Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 року Справа № 915/2148/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Остапенка М.І.,

Суддів Гончарука П.А. (доповідача),

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Південбудтранс" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23 квітня 2015 року у справі №915/2148/14 за позовом приватного підприємства "Горизонт" до приватного акціонерного товариства "Південбудтранс" про стягнення майнової шкоди,

Встановив:

У грудні 2014 року приватне підприємство "Горизонт" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "Південбудтранс" 15 819,43 грн. майнової шкоди, завданої залиттям нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Южноукраїнськ, промисловий майданчик, 4-а, 800 грн. витрат, пов'язаних із залученням оцінювача для проведення експертної оцінки завданої шкоди, 300 грн. витрат, пов'язаних із залученням організації для складання локального кошторису на будівельні роботи №2-1-1 на ремонтні оздоблювальні роботи приміщення, що знаходиться за адресою: м. Южноукраїнськ, промисловий майданчик, 4-а, 1 827 грн. судового збору.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22 грудня 2014 року позовну заяву повернуто позивачу без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України з посиланням на те, що позовна заява не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України, у позовній заяві не вказано обставин та не надано доказів направлення відповідачу листа про забезпечення участі їх представника в огляді приміщення та складанні відповідних документів про залиття приміщення, не вказано обставин та не надано доказів того, що майнова шкода завдана саме неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача, не вказано обставин наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і завданою шкодою.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23 квітня 2015 року ухвалу суду першої інстанції скасовано, позовну заяву передано на розгляд господарському суду Миколаївської області.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23 квітня 2015 року, а ухвалу суду господарського суду Миколаївської області залишити в силі.

Сторони не скористались правом на участь у судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування господарського суду, до якого подається заява; 2) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків за його наявності; 2-1) документи, що підтверджують за громадянином статус фізичної особи - підприємця; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів); 4) зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору якщо такі проводилися; 6-1) відомості про вжиття запобіжних заходів відповідно до розділу V 1 цього Кодексу; 7) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, якщо вони необхідні для правильного вирішення спору.

Згідно ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) вжиття заходів досудового врегулювання господарського спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, з кожним із відповідачів (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - відповідно договір, проект договору, лист, який містить вимогу про укладання, зміну чи розірвання договору, відомості про пропозиції однієї сторони і розгляд їх у встановленому порядку, відповідь другої сторони, якщо її одержано, та інші документи; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - копія претензії, докази її надсилання відповідачу, копія відповіді на претензію, якщо відповідь одержано); 2) відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; 3) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі; 4) обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно пункту 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Водночас, суд не вправі повернути позовну заяву, посилаючись на зазначену норму, з мотиву неподання документів, що є доказами, або подання не засвідчених належним чином копій документів, оскільки позивач може їх подавати до закінчення розгляду справи.

Підставою для повернення позовної заяви є також відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, та незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини. Господарський суд повертає позовну заяву, що не містить обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, або такий розрахунок не додано до заяви. Проте, якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 ГПК України. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача.

Судом апеляційної інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що в позові ПП "Горизонт" наведено виклад обставин справи, а саме зазначено про залиття відповідачем офісного приміщення позивача, про те, що відповідачу надсилався лист з пропозицією направити представника для огляду приміщення, який відповідачем був проігнорований, про те, що позивачем 14 грудня 2014 року складений Акт з переліком пошкодженого майна та встановленням джерела затоплення. Також в позові визначено розмір збитків з посиланням на звіт про незалежну оцінку їх вартості, а також заявлено про обов'язок відповідача відшкодувати завдані збитки з посиланням на положення ст.ст. 15, 1166 ЦК України.

Враховуючи встановлення судом апеляційної інстанції того факту, що подана позивачем позовна заява за своєю формою відповідає вимогам ст. 54 ГПК України, є правильним висновок про відсутність підстав для її повернення без розгляду за пунктом 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України, оскільки місцевий господарський суд, після порушення провадження у справі, не був позбавлений можливості у порядку п. 4 ч. 1 ст. 65 ГПК України витребувати у сторін докази, необхідні для розгляду справи.

Також судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що інші мотиви оскаржуваної ухвали (не вказано обставин завдання майнової шкоди саме діями відповідача, обставини причинно-наслідкового зв'язку) стосуються встановлення наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення із заподіяння шкоди, тобто вирішення спору по суті, а отже не повинні бути підґрунтям для повернення позовної заяви.

З огляду на встановлене, суд апеляційної інстанції правомірно скасував ухвалу місцевого господарського суду.

Доводи касаційної скарги стосовно порушення апеляційним господарським судом, встановленого ст. 102 ГПК України, строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, неправомірного поновлення судом апеляційної інстанції строку на звернення із апеляційною скаргою не можуть братись судом до уваги, оскільки вказані порушення процесуального права, в силу вимог ст. 11110 ГПК України, не дають підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23 квітня 2015 року у справі №915/2148/14 не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 106, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Південбудтранс" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23 квітня 2015 року у справі №915/2148/14 - без змін.

Головуючий М.І.Остапенко

Судді П.А.Гончарук

Л.В.Стратієнко