ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року Справа № 920/2074/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенко М.М. (головуючий),

Вовк І.В. (доповідач),

Нєсвєтова Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокуратури Сумської області на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.07.2015 року у справі № 920/2074/13 за позовом публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" до прокуратури Сумської області та Державної казначейської служби України про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою до прокуратури Сумської області про визнання недостовірними та такими, що не відповідають дійсності відомостей викладених 29.10.2013 року на офіційному сайті Генеральної прокуратури України у статті прес-служби прокуратури Сумської області під назвою "На Сумщині під виглядом консервування нафтопроводу без дозвільних документів підприємство викачує залишки сирої нафти", а саме:

- відомості зазначені в першому абзаці статті: "Під виглядом консервування нафтопроводу "Мічурінськ - Кременчук", який зачіпає і територію Сумщини, нафтова компанія намагається незаконно відкачати нафту, яка не обліковується і не знаходиться у неї на балансі, чим завдаються багатомільйонні збитки державним інтересам";

- відомості зазначені в першому абзаці статті: "Підприємство діє не в правовому полі, порушуючи чинні нормативно-правові акти та закони України, самовільно зайняло ділянку і займається несанкціонованим відбором нафти";

- відомості зазначені в другому абзаці статті: "Інша сторона медалі пов'язана з розкраданням технологічної нафти під виглядом очистки труби від залишків";

- відомості зазначені в третьому абзаці статті: "А на сьогоднішній час ми бачимо, що нафту відбирають бензовози, які прописані на території Дніпропетровської області, це приватна фірма, яка без жодних тендерних процедур, залучена до роботи державним підприємством";

зобов'язання прокуратури Сумської області спростувати відомості, які поширені 29.10.2013 року на офіційному сайті Генеральної прокуратури України у статті прес-служби прокуратури Сумської області під назвою "На Сумщині під виглядом консервування нафтопроводу без дозвільних документів підприємство викачує залишки сирої нафти" у спосіб найбільш близький до способу їх поширення, шляхом розміщення офіційного вибачення перед ПАТ "Укртранснафта" про те, що прокуратурою Сумської області поширена щодо ПАТ "Укртранснафта" недостовірна інформація, і така, що не відповідає дійсності;

стягнення з Державного бюджету України, а саме ГУДКСУ у Сумській області (37970404) шляхом безспірного списання з державного бюджету на користь ПАТ "Укртранснафта" немайнової шкоди, завданої діловій репутації ПАТ "Укртранснафта" в сумі 2 709 351,78 грн.

Звертаючись до господарського суду з позовом про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення завданої моральної шкоди позивач посилається на те, що зазначена стаття містить у собі недостовірну інформацію, яка завдає шкоди діловій репутації ПАТ "Укртранснафта".

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

У грудні 2014 року позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати недостовірними та такими, що завдають шкоди діловій репутації позивача відомості, викладені 29.10.2013 року на офіційному сайті прокуратури Сумської області у статті прес-служби прокуратури Сумської області під назвою "На Сумщині під виглядом консервування нафтопроводу без дозвільних документів підприємство викачує залишки сирої нафти".

Зобов'язати прокуратуру Сумської області спростувати відомості, які поширені 29.10.2013 року на сайті прокуратури Сумської області у статті прес-служби прокуратури Сумської області під назвою "На Сумщині під виглядом консервування нафтопроводу без дозвільних документів підприємство викачує залишки сирої нафти", у такий же спосіб яким вони були поширені, шляхом розміщення офіційного спростування про те, що прокуратурою Сумської області поширена щодо ПАТ "Укртранснафта" недостовірна інформація.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Укртранснафта" немайнову шкоду, завдану діловій репутації ПАТ "Укртранснафта" у розмірі 2 709 351,78 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 22.12.2014 року (суддя Заєць С.В.) позов задоволено частково. Визнано недостовірними та такими, що завдають шкоди діловій репутації позивача відомості, викладені 29.10.2013 року на офіційному сайті прокуратури Сумської області у статті прес-служби прокуратури Сумської області під назвою "На Сумщині під виглядом консервування нафтопроводу без дозвільних документів підприємство викачує залишки сирої нафти".

Зобов'язано прокуратуру Сумської області спростувати відомості, які поширені 29.10.2013 року на сайті прокуратури Сумської області у статті прес-служби прокуратури Сумської області під назвою "На Сумщині під виглядом консервування нафтопроводу без дозвільних документів підприємство викачує залишки сирої нафти", у такий же спосіб яким вони були поширені, шляхом розміщення офіційного спростування про те, що прокуратурою Сумської області поширена щодо ПАТ "Укртранснафта" недостовірна інформація.

В решті позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.07.2015 року (судді: Пелипенко Н.М., Івакіна В.О., Камишева Л.М.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення в частині задоволення позову скасувати та в цій частині позову відмовити.

Відзиви на касаційну скаргу від інших сторін до суду не надходили.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.10.2015 року розгляд справи було відкладено на 04.11.2015 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.11.2015 року продовжено строк розгляду спору та розгляд справи відкладено на 11.11.2015 року.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

ПАТ "Укртранснафта" є підприємством, яке входить в систему НАК "Нафтогаз України", здійснює транспортування, закупівлю, зберігання, перевалку та реалізацію нафти у відповідності до вимог Закону України "Про трубопровідний транспорт", Закону України "Про нафту і газ", інших нормативно-правових актів.

29.10.2013 року на веб-сайті прокуратури Сумської області було опубліковано статтю під назвою "На Сумщині під виглядом консервування нафтопроводу без дозвільних документів підприємство викачує залишки сирої нафти", в якій висловлена негативна інформація щодо дій посадових осіб ПАТ "Укртранснафта".

В даній публікації зазначено, що вона складена відповідно до брифінгу прокурора Сумської області.

Автором спірної публікації є прес-служба прокуратури Сумської області.

Предметом даного судового розгляду є вимоги про визнання недостовірними та такими, що завдають шкоди діловій репутації позивача відомості, викладені 29.10.2013 року на офіційному сайті прокуратури Сумської області у статті прес-служби прокуратури Сумської області, зобов'язання прокуратури спростувати такі відомості у такий же спосіб яким вони були поширені та стягнення немайнової шкоди завданої діловій репутації позивача.

Висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову в частині визнання недостовірними та такими, що завдають шкоди діловій репутації позивача відомостей, викладених на офіційному сайті прокуратури і зобов'язання прокуратури спростувати ці відомості мотивовано наявністю юридичного складу правопорушення, а висновок про відмову в решті позовних вимог обгрунтовано не доведеністю настання негативних наслідків у вигляді втрати потенційних споживачів через розміщення недостовірної інформації та необгрунтованістю розміру заявленої до стягнення немайнової шкоди.

Відповідно до ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Скасовуючи судові рішення та направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України в постанові від 25.09.2014 року зазначив, що при новому розгляді місцевому господарському суду, зокрема:

- звернути увагу на роз'яснення, яке міститься постанові Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", зокрема, про те, що позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права;

- більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін.

Проте, судами попередніх інстанцій, в порушення ст. 11112 ГПК України, так і не було з'ясовано яким чином внаслідок поширення недостовірної, на думку позивача, інформації було порушено його особисті немайнові права або якої шкоди завдано відповідним особистим немайновим благам, або як поширена інформація перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, в той час як зазначені обставини входять до юридичного складу правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист ділової репутації.

При цьому судам слід було мати на увазі, що під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка її підприємницької, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

Водночас, судами не було з'ясовано, які обставини свідчать про приниження ділової репутації позивача поширеною відповідачем інформацією, у зв'язку з чим знизилась вартість його нематеріальних активів, та не встановили в чому полягає таке приниження його ділової репутації.

До того ж, суди попередніх інстанцій зробивши висновок про недоведеність позивачем настання для нього негативних наслідків у зв'язку з розміщенням спірної публікації, зокрема, щодо втрати потенційних споживачів, та відмовивши в позові про стягнення немайнової шкоди, в той же час дійшли суперечливого висновку про задоволення позову в частині визнання недостовірними та такими, що завдають шкоди діловій репутації позивача відомостей, викладених в спірній статті, і зобов'язання прокуратури Сумської області спростувати ці відомості.

Разом з тим, встановивши, що розміщена на веб-сайті спірна стаття складена відповідно до брифінгу прокурора Сумської області, який є першоджерелом такої інформації, суди не навели оцінки в прийнятих рішеннях доводам прокуратури Сумської області щодо невірного обрання позивачем предмета оскарження, оскільки, на його думку, підлягає оскарженню не сама інформація, розміщена на сайті, а висловлювання прокурора на брифінгу з журналістами, які були використані для розміщення публікації на сайті відповідача.

Разом з цим, суди не звернули уваги на те, що спірна інформація складається з витягів із публікації, яка розміщена на сайті відповідача, та не навели оцінки цій інформації в сукупності всього змісту такої публікації, зокрема, посиланню в останньому реченні публікації на відкриття кримінального провадження за наведеним в ній фактом.

Отже, судами не було з'ясовано питання про те, чи не грунтувалася спірна інформація на даних, які містяться в матеріалах досудового слідства, оскільки в публікації, частина якої оспорюється, зроблено посилання на відкриття кримінального провадження за наведеним в ній фактом, і не було наведено цим обставинам правової оцінки.

В той же час, із встановлених попередніми судовими інстанціями обставин вбачається, що на день опублікування спірної інформації існували матеріали Державної екологічної інспекції у Сумській області та постанова головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства - державного інспектора сільського господарства у Сумській області, на підставі яких була розповсюджена інформація, а в подальшому співробітників відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення екологічного законодавства на підставі постанови Державної екологічної інспекції у Сумській області від 30.10.2013 року, однак судами з огляду на зазначене не було з'ясовано чи не є звернення позивача з позовом про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, викладеної у спірній публікації, фактично оскарженням згаданих актів, складених відповідними органами в межах їх компетенції за результатами перевірки діяльності позивача, та спростуванням змісту цих документів, що перебуває поза межами компетенції господарських судів.

За таких обставин, оскаржені судові рішення не можна визнати законними й обгрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу прокуратури Сумської області задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.07.2015 року та рішення господарського суду Сумської області від 22.12.2014 року скасувати, і справу № 920/2074/13 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий суддя М.Черкащенко

Судді І.Вовк

Н.Нєсвєтова