Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2014 року Справа № 927/127/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого Овечкіна В.Е.,суддівКорнілової Ж.О., Цвігун В.Л.,за участю представників:позивача-Дайнеко І.А.,відповідачів-Барило О.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "Будспеценергоресурси"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.09.2014у справі№927/127/14за позовомТОВ "Чернігівторг"до про за зустрічним позовом доТОВ "Будспеценергоресурси" стягнення заборгованості та штрафних санкцій ТОВ "Будспеценергоресурси" ТОВ "Чернігівторг", ТОВ "ТЛЛ"про визнання недійним договору відступлення права вимоги №161/П-13 від 17.10.2013ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 17.07.2014 (суддя Книш Н.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 (судді: Баранець О.М., Калатай Н.Ф., Чорна Л.В.), первісний позов задоволено - на підставі ст.ст.512,514,526,546,549,625,692 ЦК України та ст.ст.193,216,230,231 ГК України стягнуто з ТОВ "Будспеценергоресурси" на користь ТОВ "Чернігівторг" 487647,04 грн. заборгованості, 4863,11 грн. пені, 121911,76 грн. штрафу та 3% річних у розмірі 1122,26 грн. У зустрічному позові відмовлено у зв'язку з подальшим схваленням боржником договору відступлення права вимоги №161/П-13 від 17.10.2013, укладеного від імені ТОВ "Будспеценергоресурси" не уповноваженою на це особою.

ТОВ "Будспеценергоресурси" у поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні первісного позову та про задоволення зустрічного позову, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме ст.ст.203,207,208,215,216,241,513,516 ЦК України та ст.ст.181,207 ГК України. Зокрема, скаржник вважає недійсним договір про відступлення права вимоги №161/П-13 від 17.10.2013 за договором поставки від 18.10.2012, оскільки договір про відступлення права вимоги був підписаний невідомою та не уповноваженою на його підписання особою зі сторони ТОВ "Будспеценергоресурси".

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувані рішення та постанова - залишенню без змін з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 18.10.2012р. між ТОВ "Севен Систем" (постачальник) та ТОВ "Будспеценергоресурси" (покупець) укладено договір поставки №170 (далі - договір №170 від 18.10.2012), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, поставити та передати у власність покупцеві товару (партію товару), в асортименті, кількості та цінами, вказаних у видаткових накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від постачальника до покупця та є невід'ємними частинами даного договору, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі прийняти та оплатити вказаний товар.

У п.2.1 договору №170 від 18.10.2012 сторони встановили, що передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, кількість, ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. Дата, вказана постачальником у видатковій накладній є датою поставки товару постачальником.

ТОВ "Севен Систем" (постачальник) та ТОВ "Будспеценергоресурси" (покупець) у п.2.5 договору поставки №170 від 18.10.2012 встановили, що поставка товару (партії товару) вважається виконаною постачальником в момент передачі товару уповноваженому представнику покупця (покупцю), що підтверджується отриманою від останнього довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей та його підписом у видатковій накладній.

У п.6.1 договору поставки №170 від 18.10.2012 сторони встановили, що покупець зобов'язаний оплатити постачальнику вартість (ціну) кожної партії товару не пізніше 30 календарних днів з дати поставки товару, шляхом безготівкового або готівкового перерахування суми грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Згідно п.6.5 договору №170 від 18.10.2012 платежі, що надходять від покупця на рахунок постачальника у якості оплати придбаного на підставі цього договору товару, незалежно від їх призначення, вказаного у платіжному дорученні, приймаються у залік оплати боргів покупця, що виникли раніше, у порядку їх хронологічного виникнення, якщо інше не встановлено цим договором або додатками до нього.

На виконання умов договору поставки №170 від 18.10.2012 ТОВ "Севен Систем" в період з 17.12.2012р. по 18.02.2013р. поставило, а ТОВ "Будспеценергоресурси" прийняло товар на суму 2669026,22грн. згідно видаткових накладних, які підписані сторонами договору. Відповідач за первісним позовом частково розрахувався з первісним кредитором за товар, отриманий по видатковій накладній №21003185 від 17.12.2012 на суму 333290 грн., у зв'язку з чим заборгованість ТОВ "Будспеценергоресурси" перед ТОВ "Севен Систем" за видатковими накладними згідно переліку ТОВ "Чернігівторг" станом на 17.10.2013р. становила 2335736,22грн.

17.10.2013 року між ТОВ "Севен Систем" (первісний кредитор), ТОВ "Чернігівторг" (новий кредитор) та ТОВ "Будспеценергоресурси" (боржник) укладено договір про відступлення права вимоги №161/П-13, згідно з яким первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору у відповідності до договору поставки №170 від 18.10.2012, укладеного між первісним кредитором та боржником.

Сторони у п.1.5 договору про відступлення права вимоги №161/П-13 від 17.10.2013 обумовили, що боржник має сплатити новому кредитору грошове зобов'язання у сумі 2335736,22 грн. у строк до 31.12.2013р. включно.

Відповідач за первісним позовом перерахував позивачу за первісним позовом платіжними дорученнями №1 від 03.01.2014 та №15 від 09.01.2014 грошові кошти в розмірі 1200000 грн. та 648089,18 грн. відповідно, з призначенням платежу: "кредиторська заборгованість за будматеріали згідно договору про відступлення права вимоги №161/П-13 від 17.10.2013", які згідно розрахунку заборгованості, наведеного позивачем за первісним позовом, були враховані як часткова оплата товару по видатковим накладним за період з 17.12.2012р. по 31.12.2012р.

Колегія відхиляє помилкові посилання скаржника в обґрунтування своїх заперечень на недійсність договору про відступлення права вимоги №161/П-13 від 17.10.2013 за договором поставки від 18.10.2012, як підписаного зі сторони ТОВ "Будспеценергоресурси" невідомою та не уповноваженою на це особою, з огляду на таке.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з п.10.3 договору №170 від 18.10.2012 жодна із сторін не має права передавати свої права за цим договором третім особам без попередньої письмової згоди на це іншої сторони.

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.

Дійсно, судами попередніх інстанцій було встановлено той факт, що підписи від імені ОСОБА_6 в графі "За боржника Керівник" розділу "Місцезнаходження і реквізити сторін" в двох примірниках договору про відступлення права вимоги №161/П-13 від 17.10.2013 виконані не ОСОБА_6, а іншою особою.

Однак, судами правильно враховано, що згідно з ч.1 ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Як роз'яснено в п.3.4 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 №11, наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (ст.241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Судами попередніх інстанцій з достовірністю встановлено, а скаржником не спростовано вчинення ним юридично значимих дій щодо схвалення договору про відступлення права вимоги №161/П-13 від 17.10.2013, шляхом прийняття його до виконання, а саме перерахуванням на рахунок ТОВ "Чернігівторг" грошових коштів в розмірі 1848089,18 грн. згідно платіжних доручень №1 від 03.01.2014 та №15 від 09.01.2014 з призначенням платежу: "кредиторська заборгованість за будматеріали, згідно договору про відступлення права вимоги №161/П-13 від 17.10.2013", які згідно наведеного позивачем розрахунку заборгованості були зараховані як часткова оплата товару по видатковим накладним за період з 17.12.2012р. по 31.12.2012р.

Наведеним спростовуються недоречні твердження заявника про помилкове уявлення генерального директора ТОВ "Будспеценергоресурси" щодо дійсного цільового призначення коштів, сплачених за платіжними дорученнями №1 від 03.01.2014 та №15 від 09.01.2014, які ґрунтуються на безпідставному їх ототожненні в якості сплачених за договором поставки від 17.10.2013 №161/П-13, оскільки судами достеменно встановлено відсутність здійснення позивачем поставки товару відповідачу за вказаним договором чи за будь-яким іншим договором, укладеними між новим кредитором та боржником.

Відтак, колегія погоджується з правильним висновком судів про дійсність договору про відступлення права вимоги №161/П-13 від 17.10.2013, у зв'язку з чим, ТОВ "Будспеценергоресурси" було правомірно відмовлено у задоволенні зустрічного позову.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судами попередніх інстанцій з достовірністю встановлено, а скаржником не спростовано, що всупереч ст.ст.516,525,526,712 ЦК України відповідачем не було виконано зобов'язань по оплаті товару за договором поставки №170 від 18.10.2012, право вимоги щодо яких було відступлене позивачу первісним кредитором (ТОВ "Севен Систем"), у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед ТОВ "Чернігівторг" у розмірі 487647,04 грн.

Отже, суди дійшли правомірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 487647,04 грн.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 7.3 договору поставки №170 від 18.10.2012 передбачено, що за порушення терміну оплати вартості (ціни) поставленого товару, встановленого п.6.1 договору постачальник має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період порушення винною стороною грошового зобов'язання, від суми боргу за кожен день прострочки. Штрафна санкція, передбачена цим пунктом договору, нараховується та стягується понад строк, передбачений п.6 ст.232 ГК України в межах 3-х річного строку.

У п.7.7 договору поставки №170 від 18.10.2012 сторони встановили, що строк позовної давності за цим договором становить 3 роки з моменту виникнення зобов'язання з оплати товару. Строк позовної давності по стягненню штрафів та пені складає 3 роки.

Таким чином, колегія погоджується з висновками судів про обґрунтованість вимог позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача за первісним позовом пені у розмірі 4863,11 грн. за період з 01.01.2014р. по 29.01.2014р.

Разом з тим, відповідно до п.7.4 договору поставки №170 від 18.10.2012 в разі порушення грошових зобов'язань за договором постачальник має право стягнути з покупця штраф у розмірі 25% від вартості поставлених, але не оплачених товарів.

Отже, касаційна інстанція визнає правомірними висновки судів про стягнення з відповідача за первісним позовом 121911,76 грн. штрафу, нарахованого від суми простроченої заборгованості ТОВ "Будспеценергоресурси" (487647,04грн.).

Крім того, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, суди обґрунтовано стягнули з відповідача 3% річних у сумі 1122,26грн., нарахованих за період з 01.01.2014р. по 29.01.2014р.

Зважаючи на вищенаведене, колегія не вбачає підстав для задоволення скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 у справі №927/127/14 залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ "Будспеценергоресурси" - без задоволення.

Головуючий, суддя В.Овечкін

Судді: Ж.Корнілова

В.Цвігун