Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2015 року Справа № 910/1881/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів: Карабаня В.Я., Ємельянова А.С., Ковтонюк Л.В. за участю представників сторін: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської ради на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 у справі № 910/1881/13господарського суду міста Києва за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4до Київської міської радитреті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. комунальне підприємство по утриманню житлового господарства "Житлорем-будсервіс"; 2. Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради; 3. Деснянська районна в м. Києві державна адміністраціяпровизнання права власності

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.12.2014 (колегія у складі суддів: Васильченко Т.В., Марченко О.В., Нечай О.В.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2015 (колегія у складі суддів: Руденко М.А., Дідиченко М.А., Пономаренка Є.Ю.) рішення господарського суду міста Києва від 01.12.2014 скасовано, позовні вимоги задоволено частково. Визнано за суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_4 право власності на 38% нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1

Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2015, Київська міська рада звернулась з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2015 як таку, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а рішення господарського суду міста Києва від 01.12.2014 залишити в силі.

Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України

В С Т А Н О В И В:

В січні 2013 року суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4 звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (з урахуванням заяви про зміну предмету позові від 18.02.2013) про визнання права власності на 3/5 нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 76,4 кв.м.

В обґрунтування позову суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4 вказала про те, що в 1996 було зареєстровано приватне підприємство "Лілія", засновником якого була суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4. Розпорядженням Ватутінської районної державної адміністрації м. Києва № 1308 від 1998 було надано дозвіл ОСОБА_4 на проведення перепланування та реконструкцію орендованого приміщення. Згідно п. 1 Розпорядження № 1353 від 30.12.1999 Ватутінської районної державної адміністрації м. Києва "Про надання в орендне користування нежитлового приміщення " визнано таким, що втратило чинність розпорядження Ватутінської районної державної адміністрації м. Києва від 15.05.1997 про надання в орендне користування нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 приватному підприємству "Лілія" та надано вказане приміщення в оренду суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_4, також на підставі вказаного розпорядження 30.12.1999 між Державним комунальним підприємством "Житлоремфонд" як орендодавцем та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_4 як орендарем було укладено договір оренди № 14, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в орендне користування нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 загальною площею 62,1 кв.м, у тому числі: два приміщення ЖЕКу, вестибюль та коридор другого під'їзду житлового будинку, для розміщення магазину по продажу хліба та продуктів харчування. 01.01.2002 Управлінням з питань майна Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації як орендодавцем та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_4 як орендарем було укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № 1520, відповідно до умов якого орендодавець на підставі розпорядження Деснянської районної державної у м. Києві адміністрації передає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення (будівлю, споруду) на першому поверсі загальною площею 62,10 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення магазину по продажу хліба та продуктів харчування. Позивачка вважає, що оскільки на підставі згоди орендодавця нею було здійснено реконструкцію з переплануванням об'єкта оренди для здійснення торгівельної діяльності, внаслідок чого збільшено площу орендованого приміщення, добудовано рампу та ганок, тому нею створено нову річ - нерухоме майно "магазин для продажу продовольчих та промислових товарів", що розташоване в АДРЕСА_1. Посилаючись на те, що з моменту прийняття вказаного об'єкту в експлуатацію в 2006 році у неї виникло право власності на 3/5 частини даного нежитлового приміщення загальною площею 76,4 кв.м у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 позивачка просила задовольнити позов.

Місцевий господарський суд відмовив в задоволенні позовних вимог за їх недоведеністю.

Апеляційний господарський суд скасував рішення місцевого господарського суду, прийняв нове рішення про визнання за суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_4 права власності на 38% нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 при цьому виходив з того, що оскільки позивачці було надано згоду на перепланування та переобладнання орендованих приміщень, то вона має право на виділення їй в натурі частки орендованих нею приміщень в розмірі 38 %.

Вищий господарський суд України з таким висновком апеляційного господарського суду не погоджується.

Приймаючи рішення справі, враховуючи норми чинного законодавства та висновок судової експертизи № 14475/13-43/11962/14-43/11963/14-42 від 18.09.2014, складений судовими експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на вимогу ухвали господарського суду міста Києва від 31.10.2013, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що здійснені позивачем поліпшення орендованого майна не призвели до створення нової речі, оскільки здійснення позивачкою перепланування нежитлових приміщень під певний вид діяльності, в межах існуючої капітальної споруди не призводить до створення нової речі, а лише поліпшує її, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо набуття позивачкою права власності на частину спірного об'єкту. До того ж, у матеріалах справи відсутні докази отримання згоди орендодавця на проведення здійснених позивачкою поліпшень орендованого майна (як це встановлено укладеними між сторонами численними договорами оренди).

З урахуванням викладеного, постанова Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 підлягає скасуванню, а рішення господарського суду міста Києва від 01.12.2014 - залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 1115, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Київської міської ради задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2015 скасувати, рішення господарського суду міста Києва від 01.12.2014 у справі № 910/1881/13 залишити в силі.

Головуючий В.Карабань

судді: А.Ємельянов

Л.Ковтонюк