ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2016 року Справа № 920/345/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коробенка Г.П. - головуючого (доповідач), Алєєва І.В., Мачульського Г.М.,розглянувши матеріали касаційної скарги Фермерського господарства Мальченка Петра Васильовича на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 06.07.2015у справі№ 920/345/15 Господарського суду Сумської областіза позовомФермерського господарства Мальченка Петра Васильовичадо1. Недригайлівської районної державної адміністрації, 2. Головного управління Держземагенства у Сумській області, 3. Тернавської селищної радипровизнання поновленим договору оренди земельної ділянкиза участю представників:
позивача: не з'явився,
відповідача 1: не з'явився,
відповідача 2: не з'явився,
відповідача 3: не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Фермерське господарство Мальченка Петра Васильовича (надалі - ФГ Мальченка П.В.) звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Недригайлівської районної державної адміністрації, Головного управління Держземагенства у Сумській області, Тернавської селищної ради про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 07.02.2002 на умовах, встановлених розпорядженням голови Недригайлівської районної державної адміністрації № 72 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою та продовження строку оренди" від 30.01.2012 - терміном на 20 років з встановленим відсотком орендної плати за землю у розмірі, що становить 1,5% від нормативної грошової оцінки землі.
Рішенням господарського суду Сумської області від 23.04.2015 у справі №920/345/15 позов задоволено. Визнано за ФГ Мальченка П.В. переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі від 07.02.2002) земельних ділянок загальною площею 47,00 га, у тому числі: рілля - 47,00 га, які знаходяться на території Тернівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачем були вчинені всі дії, покладені на нього приписами діючого земельного законодавства з метою реалізації переважного права на оренду спірної земельної ділянки, всі необхідні документи були надані першому відповідачу; доказів, які б свідчили про те, що позивач неналежно виконував обов'язки за умовами договору оренди від 07.02.2002 і втратив своє переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди на новий строк (поновлення договору оренди землі) відповідачі не надали.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.07.2015 рішення господарського суду Сумської області від 23.04.2015 з даної справи скасовано, прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні позову ФГ Мальченка П.В. відмовлено.
Постанова мотивована тим, що районна державна адміністрація не має повноважень на укладання договорів оренди на землі сільськогосподарського призначення та продовжувати термін дії таких договорів. Крім того, як зазначено судом апеляційної інстанції, Недригайлівська районна державна адміністрація не була стороною договору оренди земельної ділянки укладеного 07.02.2002.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ФГ Мальченка П.В. звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції з даної справи, мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 58 Конституції України, ст. 5 Цивільного кодексу України, ст. 122, 124 Земельного кодексу України, ст. 33 Закону України "Про оренду землі", Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 у справі №1-зп, Рішення Конституційного Суду України від 22.09.1995 у справі №5-рп/2005, ст. 4-3, 43, 104 ГПК України.
У запереченні на касаційну скаргу Недригайлівська районна державна адміністрація просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.02.2002 між Тернівською селищною радою Недригайлівського району та ФГ Мальченка П.В. укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений завідуючим Недригайлівської районної державної нотаріальної контори Савойським П.І. за реєстровим №220, відповідно до пунктів 1.1., 1.3. якого Тернівська сільська рада на підставі рішення 24 сесії 23 скликання від 14.01.2002 надає, а ФГ Мальченка П.В. приймає на умовах оренди в тимчасове користування терміном на 10 років земельну ділянку площею 47 га, в тому числі ріллі 47 га, грошовою оцінкою 407650,74 грн., для вирощування сільськогосподарських культур.
Договір оренди земельної ділянки від 07.02.2002 зареєстрований у Тернівській селищній раді, про що у книзі державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за №10 від 07.02.2002.
03.01.2012 позивачем до Недригайлівської районної державної адміністрації подано заяву про продовження дії договору оренди земельної ділянки від 07.02.2002 на 20 років зі сплатою орендної плати за землю у розмірі 1,5% він нормативної грошової оцінки землі.
Розпорядженням голови Недригайлівської районної державної адміністрації №72 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою та продовження строку оренди" від 30.01.2012 продовжено строк оренди земельної ділянки ФГ Мальченка П.В. терміном на 20 років площею 47,00 га за межами населеного пункту (землі запасу) на території Тернівської селищної ради, яка була надана згідно рішення 24 сесії 23 скликання від 14.01.2002 Тернівської селищної ради, встановлено відсоток орендної плати за землю у розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки землі.
На підставі розпорядження голови Недригайлівської районної державної адміністрації №72 від 30.01.2012 проведено погодження (встановлення) зовнішніх меж земельних ділянок в натурі для ведення фермерського господарства, закріплено межовими знаками встановленого зразка, які передані на зберігання землекористувачу, про що складено відповідні Акти про погодження (встановлення) та закріплення меж земельної ділянки в натурі та передачу межових знаків ФГ Мальченка П.В. для ведення господарської діяльності за межами населеного пункту на території Тернівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області.
Проте, додаткова угода до договору оренди земельної ділянки між ФГ Мальченка П.В. та Недригайлівською районною державною адміністрацією укладена не була.
Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:
власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);
уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" №5245-VІ від 06.09.2012, який набрав чинності з 01.01.2013, внесено зміни до Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі".
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно ч. 4 ст. 122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Згідно ч. 4 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №258 від 10.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.05.2012 за №852/21164, затверджено Положення про Головне управління Держземагенства в області, яке є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України та йому підпорядковане.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №40 від 25.01.2013 доповнено пункт 4 Положення новим підпунктом 4.32, згідно з яким Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.
Отже, відповідно до змін, внесених до земельного законодавства України, в повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах Сумської області віднесено до компетенції Головного управління Держземагенства у Сумській області.
Наказом Держземагентства України від 28.02.2013 за №72 "Про деякі питання реалізації повноважень з питань передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності для всіх потреб" (зі змінами згідно наказу Держземагентства України від 09.04.2013 за №142) затверджено Методичні рекомендації щодо порядку реалізації головними управліннями Держземагентства в областях, містах Києві та Севастополі повноважень з передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування (на безконкурентних засадах) для всіх потреб.
Рішення територіальних органів про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою чи про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність або користування рекомендується приймати у вигляді наказу (далі - наказ). У разі якщо проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення державної власності розроблені на підставі рішень, прийнятих до 01.01.2013 року органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, які на той час відповідно до повноважень, встановлених статтею 122 Земельного кодексу України, розпоряджалися земельними ділянками, рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності та надання її у власність або користування рекомендується приймати відповідним територіальним органом. У разі якщо рішення про надання у оренду земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення державної власності прийняті органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування до 01.01.2013 року, але відповідні договори оренди не були укладені, їх укладання рекомендується приймати відповідними територіальними органами.
Таким чином, районна державна адміністрація не має повноважень на укладання договорів оренди на землі сільськогосподарського призначення та продовжувати термін дії таких договорів.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Недригайлівська районна державна адміністрація не була стороною договору оренди земельної ділянки укладеного 07.02.2002 і приймаючи до уваги відповідні зміни до законодавства, не наділена правом вчиняти дії по пролонгації такого договору.
За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції про відмову в позові колегія суддів визнає правомірним та обгрунтованим.
Згідно з п.1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення коли визнає, що вони прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків викладених в оскаржуваній постанові і не можуть бути підставою для її зміни чи скасування, оскільки вона відповідають чинному законодавству України і обставинам справи.
Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.07.2015 у справі № 920/345/15 залишити без змін.
Головуючий суддя : Г.П. Коробенко
Судді: І.В. Алєєва
Г.М. Мачульський