Історія справи

Постанова ВГСУ від 02.09.2014 року у справі №21/5005/4856/2012
Постанова ВГСУ від 29.05.2014 року у справі №21/5005/4856/2012
Постанова ВГСУ від 08.11.2016 року у справі №21/5005/4856/2012
Постанова ВГСУ від 14.07.2015 року у справі №21/5005/4856/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2015 року Справа № 21/5005/4856/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,суддів :Бакуліної С.В. (доповідач), Яценко О.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановувід 21.04.2015 Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№ 21/5005/4856/2012господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доМіського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі"простягнення заборгованості за спожитий природний газв судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:Прокоф'єва Л.В. (довіреність № 14-4 від 13.01.2015) Козіна А.М. (довіреність № 2753 від 04.11.2014)В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Соловйова А.Є.) від 09.12.2014 у справі № 21/5005/4856/2012 припинено провадження у справі в частині стягнення з Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" 75 000,00 грн основного боргу; позов задоволено частково; стягнуто з Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 20 795 324,10 грн основного боргу, 304 623,25 грн 3% річних, 156 042,50 грн пені, 208 703,24 грн інфляційних втрат, 146 092,27 грн штрафу, 64 137,10 грн судового збору; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Верхогляд Т.А., судді - Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.) від 21.04.2015 у справі № 21/5005/4856/2012 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2014 у справі № 21/5005/4856/2012 змінено; абзац 3 резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: "стягнути з Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" 20 795 324,10 грн основного боргу, 304 623,25 грн 3% річних, 709 905,45 грн пені, 208 703,24 грн інфляційних втрат, 657 415,21 грн штрафу, 64 137,10 грн судового збору за подання позовної заяви"; в іншій частині рішення суду залишено без змін; стягнуто з Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" 28 259,92 грн за подання апеляційної скарги.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.233 ГК України, ст.ст.549 - 552, 611, 624 ЦК України, ст.ст.42, 35, 43, 83, 84 ГПК України.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач повністю заперечує викладені в ній доводи.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

26.05.2012 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" боргу за спожитий природний газ, який виник у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язків по договору №14/2484/11 купівлі природного газу, у сумі 20 870 324,10 грн, інфляційних втрат у сумі 208 703,24 грн, пені у сумі 1 577 567,66 грн, 3% річних у сумі 304 623,25 грн, 7% штрафу у сумі 1 460 922,69 грн. та судових витрат (а.с.3-5, т.1). Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач поставив протягом жовтня 2011, а відповідач прийняв природний газ обсягом 5 467,851 тис. м3 на загальну суму 20 878 724,10 грн, що підтверджується двома актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2011.

Судами встановлено таке.

30.09.2011 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (далі - продавець, позивач) та Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (далі - покупець, відповідач) укладено договір №14/2484/11 купівлі-продажу природного газу (далі - договір). В подальшому між сторонами укладено додаткові угоди до даного договору: №1 від 30.09.2011року та №2 від 11.10.2011.

Відповідно до п.п.1.1., 1.2. договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцю у ІV кварталі 2011 та у 2012 імпортований природний газ (за кодом УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі - газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (далі - споживачам покупця) та використовується теплогенеруючими (теплопостачальними) підприємствами на власні потреби та втрати.

Відповідно до п.п.2.1., 2.1.2. договору сторони визначили обсяги газу, що передається покупцеві.

Згідно п.п.3.1., 3.3. договору продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця.

Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що кількість газу, яка продається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу покупця та відповідно до вимог наказу Мінпаливенерго від 15.07.2010 №288 "Про затвердження Методики визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для населення в разі, якщо суб'єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям споживачів".

Пунктом 5.2. договору у редакції додаткової угоди №2 від 11.10.2011 встановлено, що ціна за 1000 куб.м природного газу становить 3 382,00 грн без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1 000 куб.м природного газу - 3 382,00 грн, крім того цільова надбавка - 2 % та ПДВ - %, всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 3 449,64 грн.

До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30 грн, крім того ПДВ - 20% - 60,46 грн, всього з ПДВ - 362,76 грн.

У разі поставки газу на газоспоживачі об'єкти покупця, які безпосередньо підключені до магістральних або промислових трубопроводів нафто- газовидобувних підприємств, тариф на послуги з транспортування 1 000 куб.м газу цими трубопроводами встановлюється в розмірі 262,25 грн, крім того ПДВ - 20% - 52,45 грн, разом з ПДВ - 314,70 грн.

Згідно п.6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов договору позивачем у жовтні 2011 було передано, а відповідачем прийнято природний газ в обсязі 5467,851 тис. куб. м. на загальну суму 20 87 724,10 грн.

Факт поставки природного газу підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2011 та не заперечується сторонами.

Суд надав належну оцінку доводам відповідача, які аналогічні запереченням на апеляційну скаргу, щодо кількості отриманого ним газу за спірний період та висновку експертизи, що знаходиться у справі №1818/1819-13.

Відповідачем не доведено недійсність підписаних ним актів приймання-передачі природного газу від 31.10.2011.

Що стосується висновку судово-економічної експертизи Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз №1818/1819-13 від 08.11.2013, проведеної в рамках господарської справи №904/3444/13 і належно завіреної, в якому зазначено, що об'єм газу, використаного на вироблення теплової енергії для бюджетних установ та організацій та інших організацій, склав 3927090,6м3, то за оцінкою судів вищевказаний висновок фактично нівелює узгоджений сторонами договірний порядок та дані актів, які підписані ними без зауважень і є підставною для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.4. Договору).

Відповідно до вимог ст.525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст.610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Згідно п.6.1. договору відповідач мав оплатити поставлений в жовтні 2011 природний газ на суму 20 878 724,10 грн в строк до 14.11.2011 включно.

Судами встановлено, що оплата здійснена відповідачем наступним чином:

- станом на дату звернення позивача з позовом до суду в сумі 8 400,00 грн (т.2 а.с.23-29);

- за платіжним дорученням №873 від 03.09.2012 сплачено 75 000,00 грн після звернення позивача до суду - 03.09.2012 (т.2 а.с.30).

Доводи відповідача, що сума 75 000,00 грн зарахована позивачем за інший період заборгованості правильно не прийняті судами до уваги, оскільки в призначенні платежу відповідачем чітко зазначено, що оплата здійснюється за споживання природного газу згідно договору №14/2484/11 від 30.09.2011 за 10 місяців 2011 (т.2 а.с.30).

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, правильно визначив, що з врахуванням проведених оплат сума заборгованості за спірний період становить 20 795 324,10 грн, а в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 75 000,00 грн провадження підлягає припиненню відповідно до п.11 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутності предмету спору.

У зв'язку з відсутністю доказів оплати відповідачем заборгованості в сумі 20 795 324,10 грн позовні вимоги в цій частині задоволені судами правомірно.

Касаційна інстанція не бере до уваги доводів касаційної скарги з посиланням на те, що залишення без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.81 ГПК України у справі №904/9886/13 позову про стягнення боргу в сумі 20 870 324,10 грн засвідчує, що заборгованість відповідача станом на день набрання чинності (10.04.2014) рішенням у цій справі становить 20 870 324,10 грн із врахуванням оплати у розмірі 75 000,00 грн, яка відбулась ще 03.09.2012; такого факту у рішеннях по наведеній справі судами не встановлено, отже доводи скаржника суперечать положенням ст.35 ГПК України.

Інфляційні втрати в сумі 208 703,24 грн та три проценти річних в сумі 657 415,21 грн за оцінкою судів вірно розраховані позивачем і правомірно ними стягнуті з відповідача на користь позивача на підставі ст.625 ЦК України.

Згідно п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зменшуючи правомірно заявлений до стягнення розмір пені та штрафу до 709 905,45 грн та 657 415,21 грн відповідно, суд апеляційної інстанції, скористався наданим вищенаведеною нормою правом, та виходив із оцінки фінансового стану позивача та відповідача, розміру заборгованості та нарахованих штрафних санкцій, причини неналежного виконання відповідачем зобов'язання, вжиття відповідачем заходів до виконання зобов'язання. Також вищенаведена норма процесуального закону надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не зменшувати її до якоїсь граничної межі або за формулою (на 10%, на 50% тощо), що спростовує доводи касаційної скарги.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 ГПК України розглядаючи справу, розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази, вірно застосували норми матеріального та процесуального права, відтак їх висновки про задоволення позовних вимог є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству.

Твердження заявника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятих у справі рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 у справі № 21/5005/4856/2012 залишити без змін.

Головуючий-суддя К.Грейц

Судді С.Бакуліна

О.Яценко