Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2016 року Справа № 910/71/16 Вищий господарський суду України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Поляк О.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування"на постановувід 22.03.2016Київського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду міста Києва № 910/71/16за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування"до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес"простягнення 49000,00грн,за участю представників: позивача - Голоднюк О.Г.відповідача -Красій Г.Д.ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2016 у справі №910/71/16 (суддя Грєхова О.А.) задоволені позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування" (далі-позивач) до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" (далі-відповідач) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, в сумі 49000,00грн.

Київський апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний перегляд в зв'язку зі скаргою відповідача, постановою від 22.03.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.) рішення місцевого господарського суду в справі скасував, прийнявши нове рішення про відмову в позові.

Позивач з постановою суду апеляційної інстанції не згоден, в поданій касаційній скарзі просить її скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 303, 305, 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 33, 34, 35 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скаржник вважає, що припинення Василівським районним судом Запорізької області провадження у справі про адміністративне правопорушення №311/3834/14-п внаслідок закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності не є обставиною, яка б спростовувала наявність вини водія, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у відповідача, у зв'язку з чим зазначає про наявність підстав для задоволення позову.

Відзив на касаційну скаргу відповідачем не надано.

Заслухавши пояснення присутніх у відкритому судовому засіданні представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 17.12.2013 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Альфа Страхування" (страховик) та ОСОБА_7 (страхувальник) укладено договір №046.0631889.207 добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу, за умовами якого страховик прийняв на себе обов'язок по страхуванню автомобіля CHERY М11, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2011 року випуску (п.5 договору); вигодонабувач - ПАТ "Альфа Банк" (п.3 договору); строк дії договору встановлено з 23.12.2013 до 22.12.2014 (п.10 договору).

20.07.2014 о 13 год. 15 хв. на 342км +150м а/д Харків-Сімферополь відбулась дорожньо-транспортна пригода, а саме: ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки "NISSAN", реєстраційний номер НОМЕР_2, при здійсненні випередження пересік вузьку суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, чим порушив вимоги односторонньої розмітки, створив аварійну ситуацію і допустив зіткнення з автомобілем марки "CHERY", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7

20.07.2014 власник застрахованого автомобіля "CHERY", реєстраційний номер НОМЕР_1, звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування за договором №046.0631889.207 від 17.12.2013добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу, повідомивши про настання ДТП.

Згідно зі звітом №2809/2691 від 06.08.2014 про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу, складеного оцінювачем Джунь С.М. (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №2809 від 25.12.2004), вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "CHERY", реєстраційний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, складає 68213,71грн.

02.10.2014 позивачем складено страховий акт №2373.206.14.01.01, відповідно до якого пошкодження внаслідок ДТП транспортного засобу автомобіля "CHERY", реєстраційний номер НОМЕР_1, визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 47479,50грн на рахунок ПАТ "Альфа Банк", яке було сплачене останньому за платіжним дорученням №24482 від 17.10.2014.

Крім того, рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області 23.04.2015 у справі №194/2164/14-ц визнано неправомірним допущене Приватним акціонерним товариством СК "Альфа Страхування" зниження страхового відшкодування ОСОБА_7 на суму 18954,21грн, стягнено на користь останнього вказану суму та витрати, спричинені страховим випадком, в розмірі 6370,00грн.

На виконання вказаного рішення, Приватним акціонерним товариством СК "Альфа Страхування" складено страховий акт №2373.206.14.01.02 від 28.10.2015 та призначено до виплати ОСОБА_7 страхове відшкодування в розмірі 18954,21грн, яке і було сплачено платіжним дорученням №20298 від 28.10.2015 на рахунок ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві.

Постановою Василівського районного суду Запорізької області від 24.10.2014, за наслідками розгляду адміністративного матеріалу (протокол серії АБ2 №013129), що надійшов у відношенні водія ОСОБА_4, провадження у справі №311/3834/14-п про адміністративне правопорушення за фактом ДТП, яка відбулася 20.07.2014, припинено на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що відповідальність, пов'язана з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом "NISSAN", реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту (поліс) №АС/9496865 Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Юнівес".

29.01.2015 Приватне акціонерне товариство СК "Альфа Страхування" звернулось до Приватного акціонерного товариства "СК "Юнівес" із заявою №2373/2014 на виплату страхового відшкодування в розмірі 47479,50грн, а також листом №2373/2014 від 11.12.2015 про доплату відшкодування в розмірі 18954,21грн.

Втім, вказані листи залишені відповідачем без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим Приватне акціонерне товариство СК "Альфа Страхування" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "СК "Юнівес" шкоди в сумі 49000,00грн, з врахуванням ліміту по майну - 50000грн та за вирахуванням франшизи - 1000грн.

Вирішуючи спір у справі, місцевий господарський суд, зазначивши, що оскільки за приписами ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до позивача, який виплатив страхове відшкодування, у межах фактичних витрат перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, тобто до водія автомобіля "NISSAN", реєстраційний номер НОМЕР_2, врахувавши, що відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації вказаного автомобіля, застраховано Приватним акціонерним товариством "СК "Юнівес", дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову. Обставини наявності вини водія автомобіля "NISSAN" встановлені місцевим господарським судом на підставі постанови Василівського районного суду Запорізької області від 24.10.2014, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення №311/3834/14-п за фактом ДТП, яка відбулася 20.07.2014, припинено на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, тобто у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею КУпАП, а не за відсутністю в діях водія складу адміністративного правопорушення.

Апеляційний господарський суд з висновками суду першої інстанції про доведеність вини водія автомобіля "NISSAN" не погодився та, відмовляючи в задоволенні позову, зазначив, що постанова Василівського районного суду Запорізької області від 24.10.2014 є лише констатацією факту складення протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки в даній справі не розглядались та не досліджувались докази, не надавалась правова оцінка діям учасників ДТП, а справа була закрита на підставі п.7 ст. 247 КУпАП у зв'язку зі спливом строку на притягнення до адміністративної відповідальності, без її розгляду по суті, а відтак, вказаний судовий акт не може підтверджувати вину водія автомобіля "NISSAN" та, відповідно, обґрунтованість заявленого позову.

Втім, висновки апеляційного господарського суду колегія суддів не вважає підставними для відмови в позові, враховуючи таке.

Згідно з ч. 2 ст. 512 та ст. 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто, позивач став новим кредитором натомість застрахованої ним потерпілої особи, від якої до нього перейшло право вимоги до відповідача як до страховика винної особи.

Отже, як вірно визначено місцевим господарським судом, між сторонами за справою виникли правовідносини з суброгації, а не регресу, як помилково заявлено позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Василівського районного суду Запорізької області від 24.10.2014 за наслідками розгляду адміністративного матеріалу (протокол серії АБ2 №013129), що надійшов у відношенні ОСОБА_4, провадження у справі про адміністративне правопорушення №311/3834/14-п за фактом ДТП, яка відбулася 20.07.2014, припинено на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, тобто у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зі змісту вказаного судового акту вбачається, що суд, дослідивши матеріали справи та встановивши, що з дня вчинення правопорушення закінчився тримісячний строк притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі п.7 ст. 247 КУпАП.

При цьому, з правового аналізу вказаної норми вбачається, що її застосування можливо лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні ДТП провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП. Будь-яких належних і допустимих доказів протилежного відповідачем, який заперечив позовні вимоги саме з цих підстав, не подано.

Відтак, висновок суду апеляційної інстанції про те, що постанова Василівського районного суду Запорізької області від 24.10.2014 є лише констатацією факту складення протоколу про адміністративне правопорушення і не встановлює обставин наявності вини водія автомобіля "NISSAN", колегія суддів вважає безпідставним.

Натомість, місцевий господарський суд, визначивши, що зазначене вище судове рішення свідчить про наявність, а не про відсутність, вини водія автомобіля "NISSAN", встановивши, що відповідальність останнього, пов'язана з володінням, користуванням та розпорядженням вказаного автомобіля, застрахована згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту (поліс) №АС/9496865 Приватним акціонерним товариством "СК "Юнівес", дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарським судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для скасування рішення місцевого господарського суду.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 у справі Господарського суду міста Києва № 910/71/16 скасувати.

Рішення Господарського міста Києва від 01.02.2016 у цій справі залишити в силі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування" 1653(одну тисячу шістсот п'ятдесят три )грн. 60коп. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І. Поляк