Історія справи

Постанова ВГСУ від 15.11.2016 року у справі №910/11738/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року Справа № 910/11738/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого, Кролевець О.А., Плюшка І.А.,

розглянувши касаційні скарги1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрансгруп", 2. ЗУКК Трейнінг Лімітедна рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 26.07.2016 Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2016у справі№ 910/11738/16господарського судуміста Києваза позовом1. ЗУКК Трейнінг Лімітед, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрансгруп"доДержави України в особі Національного банку Українипровідшкодування шкоди, завданої органом державної влади, за участю представника відповідача: Сидоренко Р.В.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.10.2016 касаційні скарги ЗУКК Трейнінг Лімітед та ТОВ "Інтертрансгруп" прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Кролевець О.А., Плюшко І.А. у відповідності із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2016 та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.10.2016.

В судовому засіданні 08.07.2016, в якому були присутні всі представники сторін, було оголошено перерву до 14 год. 25 хв. 15.11.2016 в порядку ст.77 ГПК України.

Підстави для задоволення клопотання скаржників про відкладення розгляду справи у суду касаційної інстанції відсутні.

1. Зміст позовних вимог та стислий виклад підстав подання позову

ЗУКК Трейдінг Лімітед та ТОВ "Інтертрансгруп" звернулися до господарського суду із позовом до Держави України в особі Національного банку України про відшкодування шкоди, а саме: на користь ЗУКК Трейдінг Лімітед 95 000 000 доларів США неповернутого вкладу, 1746440,79 доларів США відсотків за січень-лютий 2014, 25516 691,38 доларів США відсотків за період з 01.03.2014 по 30.06.2016, 6785006,70 доларів США - 3% річних, 8692,68 грн. залишку на інвестиційному рахунку та моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.; на користь ТОВ "Інтертрансгруп" - 93739888,87 грн., 1973613,41 доларів США, 7659,88 євро та моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок неналежного банківського нагляду за діяльністю ПАТ "Брокбізнесбанк" та бездіяльності Національного банку України, який не вжив своєчасних заходів згідно вимог ст.55 Закону України "Про Національний банк України", на думку позивачів наявні негативні фінансово-економічних наслідки в ПАТ "Брокбізнесбанк", що унеможливило повернення депозитних вкладів, позивачам завдано майнової та моральної шкоди, пов`язаної з порушенням їх прав на володіння, розпорядження та користування власними вкладами та коштами на рахунках ПАТ "Брокбізнесбанк", який на даний час перебуває в процесі ліквідації.

2. Стислий виклад суті рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів та мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.07.2016 (суддя: Привалов А.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 (судді: Чорна Л.В. - головуючий, Смірнова Л.Г., Дідиченко М.А.), у задоволені позову відмовлено повністю.

Судові рішення мотивовано, зокрема, тим, що згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України позивачі не довели належними та допустимими доказами наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Підстав для застосування ст.ст. 23, 1173 ЦК України та задоволення позовних вимог у справі судами не встановлено.

3. Підстави, з яких оскаржено судові рішення господарських судів

ТОВ "Інтертрансгруп", не погоджуючись із судовими рішеннями, звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Скаржник вказує, що позивачі - вкладники АТ "Брокбізнесбанк", який є банкротом.

Рішеннями адміністративних судів у справі №826/19469/14 встановлено вину НБУ, порушення прав вкладників та причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю НБУ та нанесенням шкоди правам та охоронюваним законом інтересам вкладників та кредиторів банку.

Суди не взяли до уваги встановлені обставини, чим порушили норми ст.35 ГПК України.

Також ТОВ "Інтертрансгруп" посилається на норми ст.1173 ЦК України.

ЗУКК Трейнінг Лімітед, не погоджуючись із судовими рішеннями, також звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.35 ГПК України та ст.1173 ЦК України, просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

У додаткових поясненнях до касаційної скарги ТОВ "Інтертрансгруп", зокрема, посилається на ст.99 Конституції України, в якій визначено правовий статус НБУ.

4. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

У відзиві на касаційні скарги Національний банк України вважає їх необгрунтованими та просить залишити правомірні судові рішення без змін.

Відповідач наполягає на відсутності передбаченого ст.319 ЦК України обмеження права власності позивачів та завдання шкоди позивачам з боку НБУ.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

Компанією ЗУКК Трейдінг Лімітед як інвестором та ПАТ "Брокбізнесбанк" як банком укладено договори інвестиційного банківського вкладу від 07.10.2010 №01-07-2010, за умовами яких позивач-1 з метою отримання процентів розмістив на вкладному інвестиційному рахунку банку грошові кошти як інвестиційний вклад.

ТОВ "Інтертрансгруп" як вкладником та ПАТ "Брокбізнесбанк" як банком укладено наступні договори: про відкриття та обслуговування корпоративного спеціального карткового рахунку електронної платіжної картки № КСКР/20 від 12.08.2010, про відкриття банківських рахунків та здійснення розрахунково-касового обслуговування №22479 від 02.06.2011, про відкриття банківських рахунків та здійснення розрахунково-касового обслуговування №105355 від 12.11.2012, банківського строкового вкладу №135-12-2012 від 27.12.2012, банківського вкладу №28-03-2013 від 04.03.2013.

28.02.2014 правлінням Національного банку України прийнято постанову №107 "Про віднесення ПАТ "Брокбізнесбанк" до категорії неплатоспроможних".

Постановою правління НБУ від 10.06.2014 №339 відкликано банківську ліцензію ПАТ "Брокбізнесбанк".

За рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.06.2014 №45 розпочато здійснення процедури ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк" та призначено уповноважену особу.

06.11.2014 та 09.09.2015 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк" повідомлено позивачів про затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів банку, за яким вимоги компанії ЗУКК Трейдінг Лімітед до банку акцептовані в сумі 1 141 957 338,19 грн. та будуть задовольнятися в 7-му чергу; вимоги ТОВ "Інтертрансгруп" до банку акцептовані в сумі 56 640 150,23 грн. та будуть задовольнятися в 7-му чергу.

Господарські суди вказали, що чинною постановою Окружного адміністративного суду міста Києва 17.03.2015 у справі № 826/19469/14 задоволено частково адміністративний позов ТОВ "Євротранском", згідно якої визнано протиправною бездіяльність Національного банку України у період з 01.07.2011 по 28.02.2014 щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках ПАТ "Брокбізнесбанк".

6. Норми права, на які звертається увага при вирішенні спору

Відповідно до ст.1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Згідно ст.53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у редакції Закону України від 16.07.2015 №629-VIII, за результатами проведення ліквідації банку Фонд складає ліквідаційний баланс та звіт, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду.

Звіт складається відповідно до нормативно-правових актів Фонду і має містити, зокрема, відомості про реалізацію майна банку та задоволення вимог кредиторів та/або вичерпання можливостей здійснення заходів, спрямованих на задоволення вимог кредиторів.

Ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з моменту внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

За ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

7. Норми права та мотиви, з яких виходить касаційна інстанція при прийнятті постанови

За ч.2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Суди попередніх інстанцій при розгляді цього спору правильно визначили, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; настання шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи та шкодою; та вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Оскільки за встановленими судами обставинами позивачами в порядку ст.33 ГПК України не доведено належними та допустимими доказами наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, суди дійшли обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Судами враховано, що Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, самостійним у своїй діяльності від органів державної влади.

Про особливий статус Національного банку України йдеться в рішенні Конституційного Суду України від 26.02.2009 №6-рп/2009, в пункту 3.1 якого говориться, що Конституція України визначила правовий статус Національного банку України як центрального банку держави, основною функцією якого є забезпечення стабільності грошової одиниці України.

Особливість юридичного статусу Національного банку України полягає в тому, що, з одного боку, він має публічно-правовий статус особливого центрального органу державного управління, самостійного у своїй діяльності від органів державної влади (ст.ст. 6, 7, 24, 25, 53 Закону України "Про Національний банк України"), а з іншого - цивільно-правовий статус як юридичної особи, яка має відокремлене майно, що є об`єктом права державної власності і перебуває в його повному господарському віданні, та може вчиняти певні цивільно-правові правочини з комерційними банками, державою (статті 4, 29, 31, 42 Закону України "Про Національний банк України").

Національний банк України не може бути відповідачем в розумінні ст.1173 Цивільного кодексу України.

Тому господарськими судами попередніх інстанцій правильно відхилено посилання позивачів щодо застосування ст.1173 Цивільного кодексу України.

Господарськими судами встановлено, що кошти, які знаходяться на рахунках позивачів у ПАТ "Брокбізнесбанк", не вибули з їх власності, а є такими, на які розповсюджуються обмеження, передбачені законом.

На час прийняття оскаржуваних судових рішень триває процедура ліквідації банку та вживаються заходи щодо продажу активів банку для задоволення вимог кредиторів.

Вимоги позивачів як кредиторів банку включено до сьомої черги.

Судові рішення в адміністративній справі №826/19469/14 не спростовують встановлених у цій справі №910/11738/16 обставин, які виключають стягнення в судовому порядку з НБУ заявленої шкоди.

Законодавством, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено відповідний порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Виключень чи особливого порядку для окремих кредиторів щодо повернення вкладів при ліквідації банку поза межами відповідної процедури законодавство не містить.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

8. Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників відповідача, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів Вищого господарського суду України не виявила порушень застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій у цій справі.

Порушень в застосуванні ст.35 ГПК України, ст.1173 Цивільного кодексу України, про що йдеться в касаційних скаргах, касаційною інстанцією не встановлено.

Доводи касаційних скарг зводяться до переоцінки встановлених судами обставин.

Колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що оскаржувані рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанцій прийнято із повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для задоволення касаційних скарг відсутні.

Касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги відповідно до ст.1119 ГПК України має право залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ТОВ "Інтертрансгруп" та "ЗУКК Трейнінг Лімітед" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 у справі №910/11738/16 залишити без змін.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: О. Кролевець

І. Плюшко