ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2015 року Справа № 5008/1745/2011 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівДанилової Т.Б., Фролової Г.М.,розглянувши касаційну скаргуЗакарпатської обласної радина постанову від 08.07.2014 Львівського апеляційного господарського судуу справі№5008/1745/2011 господарського суду Закарпатської областіза позовом за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаПрокурора м. Ужгорода в інтересах держави в особі 1. Закарпатської обласної ради, 2. Закарпатського обласного українського музично-драматичного театру Головне управління держкомзему у Закарпатській областідо за участю1. Ужгородської міської ради, 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 Прокуратури Закарпатської областіпро скасування п. 1 рішення Ужгородської міської ради від 16.07.2009 №1181 "Про перелік земельних ділянок, які підлягають продажу шляхом аукціону", зокрема, у частині затвердження для продажу у власність шляхом аукціону земельної ділянки площею 0,20 га у АДРЕСА_1; скасування п. 1 рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 23.09.2009 №266 "Про проведення аукціону з продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення" у частині затвердження стартової ціни земельної ділянки площею 0,20 га у АДРЕСА_1, яка підлягає продажу у власність шляхом аукціону; визнання недійсним аукціону з продажу земельної ділянки площею 0,20 га в АДРЕСА_1; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,20 га в АДРЕСА_1 від 26.10.2009 року За участю представників сторін:

Від позивача - 1) Василечко А.В. (дов. від 02.10.15)

2) не з'явились

Від відповідача - 1) не з'явились

2) ОСОБА_4

ОСОБА_6 (дов. від 02.02.14)

Генеральної прокуратури України - Савицька О.В.

Відповідно до розпорядження Секретаря другої судової палати від 11.11.2015 справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Данилова Т.Б., Фролова Г.М.

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор міста Ужгорода звернувся з позовом до господарського суду Закарпатської області в інтересах держави в особі Закарпатської обласної ради, Закарпатського обласного українського музично-драматичного театру до Ужгородської міської ради та до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про скасування п. 1 рішення Ужгородської міської ради від 16.07.2009 за №1181 "Про перелік земельних ділянок, які підлягають продажу шляхом аукціону", зокрема, у частині затвердження для продажу у власність шляхом аукціону земельної ділянки площею 0,20 га у АДРЕСА_1; скасування п. 1 рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 23.09.2009 за №266 "Про проведення аукціону з продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення" у частині затвердження стартової ціни земельної ділянки площею 0,20 га у АДРЕСА_1, яка підлягає продажу у власність шляхом аукціону; визнання недійсним аукціону з продажу земельної ділянки площею 0,20 га в АДРЕСА_1; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,20 га в АДРЕСА_1 від 26.10.2009, посилаючись на те, що на спірній земельній ділянці розташована частина споруди "ІНФОРМАЦІЯ_1" Закарпатського обласного українського музично-драматичного театру, яка є на балансі драмтеатру як система кондиціювання будівлі драматичного театру.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 28.04.2014 (суддя Якимчук Л.М.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду від 08.07.2014 у складі: Бонк Т.Б., Бойко С.М., Желік М.Б. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Закарпатська обласна рада у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.134 Земельного кодексу України.

Прокуратура Закарпатської області у поясненнях по справі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

ФОП ОСОБА_4 у відзиві просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Ужгородської міської ради від 16.07.2009 за №1181 затверджено перелік земельних ділянок, які підлягають продажу у власність шляхом аукціону, однією з яких є земельна ділянка площею 0,20 га за адресою: АДРЕСА_1 (п.1 рішення).

На підставі вказаного рішення Ужгородської міської ради та відповідно до Тимчасового порядку проведення аукціонів у м. Ужгороді, затвердженого рішенням Ужгородської міської ради від 02.09.2008 за №803, виконавчий комітет Ужгородської міської ради рішенням від 23.09.2009 за №266 затвердив стартову ціну земельної ділянки площею 0,20 га за адресою: АДРЕСА_1, яка підлягає продажу у власність шляхом аукціону, у сумі 1131740 грн. у розрахунку 565,87 грн. за квадратний метр відповідно до нормативної грошової оцінки від 01.09.2009 за №1112.

За результатами проведеного аукціону з продажу вказаної земельної ділянки визначено переможця - фізичну особу-підприємця ОСОБА_4, у зв'язку з чим між ним та Ужгородською міською радою укладено договір купівлі-продажу від 26.10.2009, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу - Єгер Н.Д. та зареєстрований у Реєстрі за №2597, відповідно до якого відповідач 1 продав, а відповідач 2 купив земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,2000 га під комерційну діяльність, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за кадастровим НОМЕР_1.

Відповідно до пункту 1.2 договору категорія земель, до яких належить ця земельна ділянка - землі громадської та житлової забудови, цільове призначення - землі комерційного використання.

На підставі вищезазначеного договору ФОП ОСОБА_4 видано Державний акт НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку площею 0,20 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Прокурор міста Ужгорода, вважаючи, що при прийнятті оскаржуваного рішення Ужгородська міська рада діяла всупереч п.1 ч.2 ст. 134 Земельного кодексу України, за приписами якої не підлягають продажу земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, а також порушила законні права і охоронювані інтереси Закарпатського обласного українського музично-драматичного театру, оскільки на спірній земельній ділянці розташована частина споруди "ІНФОРМАЦІЯ_1", що належить на праві власності театру, звернувся до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Статтею 181 цього кодексу, у свою чергу, встановлено, що право власності на об'єкти нерухомого майна підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Судами встановлено, що ні прокурором ні позивачами не подано жодних доказів проведення державної реєстрації споруди "ІНФОРМАЦІЯ_1", зокрема, реєстрації права власності на цю споруду за Закарпатським обласним українського музично-драматичним театром.

Як встановлено судами, Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 08.04.2004 серії НОМЕР_3, а також Витягом Комунального підприємства "Ужгородське міжрегіональне бюро технічної інвентаризації" від 08.04.2004 №3300583 підтверджено, що Закарпатський обласний український музично-драматичний театр перебуває у комунальній власності Закарпатської обласної ради на підставі рішення XI сесії XXI скликання Закарпатської обласної ради народних депутатів від 23.12.1992 №448.

Судовими рішеннями у справі №5008/1417/2011 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_12 до Ужгородської міської ради про визнання нечинним рішення Ужгородської міської ради від 27.01.2006 №803 та визнання незаконним та скасування рішення Ужгородської міської ради за №136 від 08.04.2011 (рішення суду від 11.10.2013 залишене без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2014) встановлено ряд фактів:

рішенням виконкому Ужгородської міської ради від 06 березня 1967 року №96 виділено земельну ділянку для будівництва театру в АДРЕСА_2 в розмірі 1,52 га. На цій ділянці було побудовано театр з боку АДРЕСА_2, і на цій ділянці розташована споруда декоративно-бризкального басейну (басейн), який призначений для охолодження води кондиціонерів театру. Цей басейн відмічений в експлуатації ситуаційного плану, як додаток до технічного паспорту НОМЕР_4, басейн знаходиться на землі, яка позначена на ситуаційному плані, тобто на землі театру в межах 1,52 га.

Рішенням №803 від 27.01.2006 Ужгородської міської ради надано дозвіл театру на виготовлення матеріалів інвентаризації земельної ділянки площею 1.52 га за адресою: АДРЕСА_2 для обслуговування будівлі театру.

Рішенням Ужгородської міської Ради № 1225 від 04.09.2009 "Про землекористування по АДРЕСА_2" Закарпатському обласному українському музично-драматичному театру надано дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 в межах існуючої будівлі (оскаржуване рішення №1181 від 16.07.2009 прийняте раніше, ніж зазначене), рішенням № 136 від 08.04.2011 внесено зміни до рішення Ужгородської міської Ради № 1225 від 04.09.2009 в частині вилучення з цього рішення слів "в межах існуючої будівлі".

Суди у справі №5008/1417/2011 дійшли до висновку, що пункт 11 рішення № 136 від 08.04.2011, яким внесено зміни до рішення Ужгородської міської Ради № 1225 від 04.09.2009 в частині вилучення з цього рішення слів "в межах існуючої будівлі", є таким, що підлягає скасуванню.

У вказаній справі призначалась та проводилась судова будівельно-технічна експертиза у висновку якої №5028 від 27.06.2013 зазначено: що технічний стан споруди "ІНФОРМАЦІЯ_1" можна класифікувати як аварійний - порушені вимоги проекту, діючих норм і державних стандартів; на момент проведення огляду споруда "ІНФОРМАЦІЯ_1" не виконує функцію охолодження кондиціонерів Закарпатського Облмуздрамтеатру; споруда "ІНФОРМАЦІЯ_1" розташована окремо від будівлі театру, і тому демонтаж споруди "ІНФОРМАЦІЯ_1" не призведе до пошкоджень конструкцій театру.

Водночас, при дослідженні питання №7 "Чи з'єднанні декоративно-ІНФОРМАЦІЯ_1 і пожежні резервуари інженерними комунікаціями з будівлею Театру" і питання №8 "Чи складають декоративно-ІНФОРМАЦІЯ_1 і пожежні резервуари з будівлею Театру єдиний інженерно-технічний комплекс" експерт вказав, що з пояснювальної записки "Техно-рабочего проекта благоустройства и реконструкции площади, прилегающей к муздрамтеатру, между АДРЕСА_2. Том 1." не вбачається чи з'єднані декоративно-ІНФОРМАЦІЯ_1 і пожежні резервуари інженерними комунікаціями з будівлею Театру і чи складають декоративно-ІНФОРМАЦІЯ_1 і пожежні резервуари з будівлею Театру єдиний інженерно-технічний комплекс. Інших документів, які б відображали принцип з'єднання декоративно-бризкального басейну і пожежних резервуарів інженерними комунікаціями з будівлею Театру та підтверджували, що декоративно-ІНФОРМАЦІЯ_1 і пожежні резервуари входять в єдиний інженерно-технічний комплекс з будівлею Театру, немає.

Крім того, відповідно до Державних будівельних норм в.2.2-23:2009, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19.01.2009 за №4, басейни відносяться до малих архітектурних форм, тому не можуть вважатися нерухомим майном.

З огляду на викладене, суди дійшли висновки, що приймаючи рішення від 16.07.2009 за №1181 "Про перелік земельних ділянок, які підлягають продажу шляхом аукціону" (зокрема п.1) Ужгородська міська рада не порушувала приписи ч.2 ст. 134 Земельного кодексу України, оскільки на спірній земельній ділянці не знаходилось нерухоме майно, що перебуває у власності фізичних або юридичних осіб. Вказана земельна ділянка продана у повній відповідності до ст.ст. 135-137 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад.

Судами встановлено, що виконавчий комітет Ужгородської міської ради, затверджуючи стартову ціну продажу спірної земельної ділянки, діяв у відповідності до наданих йому п. 1 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" повноважень, а також на виконання рішення Ужгородської міської ради (від 16.07.2009 за №1181).

З огляду на встановлення судами законності п. 1 рішення Ужгородської міської ради від 16.07.2009 за №1181 "Про перелік земельних ділянок, які підлягають продажу шляхом аукціону" та п.1 рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 23.09.2009 за №266 "Про проведення аукціону з продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення" в частині затвердження стартової ціни спірної земельної ділянки, суди правильно зазначили, що відсутні підстави для визнання недійсним аукціону з продажу вказаної земельної ділянки, який відбувся на виконання вищезазначених рішень.

Щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу від 26.10.2009 колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1. ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.203 цього кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 за №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що прокурором та позивачами не доведено факту невідповідності оспорюваного договору чинному законодавству на момент його вчинення, а також факту порушення прав позивачів укладенням цього договору, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для визнання його недійсним.

З огляду на викладене, висновки судів про відмову в позові є правомірними.

Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Закарпатської обласної ради залишити без задоволення.

Постанову від 08.07.2014 Львівського апеляційного господарського суду у справі №5008/1745/2011 господарського суду Закарпатської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді Т. Данилова

Г. Фролова