Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2015 року Справа № 908/2534/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.суддів:Міщенка П.К., Погребняка В.Я.розглянувши касаційну скаргу на ухвалу ОСОБА_4 господарського суду Запорізької області від 09.02.2015

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.2015

у справі№ 908/2534/14 господарського суду Запорізької областіза заявою доОСОБА_4 Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Ватутінапробанкрутство в судовому засіданні взяли участь представники :

Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Ватутіна - Козачкова О.В.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернувся до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Ватутіна у зв'язку з неспроможністю останнього погасити безспірні вимоги кредитора після встановленого для їх погашення строку.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.07.2014 прийнято заяву ОСОБА_4, призначено справу у підготовчому засіданні.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.09.2014, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2014, порушено провадження у справі про банкрутство Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Ватутіна (далі - СВК ім. Ватутіна).

Постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2014 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 01.09.2014 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.02.2015 (суддя Шевченко Т.М.) відмовлено у порушенні провадженні у справі про банкрутство СВК ім. Ватутіна.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 (колегія суддів: Фоміна В.О., Крестьянінов О.О., Шевель О.В.) ухвалу господарського суду Запорізької області від 09.02.2015 залишено без змін.

ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 09.02.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.2015, справу направити на новий розгляд до господарського суду Запорізької області в іншому складі суддів.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон), ст.ст. 4, 33, 43 ГПК України.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до ч.3 ст.10 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.11 Закону заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити, зокрема виклад обставин, що є підставою для звернення до суду, а також перелік документів, що додаються до заяви, серед яких: докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

Частиною 3 ст.16 Закону передбачено, що якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Таким чином, в підготовчому засіданні судом має бути встановлено вжиття ініціюючим кредитором заходів щодо примусового стягнення за його вимогами в порядку виконавчого провадження.

Відповідно до ч.7 ст.16 Закону суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо, зокрема, відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною третьою статті 10 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з заявою про порушення справи про банкрутство СВК ім. Ватутіна кредитор на підтвердження своїх вимог щодо їх безспірності, розміру заборгованості та строку їх незадоволення надав заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15.05.2013, яким стягнуто з боржника на користь ОСОБА_4 суму компенсації за проведені поліпшення майна у розмірі 434491,84 грн. (а.с.7-10); виконавчий лист №320/5951/13-ц про стягнення з СВК ім. Ватутіна на користь ОСОБА_6 суму компенсації за проведені поліпшення майна у розмірі 2 987 313,40 грн.; постанову ДВС Василівського РУЮ Запорізької області від 27.09.2013 про відкриття виконавчого провадження ВП №39980878 за виконавчим листом №320/5951/13-ц, виданим 24.09.2013, про стягнення з СВК ім. Ватутіна на користь ОСОБА_4 - 434 491,84 грн. ( а.с. 12); лист № 12886/5 від 15.07.2014 року ВДВС Василівського РУЮ Запорізької області.

Встановлюючи обставини проведення ДВС Василівського РУЮ Запорізької області виконавчого провадження за виконавчим листом №320/5951/13-ц про стягнення з СВК ім. Ватутіна на користь ОСОБА_4 - 434 491,84 грн., суди дійшли висновку, що примусове стягнення з боржника заборгованості у порядку його виконавчого провадження з моменту його порушення фактично не здійснювалося.

Таким чином, при перевірці обґрунтованості грошових вимог ініціюючого кредитора до боржника, їх безспірності, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження у підготовчому засіданні судом першої інстанції встановлено відсутність ознак неплатоспроможності боржника, недоведеність ініціюючим кредитором вжиття заходів щодо примусового стягнення за грошовими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Доводи заявника касаційної скарги про наявність безспірних вимог, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на те, що вони спрямовані на переоцінку доказів та обставин справи, що виходить за межі компетенції касаційного суду відповідно до статті 1117 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 та ухвала господарського суду Запорізької області від 09.02.2015 є законними та обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 09.02.2015 у справі №908/2534/14 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Я. Погребняк