Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 12.12.2016 року у справі №910/5111/16 Постанова ВГСУ від 12.12.2016 року у справі №910/5...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 року Справа № 910/5111/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Ємельянова А.С., Нєсвєтової Н.М.,розглянувши матеріали касаційноїскаргиприватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування"напостанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.16у справігосподарського суду міста Києва №910/5111/16за позовомприватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування" допублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна"провідшкодування шкоди в порядку регресу 7 903,84грн.,

за участі представників сторін:

від позивача - не з'явилися,

від відповідача - Губенко І.В.,

У С Т А Н О В И В:

22.03.2016 приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа страхування" звернулися до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування" (після зміни найменування - публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Євроінс Україна") 7 903,84грн. страхового відшкодування.

Позовні вимоги на підставі положень ст.27 Закону України "Про страхування", ст.ст.1187, 1191 ЦК України обгрунтовані тим, що здійснивши страхувальнику виплату страхового відшкодування, страховик набув права регресної вимоги у сплаченій сумі такого відшкодування до особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику транспортного засобу.

09.06.2016 рішенням господарського суду міста Києва (суддя Усатенко І.В.), залишеним без змін 12.10.2016 постановою Київського апеляційного господарського суду (судді Гончаров С.А., Яковлєв М.Л., Скрипка І.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено. Судові рішення із застосуванням положень ст.ст.993, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст.12, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" мотивовані виплатою відповідачем суми страхового відшкодування позивачу, виходячи з вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, застрахованого транспортного засобу.

У касаційній скарзі приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа страхування" посилалися на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, тому просили судові рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. Стверджували, що виплативши страхове відшкодування, набули право зворотної вимоги до страховика (винної особи) у межах суми фактичних затрат страхувальника за вирахуванням франшизи.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Як видно із матеріалів справи та установлено судами обох інстанцій, 25.12.2014 між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Альфа страхування" (страховик) та ОСОБА_5 (страхувальник) було укладено договір №046.0809593.058 добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу марки Subaru Impreza д.н. НОМЕР_1, відповідно до умов якого страховик взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.

10.06.2015 з вини водія ОСОБА_6, що підтверджується постановою Дзержинського районного суду міста Харкова від 08.07.2015 № 638/10785/15-п і не оспорюється в касаційній скарзі, у місті Харкові по площі Пролетарській, вул. Полтавський шлях сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, та автомобіля НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_6

У результаті зазначеного ДТП було пошкоджено автомобіль НОМЕР_2 та заподіяно його власнику матеріальну шкоду у сумі 25 171,63грн., визначеного ФОП ОСОБА_7 та сплаченого на рахунок останнього позивачем на підставі страхового акту №1151.206.15.01.01 від 20.08.2015 та заяви на виплату страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням №16269 від 04.09.2015.

Відповідно до звіту №08/06/15 про оцінку колісного транспортного засобу від 23.06.2015 вартість відновлювального ремонту Subaru Impreza д.р.н. НОМЕР_1 після ДТП, що сталась 10.06.2015 складає 27 127,58 грн., а вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу (0,534) становить 18 519,74 грн. з ПДВ. При цьому згідно з доданою до звіту ремонтною калькуляцією № 08/06/15-Ф від 23.08.2015, складеною за допомогою системи Audatex, вартість ремонту автомобіля складає 27 127,58 грн. з урахуванням ПДВ.

Платіжним дорученням №4337 від 17.02.2016 підтверджується сплата позивачу страхового відшкодування у сумі 16 267,79грн.

Часткова виплата публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Євроінс Україна" за страховим полісом відшкодування приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Альфа страхування" у сумі 16 267,79грн., тобто у розмірі матеріального збитку з урахуванням зносу (за вирахуванням ПДВ та франшизи) обумовила звернення останніх до суду з позовом про стягнення 7903,84грн. різниці між сумою фактично виплаченої позивачем та відшкодованої відповідачем страхової виплати.

Відповідно до положень статті 1166 Цивільного кодексу України, шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1191 Цивільного кодексу України унормовано, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі ст.993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Пунктом 22.1. статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, встановлених законом. А згідно зі ст.12 цього Закону звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Із матеріалів справи видно, що автомобіль НОМЕР_2 випущений у 2008 році, строк його експлуатації на дату ДТП становить 7 років, тому при його оцінці у відповідності до п.7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, має застосовуватись коефіцієнт фізичного зносу.

Відповідно до п.22.1. ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст.29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

За змістом п.12.1. ст.12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Установивши, що відповідач виплатив позивачеві збитки у повному обсязі в сумі 16 267,79грн., виходячи з вартості відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про безпідставність та необгрунтованість позовних вимог, правильно вирішивши про відмову у їх задоволенні.

Що стосується тверджень заявника про обмеження права його вимоги у частині відшкодування шкоди в межах фактично понесених затрат, то вони суперечать дійсним обставинам справи, оскільки різницю між цією сумою та відшкодованою відповідачем, останній (на відміну від винуватця ДТП) сплачувати не зобов'язаний.

Належних обґрунтувань, із посиланням на норми права, які б спростовували висновки судів попередніх інстанцій, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми процесуального права.

Викладені заявником у касаційній скарзі доводи не заслуговують на увагу та спростовуються мотивованими висновками судів обох інстанцій, що ґрунтуються на доказах, наявних у матеріалах справи та вимогах закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.16 у справі №910/5111/16 - без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяА.С. Ємельянов СуддяН.М. Нєсвєтова

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст