ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2016 року Справа № 910/30089/15 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого - суддів:Поляк О.І. (доповідач), Божок В.С., Грейц К.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргу Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.06.2016у справі № 910/30089/15 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія"доКомунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"провідшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 77 408,81 грн,

за участю представників

від позивача: Самойленко П.М.;

від відповідача: Мазурок Я.В.;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 у справі № 910/30089/15 (суддя - Шкурдова Л.М.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 у справі № 910/30089/15 (головуючий суддя - Тищенко А.І., судді: Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.) рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 у справі № 910/30089/15 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з КП "Київжитлоспецексплуатація" на користь ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" 77 408,81 грн збитків в порядку регресу.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 у справі № 910/30089/15 та залишити рішення Господарського суду Київської області від 18.02.2016 у справі № 910/30089/15 в силі.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 319, 323, 360, 993, 1166 Цивільного кодексу України, ст. 18 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", п. 1.5. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 N 76, ст.ст. 4-2, 105 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів у зв'язку із звільненням ОСОБА_6 з посади судді Вищого господарського суду України згідно постанови Верховної Ради України від 08.09.2016 справу № 911/1729/15 передано для розгляду колегії суддів у складі: Поляк О.I. - головуючий, Божок В.С., Грейц К.В.

У призначене судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 19.04.2012 між ТДВ "Страхова компанія "Наста" та ОСОБА_9 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 205.0088636, предметом якого є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем "Honda Pilot", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

27.12.2012 власником вказаного автомобіля було виявлено пошкодження застрахованого транспортного засобу, що сталося на вул. Б. Хмельницького, 51-Б в м. Києві, про що 27.12.2012 інспектором ВОМ ДТП ВДАІ Шевченківського РУ складено відповідний протокол огляду місця події та протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення.

Відповідно до звіту про оцінку автомобіля № 2012-12-27/004, складеного 12.01.2013 оцінювачем ОСОБА_7 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_2 від 20.12.2008) загальний розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу - автомобіля Honda Pilot, державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження визначений у розмірі 81 071,71 грн.

Відповідно до страхових актів № 2012-12-27/004 від 25.01.2013 на суму 61 283,08 грн та № 2012-12-27/004-1 від 12.03.2013 на суму 16 125,73 грн загальна сума страхового відшкодування за вказаним страховим випадком, що стався 27.12.2012 із автомобілем, застрахованим за договором № 205.0088636 від 19.04.2012, складає 77 408,81 грн.

Виплата зазначеного страхового відшкодування в сумі 77 408,81 грн підтверджується платіжними дорученнями № 4418 від 212.02.2013 на суму 20 000,00 грн, № 4448 від 26.02.2013 на суму 41 283,08 грн та № 5422 від 24.05.2013 на суму 16 125,73 грн.

Господарськими судами також встановлено, що 25.03.2014 між ТДВ "Страхова компанія "НАСТА" (первісний кредитор) та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 2503, відповідно до п. 2.1 якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за укладеними договорами страхування та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядки та строки встановлені цим договором.

Згідно з п. 3.1.1 договору права вимоги відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед первісним кредитором.

Додатком № 1 до договору сторони погодили перелік прав вимог, що передається за цим договором.

25.03.2014 первісний кредитор за актом прийому передачі документів до договору № 2503 про відступлення права вимоги від 25.03.2014 передав, а новий кредитор прийняв документи згідно з переліком, зокрема щодо договору страхування № 205.0088636, страхувальником якого є ОСОБА_9, сума страхового відшкодування та сума боргу складає 77 408,81 грн (п. 300 переліку).

27.03.2014 ТДВ "Страхова компанія "НАСТА" передало за актом прийому-передачі права вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" право вимоги за всіма договорами, зазначеними в договорі від 25.03.2014 та додатку №1 до нього, зокрема право вимоги до особи, винної за завдання збитків в розмірі суми страхового відшкодування, що складає 77 408,81 грн.

Як встановлено господарськими судами, листом № 109/03/31-8803 від 22.12.2014 Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація на запит ТДВ "Страхова компанія "НАСТА" № 302 від 19.11.2014 щодо балансоутримувача будинку № 51 Б на вул. Б. Хмельницького повідомила, що 2 611,4 кв.м загальної площі будинку за вказаною адресою перебуває у приватній власності, на балансі КП "Київспецжитлоексплуатація" перебуває 1 005,3 кв.м будинку.

26.08.2015 ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" звернулось до КП "Київспецжитлоексплуатація", як балансоутримувача, що відповідає за утримання будинку № 51-Б на вул. Б. Хмельницького у м. Києві у належному стані, з вимогою про відшкодування шкоди в порядку регресу № 8498/302/ДГ (отримана останнім 03.09.2015 за вх. № 5890) у якій просило КП "Київспецжитлоексплуатація" відшкодувати шкоду в розмірі 77 408,81 грн.

У зв'язку із залишенням КП "Київспецжитлоексплуатація" вказаної вимоги без відповіді, ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до КП "Київспецжитлоексплуатація" про стягнення з останнього на користь ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" завданих збитків в розмірі 77 408,81 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що пошкодження застрахованого автомобіля не підтверджує факту наявності винних дій саме КП "Київжитлоспецексплуатація", а інших належних доказів, які б вказували на допущення порушення з боку останнього в частині невиконання обов'язку, передбаченого законом чи відповідним договором, щодо обслуговування будинку № 51-Б на вул. Б. Хмельницького у м. Києві саме 27.12.2012 матеріали справи не містять. Водій залишив застрахований автомобіль Honda Pilot, державний реєстрацій знак НОМЕР_1, у непризначеному для паркуванні місці, не переконавшись, що самому автомобілю не загрожує небезпека у разі залишення його без нагляду на тривалий час. При цьому, ні Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, ні Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд не передбачають обов'язок балансоутримувача будівлі забезпечувати схоронність припаркованих в пішохідній зоні автомобілів, належних третім особам. Крім того, відповідно до протоколу огляду місяця події від 27.12.2012 під час огляду пошкодженого транспортного засобу представників балансоутримувача будинку - КП "Київжитлоспецексплуатація" залучено не було, у зв'язку з чим останній був позбавлений можливості надати відповідні пояснення та заперечення щодо причин пошкодження автомобіля під час огляду місця події та складання відповідних документів.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду і приймаючи нове про задоволення позовних вимог, апеляційний господарський суд виходив з того, що всі елементи складу цивільного правопорушення є доведеними, зокрема в матеріалах справи міститься достатньо доказів на підтвердження того, що саме падіння глиби снігу з льодом з даху будинку № 51-Б на вул. Б.Хмельницького у м. Києві спричинило пошкодження транспортного засобу Honda Pilot, а саме: висновок дільничного інспектора територіального відділу міліції №4 Шевченківського РУ ГУМВС України у м. Києві та фотокопій, наявні у матеріалах справи. При цьому, нормами чинного законодавства саме на відповідача, як балансоутримувача та виконавця житлово-комунальних послуг, покладається обов'язок з технічного обслуговування будинку, а саме своєчасного скидання з дахів та покрівель снігу та льоду, що останнім зроблено не було. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази порушення позивачем правил дорожнього руху, а саме адміністративного протоколу чи рішення суду у зв'язку з порушенням правил стоянки автомобіля. Встановивши факт порушення позивачем правил дорожнього руху, господарський суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень.

Однак, колегія суддів вважає вищевказані висновки судів попередніх інстанцій передчасними, зробленими з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням процесуальних норм, що призвело до неповного з'ясування обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення даного спору по суті.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги № 2503 від 25.03.2014 до ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" перейшло право вимоги відшкодування збитків, спричинених пошкодженням застрахованого автомобіля.

Загальні умови відшкодування шкоди визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, а також вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Згідно з ч. 6 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Частиною 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець зобов'язаний, зокрема: забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством; своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 N 76, утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Пунктом 1.1.8.6 Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 N 150, визначено, що до таких послуг належать, зокрема, скидання з дахів та покрівель снігу та льоду.

Таким чином, з викладеного вбачається, що саме виконавець послуг з утримання будинку та прибудинкової території, до яких належить і скидання снігу та льоду з дахів та покрівель, зобов'язаний забезпечувати утримання та експлуатацію жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд та їх конструктивних елементів, зокрема дахів, відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Однак, встановивши, що відповідач є балансоутримувачем лише частини нежитлової будівлі на вул. Б.Хмельницького, 51-Б в м. Києві, господарські суди попередніх інстанцій не дослідили чи виконує він управлінські функції власника щодо всієї будівлі (включаючи її конструктивні елементи (дахи, фасади тощо) та хто є виконавцем послуг з утримання всього будинку та прибудинкової території та отримує кошти за надання вказаних послуг.

Щодо висновків господарського суду апеляційної інстанції про те, що саме падіння глиби снігу з льодом спричинило пошкодження застрахованого транспортного засобу Honda Pilot, то колегія суддів вважає вищевказані висновки апеляційного господарського суду передчасними, оскільки в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази факту падіння брили снігу з льодом саме з даху будинку № 51-Б на вул. Б.Хмельницького у м. Києві та доказів внаслідок чого відбулося пошкодження автомобіля. З приводу встановлення вказаних обставин справи суду слід було визначитися щодо можливості призначення відповідної експертизи.

Що стосується висновків господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для відшкодування шкоди завданої падінням брили снігу з льодом на дах автомобіля у зв'язку з залишенням водієм застрахованого транспортного засобу в порушення Правил дорожнього руху у непризначеному для паркуванні місці, то колегія суддів погоджується з доводами господарського суду апеляційної інстанції, що обставини щодо необережності потерпілого, яка сприяла виникненню або збільшенню шкоди впливають лише на розмір відшкодування збитків, а не позбавляють права на їх відшкодування (ч. 2 ст. 1193 Цивільного кодексу України).

При цьому, як обгрунтовано зазначив господарський суд апеляційної інстанції, місцевим господарським судом не встановлено наявності чи відсутності складу цивільного правопорушення.

Отже, вищенаведене вимагає від суду касаційної інстанції встановлювати фактичні обставини справи, зокрема, щодо виконання відповідачем управлінських функцій власника будівлі в цілому та надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, тобто винної особи, а також іншого складу цивільного правопорушення, що безумовно виходить за межі перегляду справи в порядку касації (ч. 2 ст.1117 ГПК України) та є підставою для скасування оскаржуваної рішення та постанови і передачі справи на новий розгляд до місцевого господарського суду у зв'язку з неповним встановленням та з'ясуванням ним обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до п. 3 ст.1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів вважає, що касаційна скарга Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" підлягає частковому задоволенню, а постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 у справі № 910/30089/15 - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 у справі № 910/30089/15 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 у справі № 910/30089/15 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 у справі № 910/30089/15 скасувати, справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді В.С. Божок

К.В. Грейц