ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року Справа № 916/443/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Яценко О.В., Данилової М.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиОдеської міської радина постановуОдеського апеляційного господарського суду від 13.09.2016у справі№ 916/443/16Господарського суду Одеської області за позовомВиконуючого обов'язки першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Одеської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Золота рибка"за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:Департамент комунальної власності Одеської міської радипростягнення 744164,01грн в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача: від третьої особи: від прокуратури:не з'явились Замковенко О.М. (адвокат - договір №08/09/2016 від 08.09.2016) не з'явились Суходольський С.М. (прокурор відділу Генеральної прокуратури України)В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Одеської області (суддя Рога Н.В.) від 25.04.2016, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Лисенко В.А., судді - Діброва Г.І., Ярош А.І.) від 13.09.2016, у справі №916/443/16 в позові відмовлено повністю.

В касаційній скарзі Одеська міська рада просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.123, 125, 126, 141, 142, 156, 157 Земельного кодексу України (далі ЗК України), ст.28 Закону України "Про землеустрій", ст.4 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення.

Позивач та третя особа не скористались наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення прокурора відділу Генеральної прокуратури України, який підтримав викладені в касаційній скарзі доводи, заперечення на касаційну скаргу представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Виконуючий обов'язки першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "Золота рибка" про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок використання земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. В. Терешкової, 27, 27-а, 27-б, без правовстановлюючих документів в сумі 744164, 01грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Золота рибка" в період з 01.06.2012 по 31.11.2014 користувалося земельною ділянкою площею 3002кв.м без достатніх правових підстав в порушення приписів ст.ст.125, 126 ЗК України.

Судами встановлено таке.

22.09.2004 між ТОВ "Золота рибка" та ТОВ "ПАНТЕОН" було укладено договір купівлі-продажу 287/1000 частин нежилих будівель та споруд, загальною площею 2969,1кв.м (адміністративна будівля), розташованих за адресою: м. Одеса, вул. В. Терешкової, 27А та загальною площею 4508,0 кв.м (лабораторний корпус), розташованих за адресою: м. Одеса, вул. В. Терешкової, 27Б, у зв'язку з чим ТОВ "Золота рибка" набуло право власності на зазначені об'єкти нерухомості, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 03.12.2004 серія САА №423371 та свідоцтвом про право власності від 03.12.2004 серія САА №423372. Право власності на зазначені об'єкти нерухомості зареєстровано у встановленому законодавством порядку.

15.04.2005 року ТОВ "Золота рибка" придбало у Науково-дослідного інституту "ШТОРМ" 28/1000 нежилих будівель та споруд, загальною площею 740,9кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. В. Терешкової, 27. Право власності на зазначені об'єкти нерухомості зареєстровано у встановленому законодавством порядку.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №164 від 28.05.2015 "Про затвердження актів комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власниками землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок" вирішено затвердити акти комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам та землекористувачам, заподіяних внаслідок незаконного використання земельних ділянок, згідно з переліком (додаток №1) та зобов'язано суб'єктів господарювання сплатити збитки, визначені актами, у місячний строк після прийняття цього рішення, згідно з переліком (додаток №2). Зокрема, зазначеним рішенням затверджено акт комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам стосовно ТОВ "Золота Рибка", яке фактично, без оформлення документів на землю, використовує земельну ділянку площею 3002кв.м, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. В. Терешкової, 27, 27-а, 27-б, для експлуатації та обслуговування адміністративних та технічних споруд. Розмір збитків за висновком комісії становить 744164,01грн. Дане рішення не скасовано та є чинним, у зв'язку з чим є обов'язковим для виконання.

Як вбачається з Акта комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 25.12.2014 суми збитків було визначено виходячи з показника нормативно-грошової оцінки 1кв.м земельної ділянки в розмірі 2200,71грн, виходячи з нормативно-грошової оцінки земель міста Одеси, затвердженої рішенням Одеської міської ради №41-VІ від 28.12.2010 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси" зі змінами, внесеними рішенням Одеської міської ради №1268-VІ від 20.09.2011 "Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.12.2010 №41-УІ "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси".

Листом від 15.06.2015 №01-13/3918 ТОВ "Золота рибка" було повідомлено про необхідність сплати вищенаведеної суми нарахованих збитків, проте суб'єкт господарювання у встановлений строк не сплатив збитки, визначені актом комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір у справі суди попередніх інстанцій зазначили, що оскільки постановою Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2014 у справі №522/11050/14-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016, визнано протиправним та скасовано рішення Одеської міської ради №41-VІ від 28.12.2010 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси" та рішення Одеської міської ради №1268-VІ від 20.09.2011 "Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.12.2010 №41-VІ "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси", зазначена нормативно-грошова оцінка не може застосовуватися при здійсненні розрахунку розміру збитків, у зв'язку з чим заявлена прокурором сума збитків є необґрунтованою та не підтверджена матеріалами справи. Крім того, суди зазначили про відсутність вини відповідача у використанні землі без правовстановлюючих документів, оскільки з метою оформлення права користування або набуття права власності на земельну ділянку, на якій розташовані належні на праві власності ТОВ "Золота рибка" об'єкти нерухомості, відповідач у справі починаючи з 2005 року неодноразово звертався як до Одеської міської ради, так і до її виконавчих органів з відповідними заявами, неодноразово надсилав витребувані цими органами пакети документів, але позитивного рішення не отримав.

Втім, зазначені висновки колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, ЗК України.

За змістом статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас відповідно до статті 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Вирішуючи цей спір, необхідно брати до уваги загальні положення статті 22, глави 82 ЦК України.

Так, згідно зі статтею 22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1193 ЦК України.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду України висловлена у постановах від 28.01.2015 року у справі №3-210гс14, від 01.07.2015 по справі №916/3311/14, від 18.05.2016 №922/51/15, від 18.052016 №922/228/15.

Зазначаючи, що з метою оформлення права користування або набуття права власності на земельну ділянку, на якій розташовані належні на праві власності ТОВ "Золота рибка" об'єкти нерухомості, відповідач у справі починаючи з 2005 року неодноразово звертався як до Одеської міської ради, так і до її виконавчих органів з відповідними заявами, неодноразово надсилав витребувані цими органами пакети документів, але позитивного рішення не отримав, суди, по-перше, не спростували доводи позивача про те, що заяви та документи які надходили до органу місцевого самоврядування, були складені з порушеннями вимог земельного законодавства, що унеможливлювало їх задоволення; по-друге, не врахували, що не оформлення відповідачем правовстановлюючих документів на землю протягом будь-яких розумних строків необхідних для цього, з підстав, за твердженням останнього, необґрунтованого ухилення міської ради від вчинення відповідних дій, не позбавляло фактичного землекористувача права на звернення до суду з відповідним позовом з метою приведення фактичних відносин сторін у відповідність до вимог законодавства, враховуючи, що останнє покладає відповідний обов'язок по оформленню таких документів саме на відповідача.

Колегія суддів також зазначає, що відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Тому, якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову. Разом з тим, лише помилковість чи неправильність розрахунку заявленої до стягнення певної суми грошових коштів не є підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки в такому випадку суд, виходячи з вимог ст.ст.1, 47, 43, 84 ГПК України, повинен перевірити правильність здійсненого позивачем розрахунку, і, якщо при розгляді справи буде встановлено, що права позивача порушені, проте він неправильно здійснив розрахунок заявлених до стягнення сум, зобов'язаний самостійно здійснити перерахунок згідно чинної на час розгляду спору нормативно-грошової оцінки. При цьому, якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали суд, з огляду на вимоги ч.3 ст.43 ГПК України, має запропонувати позивачеві подати додаткові докази, і залежно від установленого ухвалити рішення про часткове задоволення майнових вимог.

Відтак, відмову в позові з посиланням судів на те, що скасована судовими рішеннями у справі №522/11050/14-а нормативно-грошова оцінка не може застосовуватися при здійсненні розрахунку розміру збитків, колегія суддів вважає необґрунтованою, адже після перевірки всіх обставин справи в порядку ст.43 ГПК України та в разі встановлення наявності порушених прав позивача, попередні судові інстанції не були позбавлені можливості зобов'язати позивача здійснити перерахунок або самостійно розрахувати суму збитків, виходячи із попередньої чинної нормативно-грошової оцінки землі.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків, що господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 ГПК України не розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності та невірно застосували норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

Допущені порушення процесуальних норм унеможливлюють встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для вирішення даного спору. З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені статтею 1117 ГПК України, постанову та рішення у даній справі слід скасувати, направивши справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.3 ч.1 ст.1119, ч.1 ст.11110, п.3 ч.2 ст.11110, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Одеської міської ради задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 та рішення Господарського суду Одеської області від 25.04.2016 у справі №916/443/16 скасувати.

Справу №916/443/16 направити на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Головуючий-суддя С. Бакуліна

Судді О. Яценко

М. Данилова