Історія справи

Постанова ВГСУ від 22.04.2015 року у справі №922/2548/13
Постанова ВГСУ від 17.12.2014 року у справі №922/2548/13
Постанова ВГСУ від 12.08.2014 року у справі №922/2548/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2014 року Справа № 922/2548/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М. і Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків (далі - територіальне відділення АМК),

на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 16.06.2014

зі справи №922/2548/13

за заявою територіального відділення АМК

про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2014

за позовом територіального відділення АМК

до товариства з обмеженою відповідальністю "СК "Восток", с. Бугаївка Ізюмського району Харківської області (далі - Товариство),

про стягнення штрафу та пені.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Максименко А.П.,

відповідача - не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення штрафу, накладеного на Товариство рішенням адміністративної колегії територіального відділення АМК від 19.02.2013 № 29-к (далі - Рішення № 29-к), та пені, нарахованої за несплату штрафу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.07.2014 (суддя Жиляєв Є.М.): позов задоволено; стягнуто в доход державного бюджету України 68 000 грн. штрафу і 53 040 грн. пені, а також 2 420,80 грн. судового збору. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2013 (колегія у складі: Слободін М.М. - головуючий, Гончар Г.В і Істоміна О.Л.) зазначене судове рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.12.2013 згадану постанову апеляційної інстанції скасовано, справу передано на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 (колегія суддів у складі: Могилєвкін Ю.О. - головуючий, Барбашова С.В. і Плужник О.В.) скасовано рішення господарського суду Харківської області від 23.07.2013 у даній справі та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.06.2014 (колегія суддів у складі: Ільїн О.В - головуючий, Гребенюк Н.В. і Потапенко В.І.): заяву територіального відділення АМК про перегляд за новоявленими обставинами постанови цього суду від 12.02.2014 з даного спору залишено без задоволення; постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 залишено без змін.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України територіальне відділення АМК просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 16.06.2014 з цієї справи та передати останню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Скаргу мотивовано порушенням апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права - статті 124 Конституції України, статей 56, 60, Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон), статей 43 і 112 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У відзиві на касаційну скаргу Товариство заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх надуманість та необґрунтованість і про законність оскаржуваної ухвали, й просить останню залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

За результатами цього розгляду Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Суд апеляційної інстанції у розгляді відповідної заяви територіального відділення АМК виходив з таких обставин і висновків.

Судом першої інстанції у прийнятті рішення від 23.07.2013 не надано належної оцінки поданим Товариством доказам.

Рішення № 29-к скасовано постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2012. У зв'язку з цим Харківський апеляційний господарський суд постановою від 12.02.2014 скасував рішення місцевого господарського суд та в задоволенні позову відмовив, причому ця постанова територіальним відділенням АМК в установленому порядку оскаржена не була.

У квітні 2014 року територіальне відділення АМК звернулося до Харківського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови останнього від 12.02.2014 за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що постановою Вищого адміністративного суду України була задоволена касаційна скарга територіального відділення АМК; згідно з цією постановою від 02.04.2014 скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013 у справі № 820/2860/13-а, які, на думку територіального відділення АМК, саме й були підставами для прийняття Харківським апеляційним господарським судом постанови від 12.02.2014 з даної справи № 922/2548/13.

У межах господарської справи № 922/2548/13 судом встановлено, що підставою для витребування територіальним відділення АМК інформації від Товариства стало дослідження ринків набуття в оренду земельних часток (паїв), що не є перевіркою, а також поза межами розгляду справи чи заяви в порядку здійснення загального контролю. Територіальним відділенням АМК не було надано суду відомостей про те, що інформацію було витребувано у Товариства в зв'язку з розглядом справи чи заяви, а також не наведено норм Закону, які надавали б територіальному відділенню АМК у даному випадку право витребування інформації за відсутності відповідної справи чи заяви.

Як вбачається з постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 з цієї справи, згідно з дослідженою Харківським окружним адміністративним судом та Харківським апеляційним господарським судом копією подання про попередні висновки у справі № 2/12-248/12 встановлено, що 21.01.2013 за № 02-26/2-368 товариству надсилалася вимога територіального відділення АМК щодо надання інформації, яка не стосується предмета розгляду справи про ненадання ним інформації, а саме - від нього була витребувана інформація щодо доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2012 рік.

Крім того, згідно з цією вимогою зазначено інший номер справи, розпочатої за ознаками вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а саме - замість вказаного в розпорядженні про початок розгляду справи від 14.12.2012 № 2/12-248/12 зазначено 2/02-248/12. Відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в подання про попередні висновки у справі № 2/12-248/12 територіальним відділенням АМК включено доводи про ненадання Товариством інформації на вимогу в іншій справі та такі, що не стосуються предмета розгляду справи № 2/12-248/12, оскільки предметом розгляду в зазначеній справі було ненадання Товариством відповіді на вимогу територіального відділення АМК № 02-06/02-4876/20 від 16.11.2012.

З огляду на викладене та положення пункту 13 статті 50, статті 52 Закону апеляційний господарський суд у постанові від 12.02.2014 вважав, що Рішенням № 29-к, скасованим постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2013, не доведено вини Товариства у порушенні антимонопольного законодавства, а судом першої інстанції не враховано та не надано належної правової оцінки поданим доказам, у тому числі й доказам, які було розглянуто Харківським окружним адміністративним судом.

Таким чином, постанова Харківського апеляційного господарського суду була прийнята за результатами оцінки доказів на підставі фактично встановлених обставин справи.

Постанову Вищого адміністративного суду України від 02.04.2014, якою скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013, прийнято з мотивів наявності у голови територіального відділення АМК права вимагати інформацію, необхідну для дослідження ринків, та на ненадання Товариством на вимогу територіального відділення АМК у визначений строк витребуваної для дослідження ринків інформації. Однак наявність відповідної постанови Вищого адміністративного суду України, якою визнано правомірність Рішення № 29-к, не впливає на остаточні висновки суду апеляційної інстанції, викладені в постанові від 12.02.2014, щодо відсутності підстав для задоволення вимог про стягнення з Товариства штрафних санкцій, оскільки постанова від 12.02.2014 обґрунтована зовсім іншими обставинами та доказами відсутності вини Товариства в порушенні антимонопольного законодавства.

З висновками апеляційного господарського суду, покладеними в основу оскаржуваної ухвали, Вищий господарський суд України у повній мірі погодитися не може з огляду на таке.

По-перше, Харківським апеляційним господарським судом у прийнятті згаданої ухвали залишено поза увагою, що після ухвалення постанови Вищого адміністративного суду України від 02.04.2014 зі справи № 820/2860/13-а Рішення № 29-к є чинним та обов'язковим до виконання.

По-друге, будь-які скасовані повністю у встановленому порядку судові рішення не можуть мати ніякого доказового значення для інших справ,що розглядаються іншими судами, зокрема господарськими. В даному разі це стосується скасованих згаданою постановою Вищого адміністративного суду України судових рішень адміністративних судів нижчих інстанцій.

По-третє, апеляційною інстанцією не враховано обов'язковість (у розумінні статті 11128 ГПК України ) судових рішень Верховного Суду України, а саме його постанов від 14.08.2012 № 08/03/26/64/2011, від 11.12.2012 № 5023/599/12, від 12.03.2013 № 5011-20/3185-2012, у відповідність з якими суди зобов'язані привести свою судову практику.

Відтак у Вищого господарського суду України відсутні підстави для висновку про правильність застосування Харківським апеляційним господарським судом приписів статей 112, 114 ГПК України у розгляді заяви територіального відділення АМК про перегляд за нововиявленими обставинами постанови апеляційного господарського суду від 12.02.2014 з даної справи. Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 1117 названого Кодексу не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Не з'ясувавши належним чином наявності чи відсутності нововиявлених обставин, апеляційна інстанція припустилася неправильного застосування вимог частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи.

Тому згідно з пунктом 3 статті 1119 та частиною першою статті 11110 ГПК України оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У такому розгляді суду необхідно з урахуванням викладеного в цій постанові визначитися належним чином з наявністю чи відсутністю нововиявлених обставин у даній справі та вирішити порушене у відповідній заяві територіального відділення АМК питання згідно з вимогами закону.

Керуючись статтями 1117 - 11112, 122 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.

2. Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 16.06.2014 зі справи № 922/2548/13 скасувати.

3. Справу передати на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Васищак

Суддя В. Палій