Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року Справа № 925/1901/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скарги приватного підприємства "Дніпро"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.05.2015р. у справі господарського суду№925/1901/14 Черкаської області за позовомприватного підприємства "Дніпро"доГоловного управління Держземагенства у Черкаській області треті особи1) Христинівська районна державна адміністрація Черкаської області 2) реєстраційна служба Христинівського районного управління юстиції 3) ОСОБА_3про за участю представників сторін: позивача - відповідача - третіх осіб -поновлення договору оренди землі не з'явився не з'явився не з'явилисьРозпорядженням №03-05/1903 від 02.11.2015р. змінено склад колегії суддів у справі №925/1901/14, призначеної до розгляду колегією у складі головуючого судді Алєєвої І.В., суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б., утворено колегію суддів у складі головуючий суддя Корсак В.А., судді Данилова М.В, Данилова Т.Б.

В С Т А Н О В И В:

21.10.2014 приватне підприємство "Дніпро" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області, в якому просило, з урахуванням доповнень позовних вимог:

- визнати за позивачем право на поновлення і продовження договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, укладеного 06.09.2007 ним як орендарем, і Христинівською районною державною адміністрацією Черкаської області як орендодавцем, зареєстрованого у Христинівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центрального державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 30.10.2007 за НОМЕР_1;

- визнати відновленим і продовженим термін дії вищеназваного договору на той же 5-ти річний термін і на тих же умовах;

- визнати укладеною між позивачем і головним управлінням Держземагентства у Черкаській області додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 06.09.2007, зареєстрованого у Христинівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центрального державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 30.10.2007 за НОМЕР_1 про поновлення договору на той же 5-ти річний термін на умовах поданого позивачем проекту додаткової угоди.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11.12.2014 за клопотанням позивача замінено відповідача Христинівську районну державну адміністрацію Черкаської області на належного відповідача - головне управління Держземагентства у Черкаській області, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача Христинівську районну державну адміністрацію Черкаської області і реєстраційну службу Христинівського районного управління юстиції Черкаської області.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 11.02.2015 ( суддя Грачов В.М.) позов задоволено частково: Договір оренди земельної ділянки сільгосппризначення, укладений 06.09.2007 Христинівською районною державною адміністрацією і приватним підприємством "Дніпро", зареєстрований у Христинівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за НОМЕР_1, визнано поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором;

додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 06.09.2007, зареєстрованого у Христинівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центрального державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 30.10.2007 за НОМЕР_1, про поновлення договору на той же 5-ти річний строк до 30 жовтня 2017 року визнано укладеною.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, гр. ОСОБА_3

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 (судді Тарасенко К.В., Іоннікова І.А., Тищенко О.В.) за апеляційною скаргою гр. ОСОБА_3, який не був учасником судового процесу в суді першої інстанції, рішення господарського суду Черкаської області від 11.02.2015 скасовано та прийнято нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постанова апеляційного суду вмотивована тим, що спірна земельна ділянка вже передана гр. ОСОБА_3 в оренду на підставі Договору від 27.03.2014, та Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 26.09.2014 у справі №706/1096/14-ц, яке набрало законної сили, зобов'язано ПП "Дніпро" повернути гр. ОСОБА_3 у володіння і користування земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 40,3375 га.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, приватне підприємство "Дніпро" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 скасувати, а рішення господарського суду Черкаської області від 11.02.2015 залишити в силі.

Сторони та треті особи не скористались своїми правами, передбаченими ст.22 ГПК, в засідання касаційного суду вдруге не з'явились, відзивів на касаційну скаргу не направили, однак, у відповідності із приписами ст.111-2 ГПК України це не перешкоджає перегляду в касаційному порядку оскаржуваного судового рішення.

Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 06.09.2007 Христинівською районною державною адміністрацією Черкаської області як орендодавцем і ПП "Дніпро" як орендарем укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, згідно з яким орендодавець на підставі своїх розпоряджень від 17.05.2005 №77 і від 02.08.2007 №171 зобов'язався надати, а орендар прийняти у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначення загальною площею 43,1436 га під ріллею, що знаходиться в адміністративних межах Угловатської сільської ради Христинівського району Черкаської області.

Пунктом 8 договору сторони погодили, що договір укладено строком на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з п. 43 договору, він набуває чинності після його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

06.09.2007 договір посвідчено приватним нотаріусом Христинівського районного нотаріального округу і зареєстровано в реєстрі за №4339, а 30.09.2007 зареєстровано у Христинівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при ДК України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за НОМЕР_1.

За актом прийому-передачі земельної ділянки від 06.09.2007 орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду терміном на 5 років зазначену в Договорі земельну ділянку.

06.08.2010 та 14.03.2011 сторони уклали договори про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 06.09.2007, якими за взаємною згодою змінювали умови договору щодо розміру орендної плати.

02.07.2012 листом за вих. №0207/12 позивач приватне підприємство "Дніпро" повідомив орендодавця - Христинівську РДА про свій намір продовжити строк дії договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 06.09.2007 на такий самий термін шляхом підписання додаткової угоди, та додав до листа для підписання два примірники проекту додаткової угоди про продовження договору. Зазначений лист-повідомлення отриманий адресатом 03.07.2012.

Із довідки Христинівської ОДПІ Черкаської області від 06.06.2014, довідки позивача і платіжних доручень позивача судами встановлено, що по договору оренди земельної ділянки орендна плата сплачується ПП "Дніпро" за період користування земельною ділянкою 2007-2014 років.

Відповідно до пояснень першого заступника голови Христинівської РДА, викладених у письмовому відзиві від 06.11.2014, Христинівська РДА не ставила письмову вимогу до позивача про повернення земельної ділянки, оскільки через два місяці після закінчення терміну дії оспорюваного договору оренди землі право розпорядження цією земельною ділянкою переходило до ГУ Держземагенства у Черкаській області.

13.01.2015 приватне підприємство "Дніпро" звернулося до ГУ Держземагенства у Черкаській області з листом, в якому повідомило про те, що продовжує безперешкодно і відкрито користуватись земельною ділянкою, своєчасно вносить платежі за землю, тому надало для підписання два примірники додаткової угоди про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 06.09.2007 (державна реєстрація від 30.10.2007 за НОМЕР_1).

Із письмового відзиву відповідача судами встановлено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення відповідачем Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області не підписана, що і стало підставою для звернення орендаря ПП "Дніпро" до суду.

Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, що регулює питання оренди землі, є Закон України "Про оренду землі", яким ( в редакції від 17.02.2011) встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

- власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

- уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Спори, пов'язані з орендою землі, відповідно до ст.35 Закону України "Про оренду землі", вирішуються у судовому порядку.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що судом першої інстанції встановлено, що договір оренди земельної ділянки зареєстровано у Державному земельному кадастрі 30.09.2007, орендар ПП "Дніпро" 02.07.2012 листом повідомив орендодавця (на той час) Христинівську РДА про свій намір продовжити строк дії договору від 06.09.2007 оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення на такий самий термін шляхом підписання додаткової угоди, та додав до листа для підписання два примірники проекту додаткової угоди про продовження договору, як це передбачено Законом України "Про оренду землі" та умовами Договору оренди.

Таким чином, орендар належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору, і законодавчі зміни з 01.01.2013 не впливають на права орендаря, оскільки після отримання від орендаря повідомлення 03.07.2012 Христинівська райдержадміністрація мала протягом місяця розглянути це повідомлення, прийняти рішення та укласти додаткову угоду або повідомити орендаря про відмову.

Також Христинівська райдержадміністрація протягом одного місяця після закінчення 30.09.2012 строку дії договору оренди земельної ділянки не повідомила орендаря ПП "Дніпро" про заперечення у поновленні договору оренди землі, тому такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, на підставі ст.33 Закону України "Про оренду землі".

На цих підставах суд першої інстанції визнав укладеною Додаткову угоду про продовження строку дії Договору оренди земельної ділянки на умовах проекту додаткової угоди, наданої орендарем.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012, який набрав чинності з 01.01.2013, внесено зміни до Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі", а також землі державної та комунальної власності визнано розмежованими.

Згідно з ч.4 ст.122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Частиною 4 статті 4 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.05.2012 N258, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.05.2012 за N852/21164, затверджено Положення про Головне управління Держземагенства в області, яке є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України та йому підпорядковане, і яке, серед іншого, розпоряджається земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності.

13.01.2015 ПП"Дніпро" звернулося до Головного управління Держземагенства у Черкаській області з листом, в якому повідомило про те, що продовжує безперешкодно і відкрито користуватись земельною ділянкою, своєчасно вносить платежі за землю, тому надало для підписання два примірники додаткової угоди про продовження терміну дії договору від 06.09.2007 оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Звернення ПП "Дніпро" залишилось без відповіді та задоволення, додаткова угода про продовження строку дії Договору оренди земельної ділянки підписана не була.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що спірна земельна ділянка вже передана гр. ОСОБА_3 в оренду на підставі Договору від 27.03.2014, що встановлено Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 26.09.2014 у справі №706/1096/14-ц, яке набрало законної сили, і яким зобов'язано ПП "Дніпро" повернути гр. ОСОБА_3 у володіння і користування земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 40,3375 га.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись із тим, що Рішення Христинівського районного суду Черкаської області та Ухвала апеляційного суду Черкаської області від 12.11.2014 у справі №706/1096/14-ц мають беззаперечне преюдиційне значення для вирішення господарської справи №925/1901/14.

Рішення Христинівського районного суду Черкаської області та Ухвала апеляційного суду Черкаської області від 12.11.2014 у справі №706/1096/14-ц суперечать правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у Постановах ВСУ від 25.02.2015 у справах №№6-219цс14, 6-10цс15, від 18.03.2015 у справах №№6-3цс15, 6-4цс15, від 15.04.2015 у справі №6-55цс15, якими визначено, що стаття 33 Закону України "Про оренду землі" фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди, а саме:

- для застосування частини першої статті 33 цього Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідні такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатись переважним правом укладення договору на новий строк, до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення;

- для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою, орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди.

Отже, порушення переважного права орендаря, яке підлягає судовому захисту, матиме місце при укладенні договору оренди з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати своє переважне право.

Відповідно до приписів статті 111-28 ГПК України, Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, Київський апеляційний господарський суд приписів ст.111-28 ГПК не врахував.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги приватного підприємства "Дніпро", оскільки судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити його в силі, а натомість суд апеляційної інстанції без належних підстав та без врахування правової позиції Верховного Суду України скасував рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Дніпро" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015р. у справі №925/1901/14 господарського суду Черкаської області скасувати.

Рішення господарського суду Черкаської області від 11.02.2015р. залишити в силі.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова