Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року Справа № 916/3240/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Черкащенка М.М. Нєсвєтової Н.М.(доповідач) Жукової Л.В.розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства "Готельно-житловий комплекс"на рішення та постановугосподарського суду Одеської області від 12.12.2014 Одеського апеляційного господарського суду від 26.02.2015у справі№ 916/3240/14за позовомКомунального підприємства теплових мереж "Южтеплокомуненерго"до1.Комунального підприємства "Готельно-житловий комплекс" 2.Южненської міської ради Одеської області 3.Державного підприємства "Морський торгівельний порт Южний"простягнення 215 949,98 грн.за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

від відповідача-3: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

13.08.2014 року Комунальне підприємство теплових мереж "Южтеплокомуненерго" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства "Готельно-житловий комплекс" про стягнення (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 12.12.2014) 211949,98 грн. боргу за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.10.2014 року за клопотанням Комунального підприємства "Готельно-житловий комплекс" залучено до участі у справі Южненську міську раду Одеської області та Державне підприємство "Морський торгівельний порт Южний" в якості відповідачів у даній справі.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.12.2014 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.02.2015 року у справі №916/3240/14 позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж "Южтеплокомуненерго" задоволені частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Готельно-житловий комплекс" на користь Комунального підприємства теплових мереж "Южтеплокомуненерго" суму основного боргу у розмірі 211949,98 грн. та судовий збір в сумі 4319,00 грн. В задоволенні вимог щодо стягнення боргу з Южненської міської ради Одеської області та Державного підприємства "Морський торговельний порт Южний" відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, Комунальне підприємство "Готельно-житловий комплекс" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.02.2015 та рішення господарського суду Одеської області від 12.12.2014 скасувати, справу направити на новий розгляд.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.01.2014 року між КПТМ "Южтеплокомуненерго" (виконавець) та КП "Готельно-житловий комплекс" (споживач) було укладено договір № 1/165 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води відповідно до умов якого, виконавець зобов'язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Пунктом 2 договору передбачений суб'єкт користування послугами, це власник (наймач, орендар) - 467 чол. гуртожиток, 9 чол. - не житловий фонд.

Згідно пункту 3 цього договору опалювальна площа приміщення становить 3744,5 кв.м.-гуртожиток, 5594,10 кв.м. - не житловий фонд.

Відповідно до п. 8 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач не пізніше 5 робочих днів наступного за розрахунковим місяцем забирає рахунок та акт викинених робіт по комунальним послугам на ЦТП №27 та вносить плату за послуги не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до пункту 21 договору, у разі порушення виконавцем умов договору споживач викликає (письмова заява) представника виконавця для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види порушень кількісних і якісних показників послуг. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше двох робочих днів. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їх підписами. У разі неприбуття представника виконавця у визначений договором строк або необґрунтованої відмови від підписання, акт-претензія вважається дійсним, якщо він підписаний споживачем.

Згідно із п. 28 договір укладається на два роки і набирає чинності з дня його підписання. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання необхідність перегляду.

Судами встановлено, що жодною стороною не було заявлено про припинення дії вказаного договору або його перегляд, а отже договір є чинним та обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов договору, сторонами були складені та підписані без зауважень Акти звіряння взаємних розрахунків за період з 01.04.2012 -19.05.2014, відповідно до яких станом на 19.05.2014 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 185 575,30 грн. та 43 349,68 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Комунальне підприємство теплових мереж "Южтеплокомуненерго" вказувало на те, що Комунальне підприємство "Готельно-житловий комплекс" в порушення норм чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 1/165 від 01.01.2014 року, свої обов'язки виконував неналежним чином, не оплачував послуги з централізованого опалення, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у сумі 215949,98 грн.

Задовольняючи позовні вимоги частково, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вказав на те, що між позивачем і відповідачем-1 існують правовідносини на підставі договору №1/165 від 01.01.2014, отримання відповідачем-1 послуг за вказаним договором підтверджуються підписаними актами звіряння взаємних розрахунків, відповідно до яких останнім оплачено частину наданих послуг, а отже позовні вимоги до КП "Готельно-житловий комплекс" є правомірними та обґрунтованими. Щодо позовних вимог до Державного підприємства "Морський торгівельний порт Южний" та Южненської міської ради, суди дійшли висновку про відмову в цій частині в задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що останні не є сторонами правовідносин, які виникли на підставі договору №1/165 від 01.01.2014.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх правомірними та такими, що відповідають матеріалам справи з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язанням на підставі ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку , що встановлені договором.

Судами встановлено, що факт надання позивачем відповідачу-1 послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, відповідно до умов укладеного між сторонами договору №1/165 від 01.01.2014 підтверджується актами звіряння взаємних розрахунків за період з 01.04.2012 -19.05.2014, відповідно до яких станом на 19.05.2014 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 185 575,30 грн. та 43 349,68 грн.

В зв'язку з наявною заборгованістю, позивач 19.05.2014 року направив КП "Готельно-житловий комплекс" претензію, згідно з якою просив протягом 10 календарних днів з моменту отримання претензії перерахувати заборгованість за послуги за опалення та постачання гарячої води, згідно договору № 1/165 від 01.01.2014 року, проте вказана претензія залишена КП "Готельно-житловий комплекс" без відповіді та задоволення.

Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного та обґрунтованого висновку про те, що матеріалами справи та поданими представниками сторін поясненнями підтверджується надання позивачем послуг відповідно до умов укладеного між сторонами договору №1/165 від 01.01.2014, претензій щодо наданих послуг відповідач балансоутримувачу не направляв, однак грошові кошти за надані послуги не сплатив.

Таким чином, судами встановлено, що зобов'язання з оплати вартості отриманих відповідачем послуг не виконані, внаслідок чого утворилась заборгованість, у зв'язку з чим, виходячи з приписів, зокрема, статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526, 527, 610 Цивільного кодексу України щодо виконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору, а також з урахуванням доводів та доказів сторін, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача-1 заборгованості у розмірі 211949,98 грн.

Крім того, судами попередніх інстанцій правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог до Державного підприємства "Морський торгівельний порт Южний" та Южненської міської ради, які не є сторонами правовідносин, що виникли на підставі договору №1/165 від 01.01.2014, який укладено між Комунальним підприємством теплових мереж "Южтеплокомуненерго" та Комунальним підприємством "Готельно-житловий комплекс".

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовані норми матеріального права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятих у справі рішень.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 26.02.2015 року та рішення господарського суду Одеської області від 12.12.2014 року, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Готельно-житловий комплекс" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.02.2015 року та господарського суду Одеської області від 12.12.2014 року у справі №916/3240/14 залишити без змін.

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді Н.М. Нєсвєтова

Л.В. Жукова