Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2016 року Справа № 910/22512/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого, (доповідач) Вовка І.В., Мамонтової О.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргукомунального підприємства Печерського району міста Києва "Липкижитлосервіс"на постанову та на рішенняКиївського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 року господарського суду міста Києва від 11.11.2015 рокуу справі господарського судуміста Києваза позовомфізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до1. комунального підприємства Печерського району міста Києва "Липкижитлосервіс" 2. публічного акціонерного товариства "Київенерго"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору на стороні позивача - комунальне підприємство "Головний інформаційно- обчислювальний центр" простягнення 29 511,47 грн.,за участю представників сторін:

позивача:ОСОБА_5,відповідача-1: відповідача-2:Єщенко І.О., Цуперяк І.В.,третьої особи:Науменко С.В.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4.) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (далі - КП "ГІОЦ") та публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго") про стягнення 29 511,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачу виставлялися невірні рахунки за комунальні послуги у спірний період з 01.10.2013 року по 31.10.2014 року, у зв'язку з чим ним були сплачені зайві кошти, які ФОП ОСОБА_4 просить стягнути з відповідачів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.10.2015 року замінено первісного відповідача належним відповідачем, змінено неналежного відповідача комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" на належного - комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва "Липкижитлосервіс" (далі - КП УЖГ "Липкижитлосервіс").

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.11.2015 року (суддя: Лиськов М.О.) позов задоволено. Стягнуто з КП УЖГ "Липкижитлосервіс" на користь ФОП ОСОБА_4 основний борг у розмірі 29 511, 47 грн. та 1 827,00 грн. судового збору. В частині позовних вимог до ПАТ "Київенерго" у позові - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 року (колегія суддів у складі: Отрюх Б.В. - головуючий, судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.) рішення місцевого господарського суду від 11.11.2015 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, КП УЖГ "Липкижитлосервіс" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 року та рішення господарського суду міста Києва від 11.11.2016 року скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 01.09.2013 року між КП УЖГ "Липкижитлосервіс" та ФОП ОСОБА_4 укладено договір №175 на комунальні послуги та участь орендаря приміщення в експлуатаційних витратах власника будинку, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_10 споживає, а КП УЖГ "Липкижитлосервіс" забезпечує орендаря нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 260,40 кв.м. комунальними послугами.

Згідно з п. 2.2 договору КП УЖГ"Липкижитлосервіс" зобов'язується забезпечити орендаря комунальними послугами та своєчасно нараховувати йому плату за вказані послуги і направляти платіжну вимогу.

Орендар зобов"язується щомісячно сплачувати плату на надані комунальні послуги, вивезення сміття, а також вартість фактичних витрат по технічному обслуговуванню інженерного обладнання на рахунок КП УЖГ "Липкижитлосервіс" за поточний місяць до 25-го числа поточного місяця (п.2.4 та п.4.2 договору).

Між КП УЖГ "Липкижитлосервіс" та АЕК "Київенерго" діяв договір №1532227 від 01.02.2004 про постачання теплової енергії у гарячій воді, предметом якого є вироблення і поставка теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання.

Згідно з п.2.2.2 Відповідач 2 зобов'язується щомісячно оформляти величину фактично спожитої теплової енергії, визначену у гігакалоріях та її вартість за кожним особовим рахунком Споживача за розрахунковий період (місяць); платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок.

01.10.2013 року на підставі звернення-доручення КП УЖГ "Липкижитлосервіс" до договору №1532227 від 01.02.2004 внесено зміни щодо даних про теплове навантаження на опалення та на гаряче водопостачання.

Згідно з додатком № 6 до договору, в якому містяться дані КП УЖГ "Липкижитлосервіс", значиться, що у ФОП ОСОБА_10 у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 є 1 кран на ГПВ.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що бухгалтерією КП УЖГ "Липкижитлосервіс", в період з 01.10.2013 року по 31.10.2014 року виставлялися позивачу невірні рахунки, а саме по попереднім даним по гарячому водопостачанню з розрахунку 11 (одинадцять) кранів гарячої води, хоча фактично, що підтверджується актом обстеження технічного стану системи теплоспоживання №1-09/120 від 18.09.2013, ФОП ОСОБА_4, використовує лише 1 (один) кран гарячої води та й у самому Договорі (п.8.1.) укладеному між сторонами вказано, що у позивача є лише 1 (один) кран гарячої води, згідно з табуляції ПАТ "Київенерго".

23.09.2014 року ФОП ОСОБА_4 звернулася з листом до КП УЖГ "Липкижитлосервіс" в якому просило зробити перерахунок за гаряче водопостачання по нежитловому приміщенню за адресою: АДРЕСА_1 та повернути переплачені грошові кошти.

КП УЖГ "Липкижитлосервіс" надало відповідь, якою визнало, що переплата позивача за гаряче водопостачання за спірний період становить 29 511,47 грн. і вказана переплата виникла внаслідок помилки працівника КП УЖГ "Липкижитлосервіс", яким невірно було нараховано та виставлено рахунки на оплату вказаних послуг.

Водночас, КП УЖГ "Липкижитлосервіс" посилаючись на ч.3 ст. 2 Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії" від 10.04.2014 року та ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у редакції від 10.04.2014 року та вказуючи, що виконавцем послуг з гарячого водопостачання є ПАТ "Київенерго", відмовилось повертати позивачу вказані кошти у розмірі 29511,47 грн., що стало підставою для подання даного позову.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки - збитків, їх наявності та розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв"язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником договірного зобов"язання є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком порушення.

За змістом ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у редакції від 10.04.2014 року, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв"язку з внесенням змін до ч.4 ст. 19 вказаного Закону щодо виконавця послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води, ПАТ "Київенерго" відносно КП УЖГ "Липкижитлосервіс" лише у листопаді 2014 року стало виконавцем таких послуг. Саме з цього періоду ПАТ "Київенерго" напряму виставляло рахунки на оплату централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води безпосередньо споживачам та отримувало від них відповідну оплату. За умовами нових договорів, укладених між відповідачами після змін у законодавстві, не передбачено, що КП УЖГ "Липкижитлосервіс" передає ПАТ "Київенерго" кредиторську та дебіторську заборгованість споживачів.

За вказаних обставин, враховуючи приписи зазначених вище статей, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог до КП УЖГ "Липкижитлосервіс" та про відмову у задоволенні позовних вимог до ПАТ "Київенерго", оскільки у спірний період - з 01.10.2013 року по 31.10.2014 року саме між ФОП ОСОБА_10 та КП УЖГ "Липкижитлосервіс" існували договірні відносини і позивачем у цей період сплачувались кошти за послуги з гарячого водопостачання на підставі невірно виставлених ним рахунків і наслідком такого неналежного виконання КП УЖГ "Липкижитлосервіс" своїх договірних зобов"язань стали додаткові витрати позивача по сплаті ним комунальних послуг по договору, у розмірі заявленому позивачем, а відповідно наявні всі елементи складу правопорушення для застосування до відповідача-1 такого виду цивільно-правової відповідальності, як стягнення збитків.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, оскаржувані судові рішення є повними, законними та обґрунтованими, винесеними з дослідженням всіх обставин справи в сукупності, при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для їх зміни чи скасування.

Щодо доводів скаржника, то вони є необґрунтованими, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами та спростовуються вищевикладеним.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу комунального підприємства Печерського району міста Києва "Липкижитлосервіс" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 року та рішення господарського суду міста Києва від 11.11.2015 року у справі №910/22512/15 залишити без змін.

Головуючий М.М.Черкащенко

Судді: І.В.Вовк

О.М.Мамонтова