ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року Справа № 910/5108/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Малетича М.М., Могил С.К.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 11.07.16у справі№910/5108/16господарського судуміста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування"доПриватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"простягнення суми за участю представників від:позивачане з'явилися, були належно повідомлені,відповідачане з'явилися, були належно повідомлені,

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа Страхування" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" про стягнення 10 599,74 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.05.16 (суддя Босий В.П.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.16 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Коршун Н.М., судді Зубець Л.П., Дикунська С.Я.), позов задоволено: стягнуто 10 599,74 грн.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, просивши судові акти залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 30.01.15 між ПАТ "СК "Альфа страхування" (страховик) та ОСОБА_4 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №046.0630529.365 (далі - договір), об'єктом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем марки Nissan Qashqai, реєстраційний номер НОМЕР_1, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин унаслідок ДТП.

13.07.15 о 12:20 год. на автодорозі Н-10 Стрий-Чернівці км 100+950, сталася ДТП за участі застрахованого автомобіля Nissan Qashqai, реєстраційний номер НОМЕР_1, та автомобіля Toyota Highlander, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, що спричинило пошкодження обом транспортним засобам.

Факт скоєння ДТП підтверджується довідкою про ДТП №68200805, з якої вбачається, що порушення скоєно водієм ОСОБА_5, кваліфікується п.п.п 14.2, 14.6 ПДР України і підтверджується постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11.08.15 у справі №344/10658/15-п, відповідно до висновків якої ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

Відповідно до рахунку від 16.07.15 №КС 000000360 та наряду-замовлення від 28.08.15 № НЗ КН000000365, складених ТОВ "Альянс-А", вартість відновлювального ремонту, завданого власникові автомобіля Nissan Qashqai, реєстраційний номер НОМЕР_1, у результаті його пошкодження при ДТП складає 64 565,43 грн.

13.07.15 власник застрахованого транспортного засобу - Nissan Qashqai, реєстраційний номер НОМЕР_1, звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

На підставі страхових актів від 13.08.15 №1362.206.15.01.01 та від 03.09.15 №1362.206.15.01.02, позивач виконуючи свої зобов'язання за договором, перерахував на рахунок СТО суму страхового відшкодування у розмірі 46 079,67 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 28.08.15 №15963 та від 11.09.15 №16873.

Предметом спору є отримання права зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, зважаючи на вимоги положень ст.27 ЗУ "Про страхування" ст.ст.993, 1191 ЦК України.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.

Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Статтею 27 ЗУ "Про страхування" та ст.993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із наявної у матеріалах справи довідки про ДТП №68200805 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Toyota Highlander, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди Nissan Qashqai, реєстраційний номер НОМЕР_1, належить ТОВ "Український лізинговий фонд" та знаходився під керуванням ОСОБА_5

Частинами першою та другою ст.1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п.1,3 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Як вбачається з матеріалів справи, вина особи, яка керувала автомобілем Toyota Highlander, реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Toyota Highlander, реєстраційний номер НОМЕР_2, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу застрахована ПАТ "АСК "ІНГО Україна" на підставі договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/3774767.

Відповідно до п.22.1 ст.22 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс №АІ/3774767) передбачено, що франшиза за вказаним полісом становить 0,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Nissan Qashqai, реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 64 565,43 грн., а позивачем сплачено страхове відшкодування у розмірі 46 079,67 грн.

За змістом ч.1 ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно з ч.ч.1-3 ст.25 ЗУ "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку.

Відповідно до п.36.4 ст.36 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції від 18.09.11) виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої п.п. "а" п.41.1 ст.41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Частиною 2 ст.1192 цК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.

Статтею 29 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п п.1.2, 1.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом МЮУ, Фонду державного майна України від 24.11.03 №142/5/2092, встановлюється механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ. Методи оцінки, передбачені Методикою, можуть використовуватися для оцінки самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, тракторів і комбайнів на колісних шасі, якщо вони не суперечать тим положенням, які регламентують оцінку цих видів транспорту. Вимоги Методики є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин.

Пунктом 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів передбачено, що значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5-ти років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7-ми років - для інших легкових КТЗ.

При цьому, безпосередньо з договору вбачається, що автомобіль Nissan Qashqai, реєстраційний номер НОМЕР_1, - 2010 року випуску, тобто строк його експлуатації на момент настання ДТП не перевищував 7-ми років.

Отже, суди вірно визначили, що визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу на підставі звіту експертної установи є необґрунтованим.

Враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом №АІ/3774767 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також часткове відшкодування відповідачем вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, суди вірно зазначили, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 10 599,74 грн. (46 079,67 грн. - 35 479,93 грн. сплаченого відповідачем відшкодування).

Посилання скаржника у касаційній скарзі на звіт про оцінку вартості матеріального збитку від 29.07.15 є безпідставним та необґрунтованим, оскільки відсутній у матеріалах справи.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування судових актів у справі, так як вони ухвалені при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.16 у справі №910/5108/16 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді М.М. Малетич

С.К. Могил