому господарському суді.

Стягнути з Цюрупинської районної державної адміністрації на користь спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, рахунок: 31211254700007, банк: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку: 820019, код класифікації доходів бюджету: 22030004 "Судовий збір (Вищий господарський суд України, 070)" з символом звітності 254) 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. витрат по оплаті судового збору за розгляд справи у місцевому господарському суді.

Стягнути з приватного акціонерного товариства агрофірма "Цюрупинське" на користь прокуратури Херсонської області 365 (триста шістдесят п'ять) грн. 40 коп. витрат по оплаті судового збору за перегляд справи в касаційному порядку.

Стягнути з Цюрупинської районної державної адміністрації на користь прокуратури Херсонської області 365 (триста шістдесят п'ять) грн. 40 коп. витрат по оплаті судового збору за перегляд справи в касаційному порядку.

В іншій частині постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.12.2015 залишити без змін.

Доручити Господарському суду Херсонської області видати наказ.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя Г.П. Коробенко

Суддя Г.М. Мачульський