Постанова ВГСУ від 14.12.2016 року у справі №904/2840/16

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 904/2840/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Іванової Л.Б.,

за участю представника заявника скарги (відповідача) - Дряхлова Є.О. дов. № ББУ/ПУ94/3/ББ/16 від 3 червня 2016 року та прокурора ГПУ Клюге Л.М. дов. № 014652 від 17 січня 2013 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу касаційну скаргу ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25 серпня 2016 року у справі Господарського суду Дніпропетровської області за позовом заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування збитків,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року Заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (далі - позивач) до ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - відповідач) про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у розмірі 231083 гривні 43 коп., з яких: до спеціального фонду Державного бюджету України - 69325 гривень 03 коп. збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 30 % грошових стягнень; до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської обласної ради - 46216 гривень 69 коп. збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 20 % грошових стягнень; до спеціального фонду місцевого бюджету Павлоградської міської ради - 115547 гривень 71 коп. збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 50 % грошових стягнень, із зарахуванням коштів на аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України у Дніпропетровській області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевим бюджетами", плану рахунків у розрізі кодів класифікації доходів бюджету та території, по коду 24062100, банк ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем обов'язку з відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13 червня 2016 року позов задоволено повністю.

З ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" стягнуто збитки, що заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у розмірі 231083 гривень 43 коп. з яких:

- до спеціального фонду Державного бюджету України - 69325 гривень 03 коп. збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 30 % грошових стягнень;

- до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської обласної ради - 46216 гривень 69 коп. збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 20 % грошових стягнень;

- до спеціального фонду місцевого бюджету Павлоградської міської ради 115541 гривень 71 коп. збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 50 % грошових стягнень, із зарахуванням коштів на аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України у Дніпропетровській області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державними і місцевими бюджетами", плану рахунків у розрізі кодів класифікації доходів бюджету та території, по коду 24062100, банк ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25 серпня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13 червня 2016 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13 червня 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25 серпня 2016 року, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Зазначає, що факт заподіяння шкоди не встановлений та не підтверджений жодним з наявних у справі доказів.

Посилається на те, що суди попередніх інстанцій не прийняли до уваги доводи відповідача про порушення Державною екологічною інспекцією національних стандартів при відборі проб та їх дослідженні.

Стверджує, що загальний відібраний об'єм проб є недостатнім для достовірного та об'єктивного дослідження всіх компонентів, передбачених Регламентом.

Наведені обставин, на думку заявника, свідчать, що вказані акти та протоколи є неналежними доказами у справі.

Вважає, що судом апеляційної інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про проведення інженерно-екологічної експертизи.

Представник позивача у судове засідання не з'явився.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги позивач повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника відповідача та прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України № 454/2011 від 13 квітня 2011 року, Державна екологічна інспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За вказаним положенням, Державна екологічна інспекція у Дніпропетровські області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України і входить до сфери її управління.

Статтею 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, в тому числі, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог природоохоронного законодавства.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у період з 30 грудня 2015 року по 15 січня 2016 року Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області на підставі наказу № 772-П та направлення на проведення перевірки № 4-6244-7-3 від 29 грудня 2015 року проведено плановий контроль дотримання філією "Павлоградське регіональне управління по водопостачанню та очистці каналізаційних стоків" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" умов Регламенту скиду шахтних вод у поверхневу водойму річки Самара.

Вказаною перевіркою встановлено, що підприємство здійснювало скид шахтних вод із ставка-накопичувача в б. Косьмінна в поверхневе водоймище річки Самара відповідно Регламенту відведення шахтних вод у водний об'єкт, погодженого Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації листом № 525/0/261-13 від 22 серпня 2013 року, та скид шахтних вод із ставка-накопичувача в б. Свідовок відповідно Регламенту відведення шахтних вод у водний об'єкт, погодженого Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації листом № 7148/0/261-14 від 30 вересня 2014 року.

В акті комісії від 30 грудня 2015 року у складі працівників ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" зазначено, що в період з 1 вересня 2015 року по 30 грудня 2015 року з ставка-накопичувача в б. Косьмінна скинуто 4,543 млн. м.куб. зворотних (шахтних) вод; в період з 1 жовтня 2015 року по 30 грудня 2015 року з ставка-накопичувача у б. Свідовок скинуто 5,445 млн. м.куб. зворотних (шахтних) вод.

30 грудня 2015 року скид зворотних (шахтних) вод зі ставків-накопичувачів в б. Косьмінна та в б. Свідовок в річку Самара припинено у зв'язку з закінченням 1 січня 2016 року терміну дії дозволу на спеціальне водокористування № 00337 від 31 грудня 2014 року, шибер та скидна засувка на скиді шахтних вод зачинені та опломбовані.

30 грудня 2015 року Державною екологічною інспекцією проведено інструментальний контроль дотримання філією "Павлоградське регіональне управління по водопостачанню та очистці каналізаційних стоків" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" нормативів Регламенту на скиді очищених зворотних (шахтних) вод із ставків-накопичувачів в б. Свідовок та в б. Косьмінна в річку Самара (акт відбору проб води № 32-15-3 від 30 грудня 2015 року).

Встановлено, що відбір проб зворотних вод підприємства для визначення в них концентрації забруднюючих речовин проведено у відповідності до Методик виконання вимірювань.

За результатами інспекційного та відомчого інструментального контролю встановлено, що якісні характеристики поверхневих вод річки Самара в контрольних створах не відповідають вимогам Регламенту скиду шахтних вод в поверхневу водойму, а саме, перевищуються встановлені нормативи забруднюючих речовин по вмісту хлоридів, сухого залишку, заліза загального та нафтопродуктів, що є порушенням вимог ст. ст. 44, 49, 74 Водного кодексу України; вказані порушення вимог природоохоронного законодавства відображені в акті перевірки, підтверджено актом відбору проб води №32-15-3 від 30 грудня 2015 року та протоколом № 32 вимірювань показників складу та властивостей вод від 11 січня 2016 року.

Судами встановлено, що перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства проведено у присутності уповноважених осіб ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", а саме, за участю головного інженера ОСОБА_7 та головного спеціаліста з охорони навколишнього середовища ОСОБА_6 Акт перевірки підписано представниками відповідача, примірник акта отримано головним інженером філії "Павлоградське регіональне управління по водопостачанню та очистці каналізаційних стоків" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" ОСОБА_7

На підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20 липня 2009 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 767/16783 від 14 серпня 2009 року, позивачем проведено розрахунок збитків, заподіяних державі філією "Павлоградське регіональне управління по водопостачанню та очистці каналізаційних стоків" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" за забруднення поверхневих вод річки Самара зворотними водами ставка-накопичувача за період з 1 жовтня 2015 року по 30 грудня 2015 року, які складають 231083 гривні 43 коп.

Також інспекцією внесено припис № 4-222-7-3 від 20 січня 2016 року про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства України та складено протокол про адміністративне правопорушення № 10557 від 12 лютого 2016 року за ч. 1 ст. 59 Кодексу України відносно головного інженера філії "Павлоградське регіональне управління по водопостачанню та очистці каналізаційних стоків" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" ОСОБА_7 за порушення вимог природоохоронного законодавства України щодо дотримання нормативів Регламенту скиду шахтних вод в поверхневу водойму.

Встановлено, що постановою Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області № 10557 від 15 лютого 2016 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 59 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136 гривень, який сплачено останнім, що підтверджується квитанцією № 1/113 від 24 лютого 2016 року.

Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області на адресу ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" направлено претензію №14-7/16 від 25 лютого 2016 року про добровільне відшкодування збитків, спричинених державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, у розмірі 231083 гривень 43 коп.

Як встановлено судами, станом на час розгляду даної справи збитки, заподіяні державі ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", не відшкодовані.

Відповідно до ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Згідно ст. 70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

За ст. 74 Водного кодексу України підприємства, установи і організації, що мають накопичувачі промислових забруднених стічних чи шахтних, кар'єрних, рудникових вод, зобов'язані впроваджувати ефективні технології для їх знешкодження і утилізації та здійснювати рекультивацію земель, зайнятих цими накопичувачами. Скидання цих вод у поверхневі водні об'єкти здійснюється згідно з індивідуальним Регламентом, погодженим з Державними органами охорони навколишнього природного середовища.

Частиною 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність усіх елементів складу правопорушення: протиправної поведінки; шкоди (збитків); причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Судами встановлено, що у діях ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" наявні всі елементи складу правопорушення, зокрема, протиправна поведінка, що підтверджується актом перевірки, приписом № 4-222-7-3 від 20 січня 2016 року, протоколом про адміністративне правопорушення № 10557 від 12 лютого 2016 року, постановою про накладення адміністративного стягнення № 10557 від 15 лютого 2016 року. Наявна сама шкода, яка розрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, а також причинний зв'язок, що виражений у заподіянні зазначеної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача, а останнім не доведено відсутності своєї вини у завданні шкоди з його боку.

Доказів оскарження ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" дій посадових осіб Державної екологічної інспекції під час відбору проб вод та складання акта № 32-15-3 від 30 грудня 2015 року, скасування складених за результатами перевірки актів судам попередніх інстанцій не надано.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

В силу положень ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Судами встановлено, що порушення ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок перевищення наднормативних скидів забруднюючих речовин в поверхневі води річки Самара підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, актом від 30 грудня 2015 року про закінчення скиду шахтних вод, актом відбору проб № 32-15-3 від 30 грудня 2015 року, протоколом № 32 вимірювань показників складу та властивостей вод від 11 січня 2016 року, приписом вих. № 4-222-7-3 від 20 січня 2016 року, розрахунком розмірів відшкодування збитків, протоколом № 10557 про адміністративне правопорушення, постановою про накладення адміністративного стягнення № 10577 від 15 лютого 2016 року.

Відхиляючи доводи відповідача щодо звернення до суду прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції, суди виходили з наступного.

Приписами ст. 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Частиною 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті. Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. Листом від 1 березня 2016 року Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області направила до прокуратури Дніпропетровської області матеріали перевірки ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" для вжиття відповідних заходів. Листом від 4 квітня 2016 року заступник прокурора Дніпропетровської області повідомив Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області, що за результатами вивчення матеріалів перевірки прийнято рішення про представництво в суді інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

А тому прокурор правомірно звернувся до суду з позовом у відповідності до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Судами мотивовано відхилено посилання відповідача на наявність розбіжностей в матеріалах перевірки, оскільки встановлено, що акт перевірки та розрахунок цілком співпадають та не мають жодних розбіжностей, оскільки в акті перевірки зафіксовано, що за результатами інспекційного та відомчого інструментального контролю якісні характеристики поверхневих вод р. Самара в контрольному створі не відповідають вимогам Регламенту відведення шахтних вод у водний об'єкт (р. Самара), а саме, зафіксовано перевищення нормативів Регламенту по вмісту хлоридів, сухого залишку, заліза загального та нафтопродуктів, що є порушенням п. 3 ст. 44, ст. 72, ст. 74 Водного Кодексу України та є невиконанням умов дозволу на спеціальне водокористування № 00337 від 31 грудня 2014 року терміном дії до 1 січня 2016 року. Розрахунок на загальну суму 231083 гривень 43 коп. виконаний по вмісту хлоридів, заліза загального та нафтопродуктів, без врахування сухого залишку.

При цьому, апеляційним господарським судом відмічено, що сухий залишок не є забруднюючою речовиною, оскільки це санітарно-хімічний показник безпечності та якості питної води, тому у розрахунку завданих збитків він врахований не був.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено також, що відбір проб проведено у відповідності до вимог чинних нормативних документів, а саме: ДСТУ ISO 5667-10-2001, частина 10. Настанови щодо відібрання проб стічних вод; ГОСТ 17.1.5.04-81, охорона природи. Гідросфера. Прибори та пристрої для відбору первинної обробки та зберігання проб природних вод. Загальні технічні умови; ГОСТ 17.1.5.05-85 охорона природи. Гідросфера. Загальні вимоги к відбору проб поверхневих і морських вод, льоду і атмосферних випадів; КНД 211.1.0.009-94, відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод. Процедури щодо зберігання та поводження з пробами проведено відповідно до вимог ДСТУ ISO 5667-3-2001, частина 3, Настанови щодо зберігання та поводження з пробами.

В усіх актах відбору проб вказані точка відбору проб - графа 3 акта; дата та час відбору проб - графа 1 акта; мета відбору проб; умови консервування проб (у разі необхідності) - графа 14 акта; час доставки проб в лабораторію; відбір проб виконаний у посуд, що відповідає вимогам методик виконання вимірювань та підготовлений до використання у відповідності до вимог методик виконання вимірювань; відбір проб виконаний в присутності представника підприємства, акти відбору проб підписані представниками підприємства без зауважень.

Відповідно п. 5.3.1.1 ДСТУ ISO 5667-10-2005 разова проба відбирається якщо ціль відбирання - установити факти дотримання норм, не пов'язаних з усередненою якістю.

Вимогами методик виконання вимірювань передбачається аналіз проб на вміст деяких показників без попереднього консервування на протязі 1-5 діб за умови зберігання при температурі +2°C - +5°C. Відповідні проби у відповідності до п. 5 ДСТУ ISO 5667-10-2001 (частина 3) для транспортування пакуються у пересувний холодильник, в лабораторії зберігаються у спеціальних холодильниках.

Також зазначено, що в протоколах вимірювань вказана дата початку вимірювань та дата видачі результатів вимірювань, зазначення в протоколах вимірювання дати виконання вимірювань не передбачено. Дати виконання вимірювань фіксуються лише в Журналах результатів вимірювань, які є внутрішнім документом лабораторій, зокрема: залізо загальне - 30 грудня 2015 року (дата виконання вимірювань відповідно до журналу); хлориди 30 грудня - 2015 року - 31 грудня 2015 року (дата виконання вимірювань відповідно до журналу); нафтопродукти 30 грудня 2015 року - 31 грудня 2015 року (дата виконання вимірювань відповідно до журналу).

Наведеним спростовуються доводи відповідача, викладені останнім також у касаційній скарзі, щодо порушення Державною екологічною інспекцією національних стандартів при відборі проб та їх дослідженні.

Судами встановлено, що розрахунок розміру відшкодування збитків виконаний згідно результатів контролю якості зворотних вод, проведеного відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області та згідно результатів аналітичного контролю якості зворотних вод, наданих самим підприємством.

Також встановлено, що підприємством, у відповідності до вимог Регламенту відведення шахтних вод у водний об'єкт, здійснюється щодекадний контроль дотримання нормативів скиду та нормативів вмісту забруднюючих речовин в поверхневих водах, де також фіксуються перевищення нормативів по вказаним забруднюючим речовинам.

Так, за даними санітарно-профілактичної лабораторії філії "Павлоградське регіональне управління по водопостачанню та очистці каналізаційних стоків" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", акредитованої відповідно до свідоцтва про атестацію № ПЧ 07-0/195-2013 від 26 квітня 2013 року з терміном дії до 26 квітня 2016 року, середні концентрації забруднюючих речовин за період з 1 жовтня 2015 року по 30 грудня 2015 року становлять: хлориди - 3433,46 мг/дм3, залізо загальне - 0,28 мг/дм3, нафтопродукти - 0,48мг/дм3.

З огляду на викладене, доводи заявника касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду та не спростовують висновків, покладених в основу прийнятих у справі судових рішень.

Враховуючи наведене, місцевий та апеляційний господарські суди, повно встановивши усі істотні обставини справи, повно перевіривши доводи сторін, надавши їм належну правову оцінку та вірно застосувавши норми ст. 13 Конституції України, п. 3 ст. 44, ст. ст. 70, 72, 74 Водного Кодексу України, 20-2, ч. ч. 4, 5 ст. 68, ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України № 454/2011 від 13 квітня 2011 року, Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20 липня 2009 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 767/16783 від 14 серпня 2009 року, що регулюють спірні правовідносини, дійшли юридично обгрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача збитків, завданих державі у зв'язку з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а тому підставно задовольнили позовні вимоги.